Вступ-2025: уроки для української освіти

Вересень — особливий час для освіти. Для шкіл це — початок навчального року, для університетів — іще й завершення вступної кампанії. Вирішується не лише доля абітурієнтів, а й майбутнє країни: чи зможемо ми підготувати фахівців, яких потребує держава у воєнний час і після нього?

Тому буквально по гарячих слідах, поки приймальні комісії ставлять останні підписи, ZN.UA поговорило з головою парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергієм Бабаком про ключові виклики вступної кампанії: від відтоку молоді й недобору на критично важливі спеціальності — до тиску на НМТ. Також порушили питання, яким може бути зимовий вступ.

Це друга частина інтерв’ю. Першу, де йшлося про те, як українські школи увійшли в новий навчальний рік, можна прочитати тут.

— Пане Сергію, вже добігає кінця вступна кампанія. Чи можна сказати, що вона виконала головне завдання — забезпечила якісний відбір майбутніх студентів?

— Почну з того, що майбутнє країни розбудовуватимуть передусім ті, хто йде в професійну освіту. Я за те, щоб нація була освіченою, але ми маємо диспропорцію між ринком праці й нашою освітньою системою. Щодо вступної кампанії — говорити про остаточні результати зарано, адже, згідно з Порядком прийому на навчання для здобуття вищої освіти, для бакалаврів, магістрів, аспірантів передбачено додатковий прийом — до 20 жовтня. Станом на кінець серпня зареєстровано 452 971 вступника на всі рівні освіти (від молодшого бакалавра й до аспірантури). Очікуємо, що кількість вступників зменшиться загалом і за основними категоріями на 5–10% порівняно з минулими роками, і головна причина цього — війна. Щодо НМТ — цього року в тестуванні взяли участь 289,7 тисячі осіб, що на 6 тисяч більше, ніж минулого року. Серед них 228,7 тисячі (79%) — це цьогорічні випускники шкіл. Минулого року НМТ складали 224 565 одинадцятикласників із 283 370 осіб, які загалом узяли участь у основних і додаткових сесіях НМТ. Також цього року маємо трьох двохсотбальників із усіх чотирьох предметів, 31 — із трьох. Найбільша кількість — 1177 вступників — хоч як дивно, отримали 200 балів саме з математики.

— Ці дані вселяють надію, але важливо відстежити, скільки наших одинадцятикласників подавали заяви на вступ до українських університетів. За нашою інформацією, отриманою від МОН у відповідь на запит, на початку навчального року на всіх формах навчання (і з-за кордону також) у нас навчалося 234,5 тисячі одинадцятикласників.

— Це правда, що в одинадцятому класі деяких хлопців вивозять із країни. Але здобули повну загальну середню освіту більш як 200 тисяч учнів, і це немало.

— Як ви вважаєте, чи вплине на кількість вступників наступного року дозвіл молоді віком від 18 до 22 років виїжджати за кордон?

— Радше не вплине. Але подивимося наступного року.

— Нещодавно президент анонсував додаткову зимову вступну кампанію. Як вона проходитиме, для кого?

— Я поки не бачив змістовних пропозицій щодо зимової вступної кампанії. Всі, хто міг вступити, вступив. Також буде шанс вступити під час додаткової хвилі. Можливо, це для тих, хто з якихось причин не мав усіх необхідних документів на момент проведення літньої кампанії.

— Або вступатимуть ті, хто нікуди не вступив, бо недобрав балів. І це сумна перспектива.

— Гадаю, що Кабінет міністрів напрацює й презентує ідеї зимової кампанії. І сподіваюся, що вони не вплинуть на якість освіти та відбору абітурієнтів.

— Ексзаступник міністра освіти Михайло Винницький одразу після звільнення заявив, що на МОН чиниться «величезний тиск», аби деякі абітурієнти вступали без НМТ. Хто тисне?

— Хочуть звільнити від НМТ абітурієнтів із прифронтових територій. Стосовно цього є величезний тиск із боку прифронтових університетів і тих політиків, які чомусь вважають, що в них скоро будуть вибори, та хочуть гратися в популізм. Наш комітет категорично проти зміни правил вступу та звуження застосування НМТ. І я впевнений, що парламент ніколи за це не проголосує.

У нас уже була розмова з ректорами прифронтових університетів. Я розумію їхні проблеми: у Запоріжжі, Сумах, Харкові чи Миколаєві менше вступників, бо це питання безпеки. Але коли вони просять скасувати НМТ, щоб мати більше студентів, то постає питання: навіщо? Відповідь одна — фінансування. Ми запропонували компенсувати їм відтік студентів виділенням додаткових коштів. Ректори не погодилися з нашою пропозицією, але ми звернулися до Кабінету міністрів, і прифронтовим ЗВО виділили додаткові 330 мільйонів гривень для підтримки. Це чесно — зберегти наукові школи й викладачів, але не ламати систему вступу.

Я вважаю, що скасування НМТ для будь-якої категорії — це повернення корупції, яка була до того, як ми запровадили ЗНО. Цього не можна допустити. Правила вступу мають бути однаковими для всіх. Конституція забороняє будь-яку сегрегацію — не можна одним дозволяти вступ без НМТ, а іншим — ні.

Ми постійно дискутуємо й про пільгові категорії під час вступу. Ми хочемо допомогти дітям-сиротам, дітям військових чи ліквідаторів Чорнобиля — держава їм винна, й ми готові фінансувати їхнє навчання. Але сам вступ має бути чесним. Бо якщо дитина не готова до університету, жодна пільга їй не допоможе. Ми ж вкладаємо в навчання державні кошти й на виході маємо отримати фахівця, здатного працювати на країну.

— Під час цієї вступної кампанії вже традиційно не користуються популярністю критично важливі для держави спеціальності— інженерія, природничі науки. Чи правда, що на них є недобір — частина бюджетних місць, виділених державою, залишилася невикористаною?

— 2025 року загальний обсяг державного замовлення за освітнім ступенем бакалавра порівняно з минулим роком скоротився — на 5,1% (відповідно до зменшення кількості випускників шкіл), зокрема на денну форму навчання — на 3,2%. Але для соціально важливих спеціальностей він залишився майже без змін. Проблема в тому, що абітурієнти традиційно обирають інші напрями, й на природничі науки є недобір. Ми робимо все можливе, щоби стимулювати вступ саме на ці спеціальності: підвищені гранти, спеціальні коефіцієнти під час вступу. І, в принципі, всі, хто реально готовий працювати за критично важливими спеціальностями, вступають.

Який іще стимул може бути кращим, аніж зарплата спеціаліста в хімічній галузі після університету — понад 100 тисяч гривень, бо таких фахівців катастрофічно бракує? Для порівняння: випускник із економічною освітою часто йде на 15 тисяч зарплати. Проблема, мабуть, у стереотипних уявленнях абітурієнтів про престижність професій. І на те, щоб їх змінити, потрібен час.

— Проблема ще й у якості викладання природничих дисциплін у школі. Абітурієнти знають, що вони їх не складуть на НМТ.

— Справді, менше абітурієнтів реєструються на НМТ з фізики та хімії — відповідно 8 тисяч і 2,6 тисячі учасників. Майже стільки ж, скільки й минулого року. Натомість, як і 2024 року, цьогоріч майже 95% учасників НМТ обрали тести з англійської мови, географії, біології (цей предмет потрібен для вступу на медичні спеціальності) та української літератури.

При цьому фізику не склали 10,5% учасників НМТ, хімію — 6%. Але водночас із цих предметів чимало учасників продемонстрували середній і вищий за середній рівень знань. Тому що природничі дисципліни обирають мотивовані діти, які спеціально готувалися до тестів.

Дійсно, є проблема у школі: слабке викладання природничих дисциплін і відсутність лабораторної бази. Дітям потрібна практика, наочність. Що таке хімічна реакція, як горить магній чи виглядає рідкий метал — вони мають бачити це наживо. Але за останні 30 років у більшості шкіл у природничі кабінети майже не вкладали коштів. І це вже про відповідальність місцевої влади.

Минулого року наш комітет ініціював субвенцію на придбання обладнання для природничих кабінетів — 500 мільйонів гривень. У результаті понад сотню шкіл отримають нові кабінети з хімії, фізики, біології, математики й STEM. Ми свідомо зосередилися на цих п’ятьох ключових дисциплінах. Субвенція поки що надається в експериментальному режимі. Якщо все буде успішно — а я впевнений, що так і буде, — наступного року плануємо збільшити її обсяг.

На додачу Міністерство освіти і науки залучило ще 500 мільйонів гривень донорських коштів для оснащення академічних ліцеїв, у яких пілотується старша профільна школа.  Загалом більш як 200 шкіл уже цього року отримають нове обладнання. Ми хочемо за два роки підготувати старшу профільну школу: щоби ті заклади, в яких її реалізовуватимуть, мали сучасні лабораторії. Хочемо «закохати» дітей у фізику та хімію, щоб вони розуміли ці предмети і головне — обирали як майбутню професію.

— Гадаю, проблема ще й у вчителях — на вчителів природничих наук ідуть зазвичай не найсильніші абітурієнти.

— Не зовсім так. Серед тих, хто вступає на вчителя хімії чи фізики, є дуже мотивовані студенти. Бо вчителювання — це насправді про пристрасть і покликання. До речі, субвенція на природничі кабінети передбачає підвищення кваліфікації для цих самих учителів на новому лабораторному обладнанні, яке отримають школи. Таке зобов’язання, згідно з умовами контракту, покладено на постачальників обладнання. Тому ми сподіваємося, що це буде перший крок у вирішенні проблеми, а далі ми вдамося й до інших кроків.

— Але для вчителя важливі не лише кабінети й лабораторії, а й зарплата і соціальний статус. Чи планується підвищення зарплат учителям?

— Це питання турбує мене всі шість років каденції. Ще відколи я вирішив іти в політику, зарплата вчителів була для мене пріоритетом номер один. Щороку ми з комітетом подаємо правки до бюджету стосовно її підвищення, але наразі не вдалося зробити це настільки, наскільки потребують і заслуговують учителі.

Зараз бачу шанс зрушити з мертвої точки. Нова пані прем’єр-міністр і віцепрем’єр Михайло Федоров, який курує освіту, розуміють проблему. Вже місяць ми інтенсивно працюємо над моделями підвищення заробітної плати вчителям. Повірте, ми всі прагнемо вийти на норму закону, яка передбачає для молодого вчителя оклад у три мінімальні заробітні плати.

Питання в тому, який додатковий обсяг коштів нам для цього потрібен. За різними моделями ці суми варіюються від більш як 100 до більш як 200 мільярдів гривень, які треба додатково знайти. Шукатимемо джерела надходження, говоритимемо з міжнародними партнерами про це.

— 2026 року ДПА в школі знову не буде?

— Так, ми вже зареєстрували відповідний законопроєкт №13650, так само, як робили це в попередні роки від початку повномасштабного вторгнення. Але ми запустили ДПА в тестовому режимі для початкової школи — як моніторинг, виключно добровільно. Наступного року плануємо так само протестувати ДПА для випускників дев’ятих класів. Воно буде добровільним, щоб уникнути зайвого стресу для дітей. Бо з 1 вересня 2027 року стартує старша профільна школа, і ДПА після дев’ятого класу стане обов’язковим. За його результатами визначатиметься подальша траєкторія старшокласника — до старшої профільної школи чи до професійного коледжу. Нам потрібно два роки на пілот: щоби перевірити систему, відпрацювати процедуру, виправити помилки.

— Попри труднощі, де ви бачите точки зростання для української шкільної освіти? Що ми можемо зробити вже зараз, аби не втратити майбутнє покоління, зберегти людський капітал?

— Суспільство навчилось об’єднуватися проти біди. Тепер освіта має навчитись об’єднуватися з державою, громадами та бізнесом заради майбутнього. Потрібні інвестиції в інфраструктуру, сучасні лабораторії та обладнання. Потрібно підвищувати зарплати й кваліфікацію вчителів і викладачів. І найголовніше — змінювати зміст освіти: робити його практичним, прив’язаним до життя — від школи й до університету. Освіта не може існувати в теоретичній бульбашці — вона має працювати з бізнесом і готувати людей до реальних викликів.