Мінус один із двох. Що означає знищення радіотелескопа РТ-70 в окупованому Криму

Коротко

• Українська військова розвідка заявила про знищення радіотелескопа РТ-70 під Євпаторією, який керував російськими навігаційними супутниками.
• Цей удар знизив точність російської системи навігації ГЛОНАСС (ймовірно, на 30%).
• Після ураження РТ-70 під Євпаторією у Росії залишився лише один такий радіотелескоп у складі ГЛОНАСС. РТ-70 був унікальним об'єктом з довгою історією, а його обладнання виготовлялося індивідуально.

В окупованому Криму під Євпаторією знищено радіотелескоп РТ-70, який керував російським угрупованням навігаційних супутників. Про удар 31 серпня заявив спецпідрозділ Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Примари».

Збройні сили України давно полювали на нього, було кілька спроб ураження. Тепер у Росії залишився лише один такий радіотелескоп. Що сталося, а також які будуть наслідки, з'ясовували Крим.Реалії (проєкт «Радіо Свобода»).

Серед знищених важливих об'єктів також вказані радіотелескоп РТ-70 і комплекс ГЛОНАССу куполі. Коли саме були знищені ці об'єкти, не повідомляється. Пізно ввечері 27 серпня в районі Євпаторії, неподалік якої розташований радіотелескоп РТ-70, лунали вибухи, повідомляли Telegram-канали. Також вибухи біля Євпаторії було чути рано вранці 30 серпня.

Помітний об'єкт із довгою історією

Де на Кримському півострові розташований згаданий ГУР комплекс ГЛОНАСС у куполі, невідомо. Радіолокаційних станцій і станцій зв'язку, захованих під радіопрозорими білими куполами, в окупованому Криму десятки. А ось радіотелескоп РТ-70 – об'єкт досить помітний і має довгу історію.

У червні 1960 року в приморському рівнинному районі Криму неподалік Євпаторії був побудований і сформований 85-й радіотехнічний центр дальнього зв'язку з космічними об'єктами (НІП-16 в/ч 34436 УС «Корал»). Технічну основу комплексу споруд становив космічний радіотехнічний комплекс «Плутон». До складу об'єкта входили два майданчики: перший – в районі села Вітіне (приймальний), другий – в районі селища Заозерне (передавальний).

У 1970-х роках на третьому майданчику комплексу біля села Молочне був побудований радіотелескоп РТ-70.

До 1980 року в НІП-16 функціонував Центр управління космічними польотами (ЦУП) пілотованими космічними кораблями.

З 1982 року на базі ЦДКС почав функціонувати Запасний центр управління наземним та орбітальним угрупованнями Військово-космічних сил МО СРСР.

Наприкінці 1989 року на базі НІП-16 було сформовано 1272-й Центр командно-вимірювальних комплексів (ЦКВК-5, в/ч 31455), до якого, крім НІП-16, організаційно входили НІП у Красному селі під Ленінградом, Школьному під Сімферополем, Щолково під Москвою, Дунаївцях поруч із Хмельницьким і Родниковому під Сімферополем.

Після розпаду СРСР в/ч 34436 була розформована. ЦДКС перейшов під управління Національного космічного агентства України (НКАУ). Решта НІПів, що входили до складу 1272-го ЦКІК на території України, були ліквідовані. У 1996 році на базі 1272-го ЦКІК був створений Національний Центр управління і випробувань космічних засобів (НЦУІКЗ) із підпорядкуванням НКАУ.

Сам центр був поступово демілітаризований і займався виключно науковою роботою. Зокрема, в травні-липні 1999 року, серпні-вересні 2001 року, липні 2003 року та жовтні 2008 року за допомогою РТ-70 були відправлені послання позаземним цивілізаціям.

Окупація Криму Росією у 2014 році знову поставила об'єкт на військові рейки. Агресор включив центр до структури військ повітряно-космічної оборони Російської Федерації. На початку 2015 року НЦУІКЗ був реорганізований у 40-й окремий командно-вимірювальний комплекс військ ПКО Російської Федерації. На базі наукового центру заново сформовано військову частину 81415.

Навесні 2017 року було оголошено, що 40-й ОКІК за три роки модернізації отримав 10 сучасних комплексів замість застарілого радянського обладнання. Центр став частиною російської системи ГЛОНАСС. Підключення до неї обладнання ЦДКС дозволило поліпшити точність визначення місцезнаходження на 30%.

Також ЦДКС був обладнаний новітньою російською командно-вимірювальною системою «Фазан МТС», що має радіус дії від 100 до 40 000 км. Ця система вирішує завдання з управління всім орбітальним угрупованням Росії. З 15 російських центрів космічного зв'язку ЦДКС в окупованій Євпаторії найближчий до екватора.

Унікальний і потужний радіотелескоп

Радіотелескоп РТ-70 (П-2500) – один із найбільших повнорухливих радіотелескопів у світі. Має діаметр дзеркала 70 м – звідси назва РТ-70, інша назва П-2500 пов'язана із площею радіотелескопа: 2500 квадратних метрів.

Перший радіотелескоп цієї серії з передавачем 200 кВт побудований 1978 року на узбережжі Чорного моря біля села Молочне під Євпаторією у Криму. Другий розташований у селищі Галенки Приморського краю, активно експлуатується. Третій РТ-70 почали будувати за 200 км від Ташкента в 1981 році, але будівництво не було завершено у зв'язку з розпадом СРСР. Росія вела переговори щодо його добудови.

Таким чином, після ураження РТ-70 під Євпаторією в Росії залишився лише один РТ-70 у складі навігаційної системи ГЛОНАСС. І, як згадувалося вище, використання цього радіотелескопа підвищувало точність навігації на 30 відсотків. Отже, зараз вона настільки ж знизилася.

Як зазначають експерти військового порталу Defense Express, на відео з ураженням РТ-70 чітко зафіксовано, що дрон спрямований в серце антени – пристрій-радіопередавач «Голіаф» із величезною потужністю до 200 кВт. Саме в ньому розташовані кінцеві підсилювачі, клістрони та приймальні комплекси.

За даними експертів порталу, це не серійне обладнання. За часів СРСР воно виготовлялося індивідуально, а у 2011 році, коли ремонтували цей РТ-70, новий комплект клістронів значними зусиллями за старими кресленнями був виготовлений на НВП «Торій» у Москві.

«Таким чином, українська атака по 40-му командно-вимірювальному комплексу ВКС РФ, включно з ураженням радіотелескопа РТ-70, це якраз про вибивання у ворога можливості управління своїм супутниковим угрупованням. А також про дуже великі збитки для ворога, тому що таке індивідуальне обладнання коштує на порядки дорожче за серійні рішення», – зазначає Defense Express.

Військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу ЗСУ на умовах анонімності розповів Крим.Реалії про особливості російської системи навігації ГЛОНАСС.

За його словами, у цій системі використовуються два типи навігаційних сигналів: відкриті зі звичайною точністю та захищені з підвищеною точністю.

«Відкритими можуть користуватися для навігації всі охочі, що ми робимо за допомогою смартфонів або спеціалізованих навігаційних пристроїв. А ось користувачами захищеного кодуванням сигналу є російські силовики, зокрема Збройні сили РФ. У відкритих джерелах наголошується, що додаткова інформація зашифрованого сигналу використовується для підвищення точності параметрів сонячно-місячних прискорень та корекції частоти тактових генераторів», – розповів військовий експерт.

За словами підполковника запасу ЗСУ, знищення або виведення з ладу таких об'єктів значно знизить точність наведення на цілі російських ракет, БПЛА та керованих авіабомб.

Відомо, що це не перший удар по російській військово-космічній компоненті в окупованому Криму.

• Центр космічного стеження та зв'язку зазнав удару 23 червня 2024 року. Пожежі вирували на цьому місці всю ніч, і на супутникових знімках Planet було видно сліди вибухів на землі. Атаку підтвердили у Збройних Силах України.
• А 23 травня 2024 року на пункт дальнього космічного зв'язку під Алуштою з антеною ТНА-200 було витрачено одразу чотири ракети ATACMS. Там розміщений потужний радіотелескоп ОКБ МЕІ для космічної розвідки, який працює також у системі ГЛОНАСС.

Й інший об'єкт ГЛОНАСС

Головне управління розвідки МО України повідомило також про приліт по об'єкту, який названо комплексом ГЛОНАСС у куполі.

З опублікованого відео можна зрозуміти, що уражений комплекс розміщений на рівнинній місцевості, розташований під куполом на вежі. Поруч можна помітити ще одну таку ж аналогічну вежу, віддалік – ще чотири чи п'ять куполів. Однак де саме на Кримському півострові розташовані ці антени, незрозуміло.

Сергій Коваль, «Крим.Реалії»