"Европа будет бороться": какие изменения для ЕС и Украины анонсировала Урсула фон дер Ляйен

Програмне звернення Урсули фон дер Ляєн "Про становище Союзу" (State of the Union 2025), виголошене 10 вересня 2025 року, стало найбільш войовничим з усіх щорічних спічів, які вона виголошувала на посаді президентки Європейської комісії.

Його головний меседж: Європа повинна боротися – за своє місце у світі, де багато великих центрів впливу ставляться до неї або байдуже, або відкрито ворожо.

Україна прогнозовано була у центрі виступу.

Але тепер – не лише як жертва агресії, яку треба жаліти та підтримувати.

Українська військова потуга розглядається як частина ширшої битви за майбутнє Європи.

Саме в останньому – якісна відмінність від State of the Union 2022, коли головний акцент робився на терміновій допомозі та солідарності з Україною, і тим більше від "передвиборного" State of the Union 2023, який більше концентрувався на внутрішніх викликах, близьких пересічному європейцю (State of the Union 2024 не проголошувався, бо минулоріч у цей час відбувалося формування нового складу Єврокомісії).

У 2025 році йдеться вже не про жаль, шкодування та допомогу, а про практичні спільні дії: створення індустріальної та військової інфраструктури в масштабах усього континенту для захисту його цінностей і переконань, у якій Київ має бути невід’ємною частиною.

Якщо у 2022-му говорили про житло для біженців та санкції, то у 2025-му – про альянс дронів і якісну військову потугу.

Та й санкції тепер розглядаються як проактивний механізм реального тиску на Кремль.

"Росія має заплатити".

Але як саме?.

"Європа перебуває у битві.

Битві за континент, єдиний і мирний.

За вільну та незалежну Європу.

Битві за наші цінності та наші демократії.

Битві за нашу свободу та здатність самостійно визначати свою долю.

Не помиліться, [а усвідомте, що] це битва за наше майбутнє", – так розпочала State of the Union 2025 фон дер Ляєн.

За її словами, війна в Україні, звісно, має завершитися "справедливим і тривалим миром", але для цього необхідно посилити тиск на Москву – інакше мир не настане ніколи.

"Ми повинні посилювати тиск на Росію, щоб вона сіла за стіл переговорів… Треба більше санкцій", – сказала Урсула фон дер Ляєн.

І вкотре анонсувала 19-й пакет санкцій, зокрема, проти "тіньового флоту" РФ та проти третіх країн, які допомагають Кремлю обходити вже запроваджені проти нього санкції – насамперед щодо експорту в ЄС російської нафти.

"Ми зараз на шляху до енергетичної незалежності.

Але рахунки за енергію все ще є справжнім джерелом тривоги для мільйонів європейців.

І витрати залишаються структурно високими для промисловості.

Ми знаємо, що підвищило ціни: залежність від російських викопних видів палива.

Тому настав час позбутися брудного російського палива", – сказала фон дер Ляєн.

Ще один елемент примусу Росії до миру – підтримка України та української армії.

Президентка Єврокомісії нагадала, що ЄС вже надав Києву майже 170 млрд євро військової та фінансової допомоги, але цього недостатньо.

"Потрібно буде більше.

І не лише європейські платники податків повинні нести цей тягар.

Це – війна Росії.

Саме Росія повинна заплатити", – наголосила вона.

І запропонувала новий механізм "репараційної позики".

Це має стати механізмом фінансування України за рахунок заморожених активів РФ.

"Нам потрібно терміново працювати над новим рішенням щодо фінансування воєнних зусиль України на основі заморожених російських активів.

Завдяки грошовим коштам, пов’язаним із цими російськими активами, ми можемо надати Україні позику на репарації.

Самі активи залишаться недоторканними", – пояснила голова Єврокомісії.

За задумом фон дер Ляєн, Україна отримає необхідні для неї кошти України негайно.

А погашати цю позику Київ почне лише тоді, коли Москва виплатить репарації – тобто, по суті, російські кошти "компенсуватимуть" російськими ж виплатами.

Таким чином, ЄС намагається поєднати негайні потреби України із застереженнями частини держав-членів, які досі бояться можливої компенсації заморожених активів РФ.

Війна та "стіна дронів".

Ще одне нововведення, озвучене у промові – це концепція "Якісної військової переваги" України (Qualitative Military Edge), яка передбачає системну підтримку інвестицій у спроможності ЗСУ.

Символом цієї переваги мають стати дрони, що за останні роки стали символом сучасного ведення війни.

"Сьогодні саме використання дронів Україною становить понад дві третини втрат російського озброєння", – наголосила президентка Єврокомісії, але нагадала, що й Росія робить те саме, зокрема, розвиваючи використання дронів типу "Шахед", які початково надав росіянам Іран.

Тому Європа створює спільно з Україною "Альянс дронів", який допоможе масштабувати українські інновації до рівня промислового виробництва.

"Я також можу оголосити, що Європа виділить достроково 6 млрд євро з позики ERA та увійде до "Альянсу дронів" з Україною.

Україна має винахідливість.

Те, що їй зараз потрібно – це масштаб.

І разом ми можемо його забезпечити: щоб Україна зберегла свою перевагу, а Європа зміцнила власну", – заявила фон дер Ляєн.

А розвиток військової промисловості стає однією з ключових політик ЄС.

Росія не лишає іншого вибору.

"Військова економіка Путіна продовжить існувати, навіть якщо війна припиниться… Звісно, НАТО завжди залишатиметься важливим.

Але лише сильна та надійна європейська оборонна потуга може гарантувати нашу безпеку", – так розпочала Урсула фон дер Ляєн оборонний блок своєї доповіді.

У контексті розвитку оборонної економіки ЄС президентка Єврокомісії згадала про план Readiness 2030 ("Готовність 2030"), який має на меті мобілізувати до 800 млрд євро в оборонні інвестиції до 2030 року, а також про його частину – програму SAFE на 150 млрд євро на спільні закупівлі озброєння, включаючи спільні з Україною проєкти.

"19 держав-членів уже подали заявку (на участь у програмі SAFE.

– ЄП).

Програма повністю розписана.

Це хороша новина.

Ми також працюємо над стимулами для тих, хто підтримує Україну або закуповує українську техніку", – повідомила фон дер Ляєн.

А згадуючи про свої нещодавні візити у східні держави ЄС, вона повідомила про намір Брюсселя інвестувати в розгортання посиленого космічного спостереження в реальному часі з оборонною метою, "щоб жоден рух сил не залишався непоміченим", а також про інші ініціативи європейських держав, що перебувають під найбільшою загрозою нападу.

"Ми повинні відгукнутися на заклик наших балтійських друзів і побудувати "стіну дронів".

Це не абстрактна амбіція.

Це – основа надійної оборони", – наголосила очільниця ЄК.

Вона нагадала, що на наступному засіданні Європейської ради 23-24 жовтня Єврокомісія планує представити лідерам держав-членів ЄС "чітку дорожню карту" – щоб запустити нові спільні проєкти у сфері оборони та встановити конкретні цілі на 2030 рік.

"2030 рік – це вже завтра.

І саме сьогодні Європа має готуватися", – підсумувала президентка Єврокомісії.

Розширення ЄС: Україна, але не Грузія.

Якщо у 2022-му та 2023-му розширення ЄС подавалося як одна з центральних ідей доповіді "Про становище Союзу", то у 2025 році ця тема вже абсолютно не домінує, але продовжує звучати як частина ширшого безпекового контексту.

Бо саме безпекові питання нині у центрі уваги та планування.

Але звісно, фон дер Ляєн згадала у промові про майбутнє України в ЄС – разом з Молдовою та Балканами.

Але лише кількома реченнями: "Більший і сильніший Союз є гарантією безпеки для всіх нас… Для України, для Молдови, для Західних Балкан – їхнє майбутнє в нашому Союзі.

Давайте зробимо так, щоб наступне возз’єднання Європи відбулося".

Це вже не перша промова, коли перелік майбутніх членів ЄС формулюється саме таким чином, тобто у ньому немає місця ані Грузії (влада якої дедалі більше віддаляє країну від європейських цінностей та підходів), ані Туреччині (яке ще довше перебуває у цьому процесі).

Схоже, саме така формула розширення перетворилася на офіційну політику Брюсселя, та й ключових держав-членів також.

А найцікавішим щодо тематики розширення є не загальні фрази про "возз’єднання Європи", а озвучена фон дер Ляєн ідея про те, що настав час не мати вето окремих країн у ключових питаннях.

А отже, і вето Угорщини у питанні розширення, яке поки що блокує рух до ЄС України (а разом з нею – Молдови).

Фон дер Ляєн вважає за необхідне відмовитися від принципу одностайності "у деяких сферах, наприклад у зовнішній політиці".

"Суть у тому, що ми повинні забезпечити, щоб наш Союз діяв швидше та міг приносити результати для європейців", –.

пояснила вона.

Отже, динаміка заяв між 2022 та 2025 роками демонструє явну тенденцію: повномасштабна агресія Росії проти України та реальна загроза її поширення на територію ЄС поступово змінила ідеологію та, якщо дозволите, саму суть Європейського Союзу.

З нейтрального "проєкту миру" він досить динамічно прямує у напрямку формування міцного оборонного союзу, який вимушений боротися – і перемагати.

Для нас це хороша новина: адже Україна – навіть у риториці, розрахованій на внутрішньоєвропейську аудиторію, – з ролі прохача перетворюється на сильного партнера, який може взяти на себе частину відповідальності за безпеку континенту.

Авторка: Тетяна Висоцька,.

кореспондентка "Європейської правди" у Брюсселі, зі Страсбурга.