Мобілізація: між рекрутером і ТЦК

Війна не закінчиться завтра. І це — погана новина. Війна поглинатиме матеріальні та людські ресурси, навіть коли перестануть стріляти. Це очевидно. Війна — це втрачені життя, скалічені тіла й душі. Але тепер війна — це й частина нашого повсякденного життя.

...Нещодавно син заявив: «Я мобілізуюся, буду оператором БпЛА». Сльози, стрибок тиску і далі — безперервна тривога днями й ночами. Він заспокоює, каже, що чудовий колектив, цікава робота, але спати немає часу — людей не вистачає.

Щоб людей вистачало, є два інструменти: ТЦК і рекрутери. Вони виконують одне завдання, яке має назву «мобілізація», але різними методами. Перші намагаються забезпечити кількість і «гребуть» усіх. Рекрутерів цікавить іще й якість. Ще не мобілізовані хлопці мають можливість обирати: «бусик» чи рекрутер. Це страшно, але такими є реалії війни.

Про альтернативу «бусику» ми розмовляли з керівником рекрутингового підрозділу 14-го окремого полку БпАК Сил безпілотних систем Юрієм із позивним Avis. Звісно, він розповів тільки про світлу сторону служби у військовій частині, яку представляє, але світла без тіні не буває.

Щоб почути різні думки, ми поспілкувалися також із начальником пункту управління артилерійської розвідки підрозділу БпАК 15-ї окремої бригади артрозвідки «Чорний Ліс» із позивним «Северин».

— Панове, ТЦК і рекрутинг: є різниця в якості хлопців, які до вас приходять за цими каналами? Можна порівняти?

Avis: — Можна, бо ми робимо одну справу. ТЦК займається комплектацією Збройних сил України, ми займаємося комплектацією Збройних сил України. Але в нас принципово різні виміри існування. Ми орієнтовані на якість, а ТЦК — на кількість. Це — перша відмінність. Друга, ключова — складність бойових завдань, які ми виконуємо. Ми належимо до Сил безпілотних систем. Наша зброя — безпілотні авіаційні комплекси. Ключова спеціалізація — виконання бойових завдань на оперативно-тактичній глибині (100–200 кілометрів у тилу ворога) та в глибокому тилу ворога (1000 і більше кілометрів). Наші БпЛА-підрозділи нищать системи ПВО, РЛС, штаби та склади ворога, ми знищуємо арсенали, аеродроми НПЗ і заводи ворожого ВПК. Це та зброя, яка перебуває на передньому краї технологічного розвитку, тому нам потрібні дуже досвідчені, кваліфіковані й надійні спеціалісти на всі наші посади. Кваліфікація наших новобранців — це те, що ми цінуємо найбільше. Ми працюємо, спілкуємося, долучаємо виключно добровольців. Для ТЦК показник результативності дещо інший. Їм важливо укомплектувати ті чи інші бойові підрозділи, й вони орієнтуються на ті посади, де кваліфікація не має значення.

Северин: — Якийсь час я займався рекрутингом людей до підрозділу. Ми набирали добровольців через резюме, співбесіди та рекомендації ще з весни 2022 року. На той момент це був один із нечисленних експериментів у межах Збройних сил, і він показав чудовий результат. Адекватне середовище дало нам змогу ефективно виконувати низку завдань — швидко опановувати дуже складні безпілотні авіаційні комплекси, щороку подвоюватись як у людях, так і в кількості уражених цілей. Ми навіть самі добували собі обладнання, бо дуже довго від моменту вторгнення держава забезпечувала хіба що стрілецькою зброєю, пальним і харчами. Все решта — фонди, бізнеси, власні збори. Втім, ситуація принципово змінилась останнім часом, і це тішить.

Ми відмовилися від комплектування з боку ТЦК, але потік добровольців за останній рік істотно зменшився, й основний канал залучення — рекомендації бійців із підрозділу — майже не працює. Ті, хто розуміє важливість долучення до Збройних сил, уже визначилися. Ті, хто тікає, й далі це робитимуть.

— На які спеціальності у вас саме конкурси?

Avis: — Усі вакансії, які в нас є, ми ділимо на три блоки. Перший — це підрозділи БпЛА. І тут, відповідно, — зовнішній пілот, дешифрувальник, аналітик, вибухотехнік, водій, медик. Наступний блок — підрозділи забезпечення. Це найвагоміша частина нашого підрозділу, як і будь-якого у Збройних силах. На посади в підрозділі забезпечення потрібно найбільше людей: діловод, бухгалтер, зв’язківець, електрик, водій, медик, сапер та інші. Й третій блок — інженерно-технічний. Технології є вирішальним компонентом нашої бойової роботи. Інженер-електронник, інженер-конструктор, інженер 3D-моделювання, радіоінженер — на ці посади потрібні суперфахові спеціалісти. Саме на ці посади ми шукаємо людей дуже круто кваліфікованих і пропонуємо їм роботу в ЗСУ відповідно до їхнього цивільного фаху.

Северин: — Конкурсу в нас уже давно немає. Черги закінчилися ще 2022 року. Попри те, що нам вдавалось якісно залучати мотивованих і розумних людей, не всім підходить ця робота. Дослідним шляхом ми виявили, що геймери часто є хорошими пілотами. Їхній мозок звик до ігрових механік, тому вони швидше адаптуються й опановують системи взаємодії з доволі складними комплексами. Тож основні вимоги — адекватний загальний рівень, комп’ютерна грамотність і внутрішня мотивація. Решти — навчимо.

— З якою мотивацією приходять до вас добровольці? Захищати Батьківщину — само собою. Матеріальний складник важливий?

Avis: — Матеріальний складник у контексті мотивації в нас не є основним. Якщо для вас гроші — ключова мотивація, то, можливо, треба пошукати якийсь інший підрозділ, наприклад, у механізованій бригаді, де є високі виплати за бойові. В нас грошове забезпечення, скажімо так, нормальне — всі отримують від 50 тисяч гривень.

Северин: — Щопівроку ми проводимо велике внутрішнє опитування про стан справ, забезпеченість, підготовку, рейтингування командування, проблеми та сильні сторони підрозділу. Один із блоків питань стосується мотивації. Захист своєї сім’ї і країни є основним внутрішнім двигуном. Утім, матеріальна мотивація останнім часом збільшує свою вагу. Як доброволець не коментуватиму цього, просто залишу як сухий факт.

— Пропозицію записатися добровольцем можуть сприймати і як запрошення швиденько померти…

Avis: — «Померти швиденько» — це точно не про нас. На сьогодні, зокрема на рівні ЗСУ, вже дуже багато чого створено й налаштовано, щоб люди, які зараз долучаються, підходили до виконання бойових завдань максимально підготовленими. Це, наприклад, збільшення терміну базової загальної військової підготовки. Раніше було 30 днів, а з осені минулого року стало 45–50. Для операторів дронів і саперів є додатковий період підготовки. Інші — це підрозділи забезпечення, інженерні. Це військовослужбовці, які не займаються напряму бойовою роботою, але за кількістю їх істотно більше, ніж у підрозділах БпЛА. Співвідношення десь 30 на 70 у відсотках.

Северин: — Це війна, й на ній гинуть люди. Проте «швиденько померти» — це медійна бульбашка. Велике значення має позиція командування підрозділу. Якщо все робити правильно й професійно, то ризики істотно знижуються. Ми надзвичайно серйозно підходимо до питання збереження людей, виділяючи на це ресурс і вибудовуючи систему безпеки. Це не просто пафосні слова, а один із реальних пріоритетів, бо є розуміння, що порівняно швидко замінити будь-яке обладнання ми зможемо, а кваліфікований екіпаж — ні. Ми маємо певні можливості та розуміння, як працює ворог над ураженням такого типу цілей, тож коли новачки запитують про втрати… скажу так, вони приємно здивовані відповіддю.

— У будь-якому разі діюча армія — це не курорт. У яких умовах служать хлопці, дівчата?

Avis: — Безумовно, до цього треба бути готовим. Якщо долучаєшся до ЗСУ, це означає, що ти потрапляєш у середовище, де повинен дуже чітко виконувати накази і маєш певні обмеження, зокрема й побутові. Умови служби залежать від того, до якого підрозділу належить військовик і які конкретні завдання треба виконувати. Військовослужбовці можуть жити й проходити службу на окремому пункті постійної дислокації. Там умови доволі комфортні — будинки або гуртожитки, триразове харчування, пристойні побутові умови, місця для відпочинку тощо. В інших підрозділах військовослужбовці живуть у місті, винаймають житло — зранку йдуть на службу, а ввечері повертаються додому. Але треба бути готовим до зміни обставин, бойових завдань, а отже, й до побутових змін.

Северин: — Не курорт, але й не супердискомфорт. Гаряча вода — це автоматичні п’ять зірок за військовими мірками. Ще 2022-го були варіанти душу з-під чайничка — зараз такого немає. Є стандартні сільські або й нормальні міські умови проживання. Ну, а на бойовій позиції — як на бойовій позиції, хоча українці завжди знайдуть, як додати собі побутового комфорту. Головна складність — у постійній готовності до змін і переїздів, тож занадто облаштовуватись не варто. Колись рахував, що за три роки змінив 19 ліжок.

— Відпустки бувають?

Avis: — Регулярно. 30 днів у кожного військовослужбовця. Якщо треба, то за сімейними обставинами за певних умов можна отримати додатково 10 днів.

Северин: — Всі без винятку відгулюють свої 30 днів двома частинами. Не скажу, що завжди тоді, коли хочеться, бо специфіка БпАК у тому, що літо — пора найактивнішої роботи. Але в інший час хлопці самі між собою розподіляють черговість і дати так, аби це мінімально вплинуло на боєздатність. Командування просто погоджує їхні рішення.

— Колектив переважно чоловічий. Тож обов’язково є боротьба за домінування (це в наших генах записано). Новенький — досвідченіший, молодий — старий, різні градації, ранжування… Конфлікти неминучі. Ви їх бачите? Як розрулюєте?

Avis: — За це відповідає командир конкретного підрозділу. Конфлікти зазвичай припиняються до їх переходу в гостру фазу. Ми долучаємо до підрозділу тільки добровольців — це люди мотивовані. Усі працюють на спільний результат. Окрім того, кожна людина, яка до нас долучається, проходить ретельний відбір.

Северин: — По-перше, в нас дуже сильною є культура взаємоповаги, тому ще на етапі відбору для нас важливі мотиваційний і ціннісний складники. Навіть конфліктні ситуації тримаються в адекватних межах, якщо є розуміння, що робимо спільну справу. По-друге, стосовно домінування, ми стежимо за тим, щоб саме природні лідери ставали командирами екіпажів. Це створює досить міцні мікросередовища, де ролі та функції взаємоузгоджені. По-третє, в нас є правило: всі конфлікти вирішуються в діалозі. Якщо конфлікт переріс у махання кулаками, то з підрозділу переводять обох учасників. За всю історію в нас трапився буквально один такий випадок.

— Коли закінчиться війна, настане мир, як не загубитися вашим воїнам у мирному житті?

Avis: — «Мир настав» — дуже кльова ідея, хоча наразі це ілюзія. Настане мир чи ні — нам треба буде підтримувати Збройні сили на дуже високому, потужному рівні протягом найближчих років, можливо, навіть десятиліть. Це означає, що люди, які знайшли себе у військовій справі, зможуть робити військову кар’єру. Хоча, безперечно, більша частина військовиків, які служать у нашому полку, — люди цивільні, й вони залюбки повернуться до свого цивільного життя. А той досвід, якого набули в нас, буде важливим пунктом у їхніх резюме.

Северин: — На війні все просто: ось ти, ось твій побратим, ось завдання спалити русню, щоб вона не прийшла до твоєї сім’ї. Після перемоги все ускладниться: ПТСР, несправедливість довкола, необхідність знову брати на себе відповідальність за своє життя, потреба відбудовувати стосунки з близькими. Це буде джерелом напруги. Як не загубитися? Треба усвідомити сенси, зрозуміти нове «щоби що?» або ж «для чого я?». Вірю, що багатьом це вдасться. Війна вчить бути екстремально чесним із самим собою, бо ілюзії тут обходяться дорого.