Як змінюється думка виборців Трампа щодо війни в Україні, Путіна та НАТО: ексклюзивне інтерв’ю з експертом Institute for Global Affairs

Президент США Дональд Трамп, який на виборах отримав значні показники довіри виборців Республіканської партії, у своїх політичних кроках поступово спирається на громадську думку свого електорального ядра.

Тож аби прогнозувати дії Трампа щодо умов завершення війни в України, подальших контактів з Кремлем та зовнішньополітичного курсу США у світі, треба розуміти, чого саме від американського президента очікує його виборець сьогодні.

На питання щодо динаміки настроїв американців "Телеграф" поговорив з Джонатаном Гаєром, програмним директором Institute for Global Affairs at Eurasia Group (Нью-Йорк). В ексклюзивному інтерв’ю Гаєр розповів про зміну настроїв "яструбів", ставлення до зустрічі на Алясці, та питання, в яких позиції республіканців раптом стали збігатись з настроями демократів.

73,5% проти 29%. Питання, в яких між демократами та республіканцями найгостріша незгода

— Розкажіть, будь ласка, які погляди щодо підтримки України переважають серед республіканських виборців, зокрема тих, хто голосував за Дональда Трампа?

— Наша організація — Інститут глобальних справ при Eurasia Group — проводить багато опитувань громадської думки. Навесні ми провели опитування, яке здебільшого стосувалося поглядів щодо Європи. Опитували жителів Німеччини, Великобританії та Франції, а також США. Зрозуміло, нас цікавить саме американська перспектива.

Ми виявили, що 78% виборців Трампа хочуть, щоб країни НАТО домагалися укладання угоди для України. Серед тих, хто голосував за Камалу Гарріс таких людей 66%. Тобто існує певний міжпартійний консенсус: більшість американців прагнуть переговорного врегулювання для України.

Але цікаво, що 78% виборців Трампа підтримують саме цей підхід. Одна з головних причин, яку ми бачимо у наших даних, полягає в тому, що його виборці стурбовані тим, що війна в Україні відволікає США від внутрішніх проблем.

Більшість — 73,5% виборців Трампа вважають, що США повинні зосередити увагу, ресурси та гроші не на Україні, а на внутрішніх питаннях. Для порівняння, серед тих, хто голосував за Гарріс, такої думки дотримуються лише 29%. Тобто розрив значний.

— Тож риторика Дональда Трампа та його адміністрації про те, що наразі США не фінансують допомогу Україні й не витрачають кошти платників податків, фактично відповідає настроям виборців?

— Гадаю, це справді так. Що варто зазначити: традиційно Республіканська партія була дуже антипутінською та антиросійською, включно з такими політиками, як Державний секретар Марко Рубіо, який раніше дотримувався традиційних республіканських поглядів у зовнішній політиці та відстоював сильні позиції щодо демократії, захисту суверенітету та кордонів.

Але з моменту його призначення на посаду держсекретаря позиція змінилася — все стало значно більш поляризованим і партійно зумовленим. Це досить драматична зміна для когось, хто раніше був "яструбом" щодо Росії, а тепер є частиною зближення адміністрації Трампа з Москвою.

Республіканці змінили ставлення до НАТО

— Абсолютно. Республіканську партію завжди вважали "яструбами" щодо Росії ще з часів Холодної війни. Незвично спостерігати своєрідну метаморфозу.

— Саме так. І ще один цікавий момент — це зміна сприйняття того, як Республіканська партія ставиться до НАТО. Республіканці завжди були дуже про-НАТО. Північноатлантичний альянс був центральним елементом у зовнішній політиці республіканських президентів і лідерів у Конгресі.

Але зараз [політика щодо] НАТО стає й партійним питанням: 51% республіканців вважають, що Альянс не має цінності, або має дуже малу цінність. Тобто понад половину республіканців вважають, що НАТО не приносить користі. І це досить дивно, якщо згадати, наскільки довго Альянс грав ключову роль, зокрема за часів президентства Джорджа Буша-молодшого.

НАТО є надзвичайно важливим для позиції США щодо України, і наші опитування показують великий розрив між республіканцями та демократами у ставленні до Альянсу.

— Скажіть, а наскільки позитивно чи негативно відреагували республіканці на зустріч Трампа з Путіним на Алясці? Адже це був значущий крок у зміні геополітичного ландшафту.

— Оскільки це сталося зовсім недавно, у нас немає свіжих опитувань з цього питання.

Але що ми знаємо про виборців Трампа: вони прагнуть уникнути ескалації з ядерною державою і регіональної війни з Росією та Європою. Понад половина республіканців дуже стурбовані цим, це — топпріоритет. І це, як бачимо, відображається у зустрічі Трампа [з Путіним].

Ще один важливий момент щодо виборців Трампа — вони значно менше переймаються відновленням кордонів України до вторгнення 2022 року. За нашим опитуванням, менш як 10% виборців Трампа прагнуть повного відновлення довоєнних кордонів України, тоді як серед виборців Камали Гарріс таких близько 25%.

Багато з переконань виборців Трампа є дуже сприятливими для Володимира Путіна. Тож, якщо говорити про недавню зустріч, то республіканці та прихильники Трампа загалом підтримали ідеї, що стояли за нею, а саме — зменшення ризику потенційної ескалації між США та Росією. При цьому вони значно менше переймаються відновленням суверенітету України.

— Виборці передусім хочуть завершення війни, але їх не надто турбують можливі територіальні поступки з боку України заради цього, наскільки я розумію.

— Тут є цікава деталь: вони хочуть мирного врегулювання. Але якщо подивитися, як таке врегулювання могло б виглядати, то умови будуть значно менш вигідними для України, ніж політика, яку проводив Джо Байден.

Довіра Європи до США значно нижча, ніж торік

— Ви згадували, що виборці-республіканці вважають, що країни НАТО мають покласти край війні в Україні. Чи означає це, що вони розглядають можливість того, що Сполучені Штати мають відійти від переговорного процесу і перекласти весь тягар на Європу?

— Згідно з нашими опитуваннями, американці справді хочуть, щоб Європа брала на себе більшу роль у власній безпеці, більше інвестувала у свої оборонні бюджети й відігравала сильнішу роль. І це не обов’язково має бути НАТО — радше більш "європоцентрична" система безпеки.

Ми також виявили, що багато європейців погоджуються з цим: вони хочуть, щоб США залишалися світовим лідером, але передусім в Азії. Це показали наші опитування у Франції, Німеччині та Великій Британії. Вони хочуть, щоб Америка й надалі виконувала роль глобального лідера, але водночас довіра до США значно нижча, ніж торік.

Тому респонденти в Західній Європі вважають, що Європа має брати на себе більшу частку відповідальності й відігравати провідну роль у питаннях безпеки.

— Уже бачимо перші кроки в цьому напрямку. Після саміту НАТО та зобов’язань Європи щодо збільшення витрат на оборону.

— Саме так.

Більшість американців не мають глибокого розуміння геополітичних питань

— Загалом, зовнішня політика не є пріоритетним питанням для виборців-республіканців, чи не так? Вони більше переймаються внутрішніми проблемами — наприклад, міграцією.

— Загалом це відповідає дійсності. І це стосується не лише прихильників Трампа, а американців загалом. Вони більше зосереджені на економіці та своєму повсякденному житті. І навіть попри те, що США мають найбільшу армію у світі та відіграють величезну роль у різних регіонах, країнах і конфліктах, на американському телебаченні зовнішня політика представлена значно менше, ніж внутрішня. І це підтверджують наші опитування: люди просто менше обізнані.

До речі, це також ускладнює проведення опитувань щодо зовнішньої політики, адже більшість американців, на жаль, не мають глибокого розуміння цих питань. Тому наша організація намагається підвищувати те, що ми називаємо "геополітичною грамотністю".

Адже навіть якщо американці емоційно реагують чи висловлюють певні думки про зовнішню політику, ми вважаємо, що потрібно вести ширшу дискусію та мати більше суспільних дебатів, не займаючи однозначної позиції, чи мають США робити ті чи інші кроки щодо України.

Ми просто вважаємо, що виборці мають відігравати більшу роль. Люди повинні бути краще поінформовані про деталі та стратегію.

І ще одна річ, яку я хотів би зазначити: зустріч із президентом Зеленським у лютому за участі віцепрезидента Джей Ді Венса та президента Трампа, була надзвичайно напруженою та складною, як ми пам’ятаємо.

Але цікаво те, що зараз у ЗМІ з’являються повідомлення, що виступи віцепрезидента Венса з питань зовнішньої політики — а він виголошував чимало промов і давав інтерв’ю — стануть ключовою частиною національної оборонної стратегії, яку готує Пентагон для формування підходу адміністрації Трампа до нацбезпеки у світі.

Цікаво, бо в той момент могло здаватися, що це було лише зіткнення характерів чи якась ситуативна напруженість. Але — і це лише припущення — складається враження, що висловлювання віцепрезидента Венса справді формують підхід адміністрації Трампа до Європи та до зовнішньої політики у ширшій перспективі.

Ми приділили чимало уваги аналізу тієї зустрічі й навіть побудували наші опитування так, щоб зрозуміти: наскільки слова віцепрезидента Венса під час розмови з президентом Зеленським відображають бачення американських виборців. І певною мірою вони справді відображають глибші напруження. Але це лише початок.

Я думаю, що попереду буде ще багато приводів аналізувати бачення віцепрезидента Венса.

— Пам’ятаю, як на Мюнхенській конференції з безпеки європейські лідери були шоковані промовою Венса, коли він доволі різко атакував партнерів. Ви очікуєте, що бачення Венса надалі формуватиме політику адміністрації?

— Цілком очевидно, що віцепрезидент Венс та його радники відіграють надзвичайно важливу роль у цей момент.

Звісно, ми ще на самому початку терміну цієї адміністрації. Але я переконаний, що роль віцепрезидента дуже важливо уважно відстежувати.