Колишній керівник NASA вважає, що США програють другі космічні перегони

Чому американські політики б'ють на сполох?

Під час слухань у Комітеті Сенату з питань торгівлі пролунали різкі заяви щодо космічної політики адміністрації Трампа. Головною причиною для занепокоєння став запропонований проєкт бюджету на 2026 рік, який передбачає значне скорочення фінансування NASA. Зокрема, йдеться про можливе скасування двох ключових компонентів програми Artemis – надважкої ракети-носія Space Launch System (SLS) та навколомісячної орбітальної станції Lunar Gateway, пише 24 Канал з посиланням на Futurism.

Сенатор Тед Круз назвав такий план "цілковитим безглуздям", наголосивши, що подібні дії фактично подарують Місяць Китаю. За його словами, відмова від цих проєктів не лише знецінить мільярди доларів, уже вкладених у їхню розробку, але й залишить США без реального способу доставити астронавтів на Місяць у найближчому майбутньому.

На тлі цих дискусій Китай демонструє вражаючі успіхи у власній місячній програмі. Нещодавно китайське космічне агентство провело успішні випробування свого посадкового модуля "Ланьюе" і здійснило статичний тест ракети "Чанчжен-10", призначеної для польотів на Місяць. Пекін відкрито заявляє про намір висадити своїх астронавтів на поверхню супутника Землі до кінця цього десятиліття, що збігається з орієнтовними термінами американської місії Artemis 3, запланованої не раніше середини 2027 року. Крім того, там активно розробляють плани будівництва постійної колонії на земному супутнику.

Експерти, запрошені на слухання, поділяють тривогу політиків. Колишній адміністратор NASA Джим Брайденстайн, призначений ще за першого терміну Трампа, зазначив, що постійні зміни в політиці космічного агентства, що відбуваються з приходом кожної нової адміністрації, завдають величезної шкоди. За його словами, космічні проєкти довготривалими, плануються на десятиліття вперед, а іноді й на кілька поколінь, тому така нестабільність є вкрай руйнівною. Він висловив сумнів, що за нинішніх умов США зможуть випередити Китай.

Окрім цього, Брайденстайн попередив про ризики, пов'язані з тим, щоб робити ставку виключно на корабель Starship від компанії SpaceX для висадки на Місяць. Розробка цього корабля зіштовхнулася з технічними труднощами, і він досі не здійснив жодного повністю успішного орбітального польоту з поверненням.

Навіть під час останньої місії, коли космічній компанії вдалося вивести корабель на орбіту, випустити в космос супутники і повернути ракету на Землю, Starship вибухнув на посадковій платформі в океані. SpaceX заявляє, що насправді все так і планувалось.

Скасування навколомісячної станції Gateway може мати й серйозні геополітичні наслідки. Майк Голд, президент компанії Redwire, наголосив, що міжнародні партнери США, які вже інвестували у створення модулів для станції, будуть змушені шукати співпраці з геополітичними суперниками Америки, тобто з Китаєм, щоб не втрачати гроші. Він також додав, що країна, яка першою закріпиться на Місяці, диктуватиме правила його подальшого освоєння.

Зрештою, скорочення бюджету та невизначеність майбутнього програм можуть призвести до відтоку кадрів. Аллен Катлер, очільник "Коаліції за дослідження глибокого космосу", влучно зауважив, що фахівці NASA мають працювати над програмою Artemis, а не "над своїми резюме". Постійна загроза скасування проєктів змушує найкращих інженерів та науковців шукати стабільнішу роботу, що ще більше уповільнює космічну програму США.

Як США перемогли СРСР у перших космічних перегонах?

Сполучені Штати здобули перемогу в космічних перегонах, досягнувши ключової та надзвичайно складної мети – першими висадивши людину на Місяць. Хоча Радянський Союз спочатку лідирував, США змогли перевершити суперника завдяки поєднанню політичної волі, економічної потужності та технологічних інновацій.

Космічні перегони, що розгорнулися на тлі Холодної війни, почалися з низки вражаючих успіхів Радянського Союзу. СРСР першим запустив штучний супутник, першим відправив тварину на орбіту, а 12 квітня 1961 року радянський космонавт Юрій Гагарін став першою людиною в космосі. Ці досягнення шокували американське суспільство та політичне керівництво, створюючи враження, що США програють у технологічному та ідеологічному протистоянні.

Відповіддю на радянські успіхи стала рішуча зміна стратегії США. 25 травня 1961 року президент Джон Ф. Кеннеді у своїй промові перед Конгресом поставив амбітну мету: до кінця десятиліття висадити американського астронавта на Місяць і безпечно повернути його на Землю. Цей крок фактично змінив "фінішну лінію" космічних перегонів, перенісши її на поле, де США могли реалізувати свої довгострокові переваги.

Перемога Сполучених Штатів була зумовлена кількома вирішальними факторами, які сьогодні великою мірою ігнорує Дональд Трамп:

• Масштабне фінансування. Уряд США спрямував величезні ресурси на космічну програму "Аполлон". На піку витрати на космос досягали 4% від усього федерального бюджету США, що було непосильним для радянської економіки, яка віддавала перевагу фінансуванню зброї, а не науки.
• Промислова й технологічна міць. США мали ширшу інженерну базу та якісніше виробництво. Це дозволило створити надпотужну ракету-носій Saturn V, яка була необхідна для польоту на Місяць, тоді як радянський аналог, ракета Н-1, так і не запрацювала надійно.
• Організаційна єдність. NASA, цивільне космічне агентство, змогло консолідувати зусилля вчених та інженерів для досягнення єдиної мети. Після трагічної пожежі на "Аполлоні-1" агентство запровадило надзвичайно суворі стандарти якості та безпеки, що підвищило надійність техніки.
• Слабкість радянської програми. На відміну від американської, радянська космічна програма страждала від внутрішньої конкуренції та конфліктів між провідними конструкторами. Крім того, раптова смерть головного конструктора Сергія Корольова в 1966 році стала для неї важким ударом. СРСР також відставав у галузі електроніки та комп'ютерних технологій.

Кульмінацією космічних перегонів стала місія "Аполлон-11". 20 липня 1969 року американські астронавти Ніл Армстронг та Базз Олдрін стали першими людьми, що ступили на поверхню Місяця. Ця подія, що транслювалася в прямому ефірі по всьому світу, стала символом тріумфу США.

Хоча СРСР після цього зосередився на створенні орбітальних станцій і досяг у цьому успіхів, висадка на Місяць вважається вирішальною перемогою, що завершила активну фазу суперництва. Вже у 1972 році США та СРСР почали переговори про співпрацю в космосі, що призвело до спільної місії "Союз-Аполлон" у 1975 році та остаточно поклало край першим космічним перегонам.