Не починайте нових справ та не скаржтесь на долю: заборони дня

2 вересня віряни вшановують пам'ять мученика Маманта, а також преподобних Антонія і Феодосія Печерських. Вони були засновниками Києво-Печерського монастиря. Їх згадують уже за новим церковним календарем.Мамант народився в сім'ї християн Феодота і Руфіни близько 259 року. Його батьків за те, що вони сповідували християнство, кинули до в'язниці - там вони незабаром померли. Немовля залишилося у благочестивої вдови, яка виховала хлопчика в християнських традиціях.Уже в юності Мамант став проповідувати християнство і навернув до віри багатьох своїх однолітків. За це юнака схопили і привели на суд. Він походив зі знатної родини, то катувати не стали. Імператор Авреліан, який правив у той час, намагався схилити юнака відмовитися від віри, але все було безуспішно. Тоді імператор дозволив катувати Маманта, але в його долю втрутився ангел - він велів юнакові піти на високу гору в пустелі біля КесаріїТам Мамант побудував церкву і став жити. За переказами, юнак був наділений від Бога даром - до нього приходили пустельні звірі й слухали Євангеліє. Харчувався Мамант молоком диких кіз, а сир віддавав жебракам. Незабаром за ним прийшли воїни імператора - його знову піддали тортурам, і врешті-решт православний святий мученик Мамант загинув.Преподобний Антоній Печерський, засновник Києво-Печерської лаври. Народився на початку XI століття, в місті Любечі біля Чернігова. Коли охрестився, то отримав ім'я Антипа. В юності він вирушив на святу гору Афон, прийняв постриг в одному з монастирів і кілька років прожив на самоті в печері поблизу обителі. Ігумен велів йому повернутися додому і принести туди традиції афонського чернецтва.На той час у Києві (1051 рік) уже було кілька грецьких монастирів, але Антоній не вступив до жодного, а оселився у двосажовій печері, викопаній пресвітером Іларіоном, недалеко від села Берестова. Тут святий Антоній продовжував жити колишнім афонським життям, їв чорний хліб через день, пив воду. Слава про нього рознеслася Києвом та іншими містами. Багато хто приходив до нього за порадою і благословенням, а деякі стали проситися на проживання. Першим був прийнятий ієрей Никон, другим - преподобний Феодосій, родом із Василева (нині Васильків) під Києвом.Коли ченців стало багато, Антоній пішов в іншу печеру і став жити самітником. В ігумени обрали Феодосія, який запровадив в обителі статут константинопольського Студійського монастиря. Згідно з ним, у братії все було спільне, а весь свій час вони працювали, починаючи кожну справу з молитви і благословення. Сам Феодосій Печерський став прикладом у всьому: носив воду, рубав дрова, випікав хліб.Монах був дуже милосердним - в обителі він облаштував особливий будинок для проживання убогих, сліпих і на утримання їх виділяв десяту частку монастирських доходів. Крім того, щосуботи відправляв віз хліба ув'язненим.Києво-Печерський монастир, який заснували Антоній і Феодосій Печерські, став зразком для інших монастирів.Проливний дощ цього дня - до погожої осені;день видався безвітряний - буде тепло, а якщо день ясний, але холодний - будуть дощі;небо на заході червоне - скоро будуть заморозки.Заборонено лихословити і лаятися;не можна ображати і лаяти тварин - вони можуть захворіти;не слід скаржитися на долю - життя ще більше ускладниться;не можна відмовляти в милостині - це вважається тяжким гріхом;не слід починати нових справ - до невдач і провалу.Цього дня можна помолитися святим. У преподобних Антонія і Феодосія Печерських просять миру і благополуччя, зцілення від хвороб, позбавлення від лиха і ворогів. Святого Мамонта вважають покровителем овець і кіз, у нього також просять захисту від диких звірів.За старих часів цього дня прибирали в сараях, хлівах. Також починали збирати пізній урожай картоплі. День вважається сприятливим для весілля.