Чисто волонтерська поліція

Примітка редакції. Коли певна держава системно знищує власну поліцію, керуючись дивними поглядами з паралельного всесвіту — не треба дивуватись, що населення не хоче цього. Тим паче, добровольці можуть не лише конкурувати із силовиками, а й доволі успішно співіснувати з ними. Хоч це і не від хорошого життя.

Колись Кріс Харгрівз був тренером та мав перспективи у реаліті-шоу. 2023 року він знявся в програмі Big Celebrity Detox. Сьогодні Кріс очолює The Shield — добровольчу поліцію, яка вже налічує сотні людей і готова патрулювати вулиці.

Харгрівз і його команда вважають Британію країною з дедалі більшою безкарністю. Із цим погодилися би багато хто. Крадіжки з магазинів досягли рекордного рівня, кількість судових переслідувань близька до історичного мінімуму, і люди питають: куди поділася влада?

Згідно з даними опитування Merlin Strategy для The Spectator, лише приблизно половина британців спілкувалися з поліцейським упродовж останнього року. Дільнична поліція практично мертва, і на її місці з’являються нові сили.

The Shield обіцяє взяти на себе багато функцій, які колись мали констеблі. Харгрівз каже, його люди патрулюватимуть райони з високим рівнем злочинності, збиратимуть дані та будуватимуть відносини з громадою. У разі затримання викличуть справжню поліцію, аби та займалася підозрюваним.

«Це буде як Neighbourhood Watch на стероїдах», – каже один із надто захоплених добровольців. І ця група – не єдина.

У Борнмуті нещодавно з’явилася добровольча поліція під назвою Safeguard Force. Вона також має загальнодержавні амбіції. Засновник SF, колишній викидайло Річі Веллман, запевняє публіку при виході на перше патрулювання: «Це не захоплення влади».

Його добровольці отримали свої жилети та стали на постах уздовж набережної, у центрі міста та в «садах» – особливо небезпечній частині забудови позаду місцевого пляжу. Їм наказали головним чином відлякувати злочинців, адже виглядали вони досить офіційно. І водночас нагадали, що жодних особливих повноважень вони не мають.

Як і будь-хто, вони можуть здійснити «затримання громадянина», якщо спіймають когось на гарячому. Та тільки це їм і дозволяє закон.

Того вечора я був у Борнмуті й бачив, що все працює доволі спокійно. Люди питали у добровольців дорогу до кав’ярні. Інші люди в жилетах без проблем розняли бійку. Гадаю, їх так легко прийняли, бо справжню поліцію давно не бачили. Дані опитувань свідчать: оцінка роботи поліції впала на 20% за десятиліття. 51% респондентів сказали, що погодилися би приєднатися до патруля у своєму районі, якби такий створили.

У недалекому майбутньому нікого не здивує, що в деяких містах відповідальність за порядок буде поділена між поліцією та неофіційною силою. У лондонському Вест-Енді це вже фактично так. Частину району поліція майже залишила, і там владу перебрала група My Local Bobby (MLB).

MLB заснував дев’ять років тому Девід МакКелві, колишній офіцер Скотленд-Ярду з 28-річним стажем. Він одним із перших помітив, що «боббі на вулицях» стає все менше, й запідозрив, що це стимулює злочинність.

МакКелві набрав десятки співробітників, навчив їх. Згодом почав відправляти своїх «офіцерів» на підмогу комерційним клієнтам. 2021 року бізнес у Вест-Енді попросив його навести лад у районі. Це стало його найважчим завданням.

Я приєднався до патруля MLB пізно ввечері у четвер. На вулицях були п’янички, сутенери і злодії. За 20 хвилин четверо «офіцерів» зупинили чоловіка з великою сумкою Chanel із фольгованою підкладкою. Вона була порожня, але всім було зрозуміло: він готується красти. Його попросили забиратися геть, і він це і зробив — хоча повноважень у MLB не більше, ніж у будь-якого перехожого.

У парі ми робили звичайні обходи. Перевіряли темні закутки стоянки, де працює трансгендерна проститутка. Кущі, де чомусь часто знаходять ножі. Ще ми запобігли пограбуванню п’яного чоловіка та відбили один сексуальний напад. Знаєте, коли ми вперше побачили поліцію? Лише за три години.

Ближче до 04:00 команда MLB затримала 13-річного викрадача телефонів, надівши на нього кайданки, і передала поліцейським. Цього місяця двох «офіцерів», із якими я був, нагородить Скотленд-Ярд за те, що вони першими прибули на місце ножового поранення.

MLB може робити все це лише тому, що її люди працюють тут щодня. Ті самі «офіцери» виходять на чергування з 23:00 до 07:00. Вони знають злочинців на ім’я і добре розуміють їхню тактику. Вони впізнають і нових людей у районі — наприклад, безхатьків намагаються відправити до соціальних служб.

МакКелві вважає MLB сучасним втіленням принципів сера Роберта Піла, який 1829 року заснував британську поліцію. Головна ідея Піла полягала в тому, що поліція має бути частиною громади. Сьогоднішній Скотленд-Ярд опинився дуже далеко від цього ідеалу.

Найбільша проблема поліції — нестача кадрів. За минулий рік кількість поліцейських зменшилася приблизно на тисячу. Ситуацію погіршує те, що офіцерів постійно знімають із постів для охорони демонстрацій. Лише протести на підтримку Гази з жовтня 2023 року обійшлися у 53 млн фунтів.

Найчастіше йдуть із поліції найбільш сумлінні офіцери. Вони втомилися від довгих змін і задушливої атмосфери. Після Casey Review, проведеного 2023-го через убивство Сари Евард офіцером Вейном Коузенсом, у поліції змінилася внутрішня культура.

Колишні співробітники кажуть, що тепер керівництво одержиме перевірками та дисциплінарними процесами. Це більше нагадує полювання на відьом. Кожен десятий поліцейський уже відсторонений від служби — і це неймовірно високий показник.

Попри брак кадрів, новобранці також створюють проблеми. Вони скаржаться на старших колег — ті, на їхню думку, поводяться «непрофесійно». Техніка теж підводить. 2022 року Британія запровадила нову IT-систему Connect, яка мала полегшити облік злочинів. Насправді вона постійно зависає, вимагає повторного введення даних і уповільнює роботу до кількох годин навіть у найпростіших випадках.

І не лише у Скотленд-Ярді проблеми. У звітах інспекції рятувальних служб про будь-яке з 43 управлінь поліції Англії та Уельсу — суцільний негатив. Одні погано захищають уразливих людей, інші відкрито ігнорують дзвінки 101, ще хтось «неадекватно розслідує злочини». І так без кінця.

MLB, Safeguard Force та The Shield виникли на тлі страху перед безладом, породженим відсутністю влади. Веллман каже, що окремі райони Борнмуту стали досить небезпечними. Він хвилюється, коли його дівчина ввечері проходить ними. У Харгрівза мотивація ще більш особиста: він зазнавав насильства в дитинстві й тепер боїться, що це може повторитися з іншими.

Харгрівз наголошує, що The Shield — це не лише про безпеку. «Система» роками зраджувала людей, каже він. Його організація має «зробити так, щоб людей знову бачили». Він подає це як терапію — і для себе, і для скривджених та забутих.

За його словами, тренування вже допомогло багатьом волонтерам, чиє життя йшло шкереберть: «Стільки чоловіків телефонували й казали: “Я більше не п’ю. Щодня ходжу в спортзал. Ви дали мені сенс життя”».

Ці люди — не месники. Вони просто не бачать іншої альтернативи.