Банкіри підняли собі зарплати й не планують зупинятися. Скільки платять фінансистам

Українські банкіри не жалкують на себе грошей — ані державні, ані комерційні. Останні звіти Нацбанку доводять, що фінансисти активно підвищують собі зарплати, не забуваючи по ходу про премії й страховки. Винагородою у 200—250 тис. грн для керівника середньої ланки більше нікого не здивуєш, а в системних банках з таких сум тільки починаються переговори при запрошенні на роботу. "Телеграф" намагався більше дізнатися про заробітки банкірів.

Менше банкірів — більше грошей

За останніми даними Нацбанку, загальні витрати нашої банківської системи на заробітну плату на 1 липня 2025 року становили 29,3 млрд грн, тобто на 25% більше, аніж за аналогічний період 2024-го (23,4 млрд грн).

При тому, що той же регулятор в іншому звіті повідомив про загальну незмінність чисельності банківському персоналу цьогоріч, незначне збільшення у порівнянні з минулим роком в межах 96,3—96,4 тис. осіб та про скорочення персоналу на 20,3% у порівнянні з довоєнним показником 2021 року, коли у банківській системі працювало 121 тис. осіб. В тому числі й шляхом зменшення мережі банківських відділень з 5 тис. до 4,9 тис. точок з кінця 2024 року та на 27% (з 6,7 тис.) з початку великої війни. Відділення закривали — фахівців звільняли.

Якщо обраховувати в грошах, то найбільше зростання витрат банків на зарплати зафіксоване в такій п’ятірці:

1. Приватбанк — на 1,2 млрд грн (на 27,3%), до 5,6 млрд грн;
2. Ощадбанк — на 811,8 млн грн (на 30%), до 3,9 млрд грн;
3. ПУМБ — на 325,5 млн грн (на 18,8%), до 1,9 млрд грн;
4. Райффайзен Банк — на 318,8 млн грн (на 16,7%), до 2,1 млрд грн;
5. Універсал Банк (monobank) — на 316,6 млн грн (на 50%), до 926,5 млн грн.

Та якщо оцінювати відсоткові прирости, то найвищі показники в четвірці несистемних структур: Асвіо Банк — на 103,2% (до 182,3 млн грн), Банк 3/4 — на 76% (до 129,3 млн грн), Радабанк — на 71,2% (до 176,2 млн грн), Банк Кредит Дніпро — на 58,9% (до 424,7 млн грн).

Усього за перше півріччя 2025 року одразу 55 банків із 60 тих, що працюють, збільшили зарплатні витрати у порівнянні з аналогічним періодом 2024-го. Один банк лишив їх на старому рівні (Банк Грант в розмірі 35,1 млн грн) та тільки чотири структури зменшили: Комінбанк — на 17% (до 131,1 млн грн), Мотор-Банк — на 5,7% (до 22,1 млн грн), Індустріалбанк — на 3,8% (до 65,2 млн грн) і Перший інвестиційний банк — на 0,3% (до 22,39 млн грн).

Найбільші зарплатні фонди лишаються в великих роздрібних банках.

Та збільшення зарплатних витрат відбувалось навіть за умови закриття відділень і відповідного звільнення персоналу. Як у прикладі з державним Укрексімбанком, який за рік зачинив 8 відділень, після чого мережа скоротилась на 17% — до 39 точок.

З 60 банків, що працюють, 27 структур скоротили свою мережу на 1 липня 2025 року (у порівнянні з аналогічним періодом 2024-го). Найбільше відділень закрив Ощадбанк — 28 (кількість точок скоротилась до 1147), Приватбанк — 18 (до 1102) і Комінбанк — 12 (до 43). Розширення мережі зафіксоване тільки в 7 банків, найбільше в Акордбанку — на 14 відділень (до 162), Асвіо Банку — на 6 (до 51) та Радабанку — на 4 (до 32). Ще 26 банків не змінили кількість структурних підрозділів, з яких 8 як не мали, так і не відкрили жодного.

Часто-густо відділення закривають через близькість до зони бойових дій.

"У період воєнного стану ми не плануємо масштабних заходів з оптимізації мережі. Водночас основним фактором, що може впливати на кількість відділень, які функціонують, залишається безпекова ситуація, що спричинена військовою агресією РФ. У разі її загострення в окремих населених пунктах можливе тимчасове припинення роботи відділень, тоді як після деокупації територій банк забезпечує оперативне відновлення своєї присутності. Додатково Ощадбанк розвиває формат мобільного обслуговування: наразі 10 пересувних мобільних відділень на базі автотранспорту надають послуги клієнтам у 9 областях України", — зокрема, повідомили "Телеграфу" у пресслужбі Ощадбанку.

Хто збільшує винагороди з преміями

Одночасно зі збільшенням банківських виплат по зарплатах, зростають і витрати за іншою, не для всіх зрозумілою статтею: "Інші адміністративні та операційні витрати". Хоча саме до неї входить винагорода банкірів, у тому числі й топменеджерів. Нерідко переважають саме виплати великому керівництву — з правління, наглядової ради.

Цей тип витрат нашої банківської системи у першому півріччі 2025 року зріс на 13,5% (у порівнянні з аналогічним періодом 2024-го) — до 21 млрд грн, й показник перебуває поряд з зарплатними виплатами (29,3 млрд грн). Цікаво, що з цього загального обсягу 9,3 млрд грн (44,4% загального обсягу) припадає на 39 (!) банків з українськими приватними власниками, і трохи менше — 8,3 млрд грн (39,3%) — лише на 7 державних банків. 14 ж банків з іноземним капіталом взагалі ховаються на цьому тлі: на них припадає тільки 3,4 млрд грн (16,3%).

Загалом же це вже типова практика для банківської установи: складати зарплатню працівнику з двох частин — фіксованого окладу та винагороди, що обраховується за результатами праці, приміром, за продаж кредитів бізнесу чи населенню або інших послуг. Так стимулюють якісну працю, напевно, щоб співробітники байдики не били.

"Так, у банку застосовується практика фіксованої та змінної винагороди практично для всіх працівників. Фіксована частина гарантує стабільність доходу, а змінна напряму пов’язана з ефективністю виконання планів та завдань. З метою здійснення оцінки ефективності діяльності працівникам банку встановлюються ключові показники ефективності (КРІ). КРІ дозволяють пов'язати щоденну роботу працівників з цілями банку, створюють об'єктивну основу для оцінки їх роботи. Також впроваджені КРІ формують зрозумілі очікування до результатів роботи, підвищують мотивацію працівників та зацікавленість у якісному виконанні обов'язків", — йдеться в офіційному коментарі для "Телеграфу" від UGB (Укргазбанку).

Їхні колеги кажуть те саме, пояснюючи, що в винагороду входять і премії.

"Винагорода працівників банку включає фіксовану та змінну винагороду. Винагорода працівників бізнес-напрямів підвищувалась найбільше — в середньому на 29%. Адже за виконання їхніх індивідуальних та колективних ключових показників ефективності фонд преміювання працівників відповідних підрозділів збільшився на 50%. Водночас винагорода працівників напрямів підтримки бізнесу та адміністративного контролю та підтримки мала дещо менший приріст", — відзначається у відповіді пресслужби Ощадбанку.

В грошах найбільше збільшення інших адмінвитрат зафіксоване в такої п’ятірки:

1. Універсал Банк (monobank) — на 663,4 млн грн (на 17%), до 4,6 млрд грн;
2. Укрексімбанк — на 393,9 млн грн (на 93,4%), до 816,1 млн грн;
3. Приватбанк — на 330,9 млн грн (на 9,1%), до 3,96 млрд грн;
4. А – Банк — на 279,5 млн грн (на 46,9%), до 876,5 млн грн;
5. Банк Альянс — на 213,5 млн грн (на 153,6%), до 353,4 млн грн.

Найбільші такі трати в системних установ, та не всі з них державні. На першому місці Універсалбанк (monobank), який за цим показником переважає навіть такого гіганта як Приватбанк на 611 млн грн (на 15,4%) та має найбільші інші адмінвитрати в нашій банківській системі в абсолютному значенні — 4,6 млрд грн.

А якщо оцінювати відсоткові прирости, то найбільш вражаюча динаміка зафіксована в Міжнародного інвестиційного банку підсанкційного експрезидента Петра Порошенка, що працює зі збитком (32,8 млн грн), однак має приріст за іншими адмінвитратами в 414,8% (до 114,1 млн грн), або в 5,1 раза. А ще в Європейського промислового банку, який збільшив їх на 307,5% (до 54,9 млн грн), та Кристалбанку — на 178,8% (до 39,4 млн грн).

Різна динаміка збільшення інших адміністративних і операційних витрат зафіксована в 40 працюючих банках із 60, а зменшення — у 20. Найбільше скорочення в Ощадбанку — на 174 млн грн (на 8,6%, до 1,8 млрд грн), Акордбанку — на 75,6 млн грн (на 35,9%, до 135,1 млн грн) і Кредобанку — на 51,9 млн грн (на 21%, до 195,6 млн грн).

Зростання зарплат і винагород великих босів

В банках не дуже люблять розповідати про збільшення зарплат і винагород, особливо, якщо йдеться про найвище керівництво, яке вважають недоторканним.

Згідно з чинним законодавством банкіри мають звітувати про свої витрати на топменеджерів, й насправді це роблять. Однак ці дані зазвичай глибоко ховають на сайтах структур, щоб клієнти та просто зацікавлені особи не бачили величезних сум, чи ще гірше — не відстежували динаміку. Бо часто-густо можна побачити збільшення заробітків великих шефів, на сотні тисяч і навіть мільйони гривень. Що декого дратувало ще до 2022 року й найбільше може обурювати під час страшної війни, особливо коли йдеться про державні банки, від яких чекають більших відрахувань дивідендів до державного бюджету для підтримки обороноздатності країни.

Приміром, у звіті Приватбанку за червень 2024 року можна побачити, що члени його наглядової ради (всього 9 осіб) отримали за відповідний місяць винагороду від 580,1 тис. грн до 1,2 млн грн, а вже в липні 2025-го — діапазон виплат збільшився до 580,1 тис. грн – 2,9 млн грн, при, тому що чотирьом нарахували сталі суми в 1,8 млн грн тільки за один місяць. Загальна ж червнева сума на всю дев'ятку осіб разом зросла у 2,1 раза — з 6,1 млн грн до 12,8 млн грн.

Водночас в 1,2-3 рази збільшились нарахування по зарплатні голові та членам правління Приватбанку, що також можна простежити за офіційними даними. Найменша зарплатня з червня по червень (2024-го проти 2025 року) зросла з 883,3 тис. грн до 1,034 млн грн, а найбільша, в голови правління, — з 1,2 млн грн до 3,6 млн грн.

Згідно з офіційними даними, головою правління Приватбанку є шведський фінансист Мікаель Бьоркнерт.

А на позиціях членів правління переважно перебувають вітчизняні фахівці:

• Лариса Чернишова;
• Антон Розумний;
• Євген Заіграєв;
• Дмитро Мусієнко;
• Наталія Савчук;
• Солвіта Деглава (тривалий час працювала в банках країн Балтії — Luminor Group, Industra Bank, Parex Bank).

В бік збільшення рухаються й зарплати в правлінні іншої держустанови — Сенс Банк (Sense Bank). Якщо в липні 2024-го вони були єдині у всіх членів правління — 750 тис. грн на місяць з одним винятком в 790 тис. грн, то вже в липні 2025-го — були в межах від 750,1 тис. грн до 1,2 млн грн (більше, ніж у голови), що також можна простежити за звітами.

А основна зарплатня голови правління з липня 2024 року по липень 2025-го зросла — з 908,7 тис грн до 950,1 тис. грн.

Правління Сенс Банку очолює Олексій Ступак. Ще в нього входять:

• Інна Тютюн;
• Олена Зубченко;
• Андрій Соколов;
• Олексій Шклярук;
• Сергій Максюта.

Точне поіменне розшарування топменеджменту Приватбанку й Сенс Банку по сумах у зарплатних звітах не наводиться.

Банкірам ще підвищать зарплати

Звісно, що нижчий персонал і близько ніколи не бачив таких грошей, особливо, якщо казати про "робочих конячок", що безпосередньо працюють з клієнтами у відділеннях.

Сервіс Work.ua повідомляє, що, приміром, Приватбанк шукає зараз в Києві касирів (2 категорії) на зарплату 32—34 тис. грн, інкасатора — 40 тис. грн, фахівця з обслуговування клієнтів мікробізнесу — 46—49 тис. грн, а керівника відділення — від 65 тис. грн до 79 тис. грн.

Зарплатню в центральних офісах не дуже афішують, і зазвичай про неї персонально домовляються, залежно від потреби в певних фахівцях і зірковості кандидата. Неофіційно "Телеграфу" розповіли, що молодший персонал фронт-офісів банків давно отримує не менше 50—60 тис. грн, а керівники середньої ланки починають з 200—250 тис. грн. Звідти починаються перемовини про прийняття на роботу, особливо коли йдеться про аудиторів, фінансовий моніторинг; від 300 тис. грн і вище будуть просити ключові IT-фахівці. Та їм намагатимуться постійно підіймати зарплатню, щоб їх не переманили конкуренти.

В банках постійно кажуть про поглиблення конкуренції за фахівців на тлі великої війни і саме цим пояснюють збільшення зарплатних витрат.

"Головна причина збільшення витрат на персонал — посилення конкуренції між банками за трудовий ресурс. Якщо не покращувати винагороду працівників наближаючи її до ринкового рівня, не розвивати сприятливу корпоративну культуру, не приділяти достатньої уваги безпеці та комфортним умовам праці, то можна стикнутися із ситуацією, коли брак персоналу ускладнить виконання ключових стратегічних завдань банку", — запевнили нас в пресслужбі Ощадбанку.

Водночас фінансисти наголошують на наборі нового персоналу, певних перегрупуваннях і підвищеннях зарплат.

"Зростання виплат на зарплати персоналу, по-перше, пов'язане з додатковим найманням фахівців, які займаються розробкою дистанційних продуктів та сервісів: це ІТ-фахівці, проєктні менеджери, спеціалісти з розробки скорингових систем тощо. А також з ростом зарплат на ринку в цілому інших спеціальностей, як приклад, менеджерів із залучення клієнтів. По-друге, у 2024 році банк підвищив заробітну плату своїм співробітникам. Середній відсоток підвищення склав 15%, що відповідає середньому відсотку, на який збільшився ринок зарплат банківських установ за цей період. По-третє, виплати бонусів за результатами роботи за 2023 та за 2024 рік відрізнялися в графіку виплат", — зазначила "Телеграфу" директор департаменту по роботі з персоналом Банку Кредит Дніпро Софія Чучупак.

Її колеги звільняли та добирали персонал одночасно — передусім аналітиків, а також фахівців з напрямків IT, комплаєнсу та ризиковиків.

"Протягом першого півріччя кількість відділень, що працюють, зменшилася на 3 відділення, сумарно в них працювало 12 людей. Штатна чисельність персоналу банку за 6 місяців 2025 року зросла на 85 осіб, в першу чергу шляхом збільшення кількості працівників у головному офісі: у межах реалізації нової стратегії розвитку банку створено низку нових департаментів і посилено ключові функції. Зокрема, значне підсилення відбулося у напрямках IT, комплаєнсу, управління ризиками та аналітики. Крім того, в штаті є 100 мобілізованих працівників, яким банк продовжує виплачувати заробітну плату в повному обсязі", — розповіли в пресслужбі UGB (Укргазбанку).

Подеколи зарплатню збільшували навіть удвічі, та це все суто персонально.

"Професійний персонал — зарплати збільшувались найбільше всього, 15—20%. Викликане це тим, що найбільший попит є на молодих фахівців, водночас їх на ринку менше всього, а конкуренція за них зростає. Щодо середнього персоналу — зростання заробітних плат відбулося на рівні + 10—15%. А якщо говорити за таких фахівців, як менеджери із залучення клієнтів, то на ринку заробітна плата таких фахівців виросла майже у 2 рази, адже ми бачимо дійсний дефіцит таких спеціалістів", — підкреслила Софія Чучупак.

Та уточнила, що банківські кадровики в зарплатному питанні спираються на щорічне дослідження E&Y (Ernst and Young). І якщо через кадровий дефіцит чи з інших причин загальна ринкова вартість банкірів продовжить збільшуватися, то й зарплатні знову готові підвищувати.

"Зараз наш банк також знаходиться в процесі перегляду заробітних плат, який запланований на останній квартал 2025 року. Знову ж таки ми керуємося ринком та аналітикою, яку нам надає E&Y. Якщо дивитися на дані по загальногалузевому розрізі, то за 1 півріччя середня з/п в банківському секторі зросла на 15%", — визнала Чучупак.

В інших банках кажуть про кваліфікацію посад з присвоєнням рівнів і обрахунку цінності (грейдинг) фахівців, до якої прив’язуватимуться зарплатні. Тож вартість банкірів може продовжувати зростати.

"Ми плануємо провести грейдинг заробітних плат і порівняти їх з ринковими показниками. Там, де буде виявлено суттєві дисбаланси, розмір заробітних плат буде відкоригований", — підсумували нам в пресслужбі UGB (Укргазбанку).