"Чи ми досі у стані миру з РФ?": відомий польський журналіст про російські дрони над Польщею

Російські безпілотники знову перетнули польський кордон — цього разу на територію країни-члена НАТОвторглася ціла група дронів. Подія змусила польське суспільство переосмислити своє розуміння безпеки та ставлення до війни в Україні.

Як польські медіа висвітлюють такі інциденти? Чи довіряють громадяни офіційним повідомленням, чи шукають альтернативні джерела? І чи зміниться тепер ставлення поляків до українців, яке останнім часом погіршилося?

Про це "Телеграф" поговорив з Павлом Решкою — редактором і журналістом одного з найдавніших польських часописів Polityka. На думку багатьох його колег, він є найважливішим і найталановитішим польським журналіст сьогодення.

— Пане Павло, перед польськими журналістами постало складне завдання: розказати правду про російську загрозу, але не посіяти паніку. Які редакційні рішення приймаєте?

— Мені здається, що ми просто намагаємося розсудливо розповідати цю історію. Факт у тому, що ці дрони залетіли на територію Польщі. Факт у тому, що їх збили, і це було щось виняткове. І факт у тому, що це не перша така операція з боку Росії.

Ми вже мали кібератаки, кампанії дезінформації, спроби втручання у польські вибори. Ми мали підпали торгівельних центрів. Були спроби терактів із вибухівками. І на все це є докази, що за цим стояла російська розвідка.

Спочатку ми бачили кілька дронів, тепер маємо вже цілу їхню групу. І, по-перше, важко на це заплющувати очі. А по-друге, треба поставити собі запитання: у якому ми стані? Чи ми ще перебуваємо у стані миру з Російською Федерацією, чи, можливо, вже ні? Бо Російська Федерація, нагадаю, не має звички оголошувати війну — вона просто нападає.

І, наскільки я розумію, у самій логіці Росії — вона нібито не воює з Україною, а проводить якусь "спеціальну військову операцію". Тож, я думаю, ми маємо говорити про це абсолютно спокійно, але водночас рахуватися з фактом і питати себе: чи це ще мир, чи вже ні.

— Спочатку в польських новинах писали просто про дрони, не уточнюючи, що вони російські. Це було через відсутність офіційного підтвердження чи тому, що намагалися уникати слова "російські"?

— Думаю, що ніхто не мав сумнівів у тому, що це росіяни. Точніше, могли виникати певні сумніви щодо того, чи, можливо, це якась помилка української протиповітряної оборони. Адже ми вже мали випадок, коли одна українська ракета впала на нашу територію. Але ж ніхто, звичайно, не звинувачує Україну в тому, що вона атакує Польщу. Навіть якщо українська ракета падає на територію Польщі, то це не тому, що Україна хоче завдати удару по Польщі, а тому що вона обороняється від Росії.

Тож, можливо, через це було не зовсім зрозуміло, що саме сталося. Але я думаю, що медіа точно не уникають слова "російські". Бо й раніше в Польщі серед журналістів існувало переконання: хто є справжньою загрозою.

— Чи відчуваєте ви, що під час таких інцидентів поляки довіряють більше журналістам, аніж офіційним заявам?

— Я думаю, що люди уважно читають ті повідомлення, які надходять від війська — наприклад, що піднімалися винищувачі, які дії були вжиті. Вони також серйозно ставляться до попереджень урядового Центру безпеки.

Але важко не помітити, що дуже часто ці повідомлення запізнюються. Наприклад, перше повідомлення Центр безпеки надіслав о 8-й ранку, коли, по суті, все вже закінчилося. Бувало й так, що на територію Польщі прилітала ракета чи дрон, а уряд приховував це від суспільства й не інформував належним чином.

Зараз ситуація трохи змінюється, бо вже видно, що приховати це, замовчати чи "замести під килим" неможливо. Тож я думаю, що поляки досить серйозно сприймають те, що говорить уряд, але водночас шукають підтвердження не лише в журналістів, а й у блогерів чи людей, які хоч і не є професійними журналістами, але займаються темою обороноздатності. І видно, що великою популярністю користуються публікації саме таких незалежних експертів.

— Ставлення поляків до українців останнім часом погіршилося. Вони називають нас невдячними. Гадаєте, що клімат після останніх новин зміниться?

— Дійсно погіршилося, адже коли українці тікали до Польщі на початку вторгнення, багато поляків сприймали їх бідними та нещасними. Згодом вони зрозуміли, що не всі українці бідні — є багато заможних людей. Вони мають дорогі автомобілі, успішне життя, займаються бізнесом та інвестують у нерухомість.

Багатьох поляків здивувало, що, наприклад галузь краси, сільське господарство та оборонна промисловість в Україні на дуже високому рівні.

Ставлення поляків до українців розвивається ніби по синусоїді, але постійно йде вгору — тобто крок назад і два вперед. І мені здається, що якщо ця логіка збережеться, то симпатія до українців знову зросте.

Ця симпатія пояснюється і співчуттям до сусіда, на якого напала Росія, і певною настороженістю чи навіть страхом перед Росією. Ми починаємо розуміти й відчувати те, що відчувають українці. Тому я думаю, що симпатія до них буде зростати — і це добре. Бо, можливо, все стане на свої місця: люди знову зрозуміють, що українці боронять не лише себе, а й усю Європу.

І наскільки важливо допомагати Україні, наскільки важливо, щоб вона не програла цю війну, а, можливо, й перемогла. Це в наших власних інтересах. Ми повинні дбати про те, щоб Україна якнайшвидше стала частиною НАТО і приєдналася до цього оборонного союзу з такою сильною та добре підготовленою армією.

— Відомо, що росіяни вже зараз кепкують з поляків у своїх пабліках, мовляв, ті не здатні дати відповідь. І що Польща за цю ніч нібито вийшла з НАТО і ЄС. Що ви загалом про це думаєте?

— У нас є такий вислів: сміється той, хто сміється останнім. Не можна недооцінювати Росію. Її треба сприймати серйозно, треба розуміти, що це дуже агресивна держава. Звісно, що вони будуть сміятися з нас. Але наша справа — посилювати свою обороноздатність, виробляти дрони, готувати людей.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" публікував інтерв’ю з депутатом Європейського парламенту Пеккою Товері, який розповів чому "паперові" гарантії від Росії не викликають довіри та які помилки, що зараз потребують виправлення, раніше робила Європа.