/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F431%2F762d2db70ee32e1831d37d5d5be9963e.png)
Азербайджан — Україна. Наші оцінки
Після цієї гри нам усім сказали "потерпіти". Ніби ми останніх два роки чимось іншим займаємось. Але віз і нині там — національна збірна України якось заштовхує м’яч у ворота бідолашного Азербайджану, після чого привозить собі пенальті й утрачає в підсумку очки, які за пару місяців нам спокійно можуть вилізти таким боком. Ось такий підсумок чергового міжнародного вечора для нашої країни. Стійке відчуття, що на крок до "красивої" дати 20 років без чемпіонату світу ми стали ближчими всією країною.
За підсумками голосування за підтримки національного спонсора збірної України, бренда "Львівське", приз "Лев матчу" у грі проти Азербайджану отримав воротар "синьо-жовтих" Анатолій Трубін. І на цьому в принципі можна завершувати обговорення цього матчу, бо коли найбільшу кількість симпатій забирає на себе голкіпер з одним порятунком, нехай від того й не менш важливим, за гру та одним ударом у голову коліном від суперника, то це багато про що насправді говорить. Абсолютним героєм вечора Трубін теж міг стати — трохи не пощастило з пенальті.
Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на Олімпійському стадіоні Тофіка Бахрамова (за 10-бальною шкалою).
Україна
Анатолій Трубін — 6,0.
Юхим Конопля — 4,5. Робота наших флангових захисників у цій грі мала зводитись до того, щоб стабільно вантажити м’яч до чужого штрафного. Але у Коноплі був нюанс — напевно найбільш швидкий гравець суперників, Джафаркулієв, у протидії, який у підсумку й виконав ту саму подачу, яка призвела до пенальті. Тож Юхим у цій дуелі вирішив не ризикувати, і зрештою дві неточні подачі від нього — от і весь атакувальний доробок.
Ілля Забарний (5,5) — Микола Матвієнко (5,5) — 5,5. Збірна зрештою таки пропустила, але точно не в зоні відповідальності центральних захисників був той епізоді з пенальті. Решту своєї роботи що Забарний, що Матвієнко, виконували спокійно й виважено. Можливо, навіть частіше рухали м’яч уперед за партнерів у півзахисті.
Олександр Зінченко — 4,0. На лівому фланзі оборони Ребров ротацію вирішив не застосовувати, і загалом за динамікою Зінченко виглядав наче й непогано, але якщо переходити до якихось статистичних показників, то тут ефективності точно неможливо відшукати. Був момент із непоганим ударом незадовго до нашого забитого м’яча, але поодинокий. На противагу ж привезений на рівному місці пенальті. Хоча як на рівному — суперників собі за спину Олександр-то пропускав під час подач ще в Арсеналі.
Артем Бондаренко — 3,5. Ніякова гра від центрального півзахисника, у якого був один момент для того, щоб розкрити оборону Франції за кілька днів до цього, і він це зробив, а тут треба було вже щось самому створювати впродовж матчу, і в підсумку від Бондаренка ми не побачили нічого. А ні, побачили… "хода балерини" навздогін Джафаркулієву під час вирішальної подачі суперників у цій грі, замість активного повернення до захисту.
Іван Калюжний — 3,5. "Збалансував" так збалансував (це ж не ми вигадали таке пояснення присутності Супер-Івана на полі). Хоча що там було в цій грі балансувати, якщо суперників у атаці максимум вистачало на прорив через фланги, де Калюжному в принципі нема чого робити.
Олег Очеретько — 4,0. У такій трійці в центрі поля ми ще не виходили на гру, і воно не дивно — Очеретько та Бондаренко взагалі дебютували в стартовому складі, але в підсумку з цього трикутника хіба що Олег запам’ятався якимись цікавими діями. Але, знову ж таки, він більше виступав у ролі руйнівника першого ешелону, і молодець, насправді, бо високі відбирання м’яча були дуже корисними, але з таким кволим виступом Бондаренка потрібен був ще й той, хто може просувати м’яч уперед самостійно.
Олександр Зубков — 5,5. Чому саме навчається наш вінгер у турецькому футболі — це він нам згодом розповість, напевно. Але в цій грі було помітно, що єдиним, хто знає, як грати на такому огороді, був саме Зубков. Усі ці удари з відскоками від газону й створений фактично з нічого гольовий пас — це суто досвід явно не чужої для Азербайджану Туреччини. І якщо вже говорити про те, що вибору на цій позиції в нас було небагато, то Олександр зарекомендував себе цілком непогано.
Владислав Ванат — 4,0. Із форвардом на цю гру в нас склалась доволі дивна історія. У Ваната є суттєва перевага над Довбиком у швидкості та вмінні знайти вільний простір у чужому штрафному, що ми побачили вже на перших хвилинах. І якби не принциповість арбітра в оцінці домальованого падіння Владислава (не без факту наявності очевидного контакту із суперником), то це було б пенальті й, відповідно, більше можливостей для нападника в подальшому, бо Азербайджан хоч-не-хоч, а мав би розкриватись. Але цього всього не було, тож Ванат загубився без вільного простору. І якщо Ребров кинув усі фішки на клітинку з цим можливим пенальті, то програв конкретно.
Георгій Судаков — 6,0. Знову позиція лівого вінгера для центрального півзахисника, але цього разу хоча б виправдано, бо, по-перше, бігти у фланг крізь двох суперників було просто нікуди, а, по-друге, Судаков цього разу залишив поле з результативною дією. До речі, зіграв тоді він саме в стилі вінгера із зміщенням за спину форварду під час флангової передачі — це якщо хтось не вірив, що навички гри на цій позиції в Георгія таки є. Але з боротьбою за м’яч та загалом передачами до штрафного все було погано.
Єгор Ярмолюк — 4,5. Таки з’явився на полі один із наших представників АПЛ, але лише на заключні пів години основного часу. Спробував просувати м’яч уперед, але особливих успіхів не мав, проте навіть за такий короткий відтинок часу продемонстрував, що опції для стартового складу були й не для "балансу".
Артем Довбик — 4,0. Нападник по одному разу зустрівся з м’ячем у центрі та на лівому фланзі чужого штрафного, звідки загострити ситуації не вдалось. Єдина ризниця з Ванатом при цьому полягала лише у виграній на чисто боротьбі в повітрі проти суперників, але нам це нічим у підсумку конкретним не допомогло.
Микола Шапаренко, Назар Волошин, Богдан Михайліченко — трійка гравців, серед яких у захисника й часу себе показати не було, тоді як Шапаренко відзначився заробленою на собі та на супернику жовтими картками, а Волошин непогано завівся на останніх хвилинах і намагався загострювати. І навіть пробивав небезпечно одного разу.
Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.