Чи стане Європа рішучішою після параду в Китаї

4 вересня в Парижі відбудеться чергова зустріч лідерів країн «коаліції охочих», на якій глави держав та урядів 30 країн обговорять розробку гарантій безпеки для України та «наслідки завзятої відмови Росії від укладання миру». Головувати на нараді будуть президент Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер. Зустріч пройде у гібридному форматі, тобто частина учасників буде присутня на ній особисто, а частина (наприклад, канцлер ФРН Фрідріх Мерц) підключиться по відеозв'язку. Подейкують, що може приєднатися і президент Дональд Трамп. Президент України Володимир Зеленський також приїде до Парижа для зустрічі із європейськими лідерами.

Нинішня зустріч, яка проходить на тлі візиту російського диктатора до КНР і публічного їх зближення, є особливо показовою – нашим союзникам потрібно відповісти конкретними кроками, особливо після показу потужності потенційного супротивника. Журналіст Коротко про розбирався, чого варто очікувати Україні від європейських лідерів цього разу.

Час не чекає

Ця зустріч дуже важлива для Києва, оскільки останні події у переговорному процесі щодо України, та й останні розклади у світовій геополітиці вимагають від наших європейських союзників чіткої та виразної позиції.

Фактичний провал останнього раунду мирних переговорів щодо війни в Україні, небажання російського диктатора припиняти війну, саміт Шанхайської організації співробітництва ( ШОС ), який став показником зближення країн третього світу з Китаєм та Росією, - все це вимагає від Європи адекватної реакції.

Тому головна мета паризького заходу – виробити конкретні гарантії безпеки для України. Макрон і Стармер мають намір підбити підсумки останніх тижнів і оцінити наслідки жорсткої позиції Москви, яка, як заявляють у Парижі, «вперто відкидає мир». Президент України розраховує почути чіткі кроки від союзників.

Миротворчі сили

Серед ідей - європейські миротворчі сили, які можуть розміститися в Україні після закінчення війни. Окремо європейські дипломати обговорюють створення 40-кілометрової буферної зони між українськими та російськими позиціями. Ідея передбачає розгортання від 4000 до 60 000 військових для патрулювання, основу яких можуть скласти французькі та британські підрозділи. Однак поки що немає узгодженої позиції з цього питання.

Деякі європейські країни готові відправити своїх військових до нашої країни, а деякі - ні. Про готовність відправити свої війська до повоєнної України вже заявили близько 10 країн, включаючи Францію та Велику Британію. А інші - США, Німеччина, Польща - відмовляють у цьому Україні через те, що Росія сприймає такі ініціативи вкрай негативно. Наприклад, канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що питання про відправлення західних військ в Україну «не стоїть на порядку денному» і що головний пріоритет для Німеччини та її союзників - це «підтримка української армії, щоб вона могла у довгостроковій перспективі захищати свою країну».

Польща, яка формально має найбільшу армію в ЄС, прямо заявляє, що не готова відправляти війська, обмежуючись лише логістичною допомогою. «Польща має власну стратегічну дилему, адже вона межує з Росією та Білоруссю, тому не може послабити сили, необхідні для запобігання нападу», - пише Politico.

Також європейці можуть надіслати в Україну своїх військових інструкторів. Це може статися в рамках місії EUMAM Ukraine, яка передбачатиме не лише навчання українських військових за кордоном, а й їхню підготовку на місці в Україні.

Американські приватні військові компанії

Також для зміцнення ліній оборони поблизу фронту та будівництва баз зараз обговорюється варіант залучення американських приватних військових контрактників, як це робили в Іраку та Афганістані. План розробляється як обхідний шлях після того, як президент США пообіцяв, що американські війська не будуть розміщуватись в Україні.

Така присутність американців гарантувала б більший інтерес Вашингтона до того, що відбуватиметься далі, і слугувала б додатковим фактором для Росії. Обговорення залучення приватних американських контрактників нібито розпочалося ще під час підписання так званої «угоди про надра».

Президент США Дональд Трамп вже веде переговори з європейськими союзниками щодо можливого відправлення американських приватних військових компаній до України в рамках довгострокового мирного плану. Приватні військові компанії зі США можуть взяти участь у відновленні передових укріплень, будівництві нових військових баз, а також охороні американських компаній. Передбачається, що їхня присутність стане стримуючим фактором і завадить Володимиру Путіну порушити можливу угоду про припинення вогню.

Західна зброя

Але найвірогіднішим і найдієвішим варіантом гарантій безпеки може стати збереження та збільшення постачання західної зброї Україні.

Нещодавні обіцянки Німеччини та Норвегії надати наступного року до 10 мільярдів доларів у вигляді військової та громадянської допомоги Україні говорять про те, що Європа готова прийняти цей виклик. Такі великі суми знаменують перелом, оскільки раніше західні партнери надавали менші короткострокові фінансові асигнування. І ці фінансові пакети та постачання зброї можуть допомогти Україні краще планувати довгострокове завдання щодо озброєння своєї армії.

Європейські члени НАТО продовжать озброювати та навчати українських військових, задіявши для цього вже існуючі та нові механізми. Обговорюється, зокрема, придбання в США додаткових важливих для України систем, таких як ЗРК Patriot та HIMARS, за кошти європейських держав.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що гарантії безпеки включають не лише постачання зброї, а й інші важливі аспекти: фінансування Збройних Сил України, гарантії безпеки за моделлю статті 5 Статуту НАТО, а також використання санкцій та заморожених російських активів для відновлення України.

Порятунок України в руках самої України

Але хоч би як там було, а Україна вже має гіркий досвід щодо гарантій безпеки - Будапештський меморандум, який згодом порушили всі гаранти безпеки нашої країни. Росія - прямою агресією, а Великобританія, США та Франція - бездіяльністю під час російського нападу у 2014-му та 2022-му роках.

Тому найголовнішим гарантом безпеки є готовність самої України захищатись від зовнішнього агресора. І Київ зараз здійснює багатомільярдну програму нарощування озброєнь, яка фінансуватиметься Європою. "Цей план розглядається як найкращий шанс захиститися від Росії на тлі скорочення американської допомоги та невизначеності західних гарантій безпеки", - пише The New York Times.

Згідно з цим планом, ставку буде зроблено на розвиток вітчизняної оборонної промисловості. Зокрема, наприкінці серпня Україна запустила у виробництво свою далекобійну крилату ракету «Фламінго», яка здатна вражати цілі на відстані близько 3000 кілометрів та має корисне навантаження 1150 кг. Ця ракета може вдарити не лише по Москві, а й по інших великих російських містах.

Експерти вважають, що Україні може навіть не доведеться застосовувати «Фламінго». За їх словами, це навіть потужніший стримуючий фактор для Росії, ніж будь-які західні гарантії безпеки. "Серійна зброя дальньої дії, така як "Фламінго", можливо, є найсильнішою гарантією безпеки України в післявоєнному європейському порядку", - заявив Фабіан Хоффман, експерт зі зброї з Університету Осло.