Від Новошахтинська до Сахаліну: Україна загнала Росію у паливну пастку. Чим пожертвує Москва, виходячи із цугцвангу?

Новошахтинський НПЗ, найбільший постачальник нафтопродуктів на півдні Росії, горів п’ять днів після атаки українських дронів. З початку повномасштабного вторгнення завод неодноразово зазнавав атак українських БПЛА, але удар 21 серпня 2025 року став фатальним для підприємства. Величезний стовп чорного диму від пожежі, який було видно навіть у сусідній Луганській області, сигналізував місцевим жителям – у Росії спалахує паливна криза через атаки українських дронів.

"Телеграф" розбирався, як ЗСУ вдалося підвищити ефективність ударів БПЛА по російських НПЗ і до яких наслідків для паливного ринку Росії це призвело.

Немає навіть 92-го. У регіонах Росії та на ТОТ автомобілі застигли в чергах до бензоколонок

Перебої з бензином у Росії почалися у середині серпня 2025 року на Далекому Сході. Першими повідомила про дефіцит пального влада Приморського краю, пояснивши його відсутність напливом туристів.

Приблизно в цей же період пропав бензин на АЗС у деяких районах Забайкальського краю. "Ми єдині торгували 95-м бензином цілий місяць, тоді як у конкурентів його взагалі не було <…> Але з такою тенденцією, коли у конкурентів він (бензин. – Ред.) не з’являється, ми вирішили обмежити продаж тільки для організацій", — розповів директор регіональної мережі АЗС у Забайкаллі Антон Тимофєєв.

19 серпня про дефіцит бензину оголосив голова окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов. За його словами, основною причиною перебоїв (постачання пального. – Ред.) є зниження обсягів виробництва на трьох нафтопереробних заводах на півдні Росії, а також проблеми з логістикою.

Трохи згодом перебої з пальним почалися на тимчасово окупованих територіях Запорізької, Донецької, Луганської областей, у деяких областях півдня Росії. А у Курильському районі Сахалінської області взагалі призупинили продаж бензину.

Таких цін вони чекали. Дефіцит пального через зупинки НПЗ штовхає вартість бензину в Росії вгору

У тих регіонах Росії, де бензин не зник, він стрімко зростає у ціні. Аналітики галузі почали фіксувати плавне подорожчання пального із початку літа 2025 року. Однак у період 19 по 25 серпня 2025 року стався різкий стрибок вартості бензину на АЗС. У порівнянні з кінцем 2024 року приріст роздрібних цін на бензин сягнув 6,4%, тоді як інфляція (у Росії. – Ред.) склала 4,2%.

"За даними Росстату, це найвищий тижневий приріст з початку цього року", — повідомив російський галузевий аналітик Кирило Родіонов.

Слід зазначити, що Росстат публікує усереднені дані щодо всіх марок бензину по всій країні. Проте насправді зростання цін в окремих регіонах Росії значно вище. Наприклад, у Саратовській області ціни на бензин марки АІ-92 у деяких мережах АЗС з кінця червня підскочили на 32%. А у районах області він взагалі зник. "З ранку неділі (31 серпня 2025 року. – Ред.) не продають бензин АІ-92 та АІ-95 на всіх заправках. Люди в шоці: кому треба в лікарню, є й інші термінові справи. Біда! Район степовий, відстані величезні, пальне для людей має стратегічне значення", — обурюються жителі Озинського району Саратовської області.

"Пальне Перемоги" та інші дестабілізаційні фактори

Традиційно високий попит на бензин наприкінці літа підігрівався чутками та повідомленнями ЗМІ про майбутнє запровадження талонів та обмежень продажу ПММ.

Наприклад, в Удмуртії та Забайкальському краї ЗМІ поширили наказ регіональних міністерств про нібито реалізацію програми "Пальне Перемоги", яка зобов’язує АЗС передавати до державного резерву 50% пального. У наказі, який пізніше влада спростувала, повідомляється, що ініціатива реалізується "для ліквідації дефіциту ПММ у зоні СВО".

Щоб якось збити панічні настрої на ринку нафтопродуктів, стримати ажіотажний попит та ціни, російський віцепрем’єр Олександр Новак на екстреному засіданні галузевого штабу боротьби з кризою 25 серпня продовжив повну заборону на експорт бензину та доручив антимонопольній службі контролювати вартість пального на АЗС.

Але адміністративні заходи не врятували ситуацію — у вересні ціни на бензин у Росії продовжили зростання, про що свідчать результати торгів на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі.

Українські дрони атакували російську нафтопромисловість у найвразливіше місце, у найкращий момент

Головною причиною паливної кризи у Росії стали позапланові зупинки НПЗ після атак українських дронів, визнають російські експерти. Якщо у січні середньодобове виробництво бензинів на НПЗ Росії становило 123,6 тис. тонн, то у перші 19 днів серпня скоротилося до 102,2 тис. тонн.

ЗСУ били по об’єктах російської паливної інфраструктури, у тому числі по НПЗ, і у 2022-му, і у 2023-му, і у 2024 роках. Однак удари літа 2025 року стали набагато ефективнішими.

По-перше, дронам ЗСУ вдавалося частіше проривати російську протиповітряну оборону та вражати більшу кількість цілей. За весь 2024 рік сили оборони України 85 разів атакували об’єкти паливної інфраструктури у глибині російської території, у тому числі 29 разів були атаковані НПЗ.

За 8 місяців 2025 року ЗСУ завдали 74 ударів по об’єктах паливної інфраструктури, у тому числі 30 (!) ударів по НПЗ. Причому майже 50% прильотів НПЗ припали на серпень.

Правильно обраний час став другим складником успіху українських атак. Робота НПЗ має певну циклічність. Наприклад, влітку вони найбільше завантажені через підвищений попит на пальне, викликаний збиранням урожаю та підвищеною мобільністю населення, а восени виводяться на планові ремонти.

У 2025 році "підступні українці" атакували російські НПЗ у найвразливіший період для російського паливного ринку. За даними інформаційного агентства Reuters, у серпні 2025 року у Росії мали працювати без зупинок обладнання 18 НПЗ.

Але п’ять із них було виведено на позаплановий ремонт після ударів українських БПЛА. За найскромнішими підрахунками, Росія в серпні втратила 17% потужності нафтопереробки.

Бити стали акуратно, але сильно

Такий обсяг виведених з експлуатації нафтопереробних потужностей не мав би серйозних наслідків для паливного ринку Росії, якби українці під час планування атак БПЛА не врахували географічну особливість розташування російських НПЗ.

Росіяни можуть компенсувати втрату потужностей, що вибули, на атакованих НПЗ шляхом збільшення завантаження неушкоджених НПЗ. Однак у серпні 2025 року удари БПЛА були сконцентровані по паливній та транспортній інфраструктурі так званого Куйбишевського нафтопереробного кластера (три НПЗ у Самарській області) та нафтопереробного кластера півдня Росії (НПЗ у Ростовській, Волгоградській областях та Краснодарському краї).

Наявність резервів потужностей переробки на НПЗ в уральських та сибірських регіонах не можуть врятувати ситуацію в короткостроковій перспективі через їхню віддаленість.

І нарешті, по-третє, росіян підвела їхня самовпевненість. Вони припускали, що в українців не вистачить ресурсів завдавати повторних, систематичних ударів по одних і тих самих об’єктах. У 2024 році атаки Сил оборони України були розпорошені в часі та географії, що давало можливість росіянам оперативно ліквідувати пошкодження. У 2025 році тільки по великому Рязанському НПЗ було завдано 5 ударів, а три НПЗ Куйбишевського кластера ЗСУ атакували не менше 10 разів. Систематичні атаки по одних і тих же НПЗ не дозволили швидко проводити ремонти, що зрештою призвело до їхньої зупинки.

Ремонти пошкоджених НПЗ затягуються, пального не додається

Міністр енергетики Росії, чоловік племінниці Путіна, Сергій Цивільов зізнався, що відремонтувати пошкоджене обладнання на атакованих НПЗ швидко не вийде через санкції. "Чому іноді бувають збої (з термінами ремонту. – Ред.)? Тому що зараз у тому санкційному режимі, в якому ми знаходимося… заплановано на ремонт, наприклад, чотири місяці, а нам щось затримали, щось недопоставили", — пояснював він причини затримки ремонтів у Раді Федерації Росії.

Американський фахівець у галузі нафтопереробки Джон Заде уточнює: "російські НПЗ через склад вітчизняної сирої нафти, яка містить підвищену кількість сірки, використовують спеціальне переробне обладнання".

"Незначні пошкодження такого обладнання зазвичай ремонтуються протягом 1—3 тижнів, для відновлення серйозних пошкоджень може знадобитися 1—3 місяці, а повне відновлення, внаслідок катастрофічних інцидентів, може тривати понад 6 місяців", — пояснює він.

На вересень 2025 року припадає пік планових ремонтів російських НПЗ.

Причому, згідно з графіком ремонтів, восени планувалося зупинити на профілактичний ремонт якраз далекі від кордонів України заводи, до яких важко дотягнуться дронам ЗСУ. Заводи поблизу кордонів України, багато з яких ЗСУ пошкодили у серпні, навпаки, мали працювати у вересні 2025 року на повну потужність.

"Восени очікуються ремонти дев’яти-десяти великих НПЗ, що викличе ще більше скорочення обсягів виробництва пального", — журиться голова Паливного союзу Алтайського краю Юрій Матвейко, коментуючи російській газеті "Комерсант" перспективи регіонального ринку нафтопродуктів.

Усю "розкіш" високих цін росіяни відчують восени

Росіянам важко буде оперативно наситити бензином ті регіони, де вже відчувається дефіцит пального. Як наслідок, ціни на пальне у Росії продовжать зростання.

"У вересні слід очікувати плавного зростання роздрібних цін за літр АІ-92 і АІ-95 з низки причин: сезонний та інфляційний компоненти, зростання попиту на оптовому ринку нафтопродуктів, зниження обсягу задіяних виробничих потужностей НПЗ", — прогнозує доктор економічних наук, професор російського Інституту міжнародних відносин Людмила Кривко.

З нею погоджується доцент кафедри корпоративних фінансів та корпоративного управління Фінансового університету при уряді РФ Ольга Борисова. На її думку, причини подорожчання бензину (у Росії. – Ред.) у вересні 2025-го пов’язані з обсягом переробки, який скоротився через атаки українських БПЛА.

"Думаю, через квартал ми точно відчуємо весь приріст вартості (пального. — Ред.). Зараз ще внаслідок збирання врожаю стримується зростання ціни (урядом РФ. — Ред.), а коли літній період закінчиться, ціни почнуть зростати. Про те, що ціна стабілізується або відкотитися, складно говорити", — підбив підсумок дискусій про ціни російський аналітик паливного ринку Дмитро Адамідов.

"Сьогодні ми торгуємо у збиток, а клієнти плюють нам в обличчя", — приватні російські АЗС на межі закриття

Дрібні та середні дистриб’ютори нафтопродуктів, не маючи достатньо розвиненої інфраструктури зберігання та транспортування, не зробили відповідних запасів і змушені купувати бензин за завищеною ціною. Через це прибутковість російських АЗС пішла у мінус. "Ми продаємо пальне фактично мінус чотири рублі з літра (нижче за собівартість. — Ред.). І в такій ситуації знаходяться усі приватні мережі. Сьогодні ми торгуємо у збиток, а клієнти плюють нам в обличчя: "Ви зовсім нахабніли! Так ціни піднімаєте!" Але це не моя забаганка. І я з цим нічого не можу вдіяти", — скаржиться російському виданню "Красный север" Сергій Кислухін, керівник 6 АЗС у Вологодській та Ярославській областях РФ.

В умовах дефіцитного ринку вертикально інтегровані нафтові компанії (ВІНК), до складу яких входять НПЗ (наприклад, Роснєфть або Лукойл), притримують пальне для продажу на власних АЗС.

За даними Юрія Матвейка, на незалежних АЗС вартість бензинів АІ-92 та АІ-95, порівняно з відпускними цінами у мережах ВІНК, вже зараз вища на 2–5 рублів і розрив може збільшитися. "У вересні, якщо ситуація не зміниться, частина незалежних точок може закритися через відсутність бензину", — прогнозує він.

Українські атаки загнали Росію до цугцвангу: або угробити обладнання НПЗ, або знижувати нафтові доходи

Окрім короткострокових наслідків у вигляді дефіциту бензину та зростання цін на ПММ, українські атаки російських НПЗ мають довгострокові наслідки.

Спроба російського Мінпаливенерго врятувати ситуацію за допомогою перенесення планових ремонтів НПЗ на пізніший термін може призвести до катастрофи в майбутньому. "Профілактичне обслуговування залишається наріжним каменем надійності НПЗ", — цитує Джон Заде експерта з нафтової інженерії з провідного російського технічного університету. "Коли завод відкладає необхідне технічне обслуговування, ризик вимушених зупинок різко зростає", — застерігає він.

Крім того, зупинка НПЗ підштовхнула Росію експортувати більше сирої нафти замість того, щоб переробляти всередині країни та продавати дорожчі нафтопродукти.

Зараз російський нафтовий сектор найменше хоче збільшувати експорт сирої нафти та знижувати, таким чином, ціни на неї. Це опосередковано підтвердив глава Роснафти Ігор Сєчін, коментуючи у поширеному компанією повідомленні обвальне зниження прибутку найбільшої нафтової компанії Росії за підсумками першого півріччя 2025 року. За його словами, вкидання додаткових обсягів на профіцитний світовий ринок знизило світові ціни на сиру нафту, що негативно вплинуло на доходи компанії.

І, найголовніше, збитки від дедалі ефективніших українських атак по об’єктах у глибині Росії змушують росіян задуматися про ціну продовження путінської авантюри.