Які банки не пройшли випробування НБУ. Регулятор заявив про завершення стрес-тестування

Нацбанк завершив перевірку стійкості та стрес-тестування українських банків, і оприлюднив загальні результати. Цьогоріч нашу банківську систему перевірили на витривалість за двома сценаріями: базовим, коли застосовуються поточні економічні прогнози Національного банку, та несприятливим із закладенням кризових показників, яких Україна не досягла, але гіпотетично може отримати в умовах економічного шторму.

"Телеграф" вже писав про такі умоглядні показники, які НБУ закладає гіпотетично. Там і падіння ВВП на 3,1% й девальвація гривні до 55,1 грн/$ тощо.

Тобто НБУ припускає ймовірний стрес в економіці й обраховує банки, за поточними фінансовими показниками, скільки банків може їх пережити, а скільки — не витримає. За результатами всіх підрахунків, нацбанківці заздалегідь бачать можливі проблеми в майбутньому. Це робиться, щоб завадити фінансовій кризі в банківській системі. Для цього від банкірів, точніше від їх власників (акціонерів), завчасно вимагають докласти на всяк випадок гроші у свої банки, де НБУ вбачає гіпотетичні проблеми.

Ключова інформація для простих людей (вкладників, позичальників, інших) — це скільки банків нині перебуває на межі майбутніх проблем. Найголовніше для Нацбанку — отримати від акціонерів таких банків зобов’язань щодо вкладень грошей, кажучи їх мовою — щодо капіталізації банків. Якщо власники відмовляються виконувати умови НБУ, то регулятор має право відкликати ліцензію та банк закриють.

Саме тому багато хто чекає висновків стрес-тестування банків, у 2025 році так перевіряли 21 структуру. А показники решти — 39 банків — просто аналізувалися.

За підсумком Національний банк повідомив, що тільки для одного банку було встановлено підвищену вимогу за капіталом. Ще у випадку з 9 банками, відносно яких відбулося стрес-тестування, НБУ встановив підвищену вимогу щодо достатності капіталу за несприятливим (найгіршим) сценарієм та 6-ма банками — підвищену вимогу за сприятливим сценарієм. Тобто ці структури не пройшли всі випробування регулятора без питань і нарікань.

Імена 9 і 6 банків регулятор не наводить, поіменний звіт пообіцяв тільки в грудні. Вказує лише, що на 9-ку банків припадає 18% активів сектору. Два з них — це державні банки і один — приватний банк.

У перекладі на просту мову це значить: або власники 9 банків мають віднайти гроші для вкладення у свої структури (для капіталізації), або завдяки реструктуризаціям покращити якість активів — передусім йдеться про якість кредитних портфелів. На практиці це значить, що у позичальників можуть просити додаткову заставу по кредитах чи додаткову поруку. А когось навіть можуть попросити достроково погасити якісь кредити чи закриють кредитні ліміти по картках, якщо, звісно, позичальників вважатимуть недостатньо надійними.

Головна інтрига на поточний момент — це імена 9 згаданих банків, але НБУ допоки їх не оголошує. Певно їх назвуться після підписання з власниками банків угод щодо капіталізацій/реструктуризацій, які можуть бути охоплювати рік чи більше. Тобто в акціонерів буде певний час у запасі.

Та що ніхто не засекречував й що є в офіційній звітності — це поточні значення нормативу достатності капіталу кожного банку, до якого прив’язувалася оцінка регулятора: він показує, чи достатньо в банку власних грошей (капіталу) для покриття можливих проблем з погашення виданих кредитів. За постановою НБУ №65 від 7 червня 2024 року, поточна вимога Нацбанку — це 10%, тобто банки мусять робити все можливе, що цей норматив не спускався нижче 10%. Більше можна (вітається найбільша цифра), менше — не можна.

Список 21 банку під стрес-тестування ЗМІ опублікували в серпні:

1. Укргазбанк;
2. Банк Південний;
3. А – Банк;
4. Укрсиббанк;
5. ПроКредит Банк;
6. ПУМБ;
7. Райффайзен Банк;
8. Банк Кредит Дніпро;
9. Креді Агріколь Банк;
10. Кредобанк;
11. Універсал Банк (monobank);
12. Приватбанк;
13. Сенс Банк;
14. ТАСкомбанк;
15. ОТП Банк;
16. Ощадбанк;
17. Правэкс-Банк
18. Банк Львів;
19. Укрексімбанк;
20. Банк Восток;
21. МТБ Банк.

Тож "Телеграф" зібрав поточні показники цих структур з нормативу достатності капіталу, який оцінювався, точніше у звітності НБУ це називається "фактичне значення нормативу достатності регулятивного капіталу". Та порівняли торішнім. За результатами тестування регулятор часто змінює цей показник — найчастіше сильно чи трохи його погіршує після власного перерахунку, коли переоцінює показники банку після перевірки/аудиту. Покращення якщо й стаються, то не часто.

За даними Нацбанку, на 1 серпня 2025 року норматив достатності капіталу в Україні порушував лише один банк — РВС Банк. Замість мінімальних 10% у нього лише 7,15%. Ще кілька банків мають трохи більший за 10% показники, тобто перебувають недалеко від порушення: Сенс Банк (10,82%), А – Банк (10,85%), ТАСкомбанк (10,96%). А два банки з протестованих мають великі перевищення — Правекс Банк (38,03%) і ОТП Банк (32,56%).

Якщо ж взяти увесь 21 банк і відрейтингувати від меншого показника (що погано) до більшого (це добре), то побачимо такі нормативи.

Пам’ятаємо: чим більше відсоток — то краще, менше — гірше. Та Нацбанк за результатом свого тестування може міняти показники, за власними підрахунками.

З даних НБУ видно, що за рік тільки 2 банки з 21-го покращили свій норматив адекватності капіталу: Укрексімбанк — на 23,1% (до 13,96%) і ОТП Банк — на 11,1% (до 32,56%).

Решта 19 банків цей показник погіршили в різній мірі. Найбільше: Укрсиббанк — на 40,3% (до 23,93%), Райффайзен Банк — на 37,2% (до 13,56%) і Приватбанк — на 36,9% (до 13,5%). Найменше: Укргазбанк — на 3,4% (до 15,71%), ТАСкомбанк — на 6,2% (до 10,96%) і Правекс Банк — на 12,5% (до 38,03%).

Нагадаємо, попри війну й непросту ситуацію в економіці, українці продовжують розміщувати гроші на банківських рахунках. За перше півріччя 2025 року загальна сума (в усіх валютах) вкладень населення в нашу банківську систему зросла на 13,5% (у порівнянні з аналогічним періодом 2024-го) та дісталася рівня 1,3 трлн грн. Накопичення бізнесу знаходяться поряд із цією сумою — 1,5 трлн грн.