Вбивствами відомих українських патріотів Росія компенсуватиме провал літнього наступу

Декілька попередніх висновків із вбивства Андрія Парубія…

Резонансне вбивство, з перших хвилин зрозуміло, що організоване російськими спецслужбами, дозволяє зробити цілу низку попередніх і доволі не втішних висновків. Особливо, що нарощуються після того, як перші свідчення став давати сам убивця.

Насамперед хочу сказати, що вбивство Андрія Парубія – це лакмусовий папірець радянської школи спецслужб, в якому для досягнення мети часто застосовувалися психологи та методи переконання. По суті, батька, котрий втратив на кривавій війні сина, змогли переконати в тому, що в загибелі його дитини винна Україна, а не російські окупанти, і мститись треба українським політичним діячам, а ніяк не російським. Схоже, з майбутнім убивцею проводилася довга психологічна робота, поки його не переконали, що тільки після вбивства відомого українця йому повернуть тіло сина.

Це може звучати як найчистіша шизофренія, але російські спецслужби, а також їхні штатні психологи саме так і працюють.

Відразу наголошу, що це аж ніяк не пом’якшує провину вбивці, а тільки її обтяжує, але наголошу – це демонстрація того, як наші вороги грають трагедіями та розумом деяких громадян.

По-друге, і про це я вже писав, але повторюся — російські спецслужби обрали сценарій усунення добре відомих лідерів української демократії та свободи з минулого, які не відіграють зараз на політичній арені перших і навіть других ролей, але вбивство яких порушувало б хижацькі рецептори скріпоносців.

Це вкрай негативна тенденція, адже за фактом у зону ризику потрапляють усі учасники Революції Гідності та загалом досить великий список імен та прізвищ потенційних жертв з-поміж громадян України, які займають активну патріотичну позицію.

Звичайно, такі вбивства не змінюють ходу бойових дій і ніяк не впливають на зону БД, але вони мають задовольнити відсутність у РОВ гучних перемог на полі бою точковим задоволенням кровожерливості російського плебсу. Провал літньої наступальної кампанії, і не лише цей провал, намагатимуться компенсувати вбивствами відомих українських патріотів.

На жаль, забезпечити всім активним громадянам захист просто нереально, як і в нинішніх умовах перевантаженим роботою контррозвідці та СБУ своєчасно виявляти ці погрози. Тому вкрай важливою має стати нині особистісна пильність. Якщо ви публічна, активна особистість, стежте за собою, помічайте дивні явища — поява незнайомої машини біля вашого під’їзду на довгий час, прогулянки по вулиці нових осіб, нових сусідів по сходовій клітці і т.д. Персональна безпека та пильність стають не менш важливими у наш час.

Заключним висновком стане те, що зараз для російських пропагандистів вбивство Андрія Парубія перетворюється на масштабну ІПСО. Річ у тім, що вбивця заявив, що це вбивство – це "помста українській владі" і "Я хочу, щоб мене швидше засудили, обміняли на військовополонених і я поїхав до Росії шукати тіло свого сина".

Ще раз звертаю увагу на кашу в голові цієї людини – він убив Андрія Парубія з помсти українській владі, до якої Андрій Парубій на той момент не належав, щоб його обміняли на полонених і він поїхав би до Росії шукати тіло його сина, вбитого російськими окупантами. Впевнений, від почутого багато хто просто втратив мову, але головне в промові цього суб’єкта було "помста українській владі", що, можливо, вбивці вказали говорити його куратори у разі арешту, що він слухняно і вчинив. Навіщо?

І ось, буквально відразу після сказаного, всіма російськими пропагандистськими майданчиками мчить наратив — "помста українській владі", український народ повстає проти нелегітимної влади зі зброєю в руках... Нічого не нагадує? Саме до цього закликав Путін на самому початку повномасштабного вторгнення в Україну 2022-го – до внутрішнього бунту, хаосу та перевороту. Саме до цього закликають російські майданчики та спікери, мотивуючи чинити опір ТЦК та влаштовувати теракти.

Тобто, вбивця Андрія Парубія виставлятиметься таким собі героїчним месцем, а його злочин намагатимуться героїзувати не стільки в російському інформаційному середовищі, скільки в нашому, українському, куди доступ у російських спецслужб є, особливо до категорій верств населення не особливо обтяжених як критичним мисленням, так і базовим інтелектом.

Зважаючи на все вищевикладене, на жаль, ризики всередині України зростають, а Росія тільки нарощуватиме роботу з пошуку агентів, готових після відповідного промивання мізків або без нього виконувати терористичні акти того чи іншого типу.

Попереджений – захищений і світла пам’ять Андрію Парубію.

Джерело: пост Олександра Коваленка у Х