На вчених чекав сюрприз у самому центрі Марса: ядро Червоної планети таке саме, як у Землі

Учені дійшли висновку, що внутрішнє ядро Марса має приблизно 613 ± 67 км у діаметрі і є твердою структурою. Це відкриття не тільки суперечить попереднім даним про те, що ядро Червоної планети повністю рідке, а й суперечить сучасному розумінню складу ядра Марса. Дослідження опубліковано в журналі Nature, пише ScienceAlert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Минулі дослідження припускали, що ядро Марса найімовірніше повністю є рідким. Але тепер учені провели новий аналіз даних посадкового модуля InSight, який працював на Марсі з 2018 по 2022 роки, і дійшли висновку, що внутрішнє ядро Червоної планети є твердим і має діаметр приблизно 613 ± 67 км.

Посадковий модуль InSight використовував сейсмометр для реєстрації сейсмічних хвиль, що виникли внаслідок землетрусів на Червоній планеті. Ці хвилі по-різному переміщаються в надрах Марса і за їхньою допомогою можна визначити внутрішню структуру планети. Раніше вчені з'ясували, що у Марса, як і Землі, є тверда кора, розплавлена мантія, а також ядро. Передбачалося, що це ядро складається з легких хімічних елементів, і висока температура не дозволяє ядру Марса бути твердим. Принаймні, якщо йдеться про внутрішнє ядро.

На Землі внутрішнє ядро тверде, а зовнішнє — рідке. Взаємодія зовнішнього і внутрішнього ядра на Землі створює магнітне поле нашої планети. Але на Марсі немає глобального магнітного поля, але деякі дані вказують на те, що в далекому минулому воно було. Тому вчені припустили, що внутрішнє ядро Марса має бути твердим.

Вчені вивчили сейсмічні хвилі, які проходили через ядро Марса і змогли підтвердити, що його внутрішня частина є твердою.

За словами авторів дослідження, склад ядра Марса, ймовірно, дещо відрізняється від складу ядра Землі. Ядро Червоної планети також здебільшого складається із заліза, але має високу концентрацію сірки, кисню та вуглецю.

Сейсмічні хвилі класифікуються залежно від того, як вони поширюються у внутрішніх шарах планети. P-хвилі — найшвидші, вони проходять через кору і мантію. K-хвилі проходять через зовнішнє ядро планети. I-хвилі проходять через внутрішнє ядро, а i-хвилі відбиваються від зовнішньої межі внутрішнього ядра. Ці літери можна об'єднати, щоб описати шлях сейсмічної хвилі. Наприклад, хвилі PKiKP проходять через мантію, входять у зовнішнє ядро, відбиваються від внутрішнього ядра, виходять назад через зовнішнє ядро і потрапляють у мантію. Після цього їх реєструє сейсмометр.

Аналіз даних InSight дав змогу виявити відразу кілька сейсмічних хвиль, які вказують на наявність твердого внутрішнього ядра у Марса.

Поки що вчені не можуть зрозуміти, чому внутрішнє ядро Марса тверде, хоча має бути рідким. Буде проведено моделювання, щоб спробувати знайти відповідь. Подальші дослідження можуть допомогти з'ясувати, чому Марс втратив своє магнітне поле.

Як уже писав Фокус, інше дослідження, засноване на даних посадкового модуля InSight, припускає, що всередині Марса знаходяться залишки так і не сформованих планет Сонячної системи.

Також Фокус писав про те, що ядерні відходи можуть стати джерелом палива для майбутніх термоядерних реакторів. Фізик вважає, що з ядерних відходів можна отримати критично важливий для виробництва термоядерної енергії ізотоп водню під назвою тритій.