Літак фон дер Ляєн і РЕБ РФ: чи може Кремль глушити GPS на відстані 700 км

У матеріалі британського каналу Sky News оприлюднили карту з проблемними зонами, в яких періодично спостерігаються перешкоди в GPS навігації. Можливо, до цього причетна Росія, але в такому разі вона повинна володіти відповідними засобами і технологіями, що і призвело до збоїв у роботі навігаційних систем літака Dassault Falcon 900LX, на якому летіла фон дер Ляєн.

— У західних ЗМІ зазначалося, що пілоти літака Урсули фон дер Ляєн нібито сіли вручну, ймовірно, з використанням "паперових карт". Наскільки це може відповідати дійсності? Чи є у пілотів альтернатива на випадок, якщо GPS дає збій?

— Почнімо з уточнення, що таке "приземлитися вручну" і що мається на увазі під "паперовими картами". У цивільній авіації існує кілька режимів посадки, візуальний захід, захід по приладах і захід за схемами Jeppesen. Ці схеми можуть бути як у вигляді друкованих матеріалів, так і в електронному планшеті, і це зовсім не ті "карти з атласу", які собі уявляє більшість. Це детальні інструкції та процедури, обов’язкові для виконання, і кожен пілот навчається користуватись ними.

Так, у сучасних умовах, коли GNSS (GPS/GLONASS/Galileo) працює справно, пілоти дійсно більше схожі на операторів складної системи, літак може сам заходити на посадку, навіть дорулювати до термінала, якщо аеропорт сертифікований за відповідною категорією. Але це не скасовує головного, базові навички які ніхто не скасовував.

Що до альтернативи. У світі досі живі старі добрі радіомаяки. Це VOR/DME, ILS, NDB наземні передавачі, які дають точні дані про напрямок і відстань. Особливо ILS система, що фактично веде літак по глісаді на смугу до самої землі.

Тому робити сенсаційні заяви, що пілоти виявили в собі суперсилу й посадили літак у надскладних умовах, це просто перебільшення. Вони виконали свою роботу, використавши стандартні процедури, які передбачені на випадок відмови GPS. Це рутинна, хоч і неприємна, ситуація, але не героїчна посадка наосліп.

— Медіа натякають на російський слід у глушінні GPS. Чому на території Європи з'являються "білі плями" в GPS-навігації. І якщо глушать росіяни, то яким чином? Чи має РФ технології РЕБ, що дають змогу глушити сигнал на такій відстані?

— Так, активно говорять про "російський слід" і не дарма. Ми ж бачили це у Сувальському коридорі та над Балтійським морем, там де "Красухи" та "Поле-21" регулярно малюють на картах авіанавігації "білі плями". І це не тільки розваги це цілеспрямоване ускладнення роботи військових бортів, які возять зброю для України, це тиск на цивільну авіацію, яка раптом втрачає GPS у "найцікавіший" момент.

Щодо відстаней. Чи може Росія глушити Європу прямо з Москви? Ні. Це працює по-іншому. Або наземні комплекси на окупованих територіях, або кораблі в акваторіях, наприклад, у Чорному морі чи поблизу Калінінграду. Потужні системи типу "Красуха" чи морські варіанти справді створюють радіопарасольку, яка накриває десятки й сотні кілометрів. Тому білі плями на GPS у Європі це не міф, а дуже конкретний наслідок російської РЕБ-політики.

— Якщо такі технології є, то який вигляд вони можуть мати в технічному аспекті — це супутники, наземні комплекси чи системи, встановлені на кораблях (якщо говорити про глушіння сигналів біля берегів Болгарії)?

— Ну, давайте одразу Зруйнуємо міф, це точно не "супутники-глушилки". У Росії є апарати радіоелектронної розвідки, які слухають ефір, можуть бачити наші РЛС, але систем РЕБ у космосі тільки в їхніх презентаціях. Реально працюють наземні й корабельні комплекси, більшість ще з радянських часів, просто підтюнинговані під нові задачі. І так, вони здатні бити на сотні кілометрів, створюючи щільні перешкоди саме у GNSS-діапазоні, тож коли ми говоримо про збої над Болгарією, то треба дивитися на Крим чи Чорне море, і не в якому разі на небо чи у космос.

— Чи можна розглядати версію внутрішнього збою в роботі GPS? Наскільки вона реальна?

— Версія про "внутрішній збій" виглядає, м’яко кажучи, слабко. GPS по суті це глобальна система з орбіти, і вона проєктувалася так, щоб не «падати сама по собі». У ній працює угруповання у кілька десятків супутників одночасно в одній зоні, кожен дублює функції іншого. Щоб телефон чи літак отримав точну координату, достатньо сигналу щонайменше від чотирьох супутників, але насправді приймачі зазвичай бачать 8-12 і більше. Тому одночасний "самозбій" одразу на цілій ділянці Європи практично неможливий без зовнішнього впливу. Якщо зникає сигнал у великій зоні — це не «зламався космос», а хтось активно створює перешкоди на землі чи з моря.

Літак фон дер Ляєн і російські РЕБ

У контексті вищесказаного Фокус додав опис російських комплексів радіоелектронної боротьби, які потенційно можуть впливати на польоти літаків у Європі.

Комплекс "Красуха"

"Красуха" — це сімейство мобільних наземних систем РЕБ, розроблених російською корпорацією КРЕТ. Система дає змогу виявляти й пригнічувати ворожі радіолокаційні засоби, супутниковий зв'язок, канали управління БПЛА та інші електронні системи. До сімейства цих систем входить "Красуха-4" (1РЛ257) — багатофункціональний широкосмуговий комплекс, здатний глушити сигнали в діапазонах X, Ku і Ka. Причому, за даними експертів, він здатний ефективно пригнічувати навіть низькоорбітальні супутники й наземні РЛС на відстані до 300 км (за деякими даними до 400 км).

Комплекс "Поле-21"

Комплекс радіоелектронної боротьби "Поле-21" створили в Науково-технічному центрі РЕБ, його прийняли на озброєння російської армії 2016 року. Пізніше з'явилася модернізована версія "Поле-21М" і експортний варіант "Поле-21Е". Головне завдання комплексу — протидія високоточній зброї і будь-якій техніці противника, що використовує супутникову навігацію. Пригнічуючи сигнали GPS, GLONASS, Galileo і BeiDou, "Поле-21" позбавляє ракету, літак або безпілотник можливості коректно визначати координати й виконувати бойове завдання. Система побудована за модульним принципом. Один антенний модуль забезпечує придушення супутникових сигналів на відстані до 25 км, а вся система в розгорнутому вигляді здатна перекривати територію площею до 150 × 150 км.

Нагадаємо, прем'єр-міністр Болгарії Розен Желязков 4 вересня заявив, що немає жодних доказів глушіння сигналу GPS навколо аеропорту Пловдива під час приземлення літака Урсули фон дер Ляєн. За його словами, хоча наземні прилади не виявили ознак глушіння, це не виключає можливості виявлення перешкод "бортовими пристроями".