Переворот від Динамо Київ у центральному матчі, Карпати знову не перемогли, два тренери під питанням. Підсумки 4-го туру УПЛ

Четвертий тур української Прем’єр-ліги був чимось "серединним". Бо першу трійку ігрових днів для кожної з команд відокремили матчі 1/32 фіналу Кубка України, а наступну порцію національної першості ми побачимо лише після завершення міжнародної перерви. Можливо, це позначилось і на самому характері цього ігрового дня — значна кількість швидких голів на початках тайму була головною рисою чи не кожного поєдинку.

Центральний матч туру зіпсувало Полісся

Київське Динамо та житомирське Полісся перебували в схожих умовах — обом командам довелось грати важливий матч чемпіонату на тлі єврокубкової втоми, хоча шлях "вовків" додому з Італії при цьому був усе ж таки більш тривалий. Але колектив Руслана Ротаня все одно зумів успішно розпочати зустріч, що мало б дати йому надзвичайну перевагу над суперниками. Але…

Але сталось щось незбагненне. Швидка заміна Михайленка, як з’ясувалось потім — через проблеми з м’язами стегна, на Бражка спрацювала як слід. А решту справи за Динамо виконали суперники. На проблеми в захисті Полісся звертали увагу на початку сезону в матчах єврокубків чи не повсякчас, але настільки слабко команда ще не виглядала.

Окремі питання по воротарю Олегу Кудрику, чия чергова (на цьому важливо наголошувати) помилка в цій кампанії запустила незворотні процеси руйнування житомирян зсередини безпосередньо на футбольному полі. Що й казати, гості стадіону Динамо просто привозили голи у власні ворота, а досвіду Динамо з головою вистачило для того, щоб цим користатись. Жодної боротьби в підсумку не вийшло, незважаючи на яскраву афішу.

Для деяких клубів осінь може розпочатись із змін на тренерському містку

"Срібло" зразка минулого сезону тягне Олександрію на дно. І скинути його з себе вона не хоче та й фізичної можливості не має. Чотири тури — жодних перемог. І це ще команда Кирила Нестеренка не брала участь у кубкових двобоях — умовний виліт від якогось друголігового клубу міг би коштувати цьому тренерському штабу дуже дорого.

І така Олександрія в підсумку виходить грати проти донецького Шахтаря, на що в минулому сезоні ми б усі чекали з неймовірним ажіотажем. А цього разу всі нібито й здогадувались, чим має все закінчитись, але щоб настільки ніяково зіграли "поліграфи" — це вже перевершує наші спільні очікування. "Гірники" при цьому забили всього двічі, а головною несподіванкою матчу став воротар-дебютант гостей Віктор Долгий, який вимушено з’явився після перерви та потягнув пенальті від Еліаса (який той учергове не зміг реалізувати), і ще кілька разів урятував свою команду в подальшому.

Які плани Олександрії на Нестеренка та його тренерський штаб — ніхто не знає, як і вимоги від команди на цей сезон також зрозуміти важко. Але "поліграфи" в нас не єдині, хто, як здається, мають проблеми з організацією всередині.

Львівський Рух минулими вихідними завітав до Житомира на матч проти харківського Металіста 1925 і, за великим рахунком, зіграв так само ніяково, як і Олександрія пізніше в матчі проти Шахтаря. Навіть фінальний рахунок такий самий — 2:0 на користь номінальних господарів поля, але моментів у "гірників" усе ж таки було побільше за "жовто-синіх".

А ще не могла не кинутись у вічі сварка легіонера Клайвера та Івана Федика, який спочатку випустив свого підопічного на другий тайм, а потім за 12 хвилин зробив стосовно нього зворотню заміну. У реакції гравця цензурних слів на адресу тренера навряд чи було багато, тож певний процес усередині колективу таки відбувається, і оскільки Рух не перемагає в чемпіонаті від самого стартового матчу проти СК Полтава, то й наслідки можуть не забаритись. Про це говорять, але ще недостатньо гучно.

Титул чемпіона Першої ліги нічого не вартує в УПЛ

Кам’янець-подільський Епіцентр долучився до складу учасників "елітної" першості за підсумками минулої успішної для клубу кампанії, але в жорсткому календарі на старті нового сезону не виживає. Шахтар, ЛНЗ, Динамо, Колос — коли в тебе такі суперники в дебютному сезоні на найвищому рівні, то які взагалі можуть бути претензії до новачків з їхніми доволі скромними, на відміну від площ мегамаркетів зі співзвучною назвою, фінансовими можливостями.

Сергій Нагорняк при цьому намагається бодай щось витискати з наявних у нього кадрів. Епіцентр постійно змінює тактики, пересуває акценти, намагається ризикувати, або вже хоча б відбиватись на сам кінець. Але найкращим гравцем команди все одно залишається воротар Олег Білик. У матчі на полі Колоса йому конкретно не пощастило — одна невимушена помилка, хоча й голкіпер, і захисник, у якого припав роковий рикошет, були на своїх місцях у епізоді, який став причиною поразки. А Колос, начебто, і без Владислава Велетня не втрачає оберти, стосовно чого були певні побоювання.

Ван Леувен починає домінувати в Кривбасі

Невдалий стартовий матч проти Колоса (1:2) для криворізького Кривбасу залишився в історії. Після цього команда Патріка ван Леувена здобула вже третю перемогу поспіль у чемпіонаті та зробила крок до наступної стадії в Кубку України. При цьому матч проти київської Оболоні за всіма ознаками можна вважати "тренерським" для господарів стадіону Гірник.

Кривбас справляв враження розібраної команди в першому таймі. Але після перерви та, вочевидь, ґрунтовної розмови з тренером, пішла геть інша гра у виконанні "червоно-білих". У підсумку з двома м’ячами від Єгора Твердохліба, які для найкращого бомбардира криворіжців зразка минулого сезону стали першими в цьому розіграші УПЛ, Кривбас здобув упевнену перемогу. А м’яч-престижу від Оболоні наприкінці матчу — це радше кешбек за змарновані нагоди в першому таймі.

Як справи в решти новачків?

Сенсаційна Кудрівка продовжила серію загалом успішних номінально домашніх матчів на Оболонь-Арені. Цього разу команда Василя Баранова зустрічалась зі львівськими Карпатами, які постійно перебувають у заголовках передових новин після кожного туру, але при цьому жодного разу так і не перемагали в новому розіграші чемпіонату. Не перемогли й цього разу підопічні Владислава Лупашка, але й не програли. Бо знову їх урятував центральний захисник Жан Педрозу.

Сценарій матчу для "зелено-білих" при цьому був максимально несприятливим. Пропустили надзвичайно швидкий м’яч через помилку воротаря, потім не реалізували кілька власних моментів, потім на рівному місці піймали дурне вилучення Владислава Бабогла, який просто загубив розуміння простору та часу перед власним штрафним, а потім, уже під саму перерву привезли собі другий гол. До речі, там теж Жан Педрозу відзначився, але не в найкращий бік.

Але в другому таймі Кудрівка вирішила зіграти від оборони, і це була насправді кепська ідея. Бо команді Баранова все ще не вистачає досвіду на такому рівні, щоб побудувати три мури перед власним штрафним, і виглядати хоч якоюсь непоборною перепоною на шляху суперників. Карпати забили швидкий гол після перерви з відскоку, а потім за допомоги тиску та невдалої дії Шаповала перед власним штрафним у компенсований час вибороли нічию з блискучим дальнім ударом того-таки Педрозу. "Леви" Лупашка таким чином назбирали очок рівно на одну "перемогу", але для цього знадобилось аж чотири матчі, тож Карпати нині в зоні перехідних матчів, але вже з трьома камбеками. Це ж так має працювати, правда?

Цього разу на огляд глядачам у Кропивницькому СК Полтава привезла фестиваль помилок у захисті. Бо футболістам луганської Зорі зрештою мало б стати ніяково реалізовувати всі ці хиби гравців суперників перед чужим штрафним. Команда Віктора Скрипника цього разу марнотратством не займалась, тому просто прибила опонентів, які втретє поспіль зіграли на ТБ 3.5, однак у чемпіонаті за це отримали аж нуль очок.

Для Вереса в цьому турі все було вперше — для ЛНЗ також

Дуже рідкісний випадок у нашому футболі мав місце. Бо зустрічались поміж собою команди, одна з яких жодного разу до цього не відзначалась у воротах суперників у матчах нового розіграшу чемпіонату і виключно програвала, а інша жодного разу не пропускала від старту кампанії загалом, і, відповідно, не програвала.

Але в цій красивій історії стався роковий злам, і колектив Віталія Пономарьова отримав два "сухих" м’ячі від команди Олега Шандрука, і при цьому знову не реалізував купу моментів біля чужих воріт у домашній грі. Відповідно "бузкові" таки зазнали першої поразки, а "червоно-чорні" нарешті здобули омріяну перемогу в загалом доволі посередньому старті сезону. Можливо, від цього моменту вектори обох клубів зміняться докорінно. Як було свого часу з Рухом Пономарьова, який також певний час на старті сезону зазіхав на місця Шахтаря та Динамо.

Гол туру

Петар Мічин (Зоря)

Жан Педрозу (Карпати)

Педріньйо да Сілва (Шахтар)

Найкращий гравець туру — Назар Волошин (Динамо Київ).

Найкращий тренер туру — Олександр Шовковський (Динамо Київ).