Від Порошенка до Тимошенко: хто із політиків приїхав до Львова попрощатися з Парубієм

У вівторок, 2 вересня, на Личаківському кладовищі у Львові поховали народного депутата, експершого заступника голови ВР, колишнього секретаря РНБО Андрія Парубія. Його жорстоко вбили серед білого дня 30 серпня у Львові. На церемонію прощання та похорон прийшли тисячі львів'ян - родичі, знайомі, друзі покійного, відомі політики та однодумці Парубія, просто небайдужі містяни. Як все відбувалося - у матеріалі Коротко про.

Від спеки люди втрачали свідомість

Чин похорону Андрія Парубія розпочався о 12:00 в Архикатедральному соборі святого Юра. Люди почали збиратися на території храму більш ніж за годину до початку.

- Такий великий політик був, людина з великої букви. Так дбав за Україну, за нашу мову, і щоб отак… серед білого дня у Львові… - перешіптуються дві старші пані з хризантемами у руках.

Жінки кажуть, що особисто не знали Андрія Володимировича, але свого часу голосували за нього як за депутата спершу до обласної ради, потім - до міської.

- Знаєте, він такий простий був - приходив, зустрічався з виборцями, до нього завжди можна було звернутися з будь-яким питанням, - каже інша співрозмовниця.

Труна з тілом Андрія Парубія буквально потопала у квітах: здоровенні вінки та кошики - від перших осіб держави та рідних, скромніші троянди та хризантеми - від пересічних львів'ян. Попри 30-градусну спеку народу у храмі та на подвір'ї церкви було стільки, що яблуку ніде пасти. Неподалік чергували дві бригади "швидкої". І не дарма - через спеку кілька людей похилого віку втрачали свідомість. Один чоловік, падаючи навіть розбив вазу з квітами. Але, на щастя, минулося без серйозних наслідків.

Серед присутніх було багато перших осіб держави - голова Верховної ради України Руслан Стефанчук, керівник партії "Європейська Солідарність" і п'ятий президент Петро Порошенко з дружиною Мариною, голова політичної партії "Батьківщина" Юлія Тимошенко, а також Олексій Гончаренко, Юрій Луценко, Володимир В'ятрович, Микола Княжицький, Олександр Турчинов, Олег Синютка, Рафат Чубаров та інші.

До слова кримськотатарського політичного діяча Рафата Чубарова всюди зустрічали вигуками "Слава кримськотатарському народу!". Він ввічливо дякував.

"Тут не місце бавитися у політику!"

Однак не минулося без невеличкого скандалу. Коли деякі політики виходили з подвір'я собору Юра, кілька пенсіонерів у натовпі почали вигукувати "Ганьба!". Натомість інші кричали, що так львів'янин лише ганьблять самі себе.

- Церква - не місце для майдану! Ви не розумієте, що граєте на руку Росії? Це похорон, люди прийшли помолитися і провести в останню дорогу людину, а не в політику бавитися! Вийдете за межі храму - кричіть скільки влізе!

Врешті натовп заспокоївся і всі вирушили у центр - на площу Ринок, де відбулося загальноміське прощання з Андрієм Парубієм.

Там теж зібралося кілька сотень людей. Усі вголос читали молитву. Катафалк у супроводі поліції зупинився на площі, заграв сурмач та забили дзвони церкви Успіння Пресвятої Богородиці, яка поруч. Після цього розпочалася церемонія на Личаківському цвинтарі. Поховали Андрія Парубія практично біля входу на кладовище.

Хоче знайти в Росії тіло загиблого сина

Водночас коли львів'яни прощалися з Андрієм Парубієм, Галицький районний суд міста обирав запобіжний захід підозрюваному у його вбивстві - 52-річному львів'янину Михайлові Сцельнікову. Його затримали вночі 1 вересня на Хмельниччині.

На суді підозрюваний поводився спокійно, охоче спілкувався із журналістами. Перед початком засідання чоловік визнав свою провину і заявив, що це була "помста українській владі".

- Так, я його вбив, це була помста владі. Все, що я хочу, - щоб мене обміняли на українських військовополонених, щоб я опинився в Росії і зміг знайти тіло свого сина, - сказав підозрюваний.

На запитання журналістів, чому він обрав своєю жертвою саме Андрія Парубія, Михайло Сцельніков відповів:

- Тому що він був поруч. Якби я був у Вінниці, обрав би Петю. Все, більше коментарів давати не буду.

Крім того, чоловік відкинув повідомлення, що спецслужби РФ його шантажували. Каже, що ніколи не спілкувався із росіянами.

Врешті суд обрав Михайлові Сцельнікову 60 діб арешту без права застави. Йому інкримінують злочин за статтею про посягання на життя народного депутата, пов'язаного з державною діяльністю. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне ув'язнення. 

Про підозрюваного Михайла Сцельнікова відомо, що 2023 року він втратив на війні сина. Михайло-Віктор Сцельніков, син підозрюваного, зник безвісти у травні 2023 року під Бахмутом, де служив у лавах ЗСУ. Він мав позивний "Лемберг". До війни був бізнес-аналітиком – працював в українській філії американської компанії TurnKey Lender. У компанії також повідомили про його загибель. Цікавий факт: за день до повномасштабного вторгнення РФ, у лютому 2022 року, Михайло-Віктор подав петицію із закликом запровадити візовий режим з Росією, щоправда, вона набрала лише 101 голос.

Про те, що Михайло-Віктор зник безвісти, у соцмережах повідомила його мама – письменниця та фотохудожниця Олена Чернінька. Вона написала книгу "Лемберґ: мамцю, ну не плач", присвячену синові, де поділилася своїми спогадами як про дитинство Михайла-Віктора, так і про його доросле життя – роботу, стосунки, дружину Марту та відправлення на війну. Про якісь стосунки з батьком свого сина, колишнім чоловіком, Олена в книзі не розповідає.