Кремль дуже дратують поставки газу з Азербайджану: посол України про зброю від Алієва, стосунки з Баку і санкції РФ

Російські ракетні удари по енергетичних об’єктах азербайджанської компанії SOCAR в Одесі стали не лише спробою вдарити по українській енергетиці, а й по стратегічному партнерству Києва та Баку. Це й не дивно, адже Кремлю зовсім не вигідна розширена співпраця України та Азербайджану у газовій сфері.

Як в Баку реагують на такі удари? Чи готовий президент Алієв зняти мораторій на постачання зброї Україні, та чому Азербайджан не поспішає приєднуватися до санкцій проти РФ? На всі ці питання в інтерв'ю "Телеграфу" відповів посол України в Азербайджані Юрій Гусєв.

– Пане Юрію, нещодавно була серія російських ударів по інфраструктурних об'єктах азербайджанської компанії SOCAR. Розкажіть, як в Баку реагують на ці удари? Наскільки справді це чутливо для Азербайджану?

– Ці удари прокоментував наш президент. Він написав у своїх соціальних мережах, що це свідомий російський удар по енергетичному об'єкту в Одесі, який належить азербайджанській компанії. Це удар по наших відносинах і енергетичній незалежності. Безумовно, так само негативно сприймають це й азербайджанські партнери.

Розширення співпраці в енергетичному секторі між Україною та Азербайджаном дратує Кремль, тому що це посилює енергетичну безпеку не лише України, а й розширює співпрацю Азербайджану з цілою низкою європейських країн. Адже контракт, який був підписаний між "Нафтогазом" і SOCAR (в липні "Нафтогаз" уклав першу угоду з SOCAR Energy Ukraine на закупівлю газу, — Ред.) передбачає постачання газу по Трансбалканському маршруту через українсько-румунський кордон. Це дуже важливий маршрут і дуже важливе співробітництво між Україною та Азербайджаном в енергетичному секторі.

– Після цих ударів багато аналітиків висловлювали думку, що якщо такі атаки триватимуть і надалі, то президент Азербайджану Ільхам Алієв може вдатися до більш рішучих кроків на підтримку України. Це дійсно може так бути?

– Динаміка наших двосторонніх відносин і стратегічного партнерства, особливо за останній рік, є значною. Взимку, на полях Давоського форуму, відбулась зустріч президента Володимира Зеленського з президентом Ільхамом Алієвим. На цій зустрічі, зокрема, обговорювалась і співпраця в енергетичному секторі. Відбувся історичний візит міністра закордонних справ Андрія Сибіги до Баку. Під час візиту Андрія Сибігу прийняв Ільхам Алієв. Були двосторонні переговори з міністром закордонних справ Азербайджану Джейхуном Байрамовим, зустріч з міністром економіки Мікаїлом Джаббаровим.

Результатом цих всіх переговорів стало проведення Україно-Азербайджанської міжурядової комісії з питань економічного співробітництва і підписання історичного контракту між "Нафтогазом" і SOCAR про постачання газу альтернативним маршрутом через Трансбалканський газовий коридор. Ці кроки розширюють стратегічне партнерство між нашими країнами.

Нещодавно, в серпні цього року, президент Ільхам Алієв прийняв рішення про чергову партію гуманітарної допомоги і виділення 2 мільйонів доларів США на закупівлю і передачу Україні енергетичного обладнання. Це трансформатори, генератори, кабелі, які потрібні для відновлення нашої енергетичної системи.

– Та все ж таки 2 мільйони доларів США це дуже мало. Принаймні, такі оцінки зараз можна зустріти в соцмережах.

– Насправді, в цьому році це вже другий пакет допомоги, який виділяє Азербайджан. Окремо приймає рішення президент Ільхам Алієв. Перший пакет такої допомоги ми отримали на початку року. Це також було енергетичне обладнання, яке дуже нам потрібне.

Взагалі допомога Азербайджану надається Україні з перших днів повномасштабного вторгнення РФ і сягає вже близько 45 мільйонів доларів. Це енергетичне обладнання, медикаменти, харчові продукти. Це і дуже важлива програма оздоровлення і реабілітації українських дітей.

Прямо зараз 30 українських діточок — це діти наших героїв, які загинули захищаючи Україну, або зараз відстоюють її незалежність — проходять реабілітацію і відпочивають в місті Габала. Це вже п'ята група дітей, яка цьогоріч відвідує Азербайджан. Азербайджан є лідером за обсягами гуманітарної допомоги Україні серед країн-членів СНД.

Безумовно, це складно порівняти з членами НАТО і країнами, де ВВП значно більший. Але ми надзвичайно цінуємо ту допомогу, яку надає Азербайджан в цих складних умовах.

– А все ж таки, чи існує сценарій, за яким Баку може зняти мораторій на постачання зброї для України?

– До повномасштабного вторгнення ми мали дуже плідне військово-технічне співробітництво. І ми зацікавлені в тому, щоб таке співробітництво було розширено. З урахуванням потреб України в боєприпасах, засобах ураження дронів і ворожих ракет. Безумовно, ми зацікавлені і в розширенні постачання того, що сьогодні потрібно ЗСУ. Ми вітатимемо будь-які рішення керівництва Азербайджану в цьому напрямі.

– Те, що ми зацікавлені, це зрозуміло. А Азербайджан зацікавлений?

– Я думаю, що ми можемо говорити про це після того, як будуть прийняті відповідні рішення. Азербайджан відновив свою територіальну цілісність і, як і Україна, розбудовує свій оборонно-промисловий комплекс. Тому така співпраця може бути взаємовигідною і для нашої держави, і для Азербайджану.

– Ви згадали про історичну угоду між "Нафтогазом" і SOCAR щодо імпорту газу в Україну. Зрозуміло, що зараз йде мова про невеликі обсяги газу, однак які перспективи? На що можемо сподіватися?

– Перспективи такої співпраці були анонсовані за результатами роботи міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Комісію очолюють міністри енергетики України і Азербайджану. Міністр енергетики України (тоді, в липні, це ще був Герман Галущенко) заявляв про те, що українські підземні газові сховища можуть бути елементом посилення енергетичної безпеки в регіоні Центральної і Східної Європи.

З урахуванням можливостей розширення поставок азербайджанського газу в Україну. Тому така співпраця має велику перспективу. І контракт на невеликий обсяг газу, який тестує коридор постачання газу з Азербайджану через Трансбалканський коридор, хаб в Болгарії до України, це лише один з перших етапів стратегічного партнерства.

– І наскільки я розумію, Кремлю таке партнерство дуже не подобається?

– Кремлю дуже не подобається незалежна зовнішня політика Азербайджану. Кремлю дуже не подобається те, що Україна посилює свої позиції на міжнародній арені, розширюючи співпрацю зі своїми стратегічними партнерами. І те, що азербайджанський газ буде направлятися в Україну альтернативним маршрутом не через російську територію, також не подобається Кремлю.

– Раніше ви порівнювали "контракт сторіччя" у нафтогазовій галузі, який підписав Азербайджан на початку 1990-х з великими західними компаніями, і українську угоду з США про корисні копалини. Чи дійсно ми тут можемо перейняти якийсь досвід Азербайджану, адже у країни на той час вже були розвідані великі газові поклади. Наша ж історія з корисними копалинами виглядає поки що непевною.

– Наскільки мені відомо, в Україні достатньо багато розвіданих корисних копалин. І угода з США якраз і спрямована на те, щоб Україна більше видобувала і мала більше інвестицій в економіку.

Історична угода про розподіл продукції, яку в 1990-х ініціював Гейдар Алієв (тодішній президент країни) принесла велику користь Азербайджану і міжнародним компаніям. Зокрема, таким відомим як British Petroleum, які за багато років розширили свою присутність в Азербайджані. І це стало фактором посилення позицій Азербайджану на міжнародній арені. Цей досвід є цікавим для України.

Так само, як і досвід підписання в Бішкеку протоколу про припинення вогню (мова про Бішкекський протокол – договір про перемир'я, укладений в 1994 році між Вірменією та Нагірно-Карабахською Республікою з однієї сторони та Азербайджаном з іншої, — Ред.) Це фактично стало важливим етапом Карабахського військового конфлікту.

Гостра фаза конфлікту, а фактично Перша карабаська війна, була завершена і почався інший етап, коли Азербайджан спрямував свої зусилля на посилення економіки, армії, побудову оборонно-промислового комплексу. Цей досвід може бути корисним і цікавим для вивчення у нас, для наближення справедливого миру в Україні.

– Давайте поговоримо трохи про політичну ситуацію. Як в Баку реагують на всі ці закиди російських пропагандистів, мовляв, нова "СВО" може початися на Південному Кавказі. Очевидний натяк на Азербайджан. Це сприймається серйозно чи зі скепсисом?

– Азербайджанські партнери серйозно аналізують всі виклики в регіональному і глобальному контекстах. Азербайджан, який відновив територіальну цілісність, підписав за сприяння та безпосередньої участі президента США Дональда Трампа з Вірменією мирну декларацію, побудував свої збройні сили і оборонно-промисловий комплекс, безумовно, аналізує всі ці сигнали.

Працюючи тут, я відчуваю, що Азербайджан, (і про це говорить президент Ільхам Алієв), готовий до різних сценаріїв. Вони мають потужні збройні сили, які довели свою ефективність на полі бою. Мають розвинений оборонно-промисловий комплекс, військово-технічне співробітництво з низкою країн, зокрема з Туреччиною, яка є членом НАТО.

Тому я б не радив комусь думати про агресію проти Азербайджану. Азербайджан сьогодні – це сильна держава — регіональний лідер з потужною армією, яка пройшла випробування на своїй території. І в цьому контексті, на мою думку, жодна агресія не дасть змоги агресору реалізувати свої плани.

Україна завжди підтримувала територіальну цілісність і суверенітет Азербайджану, а Азербайджан завжди підтримував територіальну цілісність і суверенітет України. Це є фундаментальним принципом нашого стратегічного партнерства.

– Але в той же час Азербайджан не приєднався до санкцій проти Росії. Так, справедливості заради варто зазначити, що жодна країна в регіоні не підтримала антиросійські санкції, але тим не менш.

– Азербайджан будує свою незалежну зовнішню політику. Вона будується на власних національних інтересах. Вони визначають ті заходи і напрямки розвитку зовнішньої політики, які відповідають їхнім інтересам.

Наша співпраця в енергетичному секторі є лише одним з елементів розширення партнерства. Ми зацікавлені в розбудові транспортних маршрутів, адже Азербайджан, який знаходиться між двома підсанкційними країнами (Росією і Іраном), має унікальне географічне розташування. Він є країною, яка відіграє важливе значення для розвитку серединного коридору (Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут, — Ред.), який сполучає Китай з країнами ЄС. І цей коридор об'єднує також Україну з Азербайджаном. Розбудова транспортних артерій, співпраця в енергетичному секторі, в гуманітарних, освітніх, культурних проєктах – це основні напрямки нашої роботи.

А щодо того, як Азербайджан будує двосторонні відносини з іншими країнами, то запевняю вас, що вони ґрунтуються на національних інтересах Азербайджану. І, безумовно, ця незалежна зовнішня політика Азербайджану в Кремлі не подобається дуже багатьом.

За останній рік ми маємо позитивну динаміку. Зростає товарообіг між нашими країнами. Так, за 7 місяців 2025 року експорт української продукції на ринок Азербайджану збільшився майже на 9%, (8,6% якщо бути точними). На осінь цього року запланована ціла низка бізнес-місій та делегацій України, зокрема, з ІТ-сектору.

Наші компанії, бізнесмени шукають партнерів в Азербайджані, а Азербайджан розширює свою інвестиційну присутність в Україні. В результаті приватизації "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (ОГХК) була придбана азербайджанською компанією Нексол Холдинг і, наскільки мені відомо, ця азербайджанська компанія планує розвивати та інвестувати в розбудову титанової галузі України.

– Після того, як в грудні минулого року літак Azerbaijan Airlines був збитий російською ракетою, напруження між країнами значно посилилось. Поясніть, Росія дійсно тепер розглядається як ворог в азербайджанському суспільстві? Ставлення докорінно змінилося?

– Ви мене постійно запитуєте про Росію…

– Ну, тому що хотілося б сподіватися, що з'явився ще один центр противаги РФ в особі Азербайджану.

– Я вам хочу сказати про те, що люди тут ставляться до України з величезною любов'ю і повагою. Це відчувається в розмовах з простими людьми на вулицях. Коли в кафе чи ресторані дізнаються, що людина з України, то вона буде мати величезну прихильність співрозмовника з азербайджанського боку. Коли я їду на офіційні зустрічі на автомобілі посольства України з державним прапором, то на перехрестях можна почути вигуки "Слава Україні!" Це вигуки від людей, які проявляють любов і повагу до нашої країни, підтримуючи нашу боротьбу.

Це я можу підкреслити однозначно. Така підтримка, любов, повага, солідарність з українським народом безперечно є в азербайджанському суспільстві. Це дуже важливо для розбудови двосторонніх відносин, адже ця підтримка абсолютно щира.

В перші дні російського повномасштабного вторгнення за рішенням президента Ільхама Алієва до Польщі вилетіли азербайджанські літаки з гуманітарною допомогою, яка в перші тижні була доставлена в Україну. Азербайджан завжди підтримував і підтримує територіальну цілісність та суверенітет України, ЗМІ Азербайджану висвітлюють події в Україні, розповідаючи правду про злочини РФ проти українського народу, наших дітей та мирних міст.

А нещодавно був день гуманітарної допомоги і підтримки, в рамках якого Український центр в Баку зібрав допомогу для Сумської області. Звичайні люди приходили і приносили те, що потрібно для Сумщини, яка страждає від щоденних російських обстрілів і терористичних атак. І це відповідь на ваше питання і ще один щирий та красномовний прояв підтримки з боку народу Азербайджану. Ми цього ніколи не забудемо.

– Наостанок хотів би звернутися до вашого досвіду керівництва концерном "Укроборонпром". На вашу думку, які зразки зброї Україна має виробляти першочергово, щоб не залежати від партнерів?

– Про те, що Україна має виробляти достатньо зброї для захисту і оборони, з самого початку війни постійно говорить і дає відповідні доручення президент Володимир Зеленський. Безумовно сьогодні це стосується, в першу чергу, боєприпасів різних калібрів. А враховуючи те, як динамічно втілюються нові технології і удосконалюється зброя, то майбутнє безперечно за роботизованими безпілотними системами. І вже сьогодні ми це бачимо на арені бойових дій російсько-української війни.

Безпілотні роботизовані системи будуть тільки розширювати свої функції і спроможності. Це стосується не лише БПЛА, а й також надводних, підводних безпілотних комплексів та наземних роботизованих систем.

Ми будемо більше переходити до високоточної та високотехнологічної зброї. І в цьому сенсі Україна вже є лідером у світі, адже технології виробництва та практика успішного застосування дронів у нас сьогодні найкращі. Це стосується і діпстрайків (від англ. deep strike — "глибокий удар", — Ред.), і виробництва FPV-дронів з використанням штучного інтелекту. Виробництво БПЛА в Україні на сьогодні вже є одним з драйверів технологічного розвитку оборонно-промислового комплексу, індустрії, яка є й буде головною в економіці нашої країни.