"Заслужила" ли Украина начало переговоров с ЕС? Что говорит индекс "Восточного партнерства"

Найближчі місяці, схоже, стануть критично важливими для євроінтеграційних прагнень України.

Саме зараз Брюссель та Київ мають пройти тест на довіру та політичну волю щодо наступних кроків у процесі вступу України до ЄС.

У центрі уваги – потенційне відкриття кластера Fundamentals ("Основи"), який охоплює верховенство права, функціонування демократичних інститутів, основоположні права, реформу державного управління та економічні критерії.

Цей розділ задає тон для всього переговорного процесу: якщо країна-кандидат не демонструє стабільного прогресу та відповідності стандартам у цих сферах, інші розділи не можуть бути відкриті, а ті, де переговори вже відкрилися – не можуть бути закриті.

Хоча Єврокомісія підтвердила готовність України до відкриття першого кластера, процес залишився заблокованим, передусім через постійне вето Угорщини, яку звинувачують у тому, що вона керується міркуваннями політики, а не заслугами.

Та чи дійсно Україна показує достатній рух у реформах?.

Необхідний інструмент для оцінки прогресу України дає нам Індекс "Східного партнерства" (EaP Index).

Це інструмент аналізу даних, який розробляє Громадянський форум "Східного партнерства" – регіональна платформа, яка об’єднує громадські організації з ЄС та країн СхП.

Індекс відстежує, як шість країн "Східного партнерства" просуваються на шляху до демократії та європейської інтеграції.

Оцінюючи реформи, управління та політичну відповідність стандартам ЄС, Індекс пропонує експертний аналіз того, де Україна просувається вперед, а де залишаються перепони.

Загалом новини позитивні.

Україна дійсно рухається вперед: її сумарний бал в EaP Index 2025 трохи зріс – з 0,66 до 0,67 за шкалою в 1 бал, що свідчить про поступ реформ попри війну.

Особливо помітне зростання показника підзвітності державних інституцій – з 0,63 у 2023 році до 0,71 сьогодні, що відображає вимірюваний прогрес у демократичному контролі та прозорості.

Важливим кроком стали відновлення та модернізація системи державних закупівель Pro.

Zorro, призупиненої на початку широкомасштабного вторгнення Росії.

Ця система, початково створена через унікальну коаліцію громадських організацій, ІТ-експертів, бізнесу та державних службовців, тепер слугує ключовим антикорупційним інструментом.

Її подальше вдосконалення, наприклад введення стандартизованих електронних полів і цифрової сертифікації, значно підвищило прозорість та відстежуваність рішень у закупівлях.

Україна також продовжує інтегрувати громадські організації у рамки, що забезпечують підзвітність.

За рівнем забезпечення рівних можливостей та недискримінації Україна посідає перше місце в регіоні "Східного партнерства", тут діє більш сприятливе середовище порівняно з іншими країнами регіону.

Проте правова база ще не відповідає міжнародним стандартам, а вразливі групи продовжують стикатися з дискримінацією та загрозами, деякі з яких погіршилися через війну.

Верховна рада затягнула ухвалення законопроєкту № 5488, який має посилити захист від мови ворожнечі та злочинів на ґрунті ненависті.

Після звільнення уряду Дениса Шмигаля в липні 2025 року законопроєкт був автоматично відкликаний за регламентом парламенту, оскільки він не пройшов перше читання.

Цей розвиток викликає занепокоєння, проте ще є час виправити ситуацію.

Єврокомісія уважно відстежуватиме це питання.

Адже потреба в ухваленні цього закону чітко згадана в останньому звіті з розширення.

Водночас боротьба з корупцією, незалежність судової системи та механізми захисту прав людини залишаються сферами, які потребують особливої уваги, що відображено в цьогорічних знижених оцінках.

Україна стикається з труднощами в підтриманні ефективних антикорупційних заходів, про що свідчить невелике падіння антикорупційного показника рейтингу – з 0,68 у 2023 році до 0,65 у 2025 році.

Країна створила розвинену екосистему незалежних установ, таких як НАБУ, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Вищий антикорупційний суд.

Важливо, що Україна виконала 75% рекомендацій GRECO – найвищий показник серед країн "Східного партнерства" – та підтримує повністю цифрову й прозору систему декларування активів для держслужбовців.

Проте виконання залишається слабким, особливо у кримінальному переслідуванні, а політичне втручання продовжує підривати систему.

Неможливо оминути увагою і те, що у липні 2025 року парламент ухвалив закон, який підривав би незалежність НАБУ та САП, а президент його одразу підписав.

Це спричинило найбільші вуличні протести з початку повномасштабної війни та рідкісну критику з боку європейських посадовців, що змусило парламент і президента відмовитися від цього небезпечного курсу.

Важливо, що ЄС також відкрито висловив різку критику.

Це свідчить, що ЄС зняв неформальне "вето" на заяви з чутливих для Києва питань.

Крім того, це демонструє єдність позиції офіційного Брюсселя і українського громадянського суспільства у захисті антикорупційних реформ.

Відмова української влади від того небезпечного рішення (його скасування новим законом) також засвідчує наявність важелів впливу на сили, що намагаються послабити ключові антикорупційні реформи, і вселяє надію на майбутнє.

Показник незалежності судової влади України також знизився – з 0,85 у 2023 році до 0,76 у 2025 році, що відображає постійні виклики.

У майбутньому важливо впроваджувати комплексні заходи та інституційні реформи, зокрема удосконалювати органи судового управління та процес відбору суддів Верховного суду, щоб створити незалежну, стійку до корупції судову систему, яка викликатиме довіру та повністю відповідатиме принципам верховенства права ЄС.

Як показує EaP Index, попри недоліки, загалом Україна рухається у правильному напрямку і заслуговує на відкриття кластера "Основи".

Хоча виклики залишаються, існує не лише політичний імпульс, а головне, сильна воля громадянського суспільства та населення дотримуватися курсу та притягати уряд до відповідальності, якщо він відхилятиметься.

Ця публічна відданість реформам є потужним двигуном змін, який ЄС повинен активно підтримувати та розвивати.

Тому надзвичайно важливо знайти спосіб обійти вето Угорщини.

Інакше постраждає не лише прогрес України, а й авторитет ЄС, а це підкреслить, що розширення залежить від внутрішньополітичних розкладів, а не від заслуг.

Відкриття кластера "Основи" підтвердило б прихильність ЄС до демократичних цінностей, винагородило б реальні реформи та показало, що ЄС підтримує тих, хто бореться за його принципи.

Авторка: Яна Бровдій,.

адвокаційна менеджерка Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.