Ходити по кабінетах і не ховатися. «Рішали» тепер у законі

З 1 вересня 2025 року в Україні вступив в дію закон «Про лобіювання». Це перший документ, який унормовує діяльність тих, хто впливає на ухвалення державних рішень. Разом із законом стартував і Реєстр прозорості – онлайн-платформа, де відтепер збиратиметься вся інформація про лобістів.

«Главком» розбирався, що це за новації й що зміниться після їх запуску.

Що таке лобізм

Лобізм у світі давно вважають цілком легальним інструментом впливу на державні рішення. По суті, це професійна діяльність із просування інтересів бізнесу чи окремих груп у владі. Закон «Про лобіювання» визначає: лобіювання – це спроби впливу на органи влади в комерційних інтересах бенефіціара. Відбувається це за винагороду (пряму чи опосередковану) або ж із компенсацією витрат на таку діяльність.

Дотепер в Україні лобізм відбувався неофіційно й непрозоро. Бізнес або окремі компанії наймали GR-фахівців чи громадські організації, які «ходили по кабінетах», намагалися донести вигідні тези депутатам чи урядовцям, підсунуті потрібні правки до законів. Офіційно це називалося «експертною допомогою» чи «громадськими ініціативами», але насправді мало всі ознаки лобізму.

Яскравий приклад – ухвалення змін до податкового законодавства, де окремі бізнес-групи роками виборювали для себе пільгові умови. Інший кейс – будівельна галузь: забудовники нерідко намагалися «пробити» вигідні норми у містобудівних законах. В обох випадках суспільство мало лише здогадуватися, хто і з якою метою стоїть за тими чи іншими ініціативами.

Тепер же з новим законом усе це має стати відкритим і прозорим – через Реєстр прозорості.

Як працюватиме Реєстр

Згідно із законом «Про лобіювання», будь-хто, хто намагається впливати на ухвалення законів чи рішень органів влади у комерційних чи власних інтересах, зобов’язаний отримати статус суб’єкта лобіювання. Це може зробити як фізична особа, так і українські та іноземні юридичні особи (за наявності представництва в Україні).

Є й обмеження: не можуть стати лобістами чинні та колишні держслужбовці (протягом року після звільнення), громадяни чи компанії країни-агресора, а також особи з корупційними вироками. Також не можуть займатися лобізмом медіа та політичні партії.

Відтепер усі лобісти автоматично відображатимуться у Реєстрі прозорості. Зокрема, там  вказуватимуться відомості власне про лобістів, їхніх клієнтів і бенефіціарів, сфери та об’єкти лобіювання, звіти про витрати на лобістську діяльність і контакти з представниками влади.

Адмініструватиме Реєстр Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). 

Що буде в базі

У Реєстрі зберігатиметься інформація про:

• самих лобістів, їхніх клієнтів та бенефіціарів;
• теми та об’єкти лобіювання;
• витрати на кожну кампанію;
• зустрічі з прем’єром, депутатами чи іншими посадовцями;
• внески у фонди політичних партій.

Оновлювати ці дані доведеться двічі на рік – до 31 липня та 31 січня. Якщо інформація виявиться неправдивою або лобіст узагалі ухилиться від реєстрації, за справу візьметься НАЗК.

У публічній частині Реєстру користувачі можуть отримати доступ до таких функцій:

• пошуку та перегляду публічних відомостей про суб'єктів лобіювання та їх звітності;
• перевірки достовірності сформованого засобами Реєстру витягу;
• перегляду статистичних даних та звіти про лобіювання;
• перегляду інформаційних матеріалів.

Навіщо це Україні

У НАЗК наголосили, що створення Реєстру прозорості реалізовано за підтримки проєкту «Цифровізація для зростання, доброчесності та прозорості» (UK Digit), що впроваджує Фонд Євразія та фінансує UK Dev. 

Ухвалення Закону «Про лобіювання» (Рада прийняла Закон у лютому 2024 року) було однією з ключових вимог Європейської комісії для вступу України до ЄС. Про це нагадав голова НАЗК Віктор Павлущик під час брифінгу 1 вересня, на якому побував «Главком».

«Сьогодні ми можемо сказати, що закон не залишився лише на папері. Разом із ним НАЗК запускає ключовий інструмент його реалізації – Реєстр прозорості. Він уже є доступним», – зазначив Павлущик.

Голова НАЗК підкреслив: відтепер кожен, хто займається лобіюванням, зобов’язаний офіційно набути статусу суб’єкта лобіювання. 

«Це означає – або ви працюєте відкрито та чесно, або ви не маєте права впливати на рішення державної влади у власних чи комерційних інтересах ваших бенефіціарів», – глава антикорупційного органу.

Павлущик пояснив, що новий закон вигідний і бізнесу, і державі, і суспільству. Для бізнесу це можливість легально впливати на ухвалення рішень, брати участь у розробці законодавства та знизити корупційні ризики. Для держави – це шанс краще розуміти потреби приватного сектору й ухвалювати ефективніші рішення. А для суспільства – це гарантія того, що державні рішення ухвалюються не в інтересах окремих груп, а з урахуванням широкої публічної дискусії.

Яка відповідальність за порушення закону

Керівниця відділу організації роботи із зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики НАЗК Анастасія Єзерська в коментарі «Главкому» пояснила, що саме суб’єкти лобіювання несуть відповідальність за дані, які вони вносять до реєстру прозорості. «Самі суб’єкти лобіювання в першу чергу мають вносити правдиву інформацію. Наш реєстр побудований таким чином, що він взаємодіє з іншими базами даних. Якщо якісь відомості не збігаються з офіційною інформацією, система сигналізує про це, і ми повідомляємо лобіста, щоб він якнайшвидше усунув невідповідність», – розповіла вона.

Що ж до санкцій, то, за словами представниці НАЗК, на сьогодні їх передбачено лише за неподання звіту або пропуск строків його подання. 

«Якщо говорити про достовірність відомостей, відповідальності наразі немає. Цей закон ухвалювався, щоб сформувати культуру доброчесних впливів. Ми виходимо з того, що суб’єкти лобіювання діятимуть чесно, інакше втрачається суть самого закону», – наголосила Єзерська.

Додамо, аби закон «Про лобіювання» працював на практиці, за його порушення передбачена адміністративна відповідальність. Зокрема, якщо лобіювання здійснюють без статусу суб’єкта лобіювання, доведеться заплатити від 850 грн до 1,7 тис. грн. Повторне порушення протягом року – уже 3,4 тис. грн – 8,5 тис. грн. Несвоєчасне подання звітів у Реєстр прозорості карається так само, а повторно – ще й забороною на лобістську діяльність до одного року. Також за порушення правил щодо предмета лобіювання чи бенефіціарів штрафи можуть сягати 17-34 тис. грн.

Кароліна Терещенко, «Главком»