Рак, втрата дитини та любов Путіна: як Маргарита Симоньян стала головною пропагандисткою Кремля

Топова російська пропагандистка Маргарита Симоньян оголосила, що стала носієм важкого діагнозу та поскаржилась, що "чомусь" в її родині біди не припиняються, а навпаки йдуть щільним косяком.

24 Канал нагадує читачам про карму та розповідає біографію Симоньян, яка допоможе зрозуміти природу її життєвих проблем.

Звідки в Симоньян вірменське коріння і ким були її предки?

Маргарита Симоньян з’явилася на світ 6 квітня 1980 році в Краснодарі в родині місцевих русифікованих вірмен. За словами самої пропагандистки, предки її батьків жили в Османській імперії та постраждали під час етнічних чисток на початку 20 століття, від яких втекли до Криму. Але не вбереглися від етнічних чисток і там. У 1944 році прабабусю Симоньян із трьома дітьми депортували з Криму за Урал просто на очах прадіда – воїна Червоної Армії Саркіса Симоняна.

Повернутися дозволили лише після смерті Сталіна – в часи "відлиги", але не до Криму, а на Кубань. На "згадку" про ті часи в родовому прізвищі з'явився м'який знак – оновлене прізвище прописали у нових паспортах, що повидавали усім вірменам, які поверталися із заслання.

Симоньян з дідом / Фото з телеграму пропагандистки

Цю дійсно трагічну історію розповіла сама Маргарита Симоньян у 2017 році в себе на фейсбук-сторінці. Тоді ж вона пафосно заявляла, що не може бути ніяких виправдань Сталіну та його злочинам. Нині ці заяви виглядають смішно, адже саме цьому, хоча й трохи модифікованому, режиму вона й присвятила всю свою кар'єру.

Слова з поста Маргарити Симонян за жовтень 2017 року на фейсбуці:

Дідусь з бабусею розповіли мені цю історію, коли мені виповнилося сім. Як їхали ці жінки, діти і старі в цих телячих вагонах, як не було вікон, їжі, не вистачало води, свіжого повітря, бруд, тіснота, крики хворих і немовлят, страх і нерозуміння, як випорожнювалися на очах один у одного у відро, народжували і вмирали в дорозі і викидали по дорозі тіла прямо з насипу, щоб вижили інші. Чи треба говорити, що однієї тільки цієї історії і того б вистачило, щоб ще в 7 років сформувати в моєму організмі стійку алергію на виправдання Сталіна. Хто мене може переконати, з таким сімейним анамнезом?

Телячий вагон, за її словами, розвантажили десь під Краснотур'їнським.

"Дідусь, повернувшись з війни в рідний Сімферополь, застав забитим свій будинок і будинки сусідів й отримав щедру пропозицію приєднатися до сім'ї. Приєднався. Там зустрів таку ж репресовану землячку – підрослу вже мою бабусю Майю. Там і народився у них мій батько. Відразу ворогом народу. Йому було 5, коли Хрущов їх пробачив. Але пробачив все-таки не настільки, щоб дозволити моїм бабусі з дідусем повернутися додому, до Криму, де вони й народилися", – згадувала пропагандистка.

Симоньян в дитинстві / Фото росЗМІ

Як Симоньян почала свою кар'єру в журналістиці?

Батько пропагандистки – Симон Симоньян – ремонтував холодильники, а мати – Зінаїда – продавала квіти на місцевому ринку. Обидві професії давали непоганий прибуток, який батьки інвестували в доньку Маргариту. Вона навчалася в спеціалізованій школі №36 і місцевому університеті та мріяла про кар'єру журналістки.

Цікаво! Взірцем для Симоньян став інший російський пропагандист – Володимир Познер. Він зробив собі ім'я ще в часи СРСР, робив те саме, що нині роблять Симоньян, Соловйов та інші пропагандисти виправдовували радянський режим і його злочини, натякаючи, що "не все так однозначно". А в часи "перебудови", коли "політика партії" змінилася, почав вдавати зі себе ліберала та здобув велику популярність як співведучий американсько-радянського ток-шоу "Познер – Донаг'ю".

Згодом Познер виринув з небуття та осів на вже російському "Первом канале", зайнявши нішу інтелектуальної журналістики та органічно вжився в роль "патріарха". Паралельно з цим Познер не відмовлявся від "лівих заробітків" як елітний "інфоциган", дозволяючи експлуатувати власне гучне ім'я та розповідаючи молодим людям про успішний успіх та світле майбутнє в журналістиці. Симоньян на гачок московського світила купилась і нині в довідниках вона прописана як випускниця Школи телевізійної майстерності самого Володимира Познера.

Але цей диплом не став квитком до Москви, спершу довелося попрацювати "в полі" – в рідному краї. На щастя, для молодої журналістки ТРК "Краснодар" там якраз вирувала Друга чеченська війна, яку розв'язав новий російський керманич – Володимир Путін.

Як Симоньян стала пропагандисткою і що казала про війну в Чечні?

Маргарита Симоньян з великим бажанням занурилась у "туман війни" і відзначилась особливою подачею подій, метою якої було зображення ічкерійських повстанців як нелюдів і героїзація фактичних окупантів – росіян.

Маргарита Симоньян / Фото росЗМІ

Завдяки таким "журналістам" як Маргарита Симоньян росіянам вдалося докорінно змінити інформаційний фон навколо війни в Чечні. Якщо під час першої єльцинської спроби придушити спротив Ічкерії російські ЗМІ намагалися писати правду про війну, то друга путінська спроба вже була представлена як боротьба добра з абсолютним злом, яке конче потрібно "мочити в сортирі" і, звісно, брехати та замовчувати воєнні злочини та фактичний геноцид чеченців.

Маргарита Симоньян із цим завданням впоралася на відмінно, на неї звернули увагу та запросили на підвищення на федеральний канал РТР (з 2001 року вона стала власним кореспондентом ВДТРК у Ростові-на-Дону і за кілька місяців – потрапила до пулу обраних журналістів, які супроводжували президента Путіна в його поїздках). Саме в президентському пулі Симоньян остаточно перетворилася на пропагандистку.

Трагедія в Беслані: яка роль була в Симоньян?

Зоряний час Маргарити Симоньян припав на трагічні події в Беслані, у вересні 2004 року, коли чеченські бойовики захопили школу та взяли в заручники понад 1100 заручників. Тоді внаслідок бездарних дій влади загинули мінімум 334 людини, а понад 700 отримали поранення. Попри відвертий та очевидний всім провал силовиків Симоньян нахвалювала їхні дії та відверто брехала про кількість заручників. За її версією, їх було лише 300.

Симоньян хайпує на трагедії Беслану / Скриншот з відео

Пропагандистка виходила в ефір з місця теракту, розповідала про те, що відбувалося навколо, і стала фактично "очима" терористів, які уважно слідкували за онлайном, повторюючи дії палестинських терористів в Мюнхені 1972 року. Тоді, нагадаємо, "завдяки" прямому ефіру ЗМІ терористи отримали попередження про спробу штурму.

Пізніше вона зробила все, аби приховати злочинні помилки російських спецпризначенців, адже більшість заручників загинули внаслідок їхніх непрофесійних дій та бажання їхніх керівників все підірвати, щоб сховати сліди. На жаль, не зупинилася Симоньян і після теракту.

Навіть зараз вона знімає "документальні фільми" про Беслан, де проливає крокодилячі сльози", роблячи буквально все, щоб дискредитувати рідних жертв Беслану та "відмазати" винуватців трагедії на чолі з Путіним.

З точки зору російської влади, Симоньян відпрацювала в Беслані блискуче – їй дали державну нагороду, а в наступному 2005 році вона зробила неймовірний кар'єрний стрибок і у 25 років стала головною редакторкою нового телеканалу "Russia Today".

На чолі Russia Today – російської "м'якої сили" у світі

Цей канал іномовлення задумувався як реальна м'яка сила, де розповідали про плюси життя в Росії та доволі обережно і (не дивуйтесь) – навіть інтелігентно пояснював точку зору Росії на світові події, проте доволі швидко маски були скинуто й Russia Today перейшов до агресивної пропаганди "русского міра" й безглуздих "наїздів" на все, що могло становити йому загрозу.

Як не дивно, ця примітивна тактика спрацювала. Ба більше, канал "Russia Today" або RT став "точкою збору" для різних фріків і божевільних в Європі, США та країнах Латинської Америки, які нарешті почули в телевізорі підтвердження власних теорій змов. Вдалою пробою пера став російський напад на Грузію 2008 року, який підлеглі Симоньян показали як визвольний похід героїчних російських військ проти місцевого диктатора, який взагалі-то й сам першим напав.

Світ усю цю брехню успішно проковтнув – тоді в Кремлі зрозуміли, що все роблять правильно, а тому вкинули в проєкт RT ще більше грошей, зробивши акцент не лише на класичне телебачення, але й інтернет і соцмережі.

Симоньян на RT / Фото росЗМІ

Чому Симоньян називають "боброїдкою"?

Все це перетворило Маргариту Симоньян не лише на зірку російської пропаганди, а й на впливову медіа менеджерку, яка давала раду шаленим бюджетам.

При цьому сама Маргарита не припиняла демонструвати свій низький інтелект і постійно потрапляти в курйозні ситуації завдяки власній недалекоглядності й безглуздим постам.

Один із них: допис 2013 року в соцмерехаж щодо поради, як правильно готувати бобра, дав Маргариті Симоньян вічне прізвисько – "боброїдка".

Народження "легенди" / Скриншот

Сама Симоньян про тролінг не забула, показавши себе дуже злопам'ятною людиною. У 2021 році вона надіслала своєму інтернет-критику Олексію Навальному до колонії посилку з м'ясом бобра, ніби продемонструвавши тезу про того, хто сміється останнім. При цьому могла не підставлятись, а обмежитись "бутербродом".

Цікаво, що керівництво на інтелектуальний рівень Симоньян не зважало й надавало їй все нові регалії та преференції.

З 31 грудня 2013 року пропагандистка стала офіційним керманичем медійної імперії під назвою "Россия сегодня", яка об'єднала мережу телеканалів й інтернет-сайтів, стала хабом для проросійських сил в усьому світі та прикриттям для російських шпигунів за кордоном.

Як Симоньян "воює" проти України?

Українці дізналися про Симоньян у 2014 році, коли з початком російської агресії вона спрямувала всі свої ресурси на інформаційний фронт проти України та стала відповідальною за медійний напрямок війни проти нашої держави. За понад 11 років війни Симоньян і компанія відзначилась незліченною кількістю фейків і вкидів проти України та її союзників, щоправда, й тут не стала першою, бо "ганебний Оскар" за "сюжет" про "мальчіка в трусіках" забрав не RT, а "Пєрвий канал" Костянтина Ернста.

Утім, були "творчі вдачі" й у Маргарити – це, наприклад, фейкове інтерв'ю з "диспетчером Карлосом" – у такий спосіб Симоньян намагалася зняти з росіян відповідальність за збитий над Україною літак рейсу MH-17 та загибель 298 цивільних.

Також Симоньян визнавала факт російського втручання в американські вибори та перемогу Трампа. Вона навіть шукала прапор США для ралі по вулицях Москви після перемоги останнього у 2016 році.

Крім того, Симоньян робила "теплу ванну" для російських кілерів "Петрова" і "Боширова", які намагалися вбити у Великій Британії свого колишнього колегу Сергія Скрипаля за допомогою бойового газу "Новачок". Це інтерв'ю не лише породило неймовірну кількість мемів та ідіотських цитат, але й наочно продемонструвало бездарність Симоньян як журналістки, а також її всеїдність.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну Симоньян стала резидентом політичних ток-шоу російських пропагандистів, де грала роль "яструба". На ефірах Соловйова та інших воєнних злочинців вона неодноразово закликала до геноциду українців та інших націй, вимагала нових обстрілів і вбивств українських дітей, вочевидь лишивши далеко позаду своїх руандійських колег з "Вільного радіо і телебачення тисячі пагорбів", відповідальних за геноцид тутсі.

Матушка, неужели мы и это проглотим?
– Симоньян закликала Путіна до рішучих дій і хотіла, щоб Росія нарешті почала воювати проти України "по-справжньому".

Цікаво, що росіянка погрожувала ядерними ударами, зокрема, по самій Росії. Маргарита Симоньян абсолютно серйозно пропонувала здійснити повітряний термоядерний вибух над Сибіром, який, на її думку, мав би вивести з ладу мережу супутників в усьому світі та повернути світ у минуле століття, щоб зрівняти сили Росії та "колективного Заходу".

Симоньян зі своїм кумиром Путіним / Фото росЗМІ

Що відомо про рак Симоньян, її чоловіка і дітей?

З огляду на це зовсім не дивно, що Маргарита Симоньян перебуває під численним міжнародними санкціями, а в Україні на неї давно чекають в суді. Проти неї ведуться кримінальні провадження з цілою низкою статей Кримінального кодексу України, серед яких:

• ч. 2 ст. 442 (геноцид);
• ⁠⁠ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України);
• ⁠ст. 436 (пропаганда війни);
• ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників).

Утім, хитра пропагандистка може уникнути справедливого покарання – 7 вересня 2025 року Симоньян оголосила, що в неї діагностували "страшну, важку хворобу" і на неї чекає операція.

За інформацією кількох джерел, мова йде про рак молочної залози. Завдяки сучасній медицині цей вирок не є смертельним, але після таких новин у багатьох з'явилося побоювання, що росіянка в такий спосіб спробує "пропетляти" від правосуддя і неминучої земної кари.

Мій чоловік Тигран вже дев'ятий місяць лежить у комі в лікарні. Як кажуть у нас в Росії: прийшла біда – відчиняй ворота. Ось ворота в нашому будинку вже не те що не зачиняються, а їх знесло. У мене діагностували страшну важку хворобу. Завтра операція,
– Маргарита Симоньян в ефірі ток-шоу свого колеги Володимира Соловйова скаржиться на життя 7 вересня 2025 року.

Цікаво, що сама Симоньян чи то вдає, чи то щиро не розуміє, за що їй такі випробування, адже нині її чоловік – колишній кінорежисер і пропагандист Тигран Кеосаян – майже рік перебуває в комі, а сама Симоньян кілька років тому втратила дитину.

Доволі непоганого, як за російськими мірками, режисера та нащадка відомої кінодинастії Тиграна Кеосаяна Симоньян також затягнула в нетрі пропаганди. Він зняв "романтичну комедію" про будівнцитво Керченського мосту за сценарієм дружини, а також був ведучим російської кальки американських політичних гумористичних шоу, які швидко стали еталоном несмаку і крінжа. При цьому бюджети на це йшли шалені й усі ці гроші осідали в кишенях тандему Симоньян – Кеосаян. Щоправда, щасливими ці криваві гроші їх не зробили.

Навіть зараз Маргарита Симоньян вперто не хоче каятись за свої численні гріхи та злочини, визнавати свою роль у розв'язанні російської війни проти України, не бачить крові на своїх руках і продовжує волати в стилі "а нас за що". Що ж, карма таких любить.

Після того як чоловік Симоньян перетворився на овоч без особливих надій на одужання вона не відмовила собі в тому, щоб похайпувати й на цьому, зокрем, заявила, що готова піти добровольцем на так зване СВО (так росіяни називають агресивну війну проти України) і там загинути, але її зупинила необхідність піклування про дітей. Їх у Маргарити троє – доньки Маро та Мар'яна, а також син Баграт.

Сім'я Симоньян / Фото росЗМІ

Усім їм Симоньян "заробила" на безбідне майбутнє. Адже вона багато років була відповідальною за грошові потоки на "медійку" та добряче присосалася до бюджету. Утім, чи буде це майбутнє щасливим і чи легко бути дітям жити з тавром нащадків воєнних злочинців – питання наразі відкрите.