ВРУ підтримала легалізацію криптовалюти: перший рік 5% податку, далі — 23%

Як і очікувалося, Верховна Рада зробила перший крок до легалізації криптовалюти в Україні — депутати проголосували за відповідний законопроєкт № 10225-д у першому читанні. Цей документ потрібен, щоб навести лад у сфері віртуальних активів і дати можливість цифровій економіці розвиватися прозоро та легально. Про це розповів голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Фактично депутати пропонують прийняти нову редакцію Закону «Про віртуальні активи», а також внести зміни до Податкового кодексу, Цивільного процесуального, Господарського процесуального кодексів, Кодексу адмінсудочинства та низки законів.

Якщо все піде за планом, Закон про легалізацію криптовалюти в Україні вступить в силу з 1 січня 2026 року. Також необхідно, щоб Кабмін протягом місяця визначився з органом, який буде виконувати роль регулятора ринку криптоактивів. Наразі на цю рольпретендують одразу три державні структури: Нацкомісія з цінних паперів і фондового ринку, Національний банк і Міністерство цифрової трансформації.

У законопроєкті всі криптоактиви ділять на три типи. Перший — ті, що “прив’язані” до конкретних реальних активів, наприклад до акцій. Другий — ті, що закріплені за певною валютою, як USDT. І третій тип — усі інші криптовалюти.

Оподаткування операцій з криптовалютою

Закон пропонує нові правила оподаткування криптовалюти з 1 січня 2026 року. Для фізичних осіб очікуються наступні податкові новації:

• з’явиться окремий режим оподаткування операцій з віртуальними активами (ВА). Їх відділять від інших доходів і від інвестицій;
• податок рахуватимуть із чистого прибутку за рік: від доходів віднімуть витрати на купівлю активів;
• ставки податків пропонують встановити на рівні 23% (18% податок на доходи фізосіб + 5% військовий збір);
• витрати, які можна враховувати, обмежені, щоб уникнути махінацій. Але Мінфін за погодженням з регулятором зможе цей перелік розширити;
• збитки за минулі роки можна буде переносити, поки вони не “закриються” прибутками. Є винятки — наприклад, якщо криптоактив анулювали;
• податкового агента (тобто посередника, який автоматично утримує податок) не буде. Кожен сам декларуватиме й сплачуватиме податки.

Є ще важливий момент для тих, хто вже купив криптовалюту до прийняття закону. Якщо людина продасть її у 2026 році, вона зможе сплатити податок за зниженою ставкою — 5% замість звичайних.

Деякі операції з криптовалютами пропонується звільнити від оподаткування. Мова йде про обмін однієї криптовалюти на іншу та продаж крипти, якщо сума угоди не перевищує розмір мінімальної зарплати. Ще одне виключення — новостворені віртуальні активи (наприклад, коли їх майнять) або ті, які користувач отримав безкоштовно від емітента чи оферента. Це стосується і випадків, коли крипту віддають в обмін на персональні дані користувача.

Зміни для бізнесу

Законопроект також стосується постачальників послуг. Компанії та сервіси, що працюють із криптовалютою, повинні виконати дії з авторизації або реєстрації у регулятора протягом 60 днів після початку діяльності. Ще вони повинні щорічно подавати звіти. За порушення передбачені штрафи. У перші роки вони будуть меншими, а далі — повними.

Крім того, документ регламентує оподаткування постачальників послуг — податкові зобов’язання для операцій з віртуальними активами, зокрема оподаткування прибутку від їх продажу. Також ним визначено механізми регулювання реклами та запобігання шахрайству.

Постачальникам послуг із криптою заборонено працювати на спрощеній системі оподаткування.

Потенційні проблеми

Попри позитивні моменти, що легалізують ринок криптовалюти в Україні, законопроєкт містить чимало спірних моментів. Деякі його положення викликають суперечки та занепокоєння експертів:

• У законі багато нечітких визначень. Наприклад, не зрозуміло, хто вирішуватиме, що саме вважати “сутністю” віртуального активу.
• Регулятору хочуть дати великі повноваження: доступ у приміщення компаній, вилучення документів, перевірки, навіть право проводити “контрольні закупки”. Експерти кажуть, що це виглядає як функції поліції і може порушити права людей.
• Судові справи щодо арешту майна чи доступу до інформації пропонують розглядати за 96 годин. Фахівці вважають, що це надто швидко, і є ризик формального розгляду без урахування всіх деталей.
• Є питання з конфіденційністю — наприклад, чи не зможе регулятор отримати приватні дані про зв’язок між людьми, включно з адвокатськими.

В цілому, Законопроєкт створює базу для легального ринку криптовалюти, вводить податки і правила для сервісів. Але в ньому чимало спірних моментів: від надто широких повноважень регулятора до ризику подвійної відповідальності. Експерти кажуть, що без доопрацювання закон може створити більше проблем, ніж вирішити. На думку народного депутата Ярослава Железняка, до другого читання в документ внесуть багато змін.

Джерело: Судово-юридична газета