Найдавніша згадка про Христа: археологи виявили “Чашу Ісуса”

У стародавній гавані Александрії археологи виявили чашу, яку вже охрестили “Чашею Ісуса”. Знахідку зробила у 2008 році експедиція під керівництвом французького морського археолога Франка Годдіо, повідомляє DailyMail. 

Посудина збереглася майже повністю – відсутня лише одна ручка. Найбільший інтерес викликає напис грецькою: DIA CHRSTOU O GOISTAIS, що перекладають як “Через Христа-співця”. На думку доктора Єремії Джонстона, дослідника Нового Заповіту, чаша датується першим століттям нашої ери – часом, коли Ісуса розіп’яли. 

“Ісуса знали як цілителя, чудотворця та екзорциста. Цей артефакт підтверджує, що вже тоді його ім’я мало особливу силу”, – сказав він в ефірі Trinity Broadcasting Network (TBN).

Годдіо припускає, що чаша могла використовуватися у ритуалах ворожіння. Її форма збігається з посудинами, зображеними на давньоєгипетських статуетках, пов’язаних із пророкуванням. У стародавніх текстах описано, як жерці вливали олію у воду й у стані трансу шукали видіння. Використання імені Христа могло додавати ритуалам правильності, адже його вже вважали чудотворцем.

Джонстон також звернув увагу на згадки у Євангеліях, де учні повідомляли Ісусу, що його ім’ям виганяють демонів. “Навіть поза межами його трирічного служіння його ім’я мало надзвичайну силу”, – наголосив він.

Артефакт знайшли на місці колишнього острова Антиродос, де, ймовірно, розташовувався палац Клеопатри. У першому столітті Александрія була одним із ключових центрів культурного обміну, де взаємодіяли язичництво, юдаїзм і зародкове християнство. Саме тут магічні практики поєднували різні релігійні традиції, і ім’я Христа іноді з’являлося в язичницьких магічних текстах поряд з іншими божествами.

Франк Годдіо вважає, що в Александрії могли знати про Ісуса та його чудеса – від перетворення води на вино до воскресіння. Проте інші науковці не поділяють впевненості, що напис на чаші дійсно стосується Христа.

Так, професор класичної археології з Оксфордського університету Берт Сміт висунув гіпотезу, що гравіювання могло бути присвятою від особи на ім’я “Хрестос”, пов’язаної з релігійною групою “огоїстів”. Клаус Галлоф із Берлінсько-Бранденбурзької академії наук додав, що ця група могла належати до культів, які шанували Гермеса, Афіну чи Ісіду. За його словами, античні автори, зокрема Страбон і Павсаній, згадували Бога на ім’я “Осого” або “Огоа”. Тож напис може стосуватися саме цього божества – або навіть одночасно Ісуса і Осого.

Водночас дослідник Стів Сінглтон запропонував інший переклад, де слово chrêstos означає “добрий”. У такому випадку напис може означати “(Даний) через доброту для магів”. А професор Дьйордь Немет з Університету Етвеша Лоранда припустив, що чаша могла використовуватися для приготування мазей, і тоді слово “Chrêstos” або “Diachristos” означало б не біблійну постать, а саму мазь для помазання.

Попри суперечливі трактування, якщо напис справді стосується Ісуса Христа, це може стати найдавнішою згадкою про нього поза Біблією. Така знахідка могла б змінити уявлення про часові рамки та географію поширення християнського вчення і підкреслити роль Александрії як осередку релігійних інновацій, де перетиналися християнські, єврейські та язичницькі традиції.

Нагадаємо, що науковці з Нідерландів розробили модель штучного інтелекту, яка звисокою точністю датує стародавні рукописи. За допомогою цієї технології, а також радіовуглецевого аналізу, дослідники виявили, що деякі фрагменти Сувоїв Мертвого моря були написані за життя біблійних пророків.