Україні краще обміняти землю на мир — The Telegraph

Зважаючи на те, що ні США, ні Європа не хочуть надати сили для тріумфу України на полі бою, реалізм вимагає альтернативи. Кероване заморожування конфлікту є найменш поганим варіантом. Він зберігає юридичні претензії України, водночас дає час на те, щоб пережити та перевершити Москву, пише геополітичний стратег Марк Бролін у статті для The Telegraph.

"Називайте це "корейським" заморожуванням з "німецьким" ендшпілем — пауза, яка відкидає де-юре визнання вкраденої території, закріплює надійні гарантії безпеки зараз та інвестує у здатність України зрештою припинити окупацію. Це була б не капітуляція, а стратегічна купівля часу", — пише він.

За його словами, це твердження практичне, адже виграш часу принесе користь Україні з трьох причин. По-перше, російська економіка хитається. Бролін пише, що клептократична структура РФ, санкції, відтік капіталу, перевищення повноважень військовими та наслідки війни підривають потенціал країни.

Другою причиною він називає те, що внутрішня політика США накладає обмеження на довгострокові зобовʼязання Вашингтона. Громадська думка та гострі партійні розбіжності роблять безкінечну ескалацію політично небезпечною, і Штати надалі розглядатимуть Росію як переважно проблему Європи.

"Однак, Дональд Трамп, ймовірно, буде останнім президентом США, який буде звʼязаний застарілим рефлексом холодної війни, згідно з яким навіть найменший докір російському ведмедю вважається прелюдією до глобального конфлікту", — зазначив автор.

Бролін вказує й третю причину: Європа прокидається, хоч до цього вона залежала на російській енергетиці та проводила політику роззброєння. У той час як у Москві продовжуватимуть організовувати занепад РФ, колишні радянські республіки збільшуватимуть розрив у ВВП на душу населення зі своїм колишнім гнобителем.

Автор наводить основні принципи для керованого заморожування війни в Україні: жодного юридичного визнання територій та багаторівневі гарантії безпеки. Вони мають включати ППО, боєприпаси, навчання, автоматичні санкції за будь-яке суттєве порушення з боку Росії, інвестиційну програму для прискорення скорочення розриву в рівні життя між вільними та окупованими зонами України.

"Ці складові перетворили б паузу з дипломатичного застою на чергове змагання систем. Марш може закінчитися через роки, а не десятиліття, возз'єднаною Україною, яка на той час перевершить окупанта так само, як Західна Німеччина випередила Східну Німеччину" — продовжує Бролін.

Слова про те, що заморозка війни винагородить агресора Бролін називає неправильним розумінням плану. На його думку, заморожування явно зберігає правові претензії та залишає санкції та політичний тиск на столі переговорів, і лише визнає реальність поля бою, роблячи майбутній переломний момент для Росії більш імовірним. Тому стратегічний виграш часу був би вивіреною політикою, спрямованою на підрив можливостей та легітимності Москви. 

Він визнає, що для українців в окупації пауза буде незадовільною, якщо вона відчутно не покращить перспективи повернення їхньої землі, і тому будь-який переговорний застій має супроводжуватися швидкою, видимою підтримкою Заходу та надійним моніторингом режиму припинення вогню. 

Бролін також наводить приклади з історії: перемир'я в Кореї заморозило конфлікт на десятиліття, а поділ Німеччини завершився возз'єднанням після зміни економічних та політичних стимулів. За його словами, Захід повинен обрати стратегію, яка прискорює траєкторію Німеччини: прийняття тимчасового заморожування сьогодні, щоб зробити справді вільну, возз'єднану Україну більш імовірною завтра.

"Це потворний реалізм. Він вимагає від політиків і громадськості терпіти тимчасову несправедливість заради кращого кінцевого результату. Але там, де альтернативами є постійна різанина або половинчаста, нестійка ескалація, дисциплінована пауза — з зубами та фінансуванням — є чітким, стратегічним вибором. З огляду на все, заморожений фронт зараз справді виглядає призом за майбутню свободу", — вказав він.

Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що якщо Україна піде на територіальні поступки РФ і ЗСУ залишать схід, то росіяни використають нові окуповані території як плацдарм для наступу у майбутньому. Він пояснив, що так вже було: диктатор Владімір Путін вдерся до Криму, аби зробити з нього плацдарм для окупації півдня України, те ж було з його вторгненням на схід у 2014-му.