Родич Халка. У лісах Нової Гвінеї бродить тварина із зеленою кров'ю — ніхто не знає, чому

Наша планета є домівкою для неймовірної кількості видів і деякі з них вельми неймовірні. Коли йдеться про кров, більшість уявляють рідину червоного кольору, проте тваринний світ не схильний дотримуватися одного кольору або взагалі будь-якого кольору, коли йдеться про цю тілесну рідину. Наприклад, лісами Нової Гвінеї та Соломонових островів бродять ящірки з неймовірно зеленою кров'ю, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Ящірка із зеленою кров'ю

Сцинки із зеленою кров'ю, що належать до роду празинохема, ящірок, які живуть на деревах і харчуються комахами. Зовні вони виглядають дуже схоже на сцинків — довгі, лускаті, з короткими кінцівками, але всередині вони — єдині амніоти із зеленою кров'ю, і вчені досі не знають, чому.

За словами біолога рептилій та амфібій Крістофера Остіна, вчені все ще не знають, чому кров сцинків зелена, проте їм відомо, що саме робить її такою. У сцинків роду Prasinohaema в крові міститься велика кількість зеленого пігменту білівердину — фактично, найвища концентрація, зафіксована у будь-якого організму. Це в кінцевому підсумку впливає і на інші частини тіла — кістки, м'язи, тканини, язик і слизова оболонка цих тварин також зелені.

У чому користь зеленої крові?

Коли вчені думаютьпро те, чому кров цих тварин зелена, вони розглядають це питання з еволюційного погляду: яку користь несе зелена кров? За словами дослідників, зелена кров безсумнівно приносить користь, оскільки не є еволюційною випадковістю. Вважається, що вона, ймовірно, еволюціонувала незалежно щонайменше чотири рази й врешті-решт збереглася. Але це нелогічно, оскільки, за всіма даними, ці сцинки мають бути мертвими.

Білівердин виробляється в процесі регулярного розпаду еритроцитів, і це продукт життєдіяльності, якого людині не хотілося б мати у великій кількості. Річ у тім, що накопичення білівердину може призвести до стану, відомого як жовтяниця, — це захворювання спричиняє характерне пожовтіння шкіри та може призвести до летального результату.

Однак, попри це, сцинки Prasinohaema все ще живі з концентрацією білівердину в плазмі в 40 разів вищою, ніж у людей, які страждають на жовтяницю. Що ж відбувається? Вчені не впевнені, проте вважають, що відповідь може критися в їхньому геномі. Раніше 2025 року команда з Університету імені Брігама Янга наблизилися до розгадки таємниці, зібравши й анотувавши перший геном Prasinohaema з нуля.

Вчені використовували 20-річний музейний зразок, який вони спочатку прийняли за Prasinohaema flavipes, звичайного зеленого деревного сцинка, але тепер підозрюють, що це можливо новий, близькоспоріднений вид.

У результаті вченим вдалося ідентифікувати ген, що потенційно кодує сильно змінену версію білка альфа-фетопротеїну (АФП), який може пояснити, як сцинки виживають, маючи зелену кров. Автори дослідження вважають, що АФП, імовірно, здатний зв'язувати білівердин, дозволяючи токсичному жовчному пігменту залишатися в кровотоці без пошкодження клітин. Втім, це ще належить довести — за словами дослідників, потрібні додаткові аналізи.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у світі є лише одне хребетне з прозорою кров'ю: у ній повністю відсутній гемоглобін.

Раніше Фокус писав про те, що вчені нарешті з'ясували, навіщо ящірки носять на голові бульбашки повітря.