Меліса виганяє смуток, а ромашка допоможе при безсонні: чай з трав, щоб заспокоїти нерви

Сучасне життя, тип паче в Україні, це суцільний стрес. Люди все частіше шукають способи заспокоїти нерви. І бажано природним шляхом, тобто лікарськими травами. Меліса, ромашка і валеріана допомагали заспокоїтися ще нашим предкам.

Про те, які лікарські трави використовували в давні часи, коли краще пити чай з меліси, чи є протипоказання до вживання настоянки валеріани і чому перед їх вживанням потрібно проконсультуватися з лікарем - читайте у матеріалі Коротко про.

Збирали на Івана Купала

У давні часи, коли ще не було аптек, антидепресантів і психотерапевтів, люди зверталися до природи по допомогу, аби полегшити стрес, тривогу, безсоння, відновити внутрішню рівновагу. Рецепти таких рослинних чаїв, відварів, настоянок передавалися з покоління в покоління. Зрештою, лікарські трави були важливою частиною тогочасної культури.

У стародавніх цивілізаціях вірили, що рослини мають душу і особливу силу. Наприклад, античні греки називали мелісу «бальзамом серця» і вірили, що вона відганяє сум. У Римі валеріану давали воїнам після битв, щоб зняти тривогу. А в середньовічних монастирях ченці вирощували трави у спеціальних аптекарських садах: м’ята, ромашка, а ще лаванда були серед найбільш популярних заспокійливих рослин.

На українських землях лікарські трави для спокою теж мали важливе значення. Збирали їх у певні дні, часто на Івана Купала, бо ж вважали, що тоді вони особливо сильні.

У козаків трав’яні чаї були частиною повсякденного життя: їх пили для бадьорості, від застуд і обов’язково для заспокоєння після бойових походів. У дитячій колисці для малечі клали подушку, наповнену чебрецем. Нібито так діти краще спали, були спокійними. А купали у відварі ромашки, меліси, м’яти - теж для кращого сну і спокою. До речі, відвари ромашки, меліси, а ще пустирника знахарі призначали і дорослим, які «страху зазнали».

Сьогодні люди теж користуються заспокійливим ефектом лікарських трав. Авторка статті пам’ятає, як щороку у літній період її бабуся ходила у ліс і на луки, подалі від доріг, аби зібрати пучки ромашки, пустирника, меліси. Сушила трави на горищі під сволоком. І щовечора, після насиченого подіями дня, готувала заспокійливий трав’яний чай. Відверто кажучи, якогось дійсно помітного ефекту від такого напою ніхто не помічав, крім самої бабусі. Ароматний, і навіть смачний, якщо пити з медом. На цьому переваги трав’яного напою закінчуються. Але старенька свято вірила, що завдяки цьому чаю і дорослі, і діти добре спали, та зайвий раз «не впадали у нерви».

«П’ятірка» рослин для заспокоєння

У народній медицині найбільш відомими «заспокійливими» вважають мелісу, м’яту, валеріану, ромашку, пустирник.

Меліса. Має лимонний аромат. Чай з меліси знімає нервове напруження, допомагає при безсонні, а також нібито освіжає думки. У давнину її радили пити тим, хто втратив радість до життя, тобто, говорячи сучасними медичними термінами, мав депресію. Тодішні народні цілителі вважали, що меліса виганяє смуток. Для приготування чаю використовують листя рослини.

М’ята. Освіжає і при цьому заспокоює, зменшує головний біль, допомагає при тривожності. Її листя додавали не лише в чаї, а й у купелі для немовлят, щоб ті росли спокійними.

Валеріана. Це найбільш відомий народний антистресовий засіб. Валеріану вживали ще у Давньому Римі. Настоянку кореня пили для полегшення серцебиття і заспокоєння нервів.

Ромашка. Її чай не лише розслабляє, а й знімає спазми, допомагає при безсонні.

Пустирник. Цю рослину ще інколи називають «травою від страху». У настоянках його вживали при тривожності, серцевих неврозах, підвищеному тиску.

Рецептів чаю і настоянок з цих рослин є чимало. Зазвичай перший варіант напою готується за допомогою окропу. А настоянки готують на спирту.

Та перш ніж дегустувати заспокійливий напій з лікарських трав, треба проконсультуватися з лікарем. Особливо це стосується тих, хто має хронічні захворювання або приймає медикаменти.

- Наукові дослідження підтверджують, що деякі з цих трав мають легкий, наголошую, саме легкий седативний ефект, - пояснює Коротко про сімейна лікарка Тетяна Роговська. - Наприклад, валеріана і пустирник справді можуть знижувати тривожність, діють як м’який заспокійливий засіб. Та все ж вони не замінюють медичних препаратів.

До того ж будь-яка лікарська рослина має свої протипоказання. Наприклад, валеріану не рекомендують вагітним, м’ята знижує тиск, пустирник може негативно посилювати дію ліків від серця.

- Пацієнти інколи кажуть, що саме ромашковий чай чи напій з пустирника поміг заспокоїтися, - каже Тетяна Роговська. – А я вважаю, що таке чаювання – це вже певна медитація. От людина вибирає трави, заварює, вдихає аромат, робить перший ковток. І усе це «працює» на заспокоєння.

Рослини можуть допомогти знайти внутрішній баланс, проте не замінять професійну медичну допомогу.

Як збирати лікарські трави?

Одразу зазначимо: такі рослини вже в готовому подрібненому вигляді (чи у настоянці) можна легко придбати в будь-якій аптеці. Але ніхто не забороняє і самому назбирати квітів ромашки лікарської чи листя м’яти перцевої. Щоправда, треба знати, коли саме збирати квіти, листя, корені.

Так, квіти збирають у суху погоду, найкраще вранці після того, як висохне роса.

Трави та листя - у період цвітіння, тоді вони насичені ефірними оліями та активними речовинами.

Корені, кореневища викопують восени або ранньою весною, коли рослина віддає поживні речовини під землю.

Плоди та ягоди збирають у період повного дозрівання.

Ще кілька нюансів:

• Обирайте місця подалі від доріг, промислових зон та полів, оброблених хімією.
• Використовуйте ножиці чи ніж, а не рвіть руками, тому що так рослина швидше відновиться.
• Збирайте лише знайомі рослини, аби уникнути схожих отруйних.

Як правильно сушити трави?

Тільки в тіні, у добре провітрюваному місці. На сонці вони швидко втрачають корисні речовини.

Трави розкладають тонким шаром на папері чи тканині або підвішують маленькими пучками.

Оптимальна температура сушіння +25...35 °C.

Як зберігати?

У сухому темному місці. Використовуйте скляні банки, полотняні мішечки або картонні коробки. Краще не покладатися на власну пам'ять, а підписувати кожну ємність (назва трави і дата збору).

Запам’ятайте: термін зберігання листя і квітів до 1 року, коренів і плодів до 2 років.

Ще радимо раз на кілька місяців переглядати трав’яні запаси, тому що може з’явитися неприємний запах чи пліснява.