Сотні бомб на Київ та Лондон: навіщо РФ повторює тактику нацистів і чому це не спрацює, — аналітик

Німецька кампанія бомбардувань "Бліц" лише посилила рішучість британців. Терористичні російські бомбардування Києва, схоже, приведуть до аналогічного результату в сучасній Україні.

Фокус переклав статтю журналіста Пітера Сучіу, спеціаліста з воєнної тематики, для порталу National Interest. У статті з назвою "85 років потому: Росія повторює нацистський "Бліц" ідеться про тактику росіян, які намагаються бомбардуванням зламати українців.

Рано-вранці в неділю, 7 вересня, Росія здійснила найбільшу атаку безпілотників за час війни в Україні, направивши понад 800 БпЛА на цілі в українській столиці й вперше завдавши удару по урядовій будівлі.

Україна заявила про збиття 747 безпілотників і 4 ракет, але частина з них все ж пробилася і уразила будівлю Кабінету міністрів, в якій знаходиться офіс прем'єр-міністра та інші урядові кабінети. Щонайменше дві людини, зокрема немовля, загинули внаслідок атаки, а ще 44 отримали поранення в результаті влучань БпЛА по житлових будинках.

За даними CNN, у Києві "протягом 11 годин лунала сирена повітряної тривоги".

Повторення "Бліцу" часів Другої світової війни

Міжнародна спільнота засудила дії Росії.

"Ці боягузливі удари доводять: Путін вважає, що може діяти безкарно. Він не ставиться до миру серйозно. Зараз, як ніколи раніше, ми повинні твердо підтримувати Україну та її суверенітет", — заявив прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.

Цікаво, що напад на столицю України стався рівно через 85 років після того, як у 1940 році Німеччина розпочала бомбардувальну кампанію "Бліц" проти Великої Британії. У суботу, 7 вересня 1940 року — так звану "Чорну суботу" — німецькі бомбардувальники завдали удару по цивільних об'єктах Лондона, внаслідок чого загинули 430 осіб і понад 1600 були поранені. Потім британська столиця переживала бомбардування протягом 57 ночей поспіль, причому нацистська Німеччина проводила і денні нальоти.

Київ пережив більш як три з половиною роки війни, але, як і Лондон, витримав усі атаки. І, як і під час "Бліцу", бомбардування не обмежувалися лише столицею. Інші відносно компактні та індустріалізовані міста України, як і міста Великої Британії вісім з половиною десятиліть тому, зруйновані ще сильніше.

Уроки "Бліцу" (та України): терористичні бомбардування не працюють

Можна знайти як помітну схожість, так і серйозні відмінності між ударами Росії по містах України й нацистським "Бліцом", який тривав до травня 1941 року. Обидві кампанії, вочевидь, спрямовані на те, щоб зламати волю народу до опору загарбнику, і їх слід розглядати як кампанії терору, навіть якщо Кремль і прикривається непереконливою легендою, що його цікавлять лише законні військові цілі.

"Бліц" провалився, тому що німці так і не досягли необхідного панування в повітрі над Великобританією, що запобігло ще більшим руйнуванням і допомогло британцям завдати важких втрат Люфтваффе. Російська кампанія із застосуванням ракет і дронів провалилася з аналогічних причин. Однак основною метою "Бліцу" було саме ослаблення британської ППО, що дало б змогу зрештою здійснити сухопутне вторгнення.

Метою Росії було зламати волю українського народу, але так само як німецький "Бліц" зміцнив рішучість жителів Великої Британії, так і повітряні атаки приводять до аналогічних результатів у сьогоднішній Україні. Київ був готовий брати участь у мирних переговорах, які намагалися ініціювати США, але ці атаки, схоже, зведуть нанівець усі зусилля.

Медійний ландшафт атак схожий — і водночас відрізняється

Замальовки Едварда Р. Мерроу "Це Лондон", що супроводжували його репортажі з лондонських дахів під час "Бліцу", принесли Другу світову війну у вітальні американців. Репортажі Мерроу стали першим випадком, коли цивільні по всьому світу змогли спостерігати за збройним конфліктом практично в режимі реального часу.

85 років потому соціальні мережі допомагають вести аналогічні репортажі в режимі реального часу з Києва та інших міст. Але нацистська пропаганда практично не мала аудиторії, яка вірила б у її брехню про конфлікт. У наш час соціальні мережі дали змогу проросійським агентам представити контрнарратив, який зменшує масштаби руйнувань або навіть виправдовує кампанію Росії.

Хоча Едвард Р. Мерроу ніколи не був стовідсотково неупередженим, його журналістський підхід був заснований на моральній однозначності та захисті демократичних цінностей від авторитаризму. Навпаки, соціальні мережі посилили вплив проросійських коментаторів як крайнього лівого, так і радикально правого спрямування. Багато з них поширювали брехню про український уряд і стверджували, що Росія була змушена вступити в конфлікт через розширення НАТО. (Україна не є членом НАТО).

"Америка понад усе" в 1940 році й сьогодні

Безперечно, нацистський "Бліц", відкрито спрямований проти цивільного населення з метою схилити Британію до капітуляції через терор, сприяв зближенню Сполучених Штатів з Великою Британією. Ще до нападу на Перл-Гарбор Вашингтон був на боці союзників, але адміністрація Франкліна Д. Рузвельта не хотіла вступати в конфлікт безпосередньо.

Сьогодні президент Дональд Трамп стоїть перед аналогічною дилемою. Хоча настрої в США в цілому прихильні до України, він чітко дав зрозуміти, що виступає проти участі США у війні, яку він пообіцяв припинити в перші години свого президентства.

У неділю Трамп заявив, що готовий перейти до другої фази санкцій проти Росії, але Кремль відповів, що це "не дасть ніякого результату".

"Санкції — це порядок денний, який підтримує київський режим і європейські країни. Вони роблять все, щоб втягнути Вашингтон у свою орбіту і нав'язати ці санкції", — заявив прессекретар Кремля Пєсков російському журналісту Олександру Юнашеву під час інтерв'ю.

Втім, саме цей недавній напад, а не нав'язаний ззовні порядок денний, може врешті-решт спонукати Вашингтон до дій.

Про автора

Пітер Сучіу — журналіст із 30-річним стажем, який опублікував понад 3200 статей у більш ніж чотирьох десятках журналів і на вебсайтах. Він висвітлює теми військової техніки, історії вогнепальної зброї, кібербезпеки, політики та міжнародних відносин. Пітер також є автором статей для Forbes і Clearance Jobs. Він проживає в Мічигані. Ви можете стежити за ним у Twitter: @PeterSuciu. Напишіть автору електронного листа: Editor@nationalinterest.org.