Якою хотіли б бачити журналістику деякі адвокати державних зрадників?

Верховна Рада ухвалила законопроєкт 12320, який забороняє будь-яке ототожнення адвоката з клієнтом. Якщо його підпише президент Володимир Зеленський, то за те, що будь-який громадянин (!) скаже чи напише, що “Джуліані був адвокатом Трампа” чи “Віталій Сердюк був адвокатом Віктора Януковича” його можна притягнути до адміністративної відповідальності. Хоча вони просто озвучили… факт. 

Як повідомили міжнародні партнери, такі зміни законодавства можуть становити загрозу для свободи слова і мати “охолоджуючий ефект”. Мова не лише про журналістів, а й громадянське суспільство.

Президент цей закон станом на сьогодні не підписав і треба вимагати, щоб цього взагалі ніколи не сталося. Національна асоціація адвокатів України проактивно вимагає підписання цього закону і навіть підготувала звіт із підбіркою публікацій журналістів, де, на їхню думку, ототожнення журналістами або ЗМІ адвокатів завдало цим адвокатам якоїсь шкоди. 

При цьому у звіті немає інформації про те, що у низці випадків йшлося про адвокатів, які пішли в політику іі стали політиками або діяли не як адвокати у залі суду, а як прес-служба клієнта і формували інформаційне поле.

Знімок екрану з сайту юридичної фірми AverLex, яка вела юридичний супровід справ Януковича

Варто звернути окремо увагу на те, що саме деякі адвокати державних зрадників, зокрема спікер Національної асоціації адвокатів України Олексій Шевчук, розповідають перед міжнародними партнерами та своїми колегами з адвокатури. Шевчук, адвокат Іллі Киви, взявся розповідати не про те, як жити адвокатам, а якою має бути… журналістська (!) спільнота. А спікер Асоціації доносить думку Асоціації, на те він і спікер. 

Цього тижня пройшов захід, який проводила громадська організація “Pravo Justice”. Виступ Шевчука потребує окремої уваги журналістської спільноти, бо саме правники готують законопроєкти і вони можуть ставати законами. 

Шевчук озвучив, що він є автором згаданого законопроєкту 12320, який подав народний депутат Григорій Мамка (потрапив до парламенту від ОПЗЖ). Адвокат Шевчук назвав цей закон, як повідомила Фундація DEJURE, публічно моїм іменем. Це по суті його відповідь на мої публікації про Шевчука, як політика (!), який балотувався до Київради у 2020 році і був адвокатом Іллі Киви. Він ще має всі шанси пройти до Київради, якщо посунеться список. Виборці мають повне право знати про всі зв’язки кожного політика.

Якою має бути журналістика на думку Асоціації? 

Отже, що зараз сіє Шевчук в інформаційний простір? На його думку, журналістами можуть бути лише ті, хто має профільну освіту – журналістську. Тобто тих знаних журналістів, які є за освітою політологами, істориками чи мають будь-яку іншу освіту, а не профільну, він просто знецінює. 

Присутній на заході “Pravo-Justice” журналіст Данило Мокрик, який за фахом є політологом, висміяв такий підхід. 

Тут важливо розуміти, що, за законом, адвокатом може бути лише той, хто є членом вже згаданої Асоціації. Така монополія – це наслідок роботи Андрія Портнова, який у 2012 році схвалював прийняття закону “Про адвокатуру”. Наслідок дії цього закону вкрай сумний – очолює Асоціацію незмінно соратниця Віктора Медведчука – Лідія Ізовітова. І хоч закон дозволяє головувати в Асоціації одній людині не довше 10 років, Ізовітова на посаді незмінна. Вибори тут не проводять під приводом війни. Але, до прикладу, архітекторам, війна не стала на заваді і вони вибори проводять. Адвокатура – це частина системи правосуддя і спільнота адвокатів серйозно впливає на якість судової гілки влади. Тому одна з ключових задач – це реформа адвокатури. 

Але реформувати адвокатуру соратники Медведчука, які стоять на чолі монополії, не хочуть. Зате вони вже мають своє бачення, що робити журналістам! 

Саме тому Шевчук, який отримав посаду спікера в Асоціації, вже розповідає перед міжнародними партнерами, що на відміну від адвокатів у журналістів нема такої єдиної Асоціації і згадує про Комісію журналістської етики як громадську організацію. Він бідкається, що членство в Комісії журналістської етики для журналістів не є обов’язковим, як і рішення цієї комісії. Тобто для Шевчука і тих соратників Медведчука, які продовжують контролювати адвокатуру як сектор, створити один гурток, який би міг позбавити журналістів як в Шевченківські часи права “писати і малювати” – це норма. І повірте, що вони можуть це цілком реально розглядати, бо вже пролобіювали в сесійній залі проєкт 12320. 

Далі більше. Шевчук знецінив і регіональні ЗМІ. Він назвав їх “Ланами Крижопільщини” і зазначив, що вони можуть видавати посвідчення будь-кому без журналістської освіти. 

Усе це можна почути, переглянувши відео заходу з 2 години 14 хвилин. І тут питання і до організаторів з “Pravo Justice”, чому Шевчуку дали слово як спікеру, хоча він не був заявлений. 

Окрім того, Асоціація, яка порушує закон і не переобирає керівника організації вже понад 12 років, вирішила видати гайд для журналістів: як і про що їм писати.

З огляду на те, що від Національної асоціації адвокатів України народні депутати беруть законодавчі ініціативи і депутатська більшість доволі швидко за них голосує, то журналістська спільнота має розуміти, які можуть бути наслідки і не допустити їх.

Дісклеймер: Думки, висловлені в рубріці Блоги, передають виключно погляди авторів, і можуть не збігатися  з позицією редакції. Тексти в рубриці Блоги суб'єктивні і не претендують на всеобічне висвітлення теми.