Вчені дослідили рідкісні безоб’єктні сновидіння: люди досягають "нірвани" без жодних духовних практик

Деякі люди здатні переживати усвідомлені сновидіння без конкретного змісту та образів. Цей рідкісний стан може бути ключем до розуміння самого поняття свідомості.

У зв’язку з цим наукова співробітниця з філософії свідомості і когнітивної науки у Единбурзькому університеті Адріана Алькарас-Санчес та її колеги провели серію досліджень, щоб виявити, що відчувають люди під час усвідомленного сну без конкретних сновидінь та образів. 

Східні філософські школи в Індії та Тибеті здавна докладо описували подібні практики усвідомленного сну без сновидінь. Наприклад, індійська філософська школа Адвайта-Веданта, заснована на тлумаченні Вед — одного з найдавніших текстів індуїзму — розуміє глибокий сон або “сушупті” як стан “тільки усвідомлення”, в якому ми просто залишаємось свідомими.

Аналогічне тлумачення глибокого сну дає школа Дзогчен в індо-тибетському буддизмі. Відповідно до її вчень, різні медитативні практики можна виконувати як під час неспання, і під час сну, щоб осягнути “сутність” свідомості. 

У рамках власних досліджень Адріана Алькарас-Санчес та її колеги опитали 573 особи щодо незвичайних форм сну, включно із простішими, мінімальними формами усвідомлення сну. Наприклад, усвідомлення після припинення сновидіння чи просте усвідомлення того, що ви міцно спите.

Далі дослідники провели поглиблене інтерв’ю з 18 учасниками, які заявляли, що мали ту чи іншу форму безоб’єктного усвідомленного сну. Під час цього інтерв’ю Адріана Алькарас-Санчес та її колеги використовували протокол, натхненний мікрофеноменологічним інтерв’ю. Це дослідницький інструмент, розроблений для того, щоб допомогти людям згадати та описати тонкі аспекти свого досвіду у найдрібніших подробицях.

За результатами досліджень науковці виявили спектр переживань, названий ними “досвідом безпредметного сну” — стан свідомості, мабуть, позбавлений об’єкта усвідомлення. У всіх випадках учасники заявляли, що під час сну мали епізод, позбавлений сенсорного змісту, і який полягав лише у відчутті усвідомленості того, що відбувається.

Досвід деяких учасників відповідав описам свідомого сну, викладеним у філософських традиціях Сходу: без об’єкту та его, без залишкового почуття “я”. За словами учасників, їхні “я” нібито розчинились і зникли, нагадуючи наркотичний стан, що спостерігається після прийому психоделіка ДМТ або у глибоких медитаціях. 

Серед інших відчутів учасників, слабке відчуття присутності у невизначенному стані або усвідомлення нікчемності та порожнечі. У деяких людей під час сну були присутні залишки рудиментарних форм сновидіння, відчуття перебування у певному світі, навіть якщо здавалось, що цей світ, нібито, відсутній. 

Результати досліджень також продемонстрували, що подібні усвідомлені безоб’єктні сни переживали навіть люди, які не практикували медитацію або йогу. Насправді результати  онлайн-опитування не виявили зв’язку між заняттями медитативними практиками та досвідом безпредметного сну.

Однак результати опитування показали, що досвід усвідомлених сновидінь (коли ви розумієте, що спите, але продовжуєте спати), мабуть, корелює з досвідом безпредметного сну. Проте слід зазначити, що багато учасників, яким вдавалося бачити усвідомлені сновидіння, не повідомляли про досвід безпредметного сну.

Оскільки безоб’єктні сновидіння доволі рідкісний стан, їхнє вивчення дещо ускладнене. Для кращого розуміння необхідні відповідні тренування, які дозволять викликати ці сни. У рамках дослідження Адріана Алькарас-Санчес та її колеги випробували новий протокол індукції, що поєднує медитацію, візуалізацію та техніку усвідомлених сновидінь.

Четверо учасників навчилися зберігати усвідомленість під час занурення у сон і сигналізувати про досягнення усвідомленості заздалегідь узгодженим рухом очей. Портативні ЕЕГ-реєстратори, які замірюють електричну активність мозку, підтвердили, що деякі безоб’єктні стани виникають під час повільного сну — фази, під час якої відсутні швидкі рухи очима. 

На думку дослідників, у цій повільній фазі сну відсутні складні свідомі стани, характерні для сновидінь, хоча деякі інші форми сну, включаючи простіші, можуть мати місце. Наразі науковці по всьому світу не мають єдиної думки стосовно того, що лежить в основі свідомості. Деякі поширені точки зору стверджують, що свідомість виникає під час передачі інформації в мозок. Тим не менш, точаться суперечки про те, яка саме інформація необхідна мозку для когнітивної обробки.

Той факт, що люди можуть усвідомлювати “ніщо” під час сну, може розповісти нам більше про розум, ніж будь-який сон. Мінімальні форми свідомості, подібні до тих, що виявляються в безпредметному сні, можуть прокласти шлях до уточнення наших теорій свідомості. Їх існування свідчить про форму усвідомлення, повністю позбавлену змісту.

Джерела: The Conversation; ScienceAlert