Депутати почали легалізувати криптовалюту: для чого це робиться

Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкт №10225-д, що передбачає легалізацію ринку віртуальних активів ("крипти") в Україні. Зареєстрований цей законопроєкт був ще у квітні. Як держава планує регулювати крипторинок та якими будуть податки? Про це – у матеріалі Коротко про.

Про що йдеться

Ініціатором проєкту закону  про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні, як не важко здогадатися, є Данило Гетманцев, який має на меті обкласти податками все, що рухається, стоїть та лежить, навіть якщо воно лежить у «віртуалі».

Документ вносить зміни до низки інших законів, регулюючи правовідносини навколо операцій з віртуальними активами. Зокрема, уточнюються правила емісії віртуальних активів та умови їх допуску на ринок, пропонується встановити вимоги до реклами віртуальних активів (наприклад, буде заборонено робити прогнози щодо зміни їх вартості), урегулювати права власності на віртуальні активи та фінансовий моніторинг операцій з криптоактивами тощо.

Але, звісно, найголовніше, заради чого все це робиться, – це податкові зміни.

Податки з «крипти»

Важливий момент: навіть після легалізації криптоактиви не стануть платіжним засобом в Україні (цю роль виконуватиме гривня). Загалом операції з віртуальними активами планують регулювати та оподатковувати так само, як операції з цінними паперами - преференцій немає.

Для юридичних осіб доходи від операцій з криптоактивами стануть частиною загальних доходів компанії. Вони включатимуться до розрахунку прибутку, з якого підприємства сплачують 18% податку.

Суб'єктам, які використовують спрощену систему оподаткування, займатися операціями з віртуальними активами заборонено.

Для фізичних осіб операції з віртуальними активами оподатковуватимуться податком на доходи фізосіб (ПДФО) за ставкою 18% та військовим збором 5% (перший рік - пільгова ставка 5%+5%).

Оподатковуватиметься лише позитивний результат операцій з віртуальними активами. Тобто якщо особа купила токен (тобто одиницю цифрового активу. – Авт.), а потім продала дорожче та отримала прибуток, то саме з прибутку і потрібно платити податок. Якщо особа зазнає збитків, податки сплачувати не потрібно. Також не потрібно платити податки з прибутку від торгівлі криптоактивами, розмір якого не перевищує мінімальну зарплату.

Усі операції з віртуальними активами обліковуватимуться самостійно, для чого потрібно мати підтвердження купівлі та продажу активів. За підсумками кожного року потрібно буде подати податкову декларацію про доходи, порахувати ПДФО та військовий збір і сплатити податки до 1 серпня року, наступного за звітним. Тобто, якщо закон набере чинності з 1 січня 2026 року, першу декларацію про доходи від торгівлі криптовалютою потрібно буде подати у 2027-му.

За неподання звітності чи порушення інших вимог документом передбачені штрафні санкції: від 0,5 до 100 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто на сьогодні від 4 тис. до 800 тис. грн.

«Закон потрібен, але виходить дорого»

Головна мета законопроєкту – «створити правову основу для регулювання обороту віртуальних активів в Україні, забезпечивши їх легальне використання, оподаткування та захист прав учасників ринку», йдеться у пояснювальній записці.

Аналітик Данило Монін у розмові з Коротко про мету документа визначив простіше: посадовці намагаються добратися ще й до доходів українців у «крипті» та оподаткувати їх за ставкою 23%.

Натомість фінансовий аналітик Андрій Шевчишин вважає, що закон про "крипту" потрібен, але з легалізацією та нульовою декларацією виходить якось дорого. Хоча це питання не тільки ціни, а й терміновості та ризиків: коли європейські та світові криптобіржі передадуть інформацію про власників податковим органам, вона дійде й до українських держорганів.

- Логіка процесу вказує, що головним пунктом буде саме податкове регулювання віртуальних активів, - вважає експерт. - Легалізація під 10% (5% ПДФО + 5% військовий збір), в перспективі вихід на стандартне 23%-не оподаткування (18% ПДФО + 5% ВЗ) на отриманий дохід від володіння й операцій з криптовалютами. Документальні підтвердження витрат на придбання, обмін, безоплатне отримання тощо, щоб знизити базу оподаткування, для більшості буде зробити дуже складно. Відповідно, виглядає так, що потрібно буде заплатити повну суму.

«Виглядає абсурдно»

Остаточне ухвалення законопроєкту має вивести криптогалузь з тіні, проте, каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко, це виглядає дивною і навіть парадоксальною метою.

Експерт нагадує, що свого часу в Україні вже об’являли амністію капіталів, розраховуючи, що багато хто скористається такою можливістю. Але сьогодні можна констатувати, що цей задум повністю провалився. І, каже Охрименко, так само вийде і з легалізацією криптодоходів.

За словами експерта, криптовалюта цінна саме своєю «анонімністю»: по-перше, можна проводити ті чи інші схеми, по-друге – не сплачувати податки.

До речі, це не таємниця і для авторів документа.

«В Україні спостерігається стрімке зростання популярності віртуальних активів, таких як криптовалюти, токени та інші цифрові активи. Проте чинне законодавство не забезпечує належного правового регулювання їхнього обороту, що призводить до правової невизначеності для учасників ринку, інвесторів та державних органів. Відсутність чітких норм сприяє використанню віртуальних активів у незаконних операціях, зокрема приховуванні доходів, відмиванні грошей, фінансуванні тероризму та ухиленні від податків», - йдеться в обґрунтуванні необхідності прийняття законопроєкту.

- За таких умов сподіватися, що ті, хто використовують крипту саме для схем та ухилення від податків, почнуть легалізуватися, щоб платити податки та не мати можливості використовувати схеми, – це якийсь абсурд, - зазначив Охрименко в коментарі Коротко про. – Вважаю, що навіть якщо закон ухвалять, працювати він не буде. У нас до війни ухвалили Закон «Про віртуальні активи». Шуму також було багато, а за підсумком – повний провал.

До того ж, кажуть експерти, незважаючи на прийняття у першому читанні, до остаточної легалізації криптовалюти у будь-якому разі ще далеко. І вже зараз можна прогнозувати, що навіть до другого читання законопроєкт зазнає чимало змін.

- Друге й фінальне читання та підпис президента відкриють шлях до законодавчо облаштованого запуску крипторинку, - підсумував Андрій Шевчишин. - Коли це буде та чи буде взагалі в цьому році, поки що не ясно. Плюс потрібно буде ще багато підзаконних актів, пояснень та інструкцій, щоб це запрацювало, а на це все потрібен час.