Як війна та перепис вплинуть на пенсії й зарплати українців: інтерв'ю з головою Держстату

Українці, особливо у період війни, потребують достовірних цифр – від статистики міграції чи економічного зростання до росту споживчих цін за роки незалежності. І саме Державна служба статистики збирає ці дані, які стають важливими не лише для бізнесу, але й для прийняття рішень Уряду та міжнародних партнерів України.

Навіть попри окупацію частини територій, воєнні ризики та застарілу технічну базу, Держстат на сьогодні працює над оновленням системи збору та оприлюднення даних, розвиває цифровізацію та готується до ключових викликів відновлення України після перемоги у війні.

Голова Державної служби статистики України Арсен Макарчук в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів за яких умов відбудеться перепис населення в Україні, як проходить збір статистичних даних під час війни та, як змінилася зарплата та ціни за роки незалежності України.

Якою є роль Держстату в країні та які виклики має орган під час війни?

Яку роль відіграє Держстат у формуванні державної політики і якою вона буде у післявоєнному відновленні України?

Я протягом усієї своєї кар'єри так чи інакше був дотичний до процесу вироблення рішень, тому зараз є прихильником того, що будь-які важливі рішення, особливо коли ми говоримо про питання загальнодержавного характеру, мають базуватися на чітких фактах.

Тут немає місця інтуїтивному прийняттю рішень чи ідеологічним підходам. Для того, щоб максимально ефективно забезпечувати державну політику загалом, нам необхідно спиратися на дані. А статистика – це, власне, спроба описати буремний світ, який нас оточує через чіткі цифрові показники.

Відтак дані загалом лежать в основі державної політики, а Держстат є інституцією, яка за своєю ідеєю, суттю і місією, має надавати ці дані для суб'єктів державної політики. І насправді не тільки для них.

Це також стосується і прийняття рішень у бізнесі, починаючи від великих корпорацій, закінчуючи мікро- і малим бізнесом, коли необхідно розуміти динаміку інфляції, інших макропоказників, які також можуть братися до уваги для того, щоб встановлювати ціни на власну продукцію.

Крім того, дані Держстату є дуже важливими для євроінтеграції. Ті показники, які ми надаємо щодо виміру України загалом, включаючи дані демографічної сфери, економічної сфери чи природно-екологічної сфери, вони всі слугують певними маркерами, які характеризують нашу країну для Європейського Союзу. У першу чергу, це для розуміння того, яким буде ефект для Європейського Союзу, коли Україна стане його повноправним членом у всіх описаних мною аспектах.

І, напевно, насамкінець варто додати, що дані – це не лише інструмент планування, не лише інструмент вироблення тих чи інших рішень, але інструмент відслідковування ефективності рішень, тобто розуміння того, наскільки державна політика досягла тих цілей, які вона перед собою ставила.

Для ефективного забезпечення державно політики потрібно спиратися на цифри / Фото – Держстат для 24 Каналу

Наприклад, Національний банк встановлює цілі щодо інфляції і декларує їх: 5% – ±1% на середньострокову перспективу. І саме завдяки нашим даним можна оцінити, наскільки політика НБУ була успішною.

Також вивчав глибше проєкт плану дій Уряду, який був оприлюднений на сайті Кабінету міністрів України.

І в цьому документі також доволі багато показників, які можна і треба вимірювати. Починаючи від кількості нових відкритих дитячих садків, закінчуючи обсягом залучених іноземних інвестицій.

Зрозуміло, що по деяких з цих показників працюватимуть інші державні органи, які відіграють роль в тому, щоб порахувати ці дані, але ми вважаємо, що саме Держстат може і має бути тим єдиним місцем накопичення всіх характеристик, які є про Україну загалом.

Збір статистичних даних під час війни

Певна кількість території України наразі знаходиться під окупацією, а лінія фронту змінюється щодня. У період повномасштабної війни наскільки є достовірною статистика Держстату і як компенсується неможливість збору даних на окупованих територіях?

Якщо не враховувати теперішню ситуацію, яка суперечить і нормам міжнародного права, і в принципі будь-якому людському розумінню про справедливість, ми підходимо до обрахунку наших показників виключно з об'єктивної точки зору.

Це означає, що ми приймаємо до уваги те, що необхідно розуміти в Україні загалом для ведення своєї державної політики. Ці показники стосуються більшою мірою саме підконтрольних територій з двох причин:

• По-перше, в нас дуже обмежені можливості щодо того, щоб виробляти статистику по непідконтрольних Україні територіях. Це і питання безпеки, і питання надійності, і об'єктивності тих даних, які ми можемо отримувати щодо наших непідконтрольних територій.
• По-друге, ці дані можуть викривлювати загалом дані по країні, які необхідні для ведення державної політики.

Починаючи з 2014 року, коли був окупований Крим, ми виробляємо статистику для тої частини території України, яка знаходиться під контролем української влади.

І фактично зараз, коли лінія фронту не є статичною, ми маємо також враховувати, що частина наших показників розраховується лише на інформації, яку ми отримали щодо підконтрольної території.

Крім того, у цій ситуації складний і сам процес вироблення статистики, оскільки для дуже багатьох показників нам необхідно мати звітність від респондентів, які її подають, в тому числі тих, які працюють в зоні активних бойових дій або вірогідних бойових дій.

Те саме стосується опитування домогосподарств. У регіонах, де тривають бойові дії чи які перебувають під окупацією, ці показники не можуть бути надані або якщо навіть і можуть, то не відображатимуть об'єктивно ситуацію.

Якщо говорити про домогосподарства, то це взагалі складна ситуація, оскільки зрозуміло, що безпека і наших респондентів, і наших інтерв'юєрів є фактично наріжним каменем статистичних спостережень. Під кулями писати статистику, на жаль, дуже складно, якщо не неможливо. Також варто згадати, що з 2022 року в Україні діяв закон, який дозволяв не подавати статистичну звітність під час воєнного стану.

Нещодавно були внесені зміни до законодавства і наразі триває перехідний період – кампанія збору звітів, які ми не отримали 2022 року від початку повномасштабного вторгнення.

І після того, як на початку жовтня цей період буде завершено, ми забезпечимо контроль розрахунків статистичних показників, тих, які ми зможемо об'єктивно розрахувати, починаючи з березня 2022 року.

Завершуючи відповідь на це питання, варто сказати, що для нас ключовим є якість і надійність наших показників, тому ми, власне, і шукаємо цей баланс між обсягом інформації, який ми отримуємо для обробки, і якістю показників, які ми будемо оприлюднювати.

Мені здається, що ми зможемо забезпечити надійну якість для показників з 2022 року і оприлюднити їх протягом найближчих кварталів 2025 – 2026 років.

Які найбільші труднощі виникають у роботі Держстату?

Найвагомішими викликами для нас є ті, що пов'язані з повномасштабним вторгненням, що впливає на нашу можливість виробляти статистику.

Крім цього, ми маємо труднощі певного внутрішнього характеру. Це застаріла матеріально-технічна база, тому що багато наших працівників наразі працюють на вже доволі застарілому апаратному забезпеченні. Так само програмне забезпечення, яке використовується нами, потребує оновлення.

Хороша новина, що ми вже реалізуємо проєкт щодо впровадження нової системи статистичного виробництва, який, власне, покликаний оптимізувати наші процеси й забезпечити більш гнучке і швидке виробництво.

Вагомим викликом для нас є розбудова інституційної спроможності. Також до викликів входить ще й питання репутації Держстату, наших взаємин та сприйняття іншими партнерами. І тут ми також активно працюємо над зміною комунікацій і простоти доступності до наших даних.

Зауважте! Вже цієї осені ми плануємо презентувати новий портал Держстату. І для нас це змога зблизитись з нашим користувачем і надати йому статистичні дані в тій формі, яка буде зручною.

Чи впливає влада на роботу Держстату?

Чи є у Держстаті спеціальні механізми, які забезпечують незалежність від політичного впливу?

Що стосується політичного впливу, то доволі часто сприймається, що органи державної статистики перебувають або, ймовірно, перебувають в певній залежності чи під певним тиском з боку власне політичного керівництва для того, щоб якимось чином коригувати дані.

Скажу, що особисто я не відчуваю жодного тиску. І вважаю його насправді неприйнятним. Тому що кого ми можемо обдурювати, публікуючи викривлену інформацію? Тільки самих себе.

Більше того, я переконаний, що всі виграють від максимально неупередженого, об'єктивного, професійного і незалежного Держстату, який вироблятиме максимально об'єктивну статистичну інформацію.

Я констатую, що це бачення розділяється і нашими партнерами, тому як такого політичного впливу ми не зазнаємо.

Незалежність Державної служби статистики гарантована законом про офіційну статистику. І ця норма чітко дотримується.

Ключові проєкти та пріоритети на найбшижчий час

Які проєкти цифровізації, крім розробки нового порталу, реалізуються Держстатом? Що ще потрібно покращити?

Портал насправді є тією вітриною, на якій ми оприлюднюємо дані. І його роль не можна переоцінити. Дуже важливо бути близьким і зручним.

Погоджуюся щодо того, що старий сайт Держстату має певні незручності для доступної інформації. Це не тільки моя думка, це об'єктивно підтверджується багатьма нашими клієнтами. Ми чуємо це і ми працюємо над тим, щоб його змінити.

Але, крім того, що є на вітрині, варто сказати, що є і в середині. Тобто те, яким чином забезпечуються процеси статистичного виробництва.

Я вже коротко сказав, що доволі багато показників, які ми виробляємо, покладаються на застаріле програмне забезпечення і неоптимальну побудову процесів. І цифрова трансформація Держстату – це не новий проєкт, який я приніс із собою, це проєкт, який вже тривав починаючи з 2022 року.

Десь через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення ми розпочали оновлення. І на сьогодні перша фаза проєкту вже закінчена.

• Відтак, ми вже маємо розгорнуту систему статистичного виробництва світового класу. Це така сама система, яка використовується Міжнародним валютним фондом і деякими іншими нашими іноземними колегами.
• Разом з тим, наразі ми працюємо над тим, щоб почати виробляти статистику в цій системі, адже мало просто мати інструмент. Його потрібно запустити і заточити під наші потреби.

Вже цього року ми почнемо розраховувати три перші статистичні спостереження у новій системі. Це насправді поки що невеликий, але це перший крок, який допоможе нам почати процес переведення на нову систему всього статистичного виробництва. Цей процес триватиме і в наступному році. Я думаю, що він наростатиме геометричною прогресією.

Хочеться сподіватися, що близько 90 спостережень, які в нас зараз є, ми зможемо протягом наступного року поступово перевести на нові рейки для того, щоб бути ще швидшими та гнучкими.

Це важливо з кількох причин:

• Ми отримуємо змогу більш швидко виробляти показники, підвищити їх точність за рахунок більшої кількості джерел даних, на які ми спиратимемося. Це магістральний наш проєкт, але разом з тим ми працюємо і над діджиталізацією в певних точкових сферах статистичного виробництва.

Зокрема, ми працюємо над тим, щоб активніше використовувати адміністративні дані, які ми отримуємо від інших державних органів. Це також дуже важливе питання для того, щоб мати змогу враховувати їх в розрахунку статистичних показників.

• Крім того, ми експериментуємо з новими джерелами даних, починаючи від даних мобільних операторів, закінчуючи даними супутникових знімків, в тому числі з новими інструментами їх обробки, як-от інструменти штучного інтелекту.

Які ключові проєкти Держстату, на вашу думку, стратегічні та пріоритетні на найближчі 5 років?

Перш за все, це запуск нового порталу, який ми плануємо восени цього року. Також ми плануємо восени цього року відновити опитування домогосподарств, тому що цей пласт спостережень поки що не охоплений нічим, а нам, державі України, критично важливо розуміти інформацію з цих джерел.

Протягом наступного року ми працюватимемо над тим, щоб заповнити прогалину, яка у нас формувалася від початку повномасштабного вторгнення.

Також ми розуміємо потребу і працюємо активно над тим, щоб здійснити офіційну оцінку чисельності населення України, в тому числі в розрізі окремих областей, районів і населених пунктів. Річ у тім, що ця інформація є критично важливою не лише для держави, а й для місцевої влади і для бізнесу.

Ми працюємо над розвитком і переходом до більшої кількості адміністративних даних. Це допоможе нам зменшити звітне навантаження на респондентів і відмовитись від окремих форм державних статистичних спостережень.

Також магістральний проєкт в межах нашої роботи щодо гармонізації методології з Європейським Союзом плануємо завершити до 2028 року. Звичайно, що хотілося би швидше узгодити всю методологію з вимогами Європейського Союзу для того, щоб гарантувати порівнюваність нашої статистики із статистикою ЄС.

Насамкінець, ми розмірковуємо над тим, коли умови та обставини дозволять провести перепис населення, оскільки це неоціненне джерело даних для всіх сфер державної політики.

Коли в Україні можливий перепис населення, чому він важливий і як його провести у період війни?

Коли в Україні був проведений останній раз повноцінний перепис населення і чи є наразі ресурси та можливості для нового, адже від початку повномасштабного вторгнення його не проводили через окупацію частини території?

Перший та єдиний перепис населення, який проводився в Україні, був понад 20 років тому – у 2001 році. З різних причин, на жаль, він не був проведений ні наприкінці нульових, ні на початку 2020-х років.

Планувався перепис населення у 2023 році, але повномасштабне вторгнення, власне, внесло свої корективи у ці плани.

Що стосується можливості проведення наступного перепису, тут є доволі багато факторів:

• Почнемо з закону, яким передбачено, що перепис населення не відбувається в умовах воєнного стану і протягом шести місяців після його завершення.
• Разом з тим закон вказує на те, що Уряд має прийняти відповідне рішення про проведення перепису щонайменше за 3 роки до його фактичного початку. Наразі такого рішення не прийнято.

Якщо ж спиратися на європейські практики, то ЄС в цьому плані працює десятирічними циклами, тобто у них переписи населення проводяться наприкінці або на початку відповідної декади (плюс-мінус 2 роки).

Отже, наступний цикл має відбутися у 2030 році, а це означає, що починаючи з 2028 року і до 2032 року європейські країни проводитимуть переписи населення. І для того, щоб забезпечити кращу порівнюваність із даними ЄС, нам варто також десь в цьому циклі планувати власний перепис.

Однак головними аргументами щодо визначення дати проведення залишаються воєнний стан, який триває зараз, а також масштабний вплив, який війна має на соціальну сферу, на демографію та на умови життя.

Україна могла б провести перепис населення у 2030 році, але війна вносить корективи / Фото – Держстат для 24 Каналу

Тобто навіть коли воєнний стан закінчиться, ми розуміємо, що має пройти якийсь час для того, щоб люди, які були вимушені покинути місця свого проживання, повернулися додому, зокрема з-за кордону, й облаштувалися. І як мінімум рік чи два треба очікувати на повну стабілізацію ситуації.

Якщо ж ми проведемо перепис умовно через 2 місяці після закінчення воєнного стану, він зафіксує лише ситуацію в точці, в моменті свого проведення, але разом з тим, усі ті масштабні процеси, які відбуватимуться після нього, я маю на увазі міграцію населення, зміну працевлаштування і так далі, вони залишаться поза фокусом нашої уваги.

Як правильно провести перепис населення?

Річ у тім, що минулий перепис проводився завдяки великій кількості тимчасово залученого персоналу. Було найнято десятки тисяч людей, які з паперовими анкетами обійшли кожне домогосподарство і зібрали відомості щодо нього.

Опрацювання усіх паперових бланків зайняло чимало часу та зусиль, не кажучи вже про людський фактор у цьому процесі й зборі інформації.

Зараз ми прагнемо до того, щоб при проведенні наступного перепису ми могли враховувати усі здобутки технологічного процесу і цифровізації нашої країни, який ми маємо за майже 25 років, що минули від першого перепису. Крім того, ми хочемо більше спиратися на реєстри населення, адже такий досвід вже є в багатьох європейських країн.

Завдяки комбінації нових підходів, які мають бути належним чином підтверджені з нашими європейськими колегами та науково обгрунтовані, а також з досвіду проведення минулих переписів, ми зможемо провести максимально ефективно перепис, як з точки зору ресурсів, які будуть необхідні на його здійснення, так і з точки можливих термінів його проведення.

Наскільки важливо для країни проводити перепис населення і чи орієнтуються на це інші відомства, наприклад, Мінсоцполітики? У нас же введена солідарна пенсія в країні, а відповідно демографічний показник має значення.

Проблема в тім, що наразі Державна служба статистики призупинила публікацію цих показників, але ми хочемо змінити цю ситуацію якомога швидше.

Хочу додати, що дані Держстату надзвичайно важливі для Уряду. І тут не тільки мова про соціальну політику, але й про фінансовий та економічний блок, центральні органи виконавчої влади тощо, для яких певні показники становлять особливий інтерес.

Крім демографічних показників, йдеться про показники щодо внутрішнього валового продукту, щодо темпів розвитку економіки загалом, індексу споживчих цін, експорту, імпорту тощо.

І наша статистика має попит, але ми б хотіли це розвивати. Тобто збільшувати пропозицію наших продуктів та враховувати побажання від наших клієнтів.

Як зросли пенсії та зарплати в Україні від початку незалежності до сьогодення?

Як змінювався середній розмір пенсії в Україні з 1991 року по 2025 рік?

Зауважу, що дані про пенсії не є продуктом Держстату. Але ми можемо оперувати адміністративними даними, які отримуємо для потреб статистичного виробництва.

За 34 роки незалежності України відбулося чимало подій. Починаючи від того, що на момент здобуття незалежності у нас були інші гроші, потім відбувалися економічні процеси 90-х років, гіперінфляція, світові кризи тощо.

• Якщо говорити сухими цифрами, то на початок 1992 року середня пенсія в Україні складала 539 карбованців. В перерахунку на долари по курсу, який існував на той момент, це 2 долари 60 центів.
• Зараз середня пенсія на початок 2025 року складає 5 789 гривень, або у перерахунку на долари 137 доларів 70 центів.

Однак варто зауважити, що тут складно казати, що купівельна спроможність і зростання добробуту відбулися у 50 разів. Річ у тім, що і сам долар не стоїть на місці.

Інфляційні процеси в США призводять до того, що долар суттєво здешевлюється. Ми ж звикли думати, що американська валюта як певний еталон, який не знецінюється.

Яка була середня зарплата у доларах на момент здобуття незалежності, і яка вона зараз?

У цьому випадку також важко говорити про період з 1991 по 1994 роки. Тоді були дуже різні темпи інфляції. Наприклад, у 1993 році інфляція складала 10 тисяч відсотків, що означає, що зарплата в січні і зарплата в грудні могла відрізнятися навіть не в десятки, а в сотні разів.

• Але попри це, у 1991 році середня зарплата в Україні становила 480 карбованців. В перерахунку на зарплату 1992 року, але в еквіваленті доларовому вона становила 31 долар США.
• Наразі в першому кварталі 2025 року заробітна плата у нас складає в еквіваленті 566 доларів США.

Бачимо, що тут така ж історія, як і з пенсіями. Якщо рахувати номінально, то заробітна плата зросла у 18 разів за весь період. Але ми звикли оперувати реальною заробітною платою, яка враховує не стільки курсове співвідношення, скільки купівельну спроможність.

Відповідно до цього можна сказати, що середня зарплата за своєю купівельною спроможністю в реальному вимірі з 1992 року виросла трохи більше, як в три рази.

Де в Україні найвищі показники зарплат по регіонах?

З 2022 року ці дані не публікувалися через відсутність звітності. Поновлення статистичної та фінансової звітності з 5 липня цього року дає нам можливість відновити їх оприлюднення.

Ми плануємо зробити це вже наприкінці серпня. Це дозволить знову бачити реальну картину рівня оплати праці в різних регіонах країни.

Історично найвищі показники зарплат фіксувалися у Києві та Київській області, а також у великих обласних центрах та промислових регіонах.

Сподіваюся вже незабаром зможемо простежити тренди цього року (інформація про середню заробітну плату була опублікована Держстатом 29 серпня – 24 Канал).

Як в Держстаті рахують споживчі ціни і як змінився борщовий набір за останні 3 роки?

Дані Держстату та аналітичних центрів щодо оцінки інфляції можуть відрізнятися. Чому так?

Це хороше запитання, яке не є унікальним лише для України. Наскільки я пригадую, торік щодо цього була велика дискусія в наукових колах Канади, коли один вчений провів власні дослідження і, скажімо так, поставив під сумнів дані, які були опубліковані Канадським статистичним управлінням.

Однак у цій ситуації є питання в суб'єктивності інфляції як такій.

Чому наші дані відрізняються? Дані Державної служби статистики щодо індексу споживчих цін розраховуються відповідно до методології, яка є науково обгрунтованою єдиною для Євростату. Більше того, вона перевірена і підтверджена Євростатом і Міжнародним валютним фондом.

• Коли ми збираємо дані про ціни, то, по-перше, це робиться з усіх регіонів країни, у тому числі з невеликих населених пунктів. Зрозуміло, що в невеликих населених пунктах ціни можуть суттєво відрізнятися від, наприклад, київських цін.
• Друга частина – це те, що ми збираємо ціни на певні продукти так званого споживчого набору, кожен з яких має свою вагу, розраховуючи на яку ми виходимо до певної узагальненої цифри. Дуже часто ця вага не є рівномірною, тому що ми оцінюємо реальні обсяги споживання тих чи інших продуктів.

І якщо ціни, наприклад, на певні споживчі продукти, скажімо, на м'ясо, ростуть більш очевидно, то разом з тим, ми враховуємо ціни, наприклад, ще й на комунальні тарифи. А ціни на електроенергію чи на газ можуть не рости роками, тому що це адміністративно регульовані тарифи.

Дані Держстату та аналітичних центрів відрізняються через різні методологію проведення розрахунків / Фото – Держстат для 24 Каналу

Натомість альтернативні методики, про які ми говоримо, відрізняються в цих двох ключових параметрах.

• Тобто, по-перше, вони не оперують всім географічним охопленням, а беруть ціни, наприклад, з найближчого супермаркету, поблизу якого проживає той чи інший дослідник.

Відтак якщо ви йдете в один конкретний магазин і виписуєте тільки певну групу товарів, то по певним групам товарів ситуація може відрізнятися.

• По-друге, в такому споживчому наборі не враховуються всі елементи, які враховуємо ми, зокрема ті, які менше коливаються в ціні у зв'язку з певними причинами, як-от адміністративно регульовані тарифи.

Виходить, що якщо ви візьмете 3 – 5 ключових продуктів, то щодо них інфляція буде суттєво відрізнятися. І так званий борщовий набір чи Індекс Біг-Мака – це чудові показники, що підтверджують цю тезу.

Річ у тім, що вони оперують виключно продуктами, які є зрозумілими, невеликі обсягом і доступні з одного джерела. Але разом з тим, ви не споживаєте виключно борщ чи виключно Біг-Мак. Вам для розуміння інфляції треба також враховувати ціни на бензин чи вартість оренди житла.

Чи враховуються під час збору статистичних даних ціни на імпортну продукцію в магазинах?

Під час розрахунків ми обов'язково враховуємо ще й імпортну продукцію, але у випадках, коли ми говоримо про споживчі ціни. Таким чином, ми не робимо різниці між продукцією вітчизняного виробництва і закордонною.

Крім того, деякі позиції в Україні можуть не вироблятися взагалі або вироблятися вкрай обмеженій кількості.

Однак у випадках окремих статистичних спостережень важливо враховувати лише те, що вироблено в країні.

Як змінився індекс борщового набору від початку повномасштабного вторгнення?

Одразу хочу підкреслити ненауковість цього показника. Тобто це не є офіційним статистичним показником. Але попри це ми розуміємо інтерес до нього, тому що він зрозумілий з точки зору того, що це характеризує ціни на продукти, які ми споживаємо часто.

Таким чином, зростання продуктів у цьому наборі від 2022 року склало:

• ціни на білокачанну капусту зросли на 6,2%;
• цибуля ріпчаста – на 19,5%;
• буряк – на 15,6%;
• морква зросла майже в 2 рази;
• картопля – в 2,7 раза.