Нова гонка дронів між Україною та Росією: хто і як може в ній перемогти

Велика кількість одночасно запущених дронів, стійкість зв'язку до традиційних способів радіоелектронної боротьби та системи штучного інтелекту спричинили потребу в дешевих кінетичних засобах ураження, які можна виробляти масово. Ситуацію проаналізував журналіст видання Forbes Вікрам Міттал.

Особливості перехоплювачів

Однією з головних переваг дронів-перехоплювачів є наявність у Росії та Україні виробничих ліній, які постійно розширюються. Завдяки цьому вартість таких засобів набагато нижча порівняно із зенітними ракетами, ціна яких може сягати сотень тисяч доларів за одиницю. У результаті обидві сторони можуть масово застосовувати їх у боях.

Так звані зенітні дрони також розроблені дуже легкими і мобільними. Багато моделей досить компактні, щоб їх можна було переносити в рюкзаку і запускати в польових умовах без спеціального транспорту або громіздкого обладнання. Це забезпечує широке поширення по всій лінії фронту, особливо в районах, де бійці пересуваються переважно пішки.

При цьому багато перехоплювачів досить швидкі, щоб наздоганяти ворожі дрони в польоті. Їх дедалі частіше оснащують системами штучного інтелекту для автономного розпізнавання і захоплення цілей.

Обидві сторони нарощують виробничі потужності, намагаючись обігнати одна одну не тільки в технологіях, а й за кількістю. На думку Forbes, той, хто створить більше ефективних перехоплювачів, отримає вигідніші позиції для захисту своїх сил та інфраструктури. Водночас сторона, здатна запускати більше ударних дронів, ніж має перехоплювачів у противника, збереже атакувальну перевагу.

Дрони-перехоплювачі України

Українські військові використовували FPV-дрони для перехоплення російських розвідувальних БПЛА понад два роки, а тепер впроваджують велику кількість спеціалізованих перехоплювачів для боротьби з "Шахедами", які стають дедалі стійкішими до радіоелектронних перешкод. Наразі зенітні дрони доволі ефективно збивають БПЛА, зберігаючи при цьому дорогі засоби ППО для відбиття крилатих і гіперзвукових ракет.

Президент Володимир Зеленський оголосив, що більшість із 30 000 модулів штучного інтелекту SkyNode S буде спрямовано на розробку безпілотників-перехоплювачів.

Одним із найбільш відомих українських перехоплювачів є Sting виробництва компанії "Дикі Шершні". Квадрокоптери, що нагадують невеликі ракети, розвивають швидкість понад 300 км/год і вже неодноразово перехоплювали "Шахеди".

Ще однією цікавою системою є Titan, розроблений спільно з німецькими інженерами. Він оснащений штучним інтелектом для автономного стеження і оптимізований для боротьби з високошвидкісними російськими безпілотниками.

Україна також виробляє недорогі безпілотники літакового типу, як-от "Техно Тарас", вартістю менш як 1600 доларів, що досягають висоти 6000 метрів і дальності 35 кілометрів. Українська компанія "Генерал Черешня" розробила перехоплювач вартістю 1000 доларів, за допомогою якого, як повідомляється, було збито понад 300 російських безпілотників. У рамках ініціативи "Небесний Русоріз", яку просуває блогер Сергій Стерненко, інженери створили коптери, які, за підрахунками військових, збили понад 400 російських розвідувальних БПЛА.

Дрони-перехоплювачі Росії

Росія також активізувала розробку компактних кінетичних перехоплювачів дронів у відповідь на почастішання ударів українських безпілотників по глибині. Однією з найпоширеніших моделей є система перехоплення "Ялинка", яку російські силовики використовували під час святкування Дня Перемоги в Москві 9 травня.

Ці комплекси використовують принцип "вистрілив і забув", коли система штучного інтелекту захоплює цілі і направляє дрон до них. "Ялинка" здатна перехопити невеликий дрон на відстані до одного кілометра. Росіяни розробляють нові моделі більшої дальності, які, як очікується, незабаром надійдуть на озброєння.

На виставці "Архіпелаг-2025" Центр безпілотних систем і технологій (ЦБСТ) представив кілька нових моделей, включно зі "Шпаком ППО", "Кинджалом", "BOLT", "Овід ППО" та "Хрещеник М". Кожна з систем здатна вести вогонь на високій швидкості: "Скворець ППО" досягає швидкості близько 270 кілометрів на годину, а "Кинджал" — до 300 кілометрів на годину. За словами росіян, кожна з них оснащена системою захоплення цілей і призначена для перехоплення на малих висотах.

Крім дронів-камікадзе, у РФ розробляють й інші методи боротьби з БПЛА. Наприклад, перехоплювач "Осоед" стріляє сітками для захоплення БПЛА противника на швидкості до 140 кілометрів на годину. Його конструкція також дозволяє використовувати таранне наведення, забезпечуючи універсальний кінетичний підхід.

Раніше український військовий Олександр Карпюк розповів, наскільки ефективно працюють українські перехоплювачі "Шахедів". За його словами, деякі екіпажі збили більше дронів, ніж ЗРК.