Київщина: від Дубінського до Мотовиловця. Як працювали мажоритарники регіону шість років

Київщина – один з найскладніших політично-бізнесових регіонів країни. Одна з ключових причин –  поблизу столиці найдорожча земля. Забудовники в області завжди мали серйозний вплив на місцеву політику, а також на результати парламентських виборів. Та потрапити до Верховної Ради у 2019 році їм не допомогли жодні технології. Тоді в мажоритарних округах масово перемагали «слуги». З-поміж дев’яти округів Київщини партія влади програла лише у Білій Церкві (найкомпактніший округ Київщини №90 – в межах одного міста). Тут кампанію вів колишній голова Київської облради Микола Бабенко ще й балотувався від партії «Біла церква разом». Бабенко нині входить у депутатську групу «Довіра» і паралельно очолює осередок «Удару! на Київщині. Втім, група «Довіра» під час голосувань – надійний союзник партії влади.

З восьми народних депутатів, які пройшли як представники «Слуг народу» від Київщини до Верховної Ради, у провладній фракції досі залишаються шість. Із Анною Скороход її колишні колеги попрощалися майже одразу. Вона не голосувала в унісон з партією. А от із скандальним Олександром Дубінським фракція розставалася доволі неохоче – лише післязапровадження санкцій з боку США, які політик вважав результатом «фейкового доносу». Та й то, аби позбутися Дубінського, довелося проводити анонімне голосування в чаті фракції.

Дубінський, коли формував команду «Слуг народу» на місцевих виборах, передбачав, що стосунки з партією влади можуть бути нетривалими. Тому політиків, яких він сам обирав, народний депутат позиціонував як «команду Дубінського».

Були у списках «Слуг народу», наповнення яких контролював Дубінський, і люди забудовників. Зараз же осередок «слуг» на Київщині очолює заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець, який також взаємодіє із забудовниками регіону. Тому цілком закономірно, що і мажоритарники Київщини, і частина списочників, які з’являються в регіоні, готові голосувати за потрібні забудовникам ініціативи. 

До шостої річниці роботи парламенту «Голка» разом з колегами з інших громадських організацій склала перелік знакових для країни законопроєктів, які мали корупційні ризики, антиконституційні норми чи навпаки були корисними для захисту державності країни. Цей список став основою нового інструменту оцінювання ефективності депутатів «Перезаряди країну». Медіапартнер проєкту «Главком» продовжує публікувати цикл аналітичних матеріалів про роботу мажоритарників різних регіонів України на основі голосувань за маркерні закони. 

Боротьба з корупцією

За всі шість років роботи парламенту з-поміж питань, які несли найбільші корупційні ризики, особливе значення мало нещодавнє рішення парламенту скасувати незалежність антикорупційних органів НАБУ і САП. Через нього тисячі громадян під час війни з ризиком для власної безпеки вийшли на протести. На відміну від мажоритарників столиці, з-поміж нардепів Київщини не було жодного народного депутата, хто б проголосував проти цього питання: Олександр Горобець, Олег Дунда, Микола Галушко, Сергій Бунін, Валерій Колюх, Микола Галушко, Микола Бабенко віддали свої голоси «за». Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк за це питання не голосувала, хоча підтримала пропозицію Максима Бужанського невідкладно підписати цей закон. Ганна Скороход була відсутня.

Ще одним законом, який спровокував обурення суспільства та міжнародних партнерів, була містобудівна «реформа» голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк (проєкт 5655). Після голосування парламенту громадяни зібрали голоси під петицією до президента за лічені години з вимогою ветувати закон. Європарламент зазначив, що президенту Володимиру Зеленському не слід цей документ підписувати, а Королівський інститут Chatham House вбачав ознаки картельної змови у цьому законі.

Але те, що обурювало українців чи міжнародних партнерів, видавалося прийнятним для забудовників. Одіозний ексмер Ірпеня Володимир Карплюк, який є фігурантом низки антикорупційних розслідувань саме через скандальні забудови в регіоні, нарік цей законопроєкт «фінальним пострілом в голову корупції».

Троє народних депутатів голосували «за» містобудівну «реформу» – Олександр Горобець, Ольга Василевська-Смаглюк, Сергій Бунін. Скороход у голосуванні участі не брала, решта мажоритарників були відсутні або витягнули картки зі слотів.

У контексті Київщини варто виокремити ще одну ініціативу, яку лобіювали забудовники, – це так званий закон Ігоря Мазепи. Він був спрямований на те, щоб обнулити претензії до дерибанників лісів та узбереж, якщо пройшло з моменту дерибану більше 10 років. І лобіював такі норми зокрема і через низку ЗМІ бізнес-партер Карплюка – Ігор Мазепа.

Варто додати, що і Олександр Горобець, і Володимир Карплюк після критичних публікацій про їхню діяльність подають до суду так звані SLAPP-позови (особлива форма судових переслідувань журналістів та активістів). Інтереси Горобця представляє в суді адвокатка та депутатка Ірпінської міської ради від «Слуг народу» Яна Городок. Тому цілком зрозуміло, чому Горобець підтримав законопроєкт 12320, який передбачає адмінвідповідальність для журналістів, які згадці адвокатів нагадують, хто був їхніми клієнтами. Цей закон, який гостро критикував громадський сектор, також підтримали Сергій Бунін, Валерій Колюх, Ольга Василевська-Смаглюк. Двоє нардепів не голосували – Микола Галушко та Микола Бабенко. Відсутніми під час голосування були Олег Дунда та Анна Скороход. 

Варто зазначити, що якщо зараз і Горобець, і Карплюк взаємодіють, то під час передвиборчої кампанії 2019 року у Горобця, у якого на окрузі з’явився тезка – кандидат-клон, у політиків були доволі напружені взаємини. Їхні політичні штаби відкрито ворогували. 

Після виборів комунікація у двох політиків – Горобця і Карплюка – налагодилася і вони навіть брали участь у спільних заходах. Окрім Горобця, до Ірпеня почав навідуватися ще й «списочник» зі «Слуг народу» Андрій Клочко, який відкрив там приймальню. Клочко отримав підозру від НАБУ та Спеціальної антикорупційної прокуратури. 

Питання нацбезпеки

За кілька тижнів до повномасштабного вторгнення на розгляд парламенту винесли ініціативу, яка деанонсувала низку угод в рамках договорів Співдружності Незалежних Держав. Це сталося 16 лютого, коли західні партнери переконували, що може розпочатися повномасштабна війна. За денонсування угод у 2022 році голосували Ольга Василевська-Смаглюк, Олег Дунда, Валерій Колюх, Олександр Горобець та Микола Бабенко.

Анна Скороход в цей час була відсутня і Олександр Дубінський не голосував. Як пізніше стало відомо, в лютому 2022 року, через кілька днів після того, як ворог атакував зокрема Гостомель, Ірпінь, Бучу, мати Дубінського придбала нерухомість в Іспанії. 

З-поміж мажоритарників Київщини у питаннях національної безпеки проявив найбільш активну позицію Олег Дунда. Він просуває ідею розпаду Росії, ініціював збір підписів нардепів, аби на розгляд Верховної Ради потрапив урядовий законопроєкт, що дозволяє виключити з місцевих рад депутатів – представників заборонених партій. Тут треба додати, що це актуальна проблема не лише для сходу чи півдня України. Фракції ОПЗЖ були і в Київраді, і в Київській облраді. Але попри те, що йому вдалося зібрати 150 підписів колег, проєкт за стільки років не з’явився у порядку денному. 

Втім, на Київщині це не зупинило депутатів Київської облради. Представник «Європейської солідарності» адвокат Роман Титикало запропонував колегам призупинити повноваження депутатів облраді, які пройшли за списком ОПЗЖ. Їх було семеро. Таку пропозицію Київська обласна рада підтримала 2023 року. Більшість з цих депутатів станом на 2025 рік склали мандати.

Народний депутат Дунда також став одним із ініціаторів заборони діяльності Російської православної церкви. Збір підписів народних депутатів організували представниця фракції «Голос» Юлія Клименко та мажоритарник з Рівненщини Олександр Аліксійчук. Знадобився рік, щоб провести законопроєкт через парламент.

За заборону московських попів голосували Сергій Бунін, Олег Дунда, Ольга Василевська-Смаглюк. Тут варто додати, що Анна Сокроход була відсутня, але під час голосування у першому читанні, як повідомляв рух «Чесно», вона «випарувалася» з сесійної зали – за інші питання голосувала, а під час цього питання її картка для голосування уже була не в слоті.

Щодо Дубінського, репутацію якого тривалий час відбілювали медіа, пов’язані із олігархом Ігорем Коломойським, то після його арешту у 2023 році він перестав брати участь у засіданнях, але з посади заступника голови податкового комітету його вирішили відкликати лише через два роки.

Як Київщину віддали на відкуп Дубінському, а потім – Мотовиловцю

Під час виборів у 2019 році «Слугам народу» було принципово перемоги на окрузі, де нардепом був Ігор Кононенко – партнер Петра Порошенка, який організовував голосування у Верховній Раді попереднього скликання. Тому на цей округ, коли ще не було зрозуміло, що «Слуги народу» перемагають у більшості мажоритарних округів, поставили скандального Олександра Дубінського, який поширював фейки про повій на Майдані під час Революції Гідності. 

Заступник голови фракції влади Андрій Мотовиловець очолив осередок 2021 року. Примітно, що якщо в Києві головування в осередку віддавали мажоритарникам столиці – Миколі Тищенку та Лесі Забуранній, то Київську область віддали списочнику, у якого немає прямих зобов’язань тут перед виборцями. Мотовиловець кілька років нічого не робив, щоб очистити Київську облраду від людей Дубінського. Депутатів облради, які були пов’язані з Дубінським, політрада відкликала лише 2023 року через суспільний тиск. Більше того, саме за участі цих депутатів Київська облрада прийняла рішення, згідно з яким Біличанський ліс – територія міста Києва – ставала частиною області. Це рішення було вкрай потрібне для посилення позицій команди Карплюка в суді, але прокуратурі вдалося виграти справу у Верховному Суді.

Більше того, Мотовиловець неодноразово сприяв партії ексмера Ірпеня, забудовника Володимира Карплюка брати під контроль місцеві ради. Мова про офіційний лист, яким нардеп наказав голосувати за секретаря ради від «Нових облич» в Бородянці. Варто додати, що Мотовиловець, як заступник фракції влади відзначився тим що блокував голосування за заборону діяльності Російської православної церкви і проголосував проти постанови, яка передбачала зміну імперських назв населених пунктів на українські.

Та на життя Київщини мають вплив не лише мажоритарники регіону чи Мотовиловець, а й списочники інших політичних сил, які взаємодіють із забудовниками. З боку ЄС – Київщину на місцевих виборах курувала народна депутатка Вікторія Сюмар, якій зараз приписують підготовку до президентських виборів команди Валерія Залужного. Окрім того, девелопери вибудовували зв’язки і з «Батьківщиною» – до Ірпеня приїздили як Юлія Тимошенко, так і Сергій Тарута. 

Хоча на центральному рівні у парламенті між «Слугами народу», «Європейською солідарністю» триває запекла політична боротьба, на місцевому рівні ці сили не те, що можуть не конфліктували, а відкрито співпрацюють і можуть домовлятися із місцевим бізнесом, зокрема забудовниками. Яскравим прикладом стала ситуація в Ірпені, де такі політичні сили як «Європейська солідарність», «Батьківщина» відкликали своїх депутатів, які не погоджувалися брати участь у перевороті – голосувати за недовіру та усунення з посади обраного громадою мера Олександра Маркушина. Нові депутати від «Батьківщини» та «Європейської солідарності» разом із представниками «Слуг народу» та «Голосу», зокрема із депутаткою Михайлиною Скорик, таки провели сесію та усунули з посади мера міста. 

Таким чином лобісти  забудовників не лише допомагають їм у парламенті з прийняттям потрібних законодавчих норм, а сприяють за відсутності виборів вирішувати питання зі складом місцевих рад. 

Ірина Федорів, голова громадської ініціативи «Голка»