Експорт сої та ріпаку з України зупинився: аграрії закликали уряд втрутитися

У чому небезпека "соєво-ріпакових правок"?

На експортному ринку сої та ріпаку України наразі склалася доволі важка ситуація, коли виробники не можуть продати свою продукцію через невирішені юридичні питання. Генеральний директор УКАБ Олег Хоменко у коментарі 24 Каналу зазначив, що фактично проблемна ситуація наразі сконцентрувалася в експорті сої.

Експерт зазначає, що закон був прийнятий ще у липні, а президент підписав його 2 вересня, тоді ж він і був опублікований. З дня опублікування акту було запроваджене це експортне мито.

Закон був прийнятий з порушенням процедури

Заступник голови ВАР Денис Марчук у коментарі 24 Каналу зазначив, що це була ганебна ситуація, бо "прийняли закон, але не прийняли процедуру, як він буде впроваджений".

За словами експерта, всі думали, що президент закон не підпише, але по факту закон підписаний: "І з 4 – 5 вересня у нас практично зупинився експорт сої. І не лише для тих, хто виробляє сам, але і для експортерів".

Що наразі відбувається на експортному ринку сої та ріпаку?

Станом на зараз ситуація, за словами Олега Хоменка, залишається не вирішеною, тому що немає механізму, яким чином фермерські господарства можуть підтвердити, що ця продукція є їхньою. Вже відбулося кілька спільних нарад з митницею, податковою і, на жаль, зараз питання далеке від вирішення. Тому, на думку експерта, це дуже сильний удар по виробниках.

Він зазначає, що є два чинники, які додали додаткових проблем:

• По-перше, закон був підписаний президентом непередбачувано, коли ніхто не очікував, що він буде підписаний саме у цю дату. Він зненацька був підписаний, коли контракти на постачання продукції вже були укладені, зафіксовані ціни, без врахування 10% мита.
• По-друге – це те, що соя сьогодні торгується на CPT на рівні 396 – 400 доларів за тонну. А фактично підняття на 36 доларів вартості призведе до того, що наша продукція буде неконкурентною. Також це додаткове навантаження на компанії, які фактично мусять частину прибутку віддавати у вигляді мита.

Крім того, враховуючи ситуацію, буде важко спрогнозувати на наступний рік, які будуть посівні площі сої. Це – культура, яку люблять українські виробники, її добре знають, вона гарно вирощується в Україні. Але, на жаль, можна прогнозувати те, що на наступний сезон посівні площі під соєю будуть коригуватися, враховуючи таку ситуацію,
– говорить Олег Хоменко.

За словами експерта, ситуація є критичною і без вирішення найближчим часом це призведе до глобальних наслідків на українському ринку.

• Це втрати для сільськогосподарських виробників, які недоотримують той прибуток, який закладали.
• Також у багатьох компаній в портах вже стоять судна на завантаження, чи вже завантажені, які зайшли в порт у період безпосередньо перед підписанням закону. Вони не можуть вийти з портів, тому що продукція неоформлена і митниця не дозволяє їм виходити. Це додаткові втратити за простоювання зерновозів для виробників.

Як розв'язати проблему з експортом сої та ріпаку?

Олег Хоменко зазначає, що до розв'язання проблеми треба підходити системно, потрібно вносити зміни до законодавства. Рішення ж Кабміну може оперативно забезпечити порядок підтвердження, що зазначена продукція була вирощена саме на сільському підприємстві.

Ми звернулися до прем'єр-міністра України, щоб вона дала розпорядження Мінфіну швидко розробити процедуру проходження розмитнення зернової групи, такої, як ріпак та соя,
– говорить Денис Марчук.

Важливо! Фахівець підсумовує, що якщо Кабмін зараз швидко відреагує, то ринок сам себе відрегулює. Однак держава через незграбні дії вже отримала порцію негативу у вигляді падіння валютної виручки через зменшення експорту. Це може понизити курс гривні відносно долара.

Зеленський підписав закон про соєво-ріпакові правки

• Президент України Володимир Зеленський 2 вересня підписав законопроєкт №13157, який включає "соєво-ріпакові правки" для підтримки вітчизняної переробки та включає зміни до Податкового кодексу.

• Законопроєкт передбачає введення експортного мита на ріпак та сою в розмірі 10% та створення фонду підтримки товаровиробників, що є частиною компромісу від аграрного комітету.