Атака дронів на Польщу: НАТО виявився менш ефективним, ніж Україна — Politico

Цього тижня дешеві російські дрони з дерева та пінопласту прорвалися до повітряного простору Польщі. Їх збили за допомогою надзвичайно дорогих систем озброєння, що продемонструвало брак готовності НАТО до подібних викликів.

Про це йдеться у статті Politico.

10 вересня до польського неба увійшли щонайменше 19 безпілотників. Це був «політичний і військовий тест з боку Росії. Дуже добре, що Польща виявила та збила ці дрони», — зазначила старша експертка Європейської ради з міжнародних відносин Ульріке Франке.

Проте реакція Альянсу виявилася значно слабшою, ніж зазвичай демонструє Україна. НАТО зуміло знищити близько трьох дронів, тоді як Київ регулярно повідомляє про перехоплення 80-90% — навіть під час значно масштабніших атак.

Франке підкреслила дисбаланс між дешевим російським озброєнням і дорогою відповіддю НАТО: «Що ми будемо робити, відправляти F-16 і F-35 щоразу? Це не має сенсу. Нам потрібно краще оснащувати себе антидроновими системами».

Відбиття атаки на Польщу коштувало мільярди

Загроза була більш ніж реальною. Як повідомляє WELT, п’ять дронів рухалися в напрямку бази НАТО, допоки їх не перехопили нідерландські F-35. У повітрі одночасно діяли літак-заправник Альянсу, італійський розвідувальний літак та німецька батарея Patriot.

Таким чином, для зупинки дешевих російських «Гербер» — копій іранських «Шахедів» вартістю близько 10 тис. дол. — довелося задіяти техніку на мільярди доларів.

Цей інцидент спричинив серйозну політичну реакцію. Польща активувала статтю 4 НАТО, яка вимагає проведення термінових консультацій союзників. Водночас Польща і Латвія закрили свій східний повітряний простір. У НАТО, за повідомленнями, розглядають можливість додаткових «оборонних заходів».

Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що звернеться до командування щодо посилення системи ППО Альянсу над Польщею. Україна також запропонувала допомогу.

«Польща попросила певну підтримку, зокрема постійного моніторингу, більше розвідувальної інформації, а також додаткових засобів ППО», — підтвердив представник НАТО.

Проблема дорогих систем

Питання протидії дронам давно визнано одним із найслабших місць НАТО. Євросоюз закликає країни використовувати частину зі 150 млрд євро кредитів SAFE на ППО, але більшість цих коштів спрямовується на надзвичайно дорогі системи.

Президент України Володимир Зеленський наголошує: використання проти дронів-камікадзе Patriot чи SAMP/T, які коштують сотні мільйонів, — економічно безглузде. Україна не застосовує таку техніку для відбиття нічних атак сотень БпЛА, натомість розробила власні дешеві засоби перехоплення.

Ця проблема обговорювалася 11 вересня на зустрічі генсека НАТО Марка Рютте з послами ЄС у Брюсселі. Це був перший випадок, коли керівник Альянсу взяв участь у такому форматі.

НАТО неготове до російських дронових атак

Дипломати визнали, що події 10 вересня засвідчили: НАТО не готове. Використовувати F-35 для регулярних перехоплень неможливо.

«Рютте сам дійшов цього висновку, і ніхто не заперечив», — сказав один з учасників.

Керівник Nordic West Office Чарлі Салоніус-Пастернак підкреслив: давно настав час для адаптації Альянсу до масових дешевих атак.

«Чи є уроки того, як відстежувати і збивати велику кількість дешевих дронів, не використовуючи багатомільйонні ракети? Звісно, але це не новий урок. Що ж зробили європейські політики? Деякі країни вже адаптують свої арсенали — ті, хто відчуває загрози особливо гостро. Але ухвалення бюджетних рішень займає час», — висловився Салоніус-Пастернак.

Гонитва дронових технологій

Великі європейські оборонні компанії намагаються не відставати. У серпні шведська Saab представила нову недорогу ракету Nimbrix для знищення малих безпілотників. А французьке агентство DGA замовило демонстратор лазерної протидронової системи у консорціуму MBDA, Safran, Thales і Cilas.

Проте стартапам важко вийти на цей ринок.

«Стартапи досягли великих успіхів у цій сфері. Але в Європі ми ще не завжди купуємо те, що вони пропонують», — зауважила Франке.

За її словами, головних викликів є два. По-перше, немає універсальної системи, здатної захистити від усіх загроз.

«За визначенням, нам потрібна багаторівнева оборона — і з електронними, і з кінетичними засобами», — сказала експертка.

По-друге, темпи технологічного розвитку є швидкими: Україна і Росія постійно вдосконалюють як наступальні, так і оборонні рішення, створюючи «технологічну спіраль».

Україна, наприклад, використовує електронні засоби боротьби та виробляє щомісяця тисячі перехоплювачів. У нічних атаках, що сягають сотень дронів, захисники збивають більшість.

Для європейських армій це означає необхідність змінити підхід до закупівель.

«Для певного обладнання, ймовірно, краще купувати партіями по 10, 15, 20 чи навіть 50 одиниць. І не має значення, якщо виробник не здатен забезпечувати їхнє обслуговування 20 років, бо за рік ця техніка або буде знищена на полі бою, або стане застарілою», — пояснив колишній начальник штабу оборони Франції генерал Тьєррі Буркар.

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також анонсував співпрацю з Україноюдля максимальної оборони від російських дронів.

За інформацією Bloomberg, НАТО розробляє «оборонну військову відповідь», щоб посилити стримування на східному фланзі після вторгнення російських дронів до Польщі.

Дональд Туск. Школа / © Pexels Принц Гаррі / © Getty Images Колишній вчитель на Вінничині підозрюється у вбивстві двох учнів / © ТСН