Яким був ефір телемарафону «Єдині новини» й Першого каналу Суспільного1—3 вересня 2025 року — резюме

Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та — для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій / депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут. А тут — повний огляд звітних днів.

Вступ

1—3 вересня найвищою інтенсивність боїв була знову на Покровському напрямку, високою — на Лиманському і Новопавлівському. Телемарафон максимум уваги приділив Покровському напрямку, ще Новопавлівському, а Лиманському приділили мінімум уваги. В ефірі Першого каналу Суспільного найбільше уваги в ці дні приділили всім інтенсивним і загрозливим напрямкам фронту.

У внутрішньополітичній тематиці домінували дві події: прощання з загиблим нардепом Андрієм Парубієм, затримання і запобіжний захід підозрюваному в його вбивстві. Перший канал Суспільного висвітлював ці події відчутно повніше й оперативніше, ніж телемарафон. На відміну від телемарафону, Перший канал Суспільного надавав слово політикам-соратникам загиблого, глибшою була й експертиза.

У зовнішньополітичній тематиці у звітні дні основними взаємопов’язаними темами були заяви та підготовка до зустрічі «коаліції рішучих» у Парижі, підсумки й заяви саміту ШОС, а також військовий парад у Китаї. Репортажно більшість з цих подій і заяв висвітлювалися телемарафоном і Першим каналом Суспільного приблизно однаково, події в Парижі Перший канал Суспільного висвітлював повніше й оперативніше. Експертиза також була більш якісною і всебічною на Першому каналі Суспільного.

У висвітленні двох найбільших за наслідками ворожих атак по мирних містах у ці дні — по Добропіллю і Костянтинівці 3 вересня — Перший канал Суспільного був повнішим і оперативнішим за телемарафон.

У звітні дні в телемарафоні традиційно було найбільше грубих порушень стандартів достовірності й відокремлення фактів від думок. Траплялися порушення стандарту оперативності. В ефірах Першого каналу Суспільного в ці дні найбільше порушували стандарти точності й повноти інформації.

1—7 вересня в гостьових студіях телемарафону традиційно було повне домінування гостей-нардепів від «Слуги народу». Представників «Європейської солідарності» й «Голосу» в телемарафон не запрошували. В ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня представлення владної та опозиційних фракцій у дискусійних темах було збалансованим.

1—3 вересня у телемарафоні найбільше проявів політичного піару було в ефірах каналів «1+1» і «Рада». В ефірі Першого каналу Суспільного в ці дні тричі згадували фракційну приналежність гостей-нардепів, коли це не було виправдано контекстом.

1. Висвітлення основних тем тижня

СИТУАЦІЯ НА РІЗНИХ ДІЛЯНКАХ ФРОНТУ:

У звітні три дні, за інформацією Генштабу, найвищою залишалася інтенсивність боїв на Покровському напрямку, хоча й порівняно знизилася (від 39 до 55 боєзіткнень на добу). Наступними за інтенсивністю боїв, як і раніше, були у ці дні Лиманський (від 18 до 41 боєзіткнення на добу) і Новопавлівський (від 18 до 28) напрямки фронту. В окремі дні кількість боєзіткнень перевищувала 10 на добу на Північно- і Південно-Слобожанському, Куп’янському і Сіверському напрямках. На інших інтенсивність була нижчою. У звітні дні лінія бойового зіткнення зазнавала змін: ЗСУ звільнили три невеликі населених пункти на Донеччині, вороги окупували невеликі населені пункти на Донеччині й Дніпропетровщині.

У телемарафоні редакції сукупно найбільше уваги приділили Покровському напрямку, про який говорили з 10 гостями. Наступним за увагою був Новопавлівський напрямок, звідки було зроблено 2 репортажних сюжети й про який говорили з 3 гостями. По 4 обговорення було присвячено Південно-Слобожанському і Куп’янському напрямкам, а от про другий за активністю бойових дій Лиманський напрямок згадували рідко, було лише 2 обговорення. Ситуації на фронті в ці дні найбільше уваги приділяли канали «Ми — Україна» і ICTV з СТБ. Обговорювати ситуацію на фронті в гості учасники телемарафону найчастіше в ці дні кликали військових-фронтовиків (15 разів), експертів запросили 6 разів, речників різних підрозділів Сил оборони — 5 разів. В ефірі каналу «Інтер» у ці дні вийшло 3 репортажних сюжети з фронту, в ефірі каналів ICTV та СТБ 2 сюжети й одне пряме ввімкнення, в ефірі «1+1» був один спеціальний репортаж. Інші канали фронтових репортажів у звітні дні не робили.

В ефірі Першого каналу Суспільного у звітні дні максимум уваги також приділили Покровському напрямку фронту (ситуацію там обговорювали з 13 гостями). Про ситуацію на Новопавлівському напрямку говорили з 12 гостями, на Куп’янському — з 9, на Лиманському — з 7. Тобто всім активним напрямкам приділили достатньо уваги. Говорити про фронт у гості в ці дні найчастіше кликали речників різних підрозділів Сил оборони (12 разів), експертів запросили 10 разів, військових-фронтовиків — 7 разів. З фронту в ці дні репортажів не робили.

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА:

Найважливішими внутрішньополітичними подіями звітних днів стали жалобні церемонії прощання з загиблим народним депутатом Андрієм Парубієм, а також затримання підозрюваного у його вбивстві, зізнання і версії слідства щодо мотивів і російського сліду, обрання підозрюваному запобіжного заходу і його версія щодо мотиву вбивства. Репортажно всі ці події Перший канал Суспільного висвітлював відчутно повніше й оперативніше, ніж телемарафон. До експертів у телемарафоні, на відміну від Першого каналу Суспільного, майже не зверталися. Що ж до політичних оцінок значення постаті Парубія в українській політиці і його внеску в справу незалежності України, в телемарафоні (певно, принципово) не говорили в гостьових студіях з однопартійцями та соратниками загиблого, максимум — у день похорон лише дали їх короткі синхрони. Перший канал Суспільного навпаки говорив переважно з соратниками з опозиційних фракцій, утім запрошував і представників влади.

Окрема мова про канал «Рада», який у день, коли відбувалося поховання Парубія, а суд обирав запобіжний захід підозрюваному у його вбивстві, у своєму денному ефірі чомусь заявив «головною темою дня» річницю введення гривні, тож тема Парубія в ефірі каналу в цей день була відверто другорядною. (Як на мене, цікаво, що говорити про роковини введення гривні канал так і не покликав того, хто власне цю гривню і вводив, — колишнього главу НБУ і третього президента Віктора Ющенка).

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ Й СВІТОВА ПОЛІТИКА:

1—3 вересня ключовими зовнішньополітичними широкими темами були дві: умовний рух до закінчення російсько-української війни (тобто тематика ймовірних мирних переговорів і можливих гарантій безпеки Україні, що в ці дні виражалося переважно в різних заявах лідерів і в підготовці саміту «коаліції рішучих», який мав відбутися 4 вересня, візит президента Зеленського до Данії та Франції) і фіксація новітніх амбіцій Китаю з союзниками (тобто заяви й підсумки саміту Шанхайської організації співробітництва, двосторонні переговори на полях саміту і військовий парад у Пекіні за участі Путіна і Кім Чен Ина). Насправді ці дві тематики були настільки взаємопроникними й пов’язаними, що навіть у численних ефірних матеріалах телемарафону і Першого каналу Суспільного вони були об’єднані. Тож далі в огляді теж розподіл цих тем є суто умовним і необов’язковим, а в заголовки винесено лише найголовніші заяви лідерів і найголовніші події.

Як такі події відбувалися в Китаї, де ніхто з телемарафонців і Перший канал не мали власних кореспондентів, тож репортажне висвітлення робилося на запозичених матеріалах у формі БЗ, окремих синхронів і оглядових сюжетів. Пресбрифінги президента Зеленського з прем’єркою Фредеріксен з Данії, а також президентів Зеленського і Макрона з Франції і телемарафон, і Перший канал Суспільного давали прямими трансляціями (в телемарафоні — ще й записом), але з Парижа Перший канал Суспільного висвітлював візит Зеленського прямими ввімкненнями власної кореспондентки. Тож тут висвітлення було більш повним і оперативним, ніж у телемарафоні. Експертне обговорення тематики традиційно було значно всебічнішим і повнішим на Першому каналі Суспільного, де коло експертів було ширшим і якіснішим, ніж у телемарафоні (де коло справжніх експертів є доволі обмеженим, і де в якості експертів виступають радники керівника Офісу президента). З усіх учасників телемарафону якісну експертизу подій і заяв давав хіба що канал «Ми — Україна».

НАСЛІДКИ ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ І БОМБАРДУВАНЬ ЦИВІЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ:

У звітні дні обидві ворожі атаки по цивільних зі значними наслідками — артобстріл житлових будинків у Костянтинівці й обстріл з РСЗВ будинків у Дружківці — сталися 3 вересня. Обидві події Перший канал Суспільного висвітлював оперативніше і повніше за телемарафон. Зокрема, з Дружківки прямими ввімкненнями власної кореспондентки, а про наслідки обстрілу Костянтинівки говорили з речницею Донецької облпрокуратури. В телемарафоні ж в обох випадках задовольнилися інформацією, взятою з інтернету.

Теми й події, які не згадували в ефірі телемарафону, але згадували в ефірі Першого каналу Суспільного

Соцопитування «Рейтингу»: Залужний має більший рівень довіри, ніж Зеленський (1 вересня).

У Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови про відновлення трансляцій засідань (1 вересня).

Депутаткам місцевих рад дозволили безперешкодно перетинати кордон (2 вересня).

Протест людей у Дніпрі з перекриттям дороги через відключення електрики у понад 100 багатоповерхівках (3 вересня).

В УКУ перепросили за невдалу комунікацію щодо конфлікту з відмовою студентці поселити в колегіумі через символ ЛГБТ в соцмережі (3 вересня).

У Києві учнів не допустили до уроків і укриття через те, що були одягнені в шорти (3 вересня).

Нардеп Железняк каже, що Полтавська ОВА розікрала щонайменше 200 млн грн на фортифікаціях (3 вересня).

Не повідомляли ні в марафоні, ні в ефірі Першого каналу Суспільного:

Суд скасував вирок охоронцю у справі про загибель людей біля укриття в Києві (1 вересня).

Соцопитування «Рейтингу»: Серед медіа українці найменше довіряють телемарафону (1 вересня).

Польські лідерки громадської думки звернулися з відкритим листом до влади на захист українських біженок (1 вересня).

Журналісти Kyiv Independent заявляють про тиск компанії Fire Point з виробництва дронів після журналістського розслідування про ознаки корупції (2 вересня).

Народний депутат Кузнєцов, який фігурує у праві про «відкати» на дронах і РЕБ, вийшов під заставу (2 вересня).

Українські школи на початку навчального року не отримали всіх підручників, попри заяви МОН (3 вересня).

Дружина Медведчука на початку повномасштабного вторгнення виїхала за кордон у супроводі агента СБУ (3 вересня).

Пашинському на 80 млн грн зменшили заставу (3 вересня).

2. Порушення стандартів інформаційної журналістики 1—3 вересня

Телемарафон:

В ефірах каналу «1+1» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Більшістю порушень стандарту точності були невідповідності між картинкою і текстом в БЗ. Більшість грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Чимало було і суб‘єктивних міркувань журналістів у новинах. Порушення стандарту доступності подачі інформації були подачею скриншотів, які неможливо прочитати, й використання слів, незрозумілих для частини аудиторії.

В ефірах каналів ICTV та СТБ найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Усі грубі порушення стандарту точності були невідповідностями картинки й тексту в БЗ і оглядових сюжетах. Переважна більшість грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок була суто емоційними оцінками журналістів у новинах. Усі грубі порушення стандарту доступності подачі інформації були подачею скриншотів, які неможливо прочитати.

В ефірах каналу «Інтер» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Більшістю грубих порушень стандарту точності були невідповідністю між картинкою і текстом в матеріалах. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Усі грубі порушення стандарту доступності подачі інформації були вживанням слів, незрозумілих частині аудиторії.

В ефірах каналу «Рада» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на авторство суб’єктивних думок. Більшістю грубих порушень стандарту точності були суто фактичні помилки. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були суто емоційними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Чимало було й зайвих у новинах маркерів авторизації та посилення уваги. Також багато було суб’єктивних міркувань ведучих гостьової студії без належної авторизації. Більшістю грубих порушень стандарту повноти інформації були недостатні представлення гостей-експертів. Чимало БЗ були без інтершуму на відео. Всі грубі порушення стандарту доступності подачі інформації були вживанням слів, незрозумілих значній частині аудиторії. Було одне грубе порушення стандарту оперативності.

В ефірах каналу «Ми — Україна» найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Всі грубі порушення стандарту точності були невідповідностями між картинкою і текстом у БЗ і сюжетах. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були емоційними оцінками журналістів у новинах. Чимало також було суб’єктивних міркувань журналістів у новинах. Усі грубі порушення стандарту повноти були недостатнім представленням гостей-експертів. Було одне грубе порушення стандарту оперативності.

Перший канал Суспільного

Найбільше грубих порушень стандарту достовірності були суто абстрактними псевдопосиланнями. Найбільше грубих порушень стандарту точності були фактичними помилками. Найбільше грубих порушень стандарту відокремлення фактів від думок були зайвими в новинах маркерами авторизації та посилення уваги. Всі грубі порушення стандарту повноти інформації були недостатнім представленням гостей-експертів. Найбільше грубих порушень стандарту доступності подачі інформації були скриншотами, навіть адаптованими, які важко чи неможливо прочитати з екрана. Було одне грубе порушення стандарту оперативності.

3. Представлення парламентських фракцій і груп у гостьових студіях 1—7 вересня

Депутати у телемарафоні:

Протягом звітного тижня народних депутатів у телемарафон запрошували 16 разів (попереднього тижня було 15 запрошень). Як і завжди, в ефірі телемарафону абсолютно домінували представники владної фракції партії «Слуга народу», цього разу вони отримали 13 запрошень, що склало понад 81% від усіх «депутатських» студій тижня. Крім «слуг», в ефір телемарафону двічі запрошували позафракційних (реально позафракційну і традиційну в ефірах «Ради» Оксану Савчук і формально позафракційну і традиційну в ефірах ICTV та СТБ віцеспікерку Олену Кондратюк). І ще в ефірі «Ради» побував теж традиційно представник «Батьківщини» Михайло Цимбалюк. І знову-таки традиційно протягом тижня в ефірі телемарафону не було нікого з представників «Голосу» та «Європейської солідарності».

По два рази в ефірі телемарафону побували представники «Слуги народу» Єгор Чернєв (як заступник голови Комітету ВР з нацбезпеки та голова делегації в ПА НАТО) і Олексій Леонов (обидва в ефірах каналів «Рада» і «Ми — Україна»). Усі інші народні обранці побували в телемарафоні по одному разу. Крім народних депутатів у телемарафоні побували депутати Київради від «Слуги народу» Андрій Вітренко (в ефірі «Інтера») та Ксенія Семенова (в ефірі «Ради») з традиційно незбалансованою критикою КМДА і персонально київського міського голови Віталія Кличка.

Офіс президента звітного тижня в телемарафоні по два рази представляли радники керівника ОП Сергій Лещенко (на «Інтері» й на «Раді», сумарно 32 хвилини) і Михайло Подоляк (на «1+1» і на «Раді» сумарно мав в ефірі 40 хвилин). Ще така цікавинка, канал «1+1» 5 вересня запросив Подоляка в прайм-тайм, а в постпраймі ще й навіщось повторив його гостьову у запису (певно, для більшого охоплення аудиторії?). А на «Інтері», теж незрозуміло навіщо, в нічному слоті 5 вересня повторили програму «Ньюзмейкер» з Лещенком за 14 серпня. Двічі в ефірі телемарафону гостював уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк (на каналах «Рада» і «Ми — Україна», сумарно мав 17 хвилин ефіру), один раз була уповноважена президента з питань захисту прав військовослужбовців (6 хвилин на «1+1»). Загалом же Офіс президента цього тижня мав в ефірі телемарафону порівняно небагато — «лише» 1 годину 35 хвилин (це без урахування повторів).

Депутати на Першому каналі Суспільного:

В ефірі каналу цього тижня народних обранців запрошували 35 разів. Представники опозиційних фракцій парламенту переважали представників владної фракції: нардепів «Голосу» запрошували 11 разів, «Європейської солідарності» — 6 разів, «Батьківщини» — 3 рази. Загалом в ефірі опозиційні фракції були представлені 20 разів. Представники «Слуги народу» мали 13 ефірів. Насправді ця перевага пояснювалася двома факторами: багатьох представників опозиції запрошували в ефір як соратників і/або однопартійців загиблого Андрія Парубія, Ярослав Юрчишин з «Голосу» неодноразово виступав у ексклюзивній якості — як голова Комітету ВР з питань свободи слова, а Володимир В’ятрович з «ЄС» взагалі виступав в ефірі не як нардеп, а як експерт, колишній голова Українського інституту нацпам’яті. У дискусійних же питаннях баланс між представниками влади і опозиції в ефірі каналу було повністю дотримано. Крім представників всіх основних фракцій парламенту, в ефірі ще двічі побував представник депутатської групи «За майбутнє» Сергій Рудик, якого запрошували на тижневе токшоу «Новий відлік» не лише як депутата, а і як ветерана війни, а в розмовну студію запрошували його як члена парламентської ТСК з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави.

Цього тижня в ефірах 5 разів ведучі недоречно до контексту розмов згадували про фракційну приналежність гостей-нардепів, яких запрошували обговорювати не дискусійні політичні питання, а суто в «експертній» якості. Зокрема, так було в студіях зі «слугами народу» Олександром Федієнком, Сергієм Козирем і Дмитром Наталухою, представником «Голосу» Андрієм Осадчуком і представником «Європейської солідарності» Олексієм Гончаренком.

По чотири рази в ефірі каналу побували Ярослав Юрчишин з «Голосу» і представник «Слуги народу» Олександр Федієнко, по два рази — представник «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко, представники «Голосу» Андрій Осадчук, Наталія Піпа та Ярослав Железняк і представник депгрупи «За майбутнє» Сергій Рудик. Всі інші депутати побували в ефірі каналу по одному разу.

4. Прояви політичного і бізнесового піару 1—3 вересня

Протягом трьох проаналізованих днів у телемарафоні я зафіксував 17 проявів політичного піару. 7 з них були в ефірах каналу «1+1», 6 — в ефірах «Ради», 3 — в ефірах ICTV та СТБ, ще один — в ефірі каналу «Ми – Україна». На «Інтері» проявів піару в ці дні не було.

Найбільшим бенефіціаром позитивного політичного піару був президент Володимир Зеленський (10 позитивних згадок в ефірах трьох учасників телемарафону). Проявів негативного піару в звітні дні не було.

В ефірі Першого каналу Суспільного в звітні дні було 4 випадки невиправданих контекстом розмов згадок про фракційну приналежність гостей-нардепів.

5. Російські наративи й токсичні медійні персонажі в телемарафоні 1—3 вересня

Російських пропагандистських наративів в ефірах телемарафону і Першого каналу Суспільного протягом звітних днів тижня я не зафіксував.

Як і завжди, ефіри «Ради» вели токсичні ведучі каналу.