Росія заявила про підписання угоди з Китаєм щодо будівництва "Сили Сибіру-2", але є нюанси

Про це на ютубі 24 Каналу розповів колишній міністр енергетики Росії, опозиціонер Володимир Мілов, зауваживши, що деталей щодо проєкту "Сила Сибіру-2" насправді не надто багато. Все це схоже на чергову брехню.

Що не так з "Силою Сибіру-2"?

Як наголосив Мілов, інформацію про "Силу Сибіру-2" оприлюднив глава Газпрому Олексій Міллер. Їх неодноразово ловили на брехні.

Перший раз вони збрехали про проєкт ще в 2015 році. Тоді говорили, що підписали з Китаєм основні умови постачання газу по цьому маршруту, який з'єднує газовидобувні райони в західному Сибіру з Китаєм. Тоді глава китайської CNPC сказав, що вони нічого не підписували. А він сам дізнався про це з преси,
– сказав Мілов.

Зараз є всі ознаки того, що цей меморандум – звичайний папірець. До прикладу, у списку документів, який оприлюднили за підсумками візиту диктатора Путіна до Китаю, є загальна угода про стратегічне партнерство між Газпромом та CNPC. Однак там нічого конкретного, що умов постачання газу і так далі.

Крім того, в Газпромі говорили, що комерційні переговори будуть продовжуватися, а домовленості за ціною постачання – немає.

Найімовірніше, Китай дозволив Росії зберегти обличчя. Кремлю важливий піар. Тому й там організували такий меморандум. Коли у 2014 році підписали реальний контракт по "Силі Сибіру", то там одразу оголосили умови та ціну, а Китай це підтвердив,
– підкреслив Мілов.

Що відомо про "Силу Сибіру-2"?

• "Сила Сибіру-2" – газопровід, який має проходити із західних родовищ Сибіру до території Китаю через Монголію. Його протяжність – 6700 кілометрів. Росія хоче постачати до 50 мільярдів кубометрів газу на рік упродовж 30 років.
• Проєкт обговоріть вже близько 10 років. Однак до реалізації так і не дійшло. Між Росією та Китаєм є розбіжності щодо цін та умов володіння. Пекін не хоче платити за будівництво цього проєкту.
• Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин наголосив, що Китай хоче, аби Росія постачала йому газ за внутрішньоросійськими цінами. Вони удвічі нижчі за світові.