Від екологічних викликів до одеського андерграунду: 16-й ОМКФ оголошує нові програми

Окремі блоки вибудовують різні тематичні акценти: секція «Усі створіння — великі й малі», присвячена Дню захисту тварин, розповідає про історії порятунку та екологічні виклики, а програма «Одеський акцент» — про культурну спадщину та мистецьке життя міста. Також фестиваль представить ініціативу «Найкраще з Європи», що об’єднає відзначені європейськими нагородами фільми, та секцію «Людська комедія», де важливі теми осмислюються крізь іронію та сатиру. Разом ці блоки формують цілісне уявлення про те, чим сьогодні живе і на що відгукується світовий кінопроцес.

Усі створіння — великі й малі

Блокпост «Зоопарк» (Checkpoint Zoo), 2024, Велика Британія, США, реж. Джошуа Земан

Документальний фільм відтворює драматичну історію порятунку тисяч тварин, які опинилися у зоопарку в тилу ворога під час російського вторгнення. Під керівництвом відданих працівників і волонтерів відбулася ризикована спецоперація, що стала символом мужності та людяності в умовах війни.

Немає тіні у лісі (No Shade In The Forest), 2025, Україна, реж. Володимир Тихий

Стрічка розповідає про подорож екожурналістки охопленою війною Україною. Вона фіксує масштаби екоциду в національних парках, знайомиться з науковцями, які продовжують свою справу навіть під звуки вибухів, та починає записувати аудіоатмосфери зруйнованих територій.

Порівнюючи їх із довоєнними архівами, героїня створює унікальне дослідження, що додає документуванню воєнних злочинів нового глибокого виміру.

Війна очима тварин (Animals in War), 2025, Україна, реж. Мирослав Слабошпицький, Андрій Лідаговський, Максим Тузов, Олексій Мамедов, Святослав Костюк, Юлія Шашкова, Іван Сауткін

Альманах історій, де війна показана крізь призму життя тварин. Видатні українські режисери створили історію на основі реальних подій, що демонструють страждання і силу живих істот у найтемніші часи. Тварини не мають політичних переконань, не проходять «тест на людяність», але завжди безпомилково розрізняють добро і зло. Це багатогранне кінополотно формує новий погляд на життя у сучасній Україні.

Одеський акцент

Не хочу, щоб про мене розповідали інші, 2024, реж. Дмитро Томашпольський

Документальна стрічка, створена з епізодів інтерв’ю Кіри Муратової різних років. У центрі – її думки про кіно і життя, про себе та свій творчий шлях. Відоме зізнання режисерки «Моя мрія – зникнути, і щоб лишилися тільки фільми» стало своєрідним ключем до задуму: зберегти її голос та світогляд без сторонніх інтерпретацій.

Домісіль, 2024, реж. Сергій Рахманін

Фільм переносить глядача в під’їзд будинку на Успенській вулиці в Одесі, де жила Кіра Муратова. Його стіни розписані малюнками котів, собак і фантастичних рослин, створених чоловіком режисерки – сценаристом і художником-постановником Євгеном Голубенком. Зазвичай добре знаний у мистецькому середовищі митець працював для театру й кіно, але саме тут його роботи набули домашньої щирості та тепла.

Галерея Норма, 2025, реж. Ігор Гусєв

Документальна стрічка відкриває світ одеського андерграунду 2008–2011 років. У просторі галереї «Норма» виставлялися художники, які ламали звичні уявлення про мистецтво: абсурдні, провокаційні, але завжди з іронією і гумором. Через інтерв’ю та архівні матеріали фільм відтворює атмосферу свободи й експерименту, яка формувала мистецьке середовище Одеси.

Коли над морем спалахує блискавка (When Lightning Flashes Over The Sea), 2025, Німеччина, Україна, реж. Єва Нейман

Фільм поєднує у собі атмосферу Одеси та реалії війни, переплітаючи життя її мешканців із історіями вуличних котів. У центрі — щоденні пригоди, відчуття втрат і несподівані повороти долі, зокрема призов до армії. Єва Нейман з ніжністю й турботою показує людей і тварин, намагаючись відкрити їхні мрії у час, коли війна руйнує будь-яке відчуття впевненості.

Найкраще з Європи

Перша едиція програми, започаткованої Федерацією кіноакадемій Європи (FACE). Вперше в історії цей кураторський проєкт буде представлено саме в Україні у партнерстві з Українською Кіноакадемією в межах Одеського міжнародного кінофестивалю. Програма збере на одному екрані переможців національних кінопремій. FACE – це об'єднання 23 європейських кіноакадемій, створене для посилення культурного діалогу на континенті. Саме Київ обрали для прем’єри нової ініціативи.

Селище поблизу раю (The Village Next to Paradise), 2024, Австрія, Німеччина, Франція, Сомалі, реж. Мо Хараве

У вітряному сомалійському селі новостворена сім’я намагається втримати крихкий баланс між мріями, щоденними викликами й непростим світом, що їх оточує. Любов, довіра та здатність до стійкості стають тими опорами, які допомагають їм пройти власний шлях крізь труднощі.

Стрічка відзначена як найкращий фільм на «Austrian Film Awards» (Австрія).

Великий тур (Grand Tour), 2024, Португалія, Італія, Франція, реж. Міґель Ґомеш

У Рангуні 1917 року британський чиновник Едвард тікає від нареченої Моллі просто в день весілля. У дорозі паніка поступається місцем меланхолії, і він починає замислюватися над власним життям. Тим часом Моллі вирушає слідами коханого, перетворюючи втечу на грандіозну подорож, де переплітаються роздуми про кохання, свободу і людські вибори.

Фільм отримав головну нагороду премії «Sophia Awards» (Португалія).

Сповнені любов’ю (Fuld af kærlighed), 2024, Данія, реж. Крістіна Розендаль

Історія родини, зруйнованої алкогольною залежністю батька, який щиро любить своїх близьких, але не вміє поставити їх вище за пляшку. Коли його відправляють на лікування, відкривається глибша правда: проблеми криються не лише у залежності, а й у нерозв’язаних конфліктах і болях, які тягнуться з минулого.

Відзначено як найкращий фільм на премії «Robert Awards» (Данія).

47-й (El 47), 2024, Іспанія, реж. Марсель Баррена

Фільм розповідає про Маноло Віталя, водія автобуса з району Торре Баро, який вирішив кинути виклик владі Барселони. Міська рада заявляла, що громадський транспорт не може обслуговувати район через занадто вузькі й небезпечні вулиці. Маноло доводить протилежне, сівши за кермо автобуса «EL 47» і проклавши маршрут туди, куди, як вважалося, доїхати неможливо.

Стрічка тріумфувала на «Gaudí Awards» (Каталонія) та «Goya Awards» (Іспанія).

«Хвилі» (Vlny), 2024, Чехія, Словаччина, реж. Їржі Мадл

Молодий Томаш несподівано опиняється серед легендарних репортерів Чехословацького радіо, чиї голоси формували уявлення світу про події країни. Його крок у професію стає водночас і кроком у небезпеку: за редакцією стежить Секретна служба, а будь-яка помилка може коштувати не лише кар’єри, а й життя. У центрі історії — моральний вибір між вірністю правді та обов’язком перед родиною, що ставить героя перед дилемою, яка змінює долі.

Стрічка здобула перемогу на «Czech Lion Awards» (Чехія) та «Sun in a Net Awards» (Словаччина).

Людська комедія

Божественні ліки (Guðaveigar), 2024, Ісландія, Іспанія, реж. Торкель Гардарсон, Ерн Маріно Арнарсон

Церква Ісландії опиняється у кризі: сакраментальне вино зникає зі швидкістю, яку можна пояснити лише «народним попитом». Єпископ відправляє чотирьох нічого не підозрюючих «святих сомельє» у подорож до виноградників Іспанії, аби знайти новий божественний еліксир. Вони з ентузіазмом виконують свою місію, поєднуючи дегустацію вина з дивними проявами віри, навіть не помічаючи на тлі подорожі Другого пришестя Христа. Сатира, що змішує абсурд і духовні пошуки.

Хто є хто? (¿Quién es quién?), 2024, Іспанія, США, Франція, реж. Мартін Куерво

Фантазійна сімейна комедія, де наймолодша донька родини Фуентес загадує бажання на свій дев’ятий день народження — і наступного ранку всі прокидаються в чужих тілах. Батько стає матір’ю, донька — бабусею, а підлітки-близнюки опиняються у тілі одне одного. Щоб повернути все на свої місця, родина мусить навчитися ставати на місце іншого буквально й фігурально, долаючи кумедні та безглузді ситуації.

Людина, яка бачила ведмедя, який бачив людину (L'Homme qui a vu l'Ours qui a vu l'Homme), 2025, Франція, реж. П’єр Рішар

Історія двох чоловіків — Ґреґуара і Мішеля, які належать до різних поколінь, але їх поєднує дружба, любов до природи та незвичайна прихильність до ведмедя, що колись утік із цирку. Це тепла, сповнена філософії подорож, що розповідає про взаємини людини й тварини, які змінюють сприйняття світу.

16-й Одеський міжнародний кінофестиваль відбувається за підтримки

Державного агентства України з питань кіно

Європейського Союзу та Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні

Інституту Адама Міцкевича «Instytut Adama Mickiewicza»

Польського Інституту у Києві

German Films

У партнерстві із Goethe-Institut в Україні

Офіційний спонсор – ARARAT

Офіційний автомобільний партнер – BMW Україна

Генеральний партнер Film Industry Office – UPHub
Офіційний ювелірний партнер – Carrera Y Carrera

Генеральний технологічний партнер – Hisense

Офіційний банк-партнер – Південний

Офіційний beauty-партнер – L'Oréal Paris

Водний партнер – «ТМ Моршинська»

Офіційний партнер церемоній ОМКФ – міжнародна мережа б'юті-просторів G×Bar

Партнер вечірніх суконь – Rent A Brand
Партнер Film Industry Office – Cinema Sound UA Production

Генеральний медіапартнер – 1+1 media

Генеральний інформаційний партнер – Starlight Media

Медіапартнер – телеканал ICTV2

Медіапартнер – телеканал 1+1 Україна

Медіапартнер – MEGOGO

Інформаційний партнер – Київстар ТБ

PR партнер – NAME PR

Fashion медіапартнер – ELLE

Благодійний партнер – БФ «Діти Героїв»

Офіційні локації кінофестивалю

Parkovy – це комплекс івент локацій світового рівня у самому центрі Києва

Кінотеатр «Жовтень»

Кінотеатр «Оскар»

Будинок Архітектора