«Справедливість і виконання закону щодо працівників»: Цивінський розповів, чого не вистачає для ефективної роботи БЕБ

У випадку з НАБУ та САП, добре зрозуміло, чого не вистачає для їх ще ефективнішої роботи: незалежної експертизи, прослуховування телефонів без дозволу СБУ, відкриття справ проти депутатів без погодження генпрокурора. Разом з тим, що потрібно для ефективності має Бюро економічної безпеки і що можна покращити, розповіву другій частині інтерв’ю ZN.UA директор БЕБ Олександр Цивінський, з яким поговорили Юлія Самаєва та Інна Ведернікова.

«Для БЕБ потрібна справедливість і виконання закону щодо працівників. Перше — звання. Зараз працюємо над упорядкуванням співвідношення звань. Здавалося б, дрібниця, але для людини, яка працювала в правоохоронному блоці полковником, прихід до БЕБ означає автоматичне перетворення на лейтенанта. Це не про гроші — про гідність. Досягли консенсусу з міністерством і урядом. Є судова практика, яка однозначна. Неприйняття відповідного рішення лише спровокує подачу позовів працівниками БЕБ для відновлення справедливості та навантажить і так перевантажену судову систему. Для чого? Тож наразі це вже суто технічне питання, і ми очікуємо його вирішення», – розповів Цивінський.

Другим завданням він назвав встановлення рівності в оплаті праці у порівнянні з іншими спецорганами. Цивінський пояснив, що Державне бюро розслідувань, НАБУ, Нацагентство з питань запобігання корупції та Вищий антикорупційний суд мають неоподатковуваний мінімум 3028 гривень. Водночас для БЕБ він становить 2102 гривень. Цивінський наголосив, що це дискримінація Бюро економічної безпеки.

«В усіх написано одне: заробітна плата складається з певної кількості неоподатковуваних мінімумів. Але для одних цей мінімум визначають однією цифрою, для БЕБ — іншою. Далі — податок на доходи фізичних осіб. У всіх органах для керівного складу є компенсація податку на доходи. Лише для 500 працівників БЕБ із буквально мільйона осіб начальницького складу сил безпеки і оборони є виняток. У результаті заробітна плата детектива БЕБ на 50–60% менша за зарплату, скажімо, детектива ДБР», – зазначив директор Бюро. 

Цивінський пояснив, що за таких умов не можна виграти конкуренцію за талановитих працівників. Адже рівність у бізнес-середовищі, за його словами, мають створювати ті, хто є рівний у своєму сегменті, а саме — БЕБ серед інших правоохоронців. Тому дискримінаційний підхід виключно до працівників БЕБ у порівнянні не лише зі спецорганами, а й Нацполіцією, прикордонниками та ДСНС, взагалі не допомагає перезавантаженню Бюро.

«Третє — захист. Для проведення ефективних операцій потрібний фізичний захист детективів. Лише БЕБ з усіх правоохоронних органів має проблему з придбанням спеціальних засобів безпеки та наявністю відповідних правових підстав. Це ж не дає можливості захищати свідків. Мій досвід у НАБУ показав: коли можеш забезпечити справжню безпеку свідку, він готовий співпрацювати. З іншого боку, якщо орган не спроможний самостійно провести обшуки, де потенційно є перешкоди, наприклад, на підпільному виробництві сигарет, і змушений залучати відповідні підрозділи інших органів, то можуть бути ризики в ефективності», – продовжив директор БЕБ.

У відповідь на питання чи достатньо у Бюро спецзаходів для розслідування та чи забезпечені всі можливості здійснювати негласні розслідування, Цивінський заявив, що законом все це передбачено, але існують перешкоди, які суттєво обмежують БЕБ у негласних розслідуваннях. Він наголосив, що подібний підхід звужує можливості пошуку доказів за допомогою обшуків. За словами Цивінського, він хоче змінити цей підхід та працювати більш ефективно, але менш публічно. Відповідно, для ефективності Бюро у smart-розслідуваннях потрібні зміни до постанови Кабміну.

«Але продовжу. Четверте — є потреба внести зміни в закон. Наприклад, я маю право призначити поліграф, але лише можу прочитати результати, які до того ж мають бути знищені за сім днів. Пропонуватимемо змінити цю норму, адже з часом і дисциплінарна комісія, і представники громадськості повинні мати право з ними ознайомитись. І ця інформація має зберігатися в бюро», – додав очільник Бюро.

Також, за словами Цивінського, є низка інших законодавчих особливостей, які варто вирішити, інакше з 2026 року зарплатня в БЕБ зменшиться ще більше. А це відповідно фактично унеможливить перезавантаження бюро та подальший його розвиток. Якщо ж БЕБ не перезавантажити, то побудова нової інституції може стати лише ідеєю без спроможності її втілити, зазначив директор Бюро.

Цивінський також вказав на проблему з бронюванням. Зокрема, у БЕБ, на відміну від інших органів, передбачене навчання IT-спеціалістів для побудови унікальної інформаційної системи. Однак з огляду на чинний формат бронювання від мобілізації, набравши і навчивши людей, Бюро не може їх забронювати. А значить, додав директор БЕБ, що побудова єдиної інформаційної системи, аналогів якої в Україні немає, буде під загрозою. 

«Якщо ж ми хочемо побудувати щось дійсно інноваційне, потрібно подбати про бронювання унікальних спеціалістів. Ви знаєте, я сам рік служив і точно не з тих, хто використовував би бронювання без крайньої потреби. Але без цього інструменту, та й з урахуванням рівня заробітних плат, добрати й утримати на роботі відповідних спеціалістів буде складно. На цьому завершу, але для розуміння, лише до законодавства нам потрібно близько 15 змін, вісім з яких — ключові», – підсумував Цивінський.

Першу частину інтерв'ю читайте за посиланням.

Нагадаємо, 6 серпня – після скандалу, що тягнувся півтора місяця – уряд нарешті призначив Олександра Цивінського директором Бюро економічної безпеки. Конкурсна комісія обрала Цивінського директором БЕБ ще 24 червня. Та 7 липня стало відомо, що уряд вирішив відхилити це рішення. Через деякий час комісія подала відповідну кандидатуру повторно — мовляв, Цивінський повністю відповідає вимогам, передбаченими законодавством — і припинила роботу.

Голова Антикорупційного центру «Межа» Мартина Богуславець розповідала, що ОП перешкоджав призначенню директором БЕБ будь-кого із двох представників знову незалежного НАБУ, хоча у цих кандидатів було найменше питань по доброчесності. У своїй статті «Конкурс із відбору директора БЕБ пробують зірвати через суди» Богуславець аналізувала схему блокування довгоочікуваного перезавантаження бюро.