Без світла і тепла: чи зможе Путін реалізувати свій бридкий сценарій і зруйнувати українську енергетику

На початку вересняпід час зустрічі з словацьким прем’єром Робертом Фіцо російський диктатор Володимир Путін вирішив визнати, що українські удари по об'єктах НПК Росії досягали значного успіху. Аж настільки, що "бідні" росіяни, які, мовляв, довго терпіли, виключно у відповідь "змушені" посилювати обстріли української енергетики, у тому числі в зимовий період.

Він також виступив із меседжем, що західні країни, котрі, начебто, недотримують енергоресурси через українські обстріли об’єктів у РФ, могли б прикрутити Україні газовий вентиль і обмежити постачання електроенергії, аби примусити наших захисників зменшити інтенсивність атак.

Звичайно ж, усі ці заяви (окрім, власне, визнання українських успіхів), виглядають черговою маячнею Путіна. Втім неприхований шантаж з боку російського диктатора щодо посилення обстрілів українських об’єктів енергетики і явний тиск на деяких сусідів України, змушує згадувати про це в контексті підготовки країни до наступного осінньо-зимового періоду (ОЗП) 2025/26 років. Який, нагадаємо, розпочнеться приблизно за місяць.

А тим часом ситуація з закачуванням газу в українські сховища, хоча і нагадує торішню, має кілька суттєвих відмінностей. Які можуть свідчити: потенційно дефіцит газу матиме місце.

"Телеграф" розбирався, чи стане цей дефіцит критичним для опалювального сезону, які енергетичні виклики стоять перед Україною цієї зими, і чи варто враховувати фактор заяв Путіна і позицію деяких сусідів України.

Енергетичний терор РФ з початку війни ніколи й не припинявся

Те, що в певні місяці (наприклад, практично протягом усього минулого літа) в публічній площині з’являлося менше інформації про ворожі обстріли об’єктів української енергетики, не означає, що Росія колись відмовлялася від них, як від пріоритетних цілей. Просто, можливо, в якісь періоди командування країни-терориста вважало за необхідне більше зосередитися на прямому шантажеві українського населення шляхомобстрілів житлових будинків та іншої інфраструктури. Внаслідок чого на енергетику ракет та дронів і летіло менше.

Плюс не слід забувати, що не вся інформація про обстріли енергооб’єктів доходить до ЗМІ, з огляду, зокрема, й на питання безпеки.

Відтак заява Путіна про те, що українська енергетика стане ціллю під час опалювального періоду, не варто сприймати, як щось екстраординарне. Росіяни так само били по енергетиці й під час минулого ОЗП, і позаминулого, і у 2022 році. Усього з початку великої війни і станом на квітень 2025 року за даними Міненерго було зруйновано вщент або пошкоджено близько 63 тисячі енергооб’єктів. Було вбито сотні і поранено тисячі працівників української енергетичної сфери. Навіть під час так званого "енергетичного перемир’я" у березні 2025 року, коли Україна його дотримувалась, РФ продовжувала обстрілювати нашу енергетику.

Таким чиномостанні обстріли енергетики у Сумській, Полтавській, Одеській, Харківській та інших областях, внаслідок яких подекуди відбулисявідключення електроенергії, або недавнє ураженняТрипільської ТЕС – це лише чергові приклади російського енергетичного терору, який, за фактом, ніколи за час війни повністю і не зупинявся.

Чи збирається враховувати це українська влада під час підготовки до ОЗП? Безперечно. Ця ситуація знайома з минулих років, і українські енергетики, як і військові, і місцева влада, до неї готуються. Відповідні заходи спрямовані як на посилення захисту об’єктів енергетики (активного – розгортання засобів ППО, і пасивного – будівництво захисних споруд та підготовки до ремонтів), так і на забезпечення країни достатніми обсягами газу, зокрема через закупівлю його за кордоном.

Загалом опитані "Телеграфом" експерти говорять, що ситуація по цих напрямкам хоча й далека від ідеалу, але й не повністю критична. Втім, поточний рік все-таки має свою специфіку. Зокрема, у питаннях забезпечення газом.

Ситуація з газом, якщо не брати обстріли

Станом на 5 вересня в українських підземних газосховищах (ПСГ) перебувало близько 11,4 млрд кубометрів газу. При цьому темпи закачування складали близько 55 млн кубометрів на добу. Про це свідчать дані Української енергетичної біржі,

Якщо показники збережуться плюс-мінус на тому ж рівні, то до 15 жовтня (умовна дата початку ОЗП, реальна ж залежить від середньодобової температури, яка має бути нижчою за +8°C протягом трьох діб, — ред.) Україна цілком зможе досягти розрахованої Міненерго цифри у 13,2 млрд кубометрів у ПСГ. Це навіть дещо більше, аніж минулого року, коли на початок ОЗП у сховищах було накопичено близько 12,9 млрд кубометрів.

Здавалося б, приємний факт, аби не декілька нюансів.

По-перше, слід нагадати, що під час минулого ОЗП Україна висмотактала з газосховищ практично увесь наявний газ "під нуль", лишивши тільки так званий "буферний газ" (який виконує передовсім технологічні функції, і який можливо, але дуже не бажано піднімати з газосховищ задля дотримання технологічних процесів, — авт.). Це означає, що торік газу вистачило буквально впритул. Але тут також варто пам’ятати, що протягом минулої зими через посилення інтенсивності ворожих обстрілів видобувної інфраструктури виник дефіцит газу у розмірі близько 1 млрд кубометрів, який Україні довелося перекривати додатковою закупівлею за кордоном. Причому досить не задешево.

У цьому ключі розрахункова цифра на цей рік — 13,2 млрд — у порівнянні з минулим роком виглядає вже зовсім не так райдужно, адже не враховує фактичний торішній дефіцит у розмірі близько 1 млрд кубів.

По-друге, хоча вважається, що минули зиму по газу ми пройшли загалом нормально, але експерти нагадують, що було вимушене зменшення споживання газу низкою промислових підприємств. І тут – знову "нестача" близько 1 млрд кубометрів.

"Окрім купленого минулої зими мільярда кубометрів була й інша проблема – та, що багато хто, я зараз говорю про бізнес, який використовує газ, раніше пішов на зимові канікули. І кілька місяців узимку бізнес стояв — дехто примусово, а дехто і сам був змушений зупинятися. Наприклад, практично увесь лютий простояв черкаський "Азот", один із найбільших споживачів газу. Така вимушена "економія" дала загальне зменшення споживання приблизно на ще 1 млрд кубометрів, Тобто, враховуючи придбаний за кордоном 1 млрд кубів і цей мільярд "економії", можемо говорити про загальний дефіцит приблизно 2 млрд минулого року", — прокоментував ситуацію "Телеграфу" експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук.

По-третє, і про це поки не дуже згадують офіційні особи, але із запланованих на цей рік 13.2 млрд кубів – близько 2 мільярдів буде не зовсім наш газ. Як свідчать дані Expro Consalting, станом на 28 липня в загальному об’ємі газу у сховищах зберігалося 1,89 млрд кубометрів у режимі так званого "митного складу".

"Режим митного складу" – це означає, що газ, хоча фізично і зберігається у наших сховищах, але власники, зазвичай закордонні, можуть його відібрати у будь який момент. У тому числі й під час опалювального сезону, враховуючи, звичайно, технічні можливості нашого оператора газосховищ. Вони у нас його зберігають, тому що це значно дешевше, ніж в європейських сховищах. Тим більше, що наших країн-сусідів сховища заповнені майже повністю. І, звичайно, наявність оцього "чужого" газу може стати суттєвим чинником проходження нинішнього опалювального сезону", — вважає президент Асоціації "Газові трейдери України" Андрій Мизовець.

Погоджується з ним і Юрій Корольчук.

"Це проблема. Адже фактично виходить, що у нас мінус іще 2 млрд кубометрів на цю зиму у сховищах. Тому що той, хто закачав цей газ, має право (звичайно на тих договірних умовах, на яких він його там зберігає) його підняти. І тоді матимемо ще й тут мінус до того дефіциту, що і так може бути взимку", — говорить Юрій Корольчук.

А от народний депутат, перший заступник енергетичного комітету ВР Олексій Кучеренко вважає, що якщо вже газ перебуває в наших сховищах – то, ймовірно, Україна може на нього цілком розраховувати.

"Мова йде не про те, що увесь газу у сховищах має бути саме газом "Нафтогазу". Мова про те, що він взагалі має бути в ПСГ, бо тоді це створює відповідний тиск для підняття газу. Якщо це газ не нафтогазівський, а чийсь, то, звичайно, треба буде укладати якісь, контракти і купувати його. Але я не бачу тут принципових моментів. Тут головне сама позначка в сховищах", — вважає народний депутат.

По-четверте – фактор погоди та пов’язаної з ним можливе збільшення генерації електро- та теплоенергії. У випадку, якщо наступна зима буде холодною, це також вплине на відбір газу і може створити проблеми.

"Я особисто днями почув від Корецього (Сергій Корецький, — теперішній голова правління НАК "Нафтогаз України", — ред.), що ми в минулому році витратили газ фактично під нуль, і що сховища попереднім керівництвом "Нафтогазу" були практично спустошені. І тому коли ви ставите питання – чи вистачить практично таких самих обсягів газу, як і в минулому році, то мені теж це дуже цікаво. Уряд же на щось розраховував, затверджуючи балансні показники — 13,2 мільярди кубометрів, внесені в програму дій Уряду? Але, по-перше, минула зима була дуже теплою, і абсолютно не факт, що ця буде такою ж. По-друге, додається електрична газова генерація, яка також працює на газу. Це може бути півмільярда-мільярд кубометрів. От тому в мене і є сумніви в цьому балансі", — говорить Олексій Кучеренко.

Чи вплине на забезпечення газом позиція сусідів України

Адресована західним країнам тирада Путіна, де він пропонує обмежити постачання України енергоресурсів, попри явну абсурдність, була, втім досить серйозно сприйнята і керівництвом України, і головним адресатом — Словаччиною. Аж до того, що стала однією із головних тем обговорення під час зустрічі президента Володимира Зеленського з прем’єром цієї країни Робертом Фіцо.

Україна, звичайно ж, не збирається відмовлятися від успішної тактики атак російських енергооб’єктів, передовсім нафтогазового комплексу, які прямо працюють на ВПК агресора. Зеленський у цьому плані був досить категоричним.

"Ми готові до постачання газу і нафти на території Словаччини, якщо це не російський газ, якщо це не російська нафта. Тому що у нас війна. На цьому крапка", — заявив Зеленський за результатами зустрічі.

Ну а словацький прем’єр, очевидно остерігаючись реакції інших західних країн, намагався спростувати сам факт розмови з Путіним про можливу енергоблокаду України.

"Інформація, яку ви отримали що мало говоритися про якусь енергетичну блокаду України, абсолютно неправдива, і це абсолютно не було предметом перемовин", — пробував переконати журналістів Фіцо.

Олексій Кучеренко в коментарі "Телеграфу" заявив, що не бачить якихось реальних передумов для кроків від Словаччини та Угорщини щодо обмеження постачання Україні енергоресурсів.

"Я в це не вірю. Я бачу, що їм просто подобається нас шантажувати. Це частина їх політичної гри. Але, наскільки я розумію, оператори їхніх газових мереж у цьому питанні скоріше будуть орієнтуватися не на закони Угорщини і Словаччини, а на закони Євросоюзу, та правила Європейського енергетичного співтовариства. Адже ці оператори понаднаціональні. Тому вони навряд чи підуть на те, щоб порушувати європейські норми, кодекси роботи операторів. Тобто я не думаю, що у цьому питанні політики зможуть на них вплинути. Що стосується РФ – то для Путіна ключова мета таких заяв – психологічний тиск на українців", — вважає Олексій Кучеренко.

Не надто вірить у "перекриття вентиля" і Юрій Корольчук.

"Для операторів Словаччини та Угорщини – це бізнес. Вони транзитують, перепродують газ з європейських ринків і на цьому заробляють. Тому я не думаю, що їхнім політикам, адже це все-таки демократичні країни, вдасться просто так сказати бізнесу – "припиніть транзит". Є європейські правила, є третій енергопакет (пакет законів ЄС щодо правил внутрішнього європейського ринку газу, — ред.). Думаю, що й сам Путін, коли це заявляв, скоріше за все розумів, що ніхто на такий крок не піде. Адже це буде загальноєвропейський скандал. Відтак – я скоріше бачу у цій заяві елементи політичного тиску. Можливо, це також елементи переговорного процесу", — вважає Корольчук.

Своєю чергою Андрій Мизовець вважає, що на ситуацію може вплинути внутрішня політична турбулентність в Словаччині та Угорщині. На його думку, за найгірших обставин, в умовах тиску і маніпуляцій Росії, не виключено, що ситуація з постачанням газу з цих країн справді може скластися не на користь України.

"Враховуючи теперішні відносини, не виключено, що деякі наші західні сусіди на це (зупинку транзиту) й підуть. Я маю на увазі, якщо раптом загостриться ситуація - навіть не стільки з Угорщиною, скільки, напевно, з Словаччиною. Так, газотранспортні системи цих країн де-юре – відокремлені від держави. Але при певних діях рашистів, враховуючи їх бажання це зупинити (транзит газу в Україну, — ред.), така ситуація не виключена. Звичайно, йти на політичне самогубство протиставляючи себе іншій Європі, наприклад, угорському лідеру не є досить логічним. Але там ситуація достатньо непередбачувана – у них наступного року вибори. В Словаччині політична ситуація також виглядає непросто. Відтак, при найгіршому сценарії можемо чекати як мінімум спроб зупинки транзиту. Механізмів у нащадків КДБ для цього вистачає. Тому зараз потрібна тонка дипломатія і робота як з боку як українських дипломатів і енергетиків, так і з боку Євросоюзу, тому що в нього є важелі впливу на дотаційні економіки як Словаччини, так і Угорщини. Що стосується Польщі, то там теж, я думаю, рашисти докладуть суттєвих зусиль, щоб як не зупинити, то максимально розхитати ситуацію і закинути зерна сумніву щодо необхідності підтримки України в енергетичній сфері", — вважає Андрій Мизовець.

У пошуках грошей на газ

З огляду на згадані можливі ризики, Україні вже зараз було б досить непогано мати "подушку безпеки" у вигляді кількох додаткових мільярдів газу у сховищах, вважає Юрій Корольчук. Але на це не вистачає грошей, і поки не зрозуміло де їх брати.

"Тут проста математика – якщо минулого року у нас було 13 млрд кубометрів, і, як ми вже вирахували – близько 2 млрд дефіциту (1 млрд купили, і ще 1 примусово зекономили), то цього року варто було б закачати мінімум 15 млрд кубометрів. А зважаючи на ризики посилення обстрілів і можливу холодну зиму – непогано було мати й ще додатковий мільярд, тобто разом 16. Це щоб не економити, щоб промисловість не зупинялася і щоб перекрити ризики. На це потрібно близько мільярда євро, або трохи більше 40 млрд гривень. Здавалося б, ну, заберіть його з якихось менш важливих програм. Виділяють же мільярди, наприклад, на національний кешбек – забрали їх з розмінування, з інших програм. Але на газ чомусь додатково гроші не виділяють. Тому, схоже, єдиний шлях буде – знову економити – на промисловості, на теплокомуненерго", — говорить експерт.

До речі виділити бюджетні кошти на фінансування закупівлі газу, навіть за бажання, Україні було б не так просто. Адже це могло б викликати проблеми з МВФ. За угодою з Фондом щодо програми розширеного фінансування EFF для України, ми можемо витрачати на закупівлю газу лише власні кошти групи "Нафтогаз" та кредитні кошти від банків та міжнародних фінансових установ.

Наразі на вирішення проблеми закупівлі газу вже спрямовано пів мільярда євро кредиту від ЄБРР та 100 млн доларів від уряду Норвегії. Також на це пішло 4,7 млрд кредитів від державних "Привату" та "Укргазбанку".

Але цих грошей не вистачило, і про це вже цілком прямо говорять і офіційні джерела. Кілька днів тому керівник "Нафтогаз" Сергій Корецький повідомив про зустріч з МВФ, де основною темою було якраз питання фінансування забезпечення України газом на опалювальний сезон.

"В центрі уваги — підготовка до опалювального сезону, зокрема наші кроки щодо імпорту додаткових обсягів газу та формування достатніх запасів у підземних сховищах… Підтримка міжнародних фінансових інститутів є надзвичайно важливою для успішного проходження зими", — написав Корецкий.

У перекладі з дипломатичної мови це означає, що Україна просить МВФ посприяти в отриманні грошей. Але поки якихось реальних результатів від цього "крику про порятунок" не помітно.

Ще одним джерелом вирішення проблем могло б стати наведення платіжної дисципліни. Як пише у недавній статті для ДТ ексочільник "Оператора ГТС України" Сергій Макогон, наразі борги населення за газ і тепло разом сягнули майже 65 млрд грн. Своєю чергою борги підприємств теплокомуненерго перед "Нафтогазом" перевищують 100 млрд гривень.

"Це вимиває грошові кошти "Нафтогазу" та не дає йому можливості фінансувати імпорт за рахунок власних коштів.<…> Уряд повинен звернути увагу на стан розрахунків із "Нафтогазом" за газ як населення, так і підприємств ТКЕ. Також потрібно переглянути постанову про покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на "Нафтогаз", згідно з якою він зобов’язаний продавати газ підприємствам ТКЕ, облгазам та енергетикам. Зараз ціна в ПСО нижча за ціну імпорту, що робить такі операції збитковими", — зазначає Макогон у статті.

Обстріли і захист від них – головна проблема майбутнього ОЗП

Якими б важливими не була тема закупівлі додаткових обсягів газу, вважає Олексій Кучеренко, найголовнішою проблемою майбутнього ОЗП все одно лишаються ворожі обстріли.

"Як би не обговорювали фактор газу – він у нас все-таки є, він біжить по трубах і буде бігти. Так само працюватимуть атомні станції, теплова генерація. Але ключовим фактором, я б сказав – десь на 90%, цієї зими буде не готовність чи неготовність нашої енергетики. Ключовим фактором буде інтенсивність атак ворога. Тому тут питання швидше не до енергетиків, а до сил протиповітряної оборони. Ну а енергетики мають на випередження мінімізувати наслідки і бути готовими до максимально швидкої ліквідації наслідків. Тобто мати зіпи, мати запасні трансформатори, реле, шафи, всю необхідну автоматику. І вони, слава Богу, все це мають, це я вам точно скажу. До того ж енергетики у нас всі заброньовані, і вони, ці наші бригади, я вважаю, є сьогодні найкращі в світі по ліквідації наслідків, у цьому немає сумнівів", — говорить Олексій Кучеренко.

І додає, що ще одним важливим питанням у цьому ключі є підготовка захисних споруд для енергетичних об’єктів. А тут ситуація, за словами Кучеренка, який очолює парламентську ТСК щодо аналізу стану захисних споруд для об’єктів енергетики, є досить непростою. Зокрема щодо об’єктів найскладнішого, третього рівня захисту (захисні саркофаги, — ред), які мали б убезпечувати від прямих атак ракет та дронів.

"Я не видам воєнної таємниці, про це минулого року заявляв і тодішній прем’єр Шмигаль, що жоден об'єкт третього рівня не був добудований. І вже не буде добудований ніколи, на це не вистачить грошей. Зарили купу грошей, десятки мільярдів гривень і в результаті 21 об'єкт було заморожено. Найгірше, що за це досі ніхто не відповів.

Щодо загалом по ситуації з укриттями, то наша ТСК її досить ретельно дослідила. В мене особисто, як голови ТСК є своя думка щодо висновків, але ще потрібно, щоб комісія, в якій є досить різні погляди на оцінку ситуації, за ці висновки проголосувала. Щодо другого рівня захисту (бетонні укриття для об’єктів енергетики, — ред.) – то скажу так: там також є певні проблеми, але загалом готовність на рівні минулого року. Він не покращився, але й не погіршився, тобто якась частина об’єктів буде захищена від атак дронів, уламків і тому подібних небезпек. Але ще раз підкреслю: сподіватися, що захист все захистить, це абсолютно не правильно. Ключовий захист — це протиповітряна оборона", — наголошує Олексій Кучеренко

До чого готуватися звичайним українцям: прогнози експертів

Олексій Кучеренко, вважає, що якоїсь енергокатастрофи чи глобального блекауту (який він просить не плутати з відключеннями) в Україні не буде.

"Термін "блекаут" — це глобальний колапс енергетичної системи, некерована ситуація хаотичного і аварійного розвантаження системи. У нас він відбувся 23 листопада 2022 року внаслідок ракетно-дронової атаки, плюс непрофесійних дій і слабкої підготовки деяких керівників державних енергокомпаній. Але я б не радив його вживати щодо звичайних відключень електроенергії чи обмежень її постачання протягом певного часу. Що стосується обмежень – то вони є і зараз. В Сумах нещодавно було обмеження, кілька днів тому були в Одесі. Але це були локальні і тимчасові обмеження. Чи будуть вони цієї зими? Ймовірно будуть внаслідок обстрілів. Загалом же передумов для колапсу я не бачу.

Щодо обмеження по газу. Можливо, якщо зима буде холодною, буде обмеження по тиску газу Це буде уряд вирішувати. Щодо кого? Мені здається, в першу чергу обмежать, мабуть, крупну промисловість. А енергетику і населення в останню чергу", — переконаний перший заступник голови енергетичного комітету ВР.

Юрій Корольчук, своєю чергою, також вважає, що якщо майбутня зима буде нагадувати тогорічну – то масових відключень електроенергії чекати не варто. У випадку ж холодів ситуація буде складнішою. І, звичайно, багато чого залежатиме від інтенсивності ворожих обстрілів.

"З огляду на дефіцит газу у 3 млрд кубометрів, якщо ще й зима буде холодною, я навіть не сумніваюся, що відключення будуть. І тут все впиратиметься у те, наскільки ми змушені будемо економити електроенергію. Якщо будуть морози, можливо, буде вистачати тільки обмеження електропостачання для бізнесу. Але за найгіршого сценарію – й інших споживачів, зокрема населення та ТКЕ. Плюс — ракетні удари, які стоять окремо… Щодо газу – не виключено, що в умовах дефіциту і за холодної погоди нам доведеться навіть вводити графіки постачання газу, як це відбувається з постачанням електроенергії. Тому я б радив готуватися до такого розвитку подій", — радить експерт.

Андрій Мизовець пропонує розглядати ситуацію за трьома сценаріями. Найгірший – це коли виникатимуть непередбачувані ситуації критичного характеру, середній – так, як ми йшли минулого року, тобто з урахуванням атак енергетики з якими Україна може справитися, і найкращий, коли все складатиметься на користь України.

"Якщо більш-менш системно структурувати всі чинники, то при середньому сценарії, я думаю, що в частині забезпечення газом і електроенергією, ми маємо шанси пройти ОЗП достатньо адекватно. Не скажу, що безхмарно, адже ми всі прекрасно розуміємо становище і ті виклики, які постають перед Україною. Але на нашу користь значний досвід роботи в таких надзвичайних умовах, як представників електроенергетики, так і газової галузі. Тож будемо на це сподіватися", — вважає експерт.

За такого сценарію відключення електроенергії якщо й будуть, то пов’язані з часом, необхідним на ліквідацію наслідків обстрілів енергетичних об’єктів. За найгіршого ж сценарію, якщо зима буде холодною і обстріли ще посиляться, експерт радить українцям бути до цього готовим.

"Скажу, напевно, дипломатично: все одно треба готуватися до холодної зими і бути готовим до найгіршого варіанту. І я думаю, що свої "екофлоу" українцям варто було б перевірити і зарядити, щоб вони могли допомогти у необхідний момент", — резюмує експерт.

"Телеграф" своєю чергою також бажає всім українцям теплої зими, і вірить в ЗСУ, які разом з енергетиками роблять все можливе, аби забезпечити українцям найкращі енергетичні сценарії. Не перемикайтеся.