/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fdf510070186d6319e229f2e104ee043e.jpg)
Фінляндія наступна: чи наважиться Путін на війну з НАТО після "Шахедів" над Польщею
Масоване вторгнення "Шахедів" у повітряний простір Польщі стало першим випадком, коли російські дрони довелося збивати над територією країни НАТО. Дональд Туск назвав це "масштабною провокацією", а опитані Фокусом експерти пояснюють: Кремль не лише тестує оборону Альянсу, а й шукає нову війну, використовуючи Китай як тилову підтримку.
У ніч на 10 вересня 2025 року низка російських безпілотників типу "Шахед" кількаразово порушила повітряний простір Польщі. Прем'єр-міністр Дональд Туск охарактеризував ці дії як "масштабну провокацію" і скликав невідкладне засідання уряду. Він підкреслив, що завдяки злагодженим діям польської армії й НАТО загрозу було нейтралізовано.
За даними, на засіданні повідомили, що це — перший випадок з початку війни, коли над територією країни–члена НАТО довелося збивати російські дрони. Постраждалих немає, а пошуки уламків тривають.
Аеропорти було тимчасово закрито, але, за словами Туска, це стало результатом оперативної потреби, а не прямої загрози інфраструктурі.
Американські законодавці назвали інцидент "актом війни" і закликали до нових санкцій. У ЄС також засудили порушення як "найсерйозніше порушення європейського повітряного простору з початку війни".
"Шахеди" над Польщею: як РФ тестує оборону НАТО
За словами колишнього співробітника СБУ, військового експерта Івана Ступака, Москва використовує ці атаки ще й для розвідки.
"Під час навчань НАТО уважно стежить за Росією. Але й Росія паралельно стежить за НАТО. Вони дивляться, які радари активуються, які позивні використовуються, хто перший підіймається в повітря, хто другий, хто третій. Це збір цінної інформації. Кремль тестує оборону Альянсу", — говорить Фокусу експерт.
Окремо Ступак звертає увагу на можливу ціль останніх атак.
"Є версія, що дрони летіли саме в бік Жешува. Там розташований аеропорт Ясенка — усього за 90 кілометрів від України. З початку війни це головний хаб для американської та європейської допомоги. Туди прилітають літаки, вантажі швидко відправляють до України. Там стоять комплекси Patriot, там склади зі зброєю. Це ключова точка, і саме туди могли цілитися "Шахеди", — зазначає Ступак.
Військовий експерт Олег Жданов підкреслює, щоб зрозуміти сучасні події й передбачити майбутнє, потрібно звернутися до історії.
"Пригадайте, як Путін заявляв, що він сам визначатиме "червоні лінії". Він справді їх "малює", перевіряючи реакцію НАТО й окремих держав на агресивні дії Росії. І що слабшою буде ця реакція, то більше впевненості у Кремля, що у разі спроби реалізувати, наприклад, операцію на кшталт "Нарва — Руський город" чи наступ у Сувальському коридорі, НАТО обмежиться лише "стурбованістю", — каже Фокусу Жданов.
Атака дронів Польщі: як Путін шукає нову війну
Експерт нагадає, що напередодні атаки на Польщу, голова оборонного комітету Держдуми РФ Картаполов зробив показову заяву: назвав Фінляндію "фашистською" такою, що загрожує безпеці Росії. Мовляв, сама буде винна, якщо з нею щось станеться. За словами Жданова — це дуже промовиста риторика.
"У самій Росії проводили дослідження — як суспільство бачить завершення війни. В історії є приклад Сталіна: після Другої світової, навіть на хвилі перемоги, йому знадобилося близько п'яти років, щоб "зачистити" країну від інвалідів війни та невдоволених. У 1989 році, коли 42-га армія повернулася з Афганістану, саме вона сформувала негативне ставлення суспільства до "інтернаціонального обов'язку", і це вплинуло на розпад СРСР у 1991-му.
Сьогодні Путіну доповідають, що завершити війну неможливо: втрати у 700 тисяч — мільйон людей знесуть владу, і Росія розвалиться. Тому Кремль шукає нову війну. Інциденти на кшталт заліт "Шахедів" у Польщу — це підготовка до нової ескалації", — вважає Жданов.
Своєю чергою, Іван Ступак вважає, що Кремль не має ресурсів для повномасштабної війни з НАТО. Але навіть невелика провокація може стати серйозним ударом по репутації Альянсу.
"Достатньо захопити навіть 20 квадратних кілометрів, щоб дискредитувати НАТО. Це було б більше, ніж достатньо для російської пропаганди", — каже він.
Російські дрони над НАТО: хто зацікавлений у новій ескалації
Але як Росія витримає економічно ще одну війну, якщо вже четвертий рік кризи? І тут, за словами Олега Жданова, з'являється Китай. Міністр закордонних справ Ван Ї чітко заявив Урсулі фон дер Ляєн: "Ми не дамо Росії програти".
"Китай має колосальні запаси радянського озброєння. На параді 2017 року 90% техніки було радянською, а вже у 2021-му — повністю китайською. На складах — "клондайк" старої радянської зброї та модернізованих варіантів. Снаряди, які Північна Корея передає Росії, насправді походять із китайських запасів. У КНДР просто немає промисловості, щоб виробити таку кількість. Китай зберігає власні боєприпаси, розуміючи можливість війни в регіоні, але паралельно підживлює Росію", — каже експерт.
За словами Жданова Путін продовжує тестувати реакцію НАТО. І поки що реакція — майже нульова. Альянс не йде рятувати Польщу чи Естонію.
"Так, Німеччина дала батальйон танків Естонії, але та вже просить бригаду й будує військове містечко. Фінляндія ухвалила всі закони для розміщення іноземних баз. Але головне питання — чи захоче Трамп перекидати американські війська в Європу? Швидше за все, ні. Навпаки, він планує вивести більшість військ із Європи", — продовжує експерт.
На думку Жданова, якщо Росія нападе на Фінляндію чи Польщу, НАТО може розколотися.
"Я ще на початку війни попереджав: Путін може зруйнувати Альянс за один день. Достатньо вдарити по одній країні, і союзники загрузнуть у консультаціях за статтею 4. До статті 5, яка передбачає колективний захист, вони не дійдуть — пересваряться ще на етапі обговорень", — вважає експерт.
Проте на думку Жданова для України в цій історії це "промінь світла" — якщо НАТО та Варшава не вирішать вступати у відкрите протистояння з РФ, то почнуть більше озброювати ЗСУ.
"Ексканцлер Німеччини Олаф Шольц заявив: краще воювати на території України, ніж потім — у Польщі чи інших країнах ЄС. Якщо він зможе переконати хоча б частину ЄС, з'явиться новий формат підтримки. Скандинавські країни, зокрема, вже чітко на нашому боці", — резюмує експерт.
Нагадаємо, після атаки "Шахедів" на Польщу, Фокус розбирався, чи здатна Польща самостійно протистояти цій загрозі та які наслідки це матиме для Альянсу.
Також Фокус писав, що голова МЗС України Андрій Сибіга закликав партнерів терміново посилити протиповітряну оборону України та захист від дедалі більшої кількості російських дронів і ракет, оскільки дії ворога стають все агресивніше.