Трамп підписав указ про впровадження торговельної угоди з Японією
Трамп підписав указ про впровадження торговельної угоди з Японією
Президент США Дональд Трамп підписав указ про впровадженняторговельної угоди з Японією, яка передбачає, що на більшість товарів, зокрема автомобілі чи запчастини, мито не перевищуватиме 15%, передає Bloomberg. Цієї угоди сторони досягли в липні, однак вона не була формалізована, оскільки Вашингтон і Токіо торгувалися щодо її умов. За словами американського чиновника, головний торговельний перемовник Японії Рьосей Аказава, який цього тижня перебував у Вашингтоні, зустрівся з Трампом у 4 вересня.
Угода передбачає, що Японія створить інвестиційний фонд із США на 550 млрд доларів. Водночас директива Трампа запобігає накладенню мит на окремі країни поверх зборів, які вже існують. Вказано, що 15% мито застосовуватиметься ретроактивно до більшості товарів, що постачаються з 7 серпня – дати, коли набули чинності підвищені тарифи президента США на десятки торговельних партнерів.
Згідно з розпорядженням, протягом семи днів набуде чинності полегшення імпорту аерокосмічної та автомобільної продукції. Японія наполягала на тому, щоб США виконали угоду про зниження автомобільних тарифів з 27,5%, аби надати допомогу сектору, який має вирішальне значення для економіки цієї країни.
Акції японських автомобільних компаній зросли в Токіо після підписання наказу. Акції Mazda Motor Corp. та Nissan Motor Corp., які отримують понад 50% своїх доходів у Північній Америці, зросли більш ніж на 5%. Акції Toyota Motor Corp. зросли на цілих 3,5%.
Згідно з угодою, укладеною 4 вересня, США також скасують певні тарифи на літаки та деталі літаків, а також на генеричні фармацевтичні препарати, інгредієнти та хімічні речовини-прекурсори.
Міністр торгівлі США Говард Лутнік та Аказава підписали у четвер увечері меморандуми про взаєморозуміння, щоб закріпити угоду. Уряд Японії протягом тижнів наполягав на завершенні угоди щодо тарифів.
Але чиновники не надали жодних додаткових подробиць щодо інвестиційного фонду вартістю 550 мільярдів доларів — ключового елементу угоди, який був оповитий питаннями, оскільки конкретики щодо його фінансування було мало, а торговельні партнери по-різному описували механізм.
«Це історичний момент, оскільки Японія зобов’язалася виділити президенту Сполучених Штатів 550 мільярдів доларів для інвестування в інфраструктуру національної та економічної безпеки Сполучених Штатів. Крім того, Японія тісно співпрацювала з нами, щоб розширити доступ Америки до своїх ринків, і ми справді раді робити це разом», – сказав Лутнік на церемонії підписання.
Раніше Трамп називав 550 мільярдів доларів грошима, які його адміністрація може «інвестувати, як забажає», при цьому 90% прибутку буде передано США. Прем'єр-міністр Японії Шіґеру Ісіба заявив, що Токіо запропонує комбінацію інвестицій, позик та гарантій позик, характеризуючи це як спосіб підтримки проєктів японських фірм у США.
Японський міністр Аказава повторив цю позицію у четвер у Вашингтоні, заявивши, що очікує, що набрання чинності виконавчого указу триватиме до двох тижнів.
«Нічого в угоді від 22 липня взагалі не змінилося. Коротко кажучи, ми надамо інвестиції, позики та гарантії позик на суму до 550 мільярдів доларів. Це залишається незмінним», – зазначив Аказава.
Нагадаємо, 2 квітня президент Дональд Трамп оголосив про впровадження на товари з Японії митного тарифу в розмірі 24%. А вже за кілька днів міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон розпочинає торгові переговори з Японією щодо мит та взаємної торгівлі.
Вже 7 липня Трамп оголосив про введення 25% мит для Японії та Південної Кореї. Зокрема, з 1 серпня США стягували з країни мито на всі товари, що відправляються до Сполучених Штатів, окремо від усіх галузевих тарифів. Товари, які перевозяться транзитом для ухилення від мит, мали оподатковуватися за повною ставкою.
Через тиждень Трамп оголосив, що США уклали «масштабну» торговельну угоду з Японією, яка передбачає введення мит у розмірі 15% на товари, що імпортуються до Америки з четвертої за величиною економіки світу. Ставка у 15% є нижчою за 25%, якими президент погрожував у листі раніше цього місяця, але вищою за 10%, що діяли під час переговорів.