Атаки на АЕС стали "нормою": чим це загрожує під час війни

Атомні електростанції стали пішаками у війні між Росією та Україною. Під час війни в Україні атаки на атомні об'єкти та довколишні території стали звичним явищем, а наслідки можуть бути катастрофічними, попереджають військові оглядачі.

Фокус переклав статтю кореспондентки Моллі Блеколл на новинному порталі Великої Британії The iPaper. У статті "Атаки на атомні електростанції стають нормою, і наслідки можуть бути катастрофічними" авторка зібрала інформацію про загрози для АЕС на російсько-українській війні й про те, як ситуація розвиватиметься у майбутньому в Україні, РФ та в інших країнах, які мають атомну енергетику.

Атаки на АЕС — що відбувається на війні РФ

Цього тижня Росія звинуватила Україну в проведеній у неділю атаці безпілотників, унаслідок якої була пошкоджена Курська атомна електростанція, розташована приблизно за 60 км від українського кордону. Керівництво електростанції заявило, що після опівночі засоби протиповітряної оборони збили дрон, який вибухнув неподалік від електростанції. Інцидент пошкодив допоміжний трансформатор і призвів до зниження потужності станції на 50%. Це сталося в день, коли Україна святкувала 34-ту річницю незалежності.

Україна не прокоментувала інцидент, але український військовий інсайдер повідомив газеті The iPaper, що під час попередніх операцій поблизу заводу військам було наказано не атакувати його. Інший інсайдер вказав, що це могло бути випадковістю: оператори дронів працюють сім днів на тиждень, і іноді виникають непередбачені ситуації.

Багато хто побоюється ядерної аварії в результаті російського вторгнення, оскільки бойові дії ведуться поблизу двох великих АЕС: Курської та Запорізької, яка є найбільшою атомною електростанцією в Європі.

Міжнародне агентство з атомної енергії МАГАТЕ, ядерний контрольний орган ООН, повідомило, що після атаки рівень радіації навколо Курської АЕС залишився в нормі.

"Раніше разючі дії" тепер стали нормою

Військові експерти стверджують, що бойові дії на території та поблизу АЕС стають дедалі більш нормальним явищем.

Александр Боллфрасс, експерт з ядерного нерозповсюдження з Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), розповів, що з моменту повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року росіяни регулярно завдають ударів по українській атомній енергетичній інфраструктурі.

"Деякі з них ненавмисні. Інші мають військову логіку, але існує й ширша російська стратегія, спрямована на підрив морального духу цивільного населення і експлуатацію страхів Заходу перед ядерною загрозою", — зазначив він.

"Багато раніше разючих дій стали нормою під час війни, зокрема й ці атаки на інфраструктуру атомної енергетики. На жаль, увага світової громадськості короткострокова, але це не означає, що ризики знизилися".

Докторка Марина Мірон, експертка з військових досліджень у Королівському коледжі Лондона, каже, що атаки на атомні електростанції "можуть стати до певної міри нормою, і це саме собою викликає занепокоєння. Коли це відбувається вперше, всі шоковані, і ви бачите цю новину в усіх заголовках. Потім МАГАТЕ повідомляє, що рівень радіації не підвищився, і всі заспокоюються, а після n-го разу це стає чимось на зразок норми".

Електростанції стали пішаками у війні

"Коли Україна минулого року розпочала контрнаступ на території Росії, ідея полягала в тому, щоб захопити Курську АЕС і, ймовірно, обміняти її на Запорізьку АЕС, щоб потім сказати: ми обміняємося, віддайте нам цю, а ми повернемо вам вашу", — сказала Мірон.

Дар'я Должикова, експертка з ядерної енергетики з Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) в Лондоні, раніше попереджала, що військові дії навколо ядерних об'єктів "не повинні стати нормою", але такі атаки можуть почастішати.

"Очікуване зростання значення атомної енергетики в глобальному енергетичному балансі в найближчі десятиліття може збільшити ймовірність того, що в майбутніх збройних конфліктах буде приділятися більше уваги інфраструктурі атомної енергетики", — коментує вона.

Крім завдання інфраструктурних збитків супротивнику і демонстрації своєї військової могутності, "психологічна значимість" ядерних об'єктів означає, що вони можуть бути використані з "метою ескалації, стримування або примусу".

Це також може бути навмисною тактикою витоку радіоактивних матеріалів з метою перетворення території на зону відчуження. Але радіація може ненавмисно поширитися на дружні території або призвести до ескалації конфлікту, якщо радіація проникне в третю країну.

Атаки на ядерні об'єкти "збільшують небезпеку" радіологічної аварії

Лукаш Кулеса, директор з ядерної політики RUSI, каже, що, хоча більшість ядерних реакторів відносно "добре захищені від атак і аварій завдяки своїм посиленим конструкціям, іноді це не так".

"Деякі реактори в Росії, зокрема на Курській АЕС, не мають такого захисного бетонного купола, що робить їх більш вразливими й небезпечними в разі атаки", — сказав він.

"Артилерійські обстріли, атаки дронів та інші воєнні дії також можуть загрожувати персоналу, який працює на об'єкті, і пошкодити або знищити інфраструктуру, необхідну для функціонування АЕС, як-от водопостачання, підключення до електромережі, генератори або сховища відпрацьованого ядерного палива. Всі такі атаки порушують роботу атомних електростанцій і збільшують небезпеку, а найсерйозніші з них можуть створити пряму загрозу радіологічного інциденту".

Кулеса попередив: "Той факт, що попередні інциденти, пов'язані з ядерною безпекою Запорізької АЕС, не призвели до ядерної аварії, не повинен нас заспокоювати. Залишається небезпека того, що міжнародні норми, що стосуються заборони воєнних атак на атомні електростанції, а також зусилля МАГАТЕ з роз'яснення та затвердження норм ядерної безпеки і фізичного захисту під час збройних конфліктів, будуть ігноруватися в інших конфліктах".

Однак Боллфрасс вірить, що ці атаки "навряд чи призведуть до наступного Чорнобиля".

"Найбільш серйозної шкоди було завдано самим об'єктам та їхній здатності постачати електроенергію, а також цілісності енергетичної системи України, — стверджує він. — Зброя на кшталт ракети, що уразила сховище відпрацьованого палива або реактор у дії, створила б серйозну радіологічну небезпеку, але жодна зі сторін не виявила інтересу до таких дій. Більшість ударів по атомних електростанціях або поблизу них завдавалися безпілотниками з набагато менш потужними боєголовками".

Про автора

Моллі Блеколл — кореспондентка новинного британського порталу The iPaper з міжнародних питань, яка висвітлює міжнародні події та зовнішню політику Великої Британії. Раніше працювала в The Guardian.