Новый друг Трампа: принес ли визит президента Польши в США пользу для Украины

"Він легко переміг усіх, а тепер він став ще популярнішим.

Я також його підтримував, і я цим пишаюся.

Адже я не підтримую кого завгодно", – так президент США Дональд Трамп охарактеризував новообраного президента Польщі Кароля Навроцького.

3 вересня Навроцький здійснив свій перший закордонний візит, обравши для нього саме Вашингтон.

Певною мірою цей візит був жестом вдячності – під час виборчих перегонів Трамп відверто підтримував Навроцького та навіть прийняв його у Білому домі.

Проте не менш важливим було бажання продемонструвати, що за нового президента польсько-американські відносини чекатиме новий ренесанс і що Польща залишатиметься ключовим союзником США у Європі.

Ця мета була досягнута – Дональд Трамп не скупився на похвали та обіцянки, зокрема, заявивши про можливість збільшення американського військового контингенту у Польщі.

Вже зараз можна стверджувати, що Навроцький, поряд з угорським прем’єром Віктором Орбаном та італійською прем’єркою Джорджею Мелоні, став ключовим комунікатором з президентом США з боку ЄС.

Та що це означає для України? Чи піднімав Навроцький під час візиту до Білого дому тему російської агресії та допомоги Україні?.

"Подарунки" від Трампа.

Зустріч у Білому домі розпочалася із символічного жесту – над президентами пролетіли вісім винищувачів.

В томі числі – щоб вшанували пам'ять польського льотчика майора Мацея Краковяна, який напередодні трагічно загинув під час підготовки до авіашоу.

Сам цей факт демонструє особливе ставлення Дональда Трампа як до Польщі, так і до її нового лідера.

Варто нагадати: під час своєї першої президентської каденції Трамп обрав Польщу для свого другого (після візиту до Єврокомісії) відвідання Європи.

А промова американського президента у Варшаві стала його першим публічним виступом у Європі.

Водночас Навроцький став першим переможцем європейських виборів, якому відверто симпатизував Трамп.

Якщо результати виборів у Німеччині і Румунії скоріш розчарували президента США, то у випадку з Польщею ситуація вийшла геть протилежною.

Не кажучи вже про те, що Польща залишається лідером у НАТО за відсотком витрат на оборону до ВВП країни.

Цього року вони мають скласти 4,48%, а наступного – зрости до 4,8%.

І це також дуже важливо для Трампа.

Тож у Навроцького та його симпатиків були всі підстави вважати, що цей візит буде успішним.

Так воно і сталося.

Ключовий успіх стосується американської військової присутності у Польщі.

На це Трамп відреагував однозначно: Сполучені Штати ніколи не думали про виведення своїх військових з Польщі і навіть можуть збільшити свій контингент.

"Ми можемо збільшити свою присутність у Польщі, якщо поляки цього захочуть.

Ми пов’язані з Польщею, ми хочемо співпрацювати… Ми ніколи навіть не розглядали це з точки зору виведення солдатів з Польщі.

Ми думаємо про це щодо інших країн, але ніколи щодо Польщі", – заявив Дональд Трамп.

Щоб зрозуміти важливість цієї заяви, варто згадати, що досі Трамп говорив про необхідність скорочення американської військової присутності у Європі.

Тож пропозиція, висловлена Каролю Навроцькому, може свідчити про поступову корекцію поглядів президента США.

Тепер він більше не вважає російську загрозу перебільшеною і вимушений відмовитися від скорочення військової присутності – принаймні у ключових країнах-союзницях.

А ще можливе збільшення військового контингенту у Польщі може стати частиною стратегії Трампа з розколу Європи – якщо ці військові будуть переведені з Німеччини.

"Я історик, і я можу стверджувати: це – перший випадок в історії Польщі, коли поляки раді, що в Польщі є іноземні солдати.

Американські солдати є частиною нашого суспільства.

Це сигнал для всього світу, включаючи Росію, що ми разом", – заявив згодом Навроцький.

Він також оголосив, що на переговорах йшлося про якийсь "великий проєкт", який стосується американської військової присутності, однак не навів подробиць.

Не виключено, що йдеться про відновлення проєкту "Форт-Трамп".

Цей проєкт створення повноцінної військової бази США у Польщі активно обговорювався польською владою під час першої каденції Трампа, проте очікувано був згорнутий після перемоги Джо Байдена.

Ще один успіх – вже у січні наступного року Польща отримає першу партію літаків F-35, контракт на поставку яких було підписано ще попереднім урядом, але після зміни влади у Польщі це питання дещо "зависло".

І нарешті, ще одним "подарунком" стало запрошення Польщі до участі у саміті "двадцятки" (G20), що відбудеться наступного року у Флориді.

Розмова про Путіна, але не про Україну.

"Запевняю вас усіх, що я однозначно підтвердив свою позицію, яку висловив раніше під час телефонних розмов з президентом (Трампом), давши чітко зрозуміти: я не довіряю Владіміру Путіну.

Польща не має іншого досвіду, окрім поганого, з Російською Федерацією.

Послідовні пакети санкцій, а з іншого боку – підтримка України – це є позицією не лише Польщі, а й усієї Європи, незалежно від розбіжностей.

На цій зустрічі я однозначно говорив про те, як я сприймаю Владіміра Путіна і яку загрозу він становить для вільного світу", – згодом описував своє спілкування з президентом США Кароль Навроцький.

Втім, існує й інша оцінка.

Деякі польські експерти звернули увагу на те, що тема України фактично не піднімалася Навроцьким.

Принаймні на відкритій частині переговорів.

За неофіційною інформацією зі штабу президента Польщі, це була свідома стратегія – там розуміли, що тема України та Володимира Зеленського є неприємною для Трампа, а тому не варто піднімати її першими.

Проте ця тема не може не виникнути під час обговорення питань безпеки у регіоні.

Так воно і вийшло – польський журналіст запитав Трампа про те, чому його погрози на адресу РФ не завершуються реальними кроками.

І це питання відверто розлютило президента США.

"Звідки ви знаєте, що не було жодних дій? Справді?.

Ви вважаєте, що запровадження вторинних санкцій проти Індії, найбільшого покупця (російської нафти) після Китаю, взагалі не було дією? Це коштувало Росії сотень мільярдів доларів.

Хіба це бездіяльність?.

Ми ще не завершили другий чи третій етапи.

Але якщо ви кажете, що жодних дій немає, тоді, мабуть, вам краще знайти нову роботу", – вкрай різко відповів Трамп на запитання журналіста.

Не виключено, що побачивши таку гостру реакцію, президент Польщі був змушений скорегувати свою стратегію – і відкласти обговорення теми російсько-української війни.

Проте готовність Трампа розширити військову присутність у Польщі є гарним сигналом і для України.

Адже це свідчить про те, що президент США уже не довіряє риториці Владіміра Путіна про готовність укласти мирну угоду.

Можливо, на більшу допомогу від Кароля Навроцького Києву чекати й не варто.

Все-таки його складно назвати "другом України".

Достатньо того, що викриваючи реальні плани Путіна, польський президент руйнує наративи, які вкладають у голову Трампа як члени його команди, так і європейські лідери на кшталт Віктора Орбана.

Вплив на польсько-польську війну.

Зокрема, це чітко простежувалося у складі польської делегації, до якої не входили представники уряду та навіть очільник посольства Польщі у США Богдан Кліх.

Більш того, візиту президента Навроцького до США передував гучний скандал із МЗС.

В міністерстві підготували інструкції для цього візиту, щоб президент і уряд звучали в цьому діалозі одним голосом.

Навроцький демонстративно відмовився від слідування цим інструкціям.

Тим самим надсилаючи сигнал, що зовнішня політика Польщі може розвиватися не лише у руслі урядової лінії, а й за його особистої ініціативи.

І успіх візиту Навроцького до США (що визнають навіть його опоненти) має посилити його позицію у боротьбі з урядом за право формувати зовнішньополітичний курс Польщі.

Така внутрішньополітична боротьба може похитнути позиції Польщі на міжнародній арені.

Однак показово, що у команді Трампа продемонстрували, що не хочуть ставати на чийсь бік у внутрішньому польському протистоянні.

Так, напередодні зустрічі у Білому домі держсекретар США Марко Рубіо у Маямі провів зустріч із віцепрем’єром та главою МЗС Польщі Радославам Сікорським.

Адже попри всі симпатії Трампа до нового президента Польщі, у Вашингтоні не забувають, що вирішення реальних питань неможливе без уряду та парламентської більшості, які контролюють опоненти Навроцького.

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник,.

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди".