Як у Луцьку борються з корупцією за допомогою Антикорупційної програми

Понад півтора року тому у Луцьку прийняли Антикорупційну програму. Зважаючи на те, що такий документ не є обов’язковим, а його прийняття та виконання накладає на владу певні обмеження та додаткові обов’язки, то ініціатива похвальна. Задекларована нульова толерантність до корупції у всіх її проявах, як на рівні міської влади, так і в комунальних підприємствах. 

У документі передбачені конкретні заходи, а також відповідальні виконавці, які мають знижувати зафіксовані корупційні ризики та протидіяти можливим зловживанням. На папері виглядає привабливо, а як на ділі? 

Центр журналістських розслідувань «Сила правди» проаналізував, які із запланованих заходів уже встигли реалізувати і чи змінилося щось у роботі міської влади після прийняття Антикорпрограми. 

Антикорупційну програму Луцька міськрада затвердила наприкінці 2023-го року. Вона містить 28 корупційних ризиків й опис того, хто, як і задля якого результату має з ними боротися. Через рік відповідальний відділ – з питань запобігання та виявлення корупції управління персоналу Луцької міськради – оприлюднив звіт про її виконання.

Цей документ із 5 сторінок за підписом керівника Олександра Романюка в «антикорупційному» відділі сформували за таким принципом: керівники виконавчих органів та комунальних структур Луцької міської громади щоквартально надають відділу інформацію про виконання відповідних заходів програми, а далі цей відділ її перевіряє та синтезує. Відтак звіт – це перелік змін, які удосконалили або ще удосконалять роботу влади. Самокритики тут не знайти. Тож «Сила правди» співставила звіт, зміст програми та публікації в медіа про реальні або потенційні хиби у діяльності управлінців громади. Передусім звертали увагу на пункти АП з найвищим рівнем антикорупційного ризику.

Найбільші ризики – при закупівлях

У списку АП чверть – 7 пунктів – має високий ступінь ризику, 14-ть – середній та ще 7 низький. Із найвищим ступенем ризику – стосуються використання бюджетних коштів, розпоряджання майном громади та видачі дозвільних документів. До прикладу, перші два – про тендери.

Ризик №1: «Можливість домовленостей між ініціатором закупівлі та майбутнім переможцем до початку закупівлі в електронній системі закупівель».

Ризик №2: «Можливість необґрунтованого завищення/заниження очікуваної вартості/потреби в обсязі/кількості предмета закупівлі з метою отримання неправомірної вигоди».

Ризик про можливі домовленості контролюють за рахунок двох заходів. Це належне обґрунтування закупівлі необхідних товарів/робіт/послуг ініціатором закупівлі та оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі на вебсайті замовника або головного розпорядника бюджетних коштів.

У звіті про АП-2024 занотовано, що обґрунтування закупівель обов’язково оприлюднюються на офіційних веб-майданчиках. А щодо другого пункту про можливу неправомірну вигоду при закупівлі, то, щоб такого не було, моніторять ціни при заĸупівлях. Більше того, передбачено обовʼязĸове надання результатів цього моніторингу у сĸладі обґрунтування необхідності внесення заĸупівлі до Річного плану. А, окрім усього того, постійно проводяться навчання уповноважених з питань запобігання корупції та інші заходи.

«Проводиться аналіз ринку та вивчення того, наскільки заявлені замовником в тендерній документації характеристики товару, роботи чи послуги є специфічними чи спеціальними, порівняно з іншими закупівлями цього замовника, а у разі відсутності таких – з іншими тендерами в галузі. Враховуються практики Антимонопольного комітету України стосовно інших тендерів замовника з метою встановлення, які вимоги вже визнавалися дискримінаційними і чи замовник застосовує їх надалі», – йдеться у звіті.

Варто зазначити, що Центр журналістських розслідувань «Сила правди» впродовж останнього року публікував кілька матеріалів щодо закупівель представників луцької влади. Зокрема, у них йшлося про поведінку на закупівлях департаменту ЖКГ – про те, як підрядники луцьких комунальників отримують додаткові замовлення поза тендерами, а також про те, як волинський виробник молока оскаржував метод закупівлі «молочки» для дитсадків. Писала «Сила правди» і про комунальне Луцьке підприємство електротранспорту, яке, приміром, не реагувало у системі публічних закупівель Рrozorro на запит Держаудитслужби.

Олександр Романюк, у якого запитували, чи стежить він за «дотичними» до антикорупційної теми публікаціями, зауважив, що для таких перевірок існують правоохоронні органи.

Це ж саме він відповів, коли почув про проблеми із декларацією директора «Луцькспецкомунтрансу» Володимира Марценюка.

У більшості пунктів щорічної декларації про майно і доходи керівника – прочерки: посадовець і в 2025 році не потрудився вказати, де і з ким мешкає, хоча 2024-го журналісти «Сили правди» вже порушували перед ним питання про повагу до Закону.

А між тим в Антикорупційній програмі зафіксовано пункт із середнім рівнем ризику із назвою «Можливі зловживання при поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування». З цими зловживаннями, як задекларовано в АП, борються завдяки «навчальним заходам із запобігання корупції, розміщення інформаційних (навчальних) матеріалів серед суб’єктів, на яких поширюються вимоги антикорупційного законодавства».

Олександр Романюк запевнив, що відповідає за своєчасність подання декларації. А перевіряти зміст, мовляв, справа Нацагентства із запобігання корупції. Хоча, ймовірно, директор комунального підприємства потребує саме інтенсивнішого навчання щодо вимог антикорупційного законодавства?

Для громади, як для себе?

У двох інших пунктах з високим ступенем ризику АП йдеться про небезпеку задоволення особистого інтересу на шкоду громадському.

Ризик №3. «Можливість задоволення приватного інтересу з боку керівників підприємств, організацій (установ, закладів), що належать до комунальної власності».

Ризик №4. «Можливість задоволення приватного інтересу з боку працівників Луцької міської ради при роботі зі службовою інформацією з метою її використання в особистих цілях».

У звіті з виконання АП-2024 про роботу над зменшенням таких ризиків згадано про затверджений розпорядженням міського голови у квітні 2024 року «Порядок запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у Луцькій міській раді та її виконавчих органах». Зокрема, пункт 5.5 цього документа гласить:

«У разі виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів, міський голова, секретар, депутати міської ради, члени виконавчого комітету публічно повідомляють про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не беруть участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.

Зазначеним особам забороняється: 1) брати участь у підготовці документів для прийняття рішення колегіальним органом із відповідного питання; 2) брати участь у розгляді відповідного питання; 3) голосувати з відповідного питання».

Щодо роботи посадовців на догоду особистим інтересам, то «Сила правди» у 2024 році розповідала, як директор Луцького спецкомбінату, що опікується доглядом за кладовищами й похованнями, Василь Цетнар у робочий час підторговував трунами і вінками на фірмі дружини.

Тоді ж влада провела службове розслідування, однак керівника комунпідприємства за скоєне у міській раді «насварили пальчиком» і навіть не позбавили премії.

Також «Сила правди» писала, як у Луцькраді намагаються «проштовхнути» план мікрорайону з житловим комплексом від «свого» забудовника, в якого працюють депутати міськради Микола Дуда та Дмитро Грачов.

Однак розпорядженням про врегулювання конфлікту інтересів у Луцькій раді таки користуються. Про це є записи щонайменше у трьох протоколах сесійних засідань.

24 квітня 2024 року Юрій Безпятко повідомив, що не братиме участі в обговоренні й голосуванні за питання, в якому фігурує його родичка: «Про поновлення договору оренди землі ТОВ «Нектар», КЗ «Палац культури міста Луцька», фізичним особам-підприємцям Салатюку І. В., Безпятку О. Г. для будівництва та обслуговування нежитлових приміщень (03.07) на вул. Конякіна, 14 у м. Луцьку».

Того ж року, 31 січня, про конфлікт інтересів повідомляв мер Ігор Поліщук. Голосування щодо умов оплати праці міського голови провів секретар ради Юрій Безпятко.

Уже в 2025-му, 26 лютого, депутат Євген Ткачук повідомляв, що не братиме участі в голосуванні за питання, яке стосувалося його підприємницької діяльності («про поновлення договору оренди землі для обслуговування автосервісного центру на вул. Окружній, 3 у Луцьку»).

Загалом же у звіті говориться про постійний вибірковий моніторинг проєктів рішень міської ради й виконкому щодо наявності в них норм корупціогенного характеру та підготовку пропозицій щодо їх усунення. Як це відбувається на практиці, чи щось виявили?

Керівник відповідального відділу каже, що нічого, оскільки контроль відбувається на різних рівнях:

«Моніторинг відбувається постійно, безпосередньо юридичний департамент бере участь, наш відділ бере участь. Тобто це все проводиться і постійно візується. У нас це все досить контролюється і все діється згідно чинного законодавства».

Наступний корупційний ризик програми стосується розподілу громадських грошей.

Ризик №5. «Можливість зловживань при формуванні та виконанні бюджету».

За його мінімізацію відповідають відділ обліку та звітності і департамент фінансів. У час формування бюджету громади (до квітня щороку) вони перевіряли обґрунтованість внесених змін до розпису та включення статей витрат до розрахунків потреби в коштах при формуванні показників бюджету на відповідний рік, обґрунтування включення бюджетних запитів головних розпорядників коштів до проєкту бюджету на відповідний рік, а також аналізували внесення змін до розпису бюджету.

Експерти, як і планувалося АП, розробили інструкцію внутрішнього аудиту – затвердили її наприкінці 2024-го й тепер за нею, як запевняють, перевіряють усіх, хто отримує кошти з бюджету Луцької міської територіальної громади або використовує комунальне майно. Відзвітовано, що це працює:

«Було проведено перевірку обґрунтованості внесення змін до розпису та включення статей витрат до розрахунків потреби в коштах при формуванні показників бюджету в IV кварталі 2024 року; проведення аналізу причин внесення змін до розпису бюджету в поточному році; вивчення обґрунтованості включення бюджетних запитів головних розпорядників коштів до проєкту бюджету на 2025 рік».

Впливовість посадовця

Антикорупційна програма має ще два пункти з високим корупційним ризиком – вони стосуються недоброчесного виконання обов’язків службовою особою.

Ризик №6. «Можливість зловживання посадовою чи службовою особою посадовими обов’язками (при вчиненні нотаріальних дій, посвідченні довіреностей, складанні протоколів про адміністративні правопорушення, видачу дозволів та інше)».

Ризик №7. «Дискреційні повноваження при здійсненні призначення та виплати соціальної допомоги, адресної грошової допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством, наданні та виплаті житлових субсидій, пільг на оплату житлово- комунальних послуг».

У звіті про контроль за цими ризиками йдеться про постійну перевірку правильності складання протоколів про адмінправопорушення та інших матеріалів від департаменту муніципальної варти, що потрапляють на розгляд адмінкомісії, а також про консультації щодо призначення соцдопомог та їхній моніторинг.

«Періодично департамент соціальної та ветеранської політики звертався за роз’ясненнями до департаменту соціальної та ветеранської політики облдержадміністрації, Нацсоцслужби, Міністерства соціальної політики, Міністерства у справах ветеранів в разі спірних питань. Ведеться моніторинг та перевірка рішень про призначення соціальної допомоги, адресної грошової допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат/відмови у їх призначенні територіальними органами Нацсоцслужби, верифікація державних виплат».

У звіті також сказано, що з метою уникнення корупційних ризиків працівники в ЦНАПі працюють по актуальних інформаційних та технологічних картках, згідно електронної черги, з належним відео- та звукозаписом та автоматичним контролем термінів надання цих послуг.

До слова, як приклад антикорупційного у звіті згадано рішення виконкому від 15.02.2023 «Про комісію з організації проведення конкурсів на перевезення пасажирів…». Керівник транспортного відділу Віктор Главічка пояснив, що це рішення, пов’язане з відповідною урядовою постановою, передбачає конкурс для вибору представників робочого органу, який би готував матеріали для вибору підприємства чи організації, що допомагатиме готувати та проводити основний конкурс із вибору перевізника. Щоправда, для участі в робочому органі, каже Главічка, ніхто не подається.

Серед ризиків із середнім рівнем – можливість зловживання при контролі, розробці та затвердженні містобудівної документації.

У звіті записано, що для контролю за ним розміщується та актуалізується містобудівна документація на геопорталі відкритих даних Луцької міської територіальної громади, а також ведеться реєстр земельних ділянок Луцької міської територіальної громади.

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради від 19.11.2024 оновлено склад архітектурно-містобудівної ради, як і планувалося в АП. Щодо цієї теми, «Сила правди» наприкінці 2024-го з’ясовувала, чому у Луцьку сховали генеральний план із геопорталу відкритих даних. Мотивація у міської влади була така: доступ до містобудівної документації обмежили у рамках заходів, спрямованих на захист об’єктів критичної інфраструктури та безпеки міста. Хоча в інших містах знайшли вихід: закрили тільки певну частину інформації. Тобто, за висновком юриста, це обмеження доступу до інформації.

Одночасно стосовно багатьох ризиків виконавці програми працювали методами роз’яснень законодавчих вимог та навчання антикорупційному законодавству управлінців з міської влади.

Окреме місце у звіті з виконання програми виділено розгляду запитів на інформацію. Як сказано, звіти про розгляд запитів на інформацію у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних оновлюються щомісячно.

У підсумку звіту керівник відділу з питань запобігання та виявлення корупції управління персоналу Олександр Романюк підвів риску: «моніторинг виконання Антикорупційної програми та вимог відповідної статті 61 Закону показав, що у підзвітних міськраді підприємствах, установах та закладах забезпечується розробка та вжиття заходів, необхідних для запобігання і протидії корупції». На запитання ж «Сили правди» – що може сказати про програму після року виконання, як вона працює і що найважчого в ній, керівник відповідального відділу Олександр Романюк відповів:

«На даний момент Програма працює нормально, працює задовільно. Так сказати, що найважче, не можна. Є певні нюанси: сьогодні найважче одне питання, завтра найважче інше питання. Це робочі моменти, які обговорюються, які напрацьовуються».

На запитання, чи виявив його відділ за півтора року роботи порушення, пов’язані з корупцією, посадовець відповів заперечно. Зважаючи на те, що Олександр Романюк як керівник відповідального за виконання АП відділу у звіті написав, що «антикорупційна діяльність проводиться за тісної співпраці з громадськими організаціями та засобами масової інформації», «Сила правди» поцікавилася у нього, в чому суть цієї співпраці. Ось що відповів посадовець:

– Абсолютно, якщо ви звернули увагу, все розміщено на сайті міської ради, все ведеться прозоро, тобто ми займаємо досить високі рейтинги на рахунок прозорості, безпосередньо міська рада, так що в нас з цим немає питань. А громадські організації і медіа можуть собі звідти брати і виконувати. Ось в цьому виявляється співпраця.

– А те, що публікують медіа, моніторите? Реагували на якусь із порушених проблем?

– Звичайно… Якщо дійсно є факти – ми розбиралися.

– Можете назвати приклади? 

– Я не можу на даний момент. 

– А чому?

– Тому що я не знаю, про що ви хочете запитати. В принципі, дуже багато фактів, практично, всі факти, які висвітлили в ЗМІ, як би не знаходили такого підтвердження. По-перше, не подавалися факти і не знаходили як би підтвердження. Тобто почути дзвін – а не знати, де він.

Варто зазначити, що редакція «Сили правди» не отримувала від Луцької міської ради скарг, зауважень, чи пропозицій щодо того, що там виявили інші обставини, перевіряючи ту чи іншу публікацію чи розслідування.

Що кажуть про виконання програми громадські експерти

Над проєктом антикорупційної програми, яку приймали у 2023 році, працювали громадські організації «Центр Юридичної Допомоги» та «Рівненський центр «Соціальне партнерство». «Сила правди» звернулася, зокрема, до представників Центру Юридичної допомоги із проханням оцінити практичність документа та якість виконання програми.

«Прийняття Антикорупційної програми Луцькою громадою — безперечно позитивний крок. Попри те, що цей документ не є обов’язковим і часто сприймається радше як декларація намірів, сам факт його існування свідчить про готовність влади визнавати корупційні ризики й публічно декларувати боротьбу з ними.

Звичайно, не варто очікувати миттєвих змін або тотального очищення системи. Перші етапи реалізації таких програм зазвичай супроводжуються складнощами: це і формальний підхід, і нерівномірна мотивація виконавців, і брак дієвого контролю. Але важливо інше — створено інструмент, який відкриває можливості для громадськості, ЗМІ, аналітиків та активістів впливати на процеси, контролювати владу та ініціювати коригування.

Для нас, як громадської організації, важливо, що програма не лише затверджена, а й має звітність. Так, багато з того, що задекларовано, ще потребує більш глибокого втілення, але тепер є від чого відштовхуватися. Цей документ має потенціал стати платформою для співпраці між владою і громадою.

Очевидно, що Антикорупційна програма має оновлюватися, доповнюватися новими виявленими ризиками, адаптуватися до реальних викликів. Вона повинна ставати все менш декларативною і все більш практичною. А виконавцям варто пам’ятати: ефективність таких програм визначається не лише формальним виконанням пунктів, а насамперед рівнем довіри людей до влади.

Ми зацікавлені в тому, щоб ця програма жила, вдосконалювалась і справді стала ефективним щитом проти корупції. ГО «Центр Юридичної Допомоги» готова долучатися до подальшого аналізу, доопрацювання та моніторингу програми в інтересах громади», – прокоментував голова ГО «Центр Юридичної Допомоги» Дмитро Климук.

Отож, сам факт існування програми із зазначенням відповідальних за її виконання зобов’язав посадовців міської влади стежити за тим, як вони звітуватимуть про зроблене. Однак, пильнувати за собою ж, вчитися бити себе по руках, якщо вони тягнуться до громадського, – річ відповідальна. Робити це не формально, не задля відписок, а з уболіванням за свою громаду, з урахуванням того, про що повідомляють представники громадських організацій та медійники, складно, але необхідно. При цьому варто віддати належне факту, що перші кроки ніколи не були легкими.

Автор: Оксана Коваленко

Джерело: Сила Правди