“Плівки Рожкової”: ЗМІ розповіли, як з російського банку в Україні зняли санкції

Після окупації Криму та початку Росією гібридної війни у Донецькій та Луганській областях в Україні продовжили працювати філіали російських банків. Один з них - БМ Банк (“Банк Москви”), який працював до кінця 2018 року. На записах розмов заступниці голови НБУ Катерини Рожкової з підлеглим та з керівником українського філіалу російського ВТБ Банку йдеться про лобіювання зняття санкцій з БМ Банку, введених Петром Порошенком у 2015 році. Дії Рожкової юристи оцінюють як держзраду та сприяння державі-агресорці.

Про це пише портал Інформатор.

16 вересня 2015 року президент України Петро Порошенко на виконання рішення РНБО ввів санкції проти ряду фізичних і юридичних осіб, пов’язаних з Росією. У цей перелік потрапив підконтрольний росіянам “БМ Банк”, який входив до російської державної корпорації ВТБ. Після цього Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) ввела санкції проти “БМ Банку” на рік - заборонила купівлю-продаж акцій фінустанови, оскільки такі зміни не можуть бути тепер внесені до системи депозитарного обліку акцій банку. На фоні цього російські власники заявили, що більше не відповідатимуть за свій філіал в Україні.

У вересні 2015 року російські акціонери “БМ Банку” вирішили докапіталізувати банк до 3,02 млрд грн. Однак через накладені санкції не могли цього зробити.

Як не дивно, НБУ у 2015 році виступив проти запровадження санкцій проти дочок російських банків. На тлі банкопаду вихід з ринку ще й банків росіян додав би для Фонду гарантування вкладів додаткового клопоту та видатків на мільярди гривень. Тодішній перший заступник голови НБУ Костянтин Писарук попередив про це.

А Катерина Рожкова стала однією з тих, хто допоміг російському “БМ Банку” позбутися накладених санкцій. І російський банк в Україні (після окупації Росією Криму, частини Донецької і Луганської областей) зміг пропрацювати ще понад 2,5 роки. Звичайно, що такі дії з моральної точки багатьом не сподобаються. Та й наслідків для банкірів, які допомогли росіянам, ніяких не настало (принаймні, публічно про це не відомо). Всі діяли за логікою тодішнього керівництва НБУ поступового добровільного згортання російських банків в Україні.

У 2016 році у своїй розмові з директором департаменту фінмоніторингу НБУ Ігоря Берези Рожкова обговорювала зняття санкцій з “БМ Банку”. Нібито вона брала участь у лобіюванні цього рішення в РНБО та цікавилася, коли санкції знімуть. Розмови (так звані “плівки Рожкової”) опублікували ЗМІ у 2016 році, банкірка підтвердила, що записи справжні та там її голос.

У ЗМІ також потрапив запис телефонної розмови у 2016 році Катерини Рожкової з головою правління “ВТБ Банку Україна” Костянтином Вайсманом, який не міг капіталізувати “БМ Банк” через санкції РНБО (“БМ Банк” належав російському ВТБ). На 13 хвилині розмови Вайсман обурюється неготовністю глави НБУ Валерії Гонтаревої йти до президента Петра Порошенка і домовлятися про допомогу банку, бо “це не ВТБ”. Потім просить 1 рік не перевіряти “БМ Банк”, і дослухатись до позиції з Москви.

До речі, ВТБ (“Внешторгбанк”) - російський державний банк, який очолює Андрій Костін - близький соратник Володимира Путіна і член вищої ради партії “Єдина Росія”. Андрій Костін у 2016 році заявляв, що український “БМ Банк” закриють через санкції.

Вочевидь, все це дало свій результат. У жовтні 2016 року РНБО послабила санкції проти “БМ Банку”, а НКЦПФР зняла санкції з “БМ Банку”. Після цього російський “БМ Банк” отримав право викупити додаткову емісію акцій свого українського філіалу на 1,75 млрд грн. У грудні 2016 року група ВТБ виставила український “БМ Банк” на продаж, але ніхто його так і не захотів купити.

Юристи наголошують: у ситуації з “плівками Рожкової” йдеться не лише про моральний бік, а й про потенційні кримінальні наслідки. Згідно з Кримінальним кодексом України, такі дії можуть підпадати під визначення державної зради (стаття 111 Кримінального кодексу України) та сприяння фінансуванню дій проти територіальної цілісності України (стаття 110-2 ККУ).

У випадку Рожкової йдеться саме про це: сприяння роботі російського державного банку в умовах війни означало допомогу державі-агресору у збереженні її фінансової присутності в Україні. Юристи підкреслюють: перехід на бік ворога не обов’язково означає фізичний перехід через лінію фронту. Це може бути й так званий “інтелектуальний перехід” - коли особа допомагає державі-агресору на території України. Форми такої допомоги можуть бути різними: від вступу до армії ворога чи участі в бойових діях — до надання економічної або організаційної підтримки, що послаблює державну стійкість. У цій формі злочин вважається закінченим із моменту, коли особа почала реально надавати допомогу ворогу.

У випадку з Рожковою ця допомога проявилась у лобіюванні зняття санкцій з “БМ Банку”, сприянні його докапіталізації та продовженню роботи в Україні. Це можна розглядати як надання допомоги іноземній державі у проведенні підривної діяльності проти України. При цьому не має значення, чи діяла вона за прямим завданням Москви, чи з власної ініціативи: для закінченого складу злочину достатньо факту надання допомоги державі-агресору.

Крім того, у діях Рожкової вбачаються ознаки й іншого складу злочину - сприяння фінансуванню дій проти територіальної цілісності України. Адже діяльність філії державного банку РФ фактично означала створення фінансових каналів для держави, яка веде проти України війну. Збереження цих каналів у період збройного конфлікту несе пряму загрозу суверенітету й обороноздатності держави.

Варто розуміти, що Катерина діяла за прямим умислом. Тобто вона точно знала, що Крим окупований росіянами, а проти України ведеться гібридна війна у Донецькій та Луганській областях. Водночас вона знала, що “БМ Банк” - банк, який де-факто належить російській державі. При цьому Рожкова хотіла допомогти доньці російського банку в Україні, на який були накладені санкції. Тобто банкірка діяла свідомо, допомагаючи державі-агресорці зберегти свою фінансову присутність в Україні. Виводити гроші з України цей банк не міг, однак через такі фінансові структури РФ могла фінансувати підривну антиукраїнську діяльність всередині України, створюючи загрозу для національної безпеки держави.

Якщо кваліфікувати дії Рожкової як злочини, то вона могла б отримати від 5 до 15 років тюрми за двома статтями Кримінального кодексу. Проте є відмінність між думкою правознавців та правоохоронцями, які могли не побачити доцільності відкривати справу проти настільки значущої для банківського сектору особи.

Варто згадати, у 2017 році Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження за фактами записів телефонних розмов заступника голови Національного банку Катерини Рожкової. Пресслужба НБУ тоді повідомила, що провадження відкрито за фактами можливих зловживань посадовцями НБУ. Щоправда, Рожковій ніяку підозру так і не вручили, а справа розвалилася.

Вже у березні 2017 року РНБО рішенням президента Порошенка ввела нові санкції, у яких опинився “БМ Банк”. Цього разу санкції ввів і НБУ. Банку заборонили виводити кошти з України в інтересах пов’язаних осіб. На початку 2018 року “БМ Банк” вирішив добровільно вийти з українського ринку та був позбавлений ліцензії рішенням НБУ у листопаді 2018-го.

Таким чином, тодішнє керівництво НБУ та Катерина Рожкова під час проведення АТО/ООС сприяли роботі “БМ Банку” - українській донці російського державного банку та лобіювали зняття з нього санкцій. Ніякої відповідальності за це ексзаступниця голови НБУ не понесла. Робота російського бізнесу в Україні в умовах гібридної війни та окупації частини регіонів вважалася нормою. Вочевидь, кримінальних справ у майбутньому для Рожкової та її тодішніх колег також не буде за сприяння російським банкам в Україні.