Російські «шахеди» над Польщею: які цілі переслідує Кремль

У ніч з 9 на 10 вересня російські безпілотники масово перетнули кордони Польщі і на кілька сотень кілометрів заглибилися на територію країни — члена НАТО. Для їхнього знищення вперше було використано авіацію Північноатлантичного альянсу. Що може стояти за несподіваним рішенням Москви підняти ставки у глобальному протистоянні із Заходом? Чому Путін наважився на такий крок саме зараз? І чи стане перша цілеспрямована атака російських БпЛА по країні НАТО прологом до чогось масштабнішого?

Упевнений, багатьох українців розчарувала вкрай обережна реакція Варшави на порушення її повітряного простору російськими БпЛА. Сподівання українців побачити рішучі дії з боку НАТО цілком зрозумілі. Але вони марні. На нинішньому етапі Захід робитиме все, щоб уникнути прямого військового конфлікту з Москвою. На жаль, це також чудово розуміє Путін. Що дозволяє російському диктатору розширювати географію провокацій та випробовувати нові інструменти, включно з мілітарними засобами.

Деконструкція системи світової безпеки, що особливо прискорилася останнім часом, додає впевненості Кремлю. Втрата Заходом глобального лідерства, яка триває не один рік, за президентства Дональда Трампа лише посилилася. Щоразу більш показові спроби Китаю кинути виклик лідерству США створюють нове вікно можливостей для Путіна. Існує ще й фактор Ізраїлю, який своїми волюнтаристськими діями на міжнародній арені дедалі більше виходить за певні межі. Якщо Тель-Авів може раптово завдати військового удару по Катару, то чому Москва не може спробувати розширити горизонт здійснення своїх військових операцій?

Поява російських БпЛА у повітряному просторі Польщі — це не експромт Кремля, а продумана операція, яка переслідує кілька цілей. І головна з них спрямована не проти НАТО (принаймні на цьому етапі), а проти України. Атакуючи інші європейські держави, Москва хоче показати їхню вразливість і безпорадність. А також створити умови для зупинки передачі Києву засобів ППО. Для цього потрібно змінити громадську думку жителів європейських країн. Якщо вони побачать реальну загрозу від російських дронів, то вимагатимуть від влади захистити передусім власне небо. І скептично ставитимуться до ідеї передати Україні нові системи Patriot та інші засоби протиповітряного захисту. Аргументи про те, що наша держава здатна впоратися з цим завданням краще, можуть виявитися непереконливими.

«Шахеди» у небі Польщі — це й сигнал залякування і шантажу. Москва в такий спосіб тисне на політичне керівництво європейських держав і залякує європейські суспільства, змушуючи їх відмовитися від підтримки України. Мовляв, достатньо перестати надсилати Києву зброю, і провокації припиняться.

Польщу не випадково обрано об’єктом російської атаки. Адже вона виконує важливу функцію логістичного хабу, через який здійснюється значна частина військових поставок. Стратегічна мета Росії — змусити Варшаву якщо не припинити, то принаймні зменшити логістичну участь у військовій підтримці України.

Не виключено, що Путін також потенційно допускає можливість завдання ударів по важливих аеропортах і військових хабах, розташованих на території Польщі. Особливо його цікавить аеропорт у місті Жешув. Оскільки шахеди вже виявлено поблизу польських військових об’єктів, це своєрідний сигнал: Москва готова розглядати їх як легітимні цілі. Уявімо гіпотетичну ситуацію: Захід вирішив передати Україні далекобійні ракети. Звісно, їх доставлятимуть через один із військових хабів у країні НАТО. Перше використання Україною таких ракет по РФ дасть привід Кремлю заявити про необхідність і виправданість завдання ударів по тому ж Жешуву як по легітимній цілі.

Було б неправильно оминути увагою ще один момент. Хоча Польща є нашим близьким сусідом і серйозно допомогла Україні, принаймні на початковому етапі повномасштабної війни, вона може виявитись і слабкою ланкою. Досвід останніх років показує: польське суспільство вразливе до інформаційних спецоперацій і маніпуляцій, у сценарії яких простежується російський почерк. А ще в ньому справді поширені латентні антиукраїнські настрої, яким підігрують і якими користуються у власних цілях певні безвідповідальні політики. Аналіз Res Futura коментарів у соціальних мережах показав: 38% поляків звинувачують саме Україну в зальоті російських дронів на територію Польщі. Російські боти активно поширюють цю тезу й створюють атмосферу втоми від війни в Україні.

Зрештою, у глобальному вимірі Росія ставить перед собою завдання знизити активність Європи з підтримки України на дипломатичному фронті. Це важливо для РФ, оскільки саме Європа зараз є головним союзником України, який виступає проти досягнення мирної угоди ціною нашої капітуляції. США, на жаль, не демонструють такої принциповості. Навпаки — час від часу сигналізують про готовність домовлятися з Москвою навіть ціною відступу від інтересів України.

Розширення зони польотів дронів на територію Польщі дає змогу Росії отримати цінну військово-технічну інформацію. Наскільки швидкими й ефективними будуть дії потенційних противників? Які слабкі та сильні сторони продемонструє їхня система ППО? Чи надійно захищені важливі інфраструктурні об’єкти? Також для РФ важливо протестувати військово-політичну реакцію Північноатлантичного альянсу та перевірити, як працює механізм ухвалення рішень. Зібрану інформацію можна буде використати для планування наступних провокацій. Не виключено, що із залученням більшої кількості БпЛА та інших засобів.

Не можна повністю відкидати й варіант, що Москва має сценарій проведення обмеженої гібридної війни проти східних членів НАТО. Це не означає, що завтра буде пряме російське вторгнення в Польщу чи країни Балтії. Але концепція лімінальної (порогової) війни, в яку любить гратися Кремль, і не передбачає застосування армій у класичному стилі великої військової операції. Зате вона передбачає серію дій військового й невійськового характеру, які проводяться на межі реакції противника, створення атмосфери невизначеності й досягнення основних цілей іще до того, як інша сторона наважиться діяти.

У цьому контексті атака на Польщу може виявитися черговою сходинкою на шляху до гібридної війни, яку РФ із більшим чи меншим успіхом раніше апробувала в Україні. Принаймні реакція Москви на російські дрони в повітряному просторі наших західних сусідів підозріло нагадує реакцію на появу «зелених чоловічків» у Криму 2014 року та послідовне заперечення перебування російських збройних сил на території Донбасу.

Наразі незрозуміло, чи прискорить вторгнення російських дронів у Польщу запровадження антиросійських санкцій Америкою та Європою. Хоча воно й може прискорити переозброєння європейських країн. Також без відповіді залишається одне делікатне питання: чи інформував Путін Сі Цзіньпіна під час нещодавньої зустрічі в КНР про свої наміри розширити спектр і географію гібридних операцій? Чи це була його власна імпровізація?..

Сумнівно, що Польща піде на загострення й тим більше дасть будь-яку військову відповідь Росії на цьому етапі. Та якщо реакція Заходу буде занадто млявою, є велика ймовірність збільшення кількості й масштабу таких провокацій і розширення їх на інші держави.