Сі Цзіньпін за участю Путіна і Кім Чен Ина організував масштабний військовий парад: як це було

Китайський лідер Сі Цзіньпін під час найбільшого в історії країни військового параду в Пекіні заявив, що людство стоїть перед глобальним вибором між миром і війною. Захід, присвячений 80-й річниці перемоги над Японією у Другій світовій війні, зібрав понад 50 тисяч людей на площі Тяньаньмень та став демонстрацією військової сили і політичних амбіцій Пекіна. Зокрема сюди приїхали очільник Кремля Владімір Путін і північнокорейський лідер Кім Чен Ин, яких Захід вважає ізгоями через війну в Україні та ядерні програми Пхеньяна.

Про це пише Reuters.

"Сьогодні людство стоїть перед вибором між миром і війною, діалогом і конфронтацією, взаємовигідним результатом і нульовою сумою. Китайський народ твердо стоїть на правильному боці історії", — заявив Сі Цзіньпін.

Військовий розмах і символізм

Парад тривав 70 хвилин і включав огляд військ, ракетних систем, танків, дронів та авіаційних формацій. Вертольоти з банерами та винищувачі пролетіли над натовпом, а завершилося дійство випуском 80 тисяч голубів миру та сотень повітряних куль.

Сі Цзіньпін, одягнений у костюм у стилі Мао Цзедуна, об’їхав війська у відкритій лімузині, вітаючи солдатів. Перед цим він привітав понад два десятки присутніх іноземних делегацій, зокрема несподівано — президента Індонезії Прабово Субіанто, який нині стикається з масовими протестами на батьківщині.

Організація параду супроводжувалася масштабними заходами безпеки. У Пекіні закрили головні дороги, школи та урядові установи, а по всій країні мобілізували десятки тисяч волонтерів і партійних активістів для стеження за громадським порядком. Репетиції відбувалися вночі, щоб уникнути витоку інформації й забезпечити повну готовність.

Путін і Кім Чен Ин у центрі уваги

Кім Чен Ин уперше за 66 років відвідав китайський військовий парад, ставши першим північнокорейським лідером на такому заході. Він прибув до Пекіна разом із донькою Чу Е, яку південнокорейська розвідка вважає ймовірною наступницею. Хоча під час параду вона не з’явилася публічно, її присутність у Китаї викликала широку увагу.

Зі свого боку Путін використав нагоду для переговорів про нові енергетичні контракти з Китаєм, який залишається ключовим покупцем російських енергоресурсів на тлі західних санкцій.

Політичний підтекст

Захід відбувся на тлі загострення торговельних суперечок із США. Президент Дональд Трамп напередодні параду у Truth Social згадав про роль Америки у визволенні Китаю від Японії та додав: "Передайте мої найтепліші вітання Владіміру Путіну та Кім Чен Ину, які змовилися проти Сполучених Штатів".

Водночас Трамп у коментарі журналістам заявив, що не вважає парад викликом Вашингтону, й наголосив на "дуже добрих відносинах" із Сі. Зі свого боку уряд Японії наголосив лише, що дві найбільші економіки Азії продовжують будувати конструктивні відносини.

Сі Цзіньпін назвав Другу світову війну важливим поворотним моментом у "великому відродженні китайської нації", під час якого вона "подолала приниження від японської окупації і стала економічною та геополітичною потугою". Лідер КНР також просунув своє бачення нового світового порядку, закликавши до об’єднання проти "гегемонізму та політики сили".

Аналітики наголошують, що участь Путіна й Кіма може сигналізувати про наміри зміцнити військово-політичну співпрацю трьох країн. Це особливо актуально після підписання в червні 2024 року пакту між Росією та КНДР, а також повідомлень про аналогічну угоду між Пекіном і Пхеньяном.

"Коли люди говорять про головне джерело невизначеності у світі, вони частіше згадують односторонні дії Трампа у США, ніж дипломатію Китаю.

Сі впевнений, що ситуація змінилася. Зараз саме Китай знову перебуває за кермом", — зауважив Вен-Ті Сун, експерт Глобального центру Китаю Атлантичної ради, що базується на Тайвані.

Джон Цін з Брукінгського інституту у США звернув увагу на інший аспект: "Парад дозволяє Сі зосередити увагу світу на вражаючих досягненнях у модернізації армії, приховуючи при цьому внутрішні проблеми Народно-визвольної армії, включно з масштабними чистками серед генералів".

За останні два роки десятки високопоставлених офіцерів були усунуті з посад у рамках антикорупційних кампаній.

У китайському Тяньцзіні зібралися ті, хто мріє показати світ без Америки. Китай, Росія, Іран, Пакистан, навіть Індія — дивний союз із великими амбіціями. ШОС сьогодні охоплює понад половину населення планети. Але чи здатна ця "коаліція невдоволених" справді змінити глобальні правила? Це клуб автократів чи реальний суперник США?

Про те, що стоїть за гучними промовами, пояснює Надзвичайний і Повноважний Посол України Сергій Корсунський у статті "Саміт ШОС: як Пекін збирає союз автократів проти Вашингтона".